2015 року американська корпорація Snap купила одеський стартап Looksery, який російський підприємець Віктор Шабуров започаткував разом із вчорашнім студентом Юрієм Монастиршиним. Після угоди Монастиршин перебрався до Каліфорнії. Інтерв’ю Forbes для номінації на премію 30 до 30 він давав у статусі старшого директора з розробки. Але з 2 січня 2022 року Монастиршин, 29, уже експрацівник Snap. Чому і куди він іде
Олімпіадник з Одеси
Монастиршин зайнявся програмуванням у сьомому класі, а до цього захоплювався електронікою. «Виявилося, що всі ідеї можна реалізувати на комп’ютері, без жодних фізичних предметів, – згадує він. – Потрібні тільки голова, руки й клавіатура». Навчатися пішов на факультет прикладної математики в Одеський університет імені І. Мечникова з огляду на олімпіадні перспективи та повагу до предмета, який він називає «основою людського мислення».
В Україні – сильна олімпіадна школа. З 1993 року українські школярі привезли з міжнародних змагань понад сотню золотих медалей. Половина з них – з математики. Монастиршин теж затятий олімпіадник. «Це дуже помітно. Такі люди сильно вміють залучатися в розв’язання задач», – каже співзасновник білоруського стартапу Salo Бахрам Ісмаїлов, який свого часу отримав від нього ангельські інвестиції.
Монастиршин згадує, що в студентські роки пройшов близько 25 командних і ще більше індивідуальних змагань. Двічі виходив до фіналу Міжнародної студентської олімпіади з програмування. Пік – у 2015-му команда університету Мечникова за участі Монастиршина обійшла збірні Принстона й Стенфорда.
Але найважливіша перемога сталася за два роки до того. У 2013-му Монастиршин із командою двічі виграв олімпіаду зі спортивного програмування, яку спонсорував серійний IT-підприємець Віктор Шабуров. Той не шкодував грошей на таланти, адже будував так бізнес. Його першу компанію SPb Software за $38 млн викупив «Яндекс», другу (Handster) за $10 млн – Opera. З одеськими студентами він заснував Looksery. «Усі три компанії були створені олімпіадниками, всі три стали світовими лідерами», – казав Шабуров в інтерв’ю виданню Republic.
Looksery замість Facebook
Looksery Шабуров і Монастиршин придумали під час одного з відеодзвінків. Підприємець припустив, що дзвінки не такі популярні, бо людям не подобається, як вони виглядають у камері. Четвертокурсник Монастиршин вчепився за ідею. На літо вже була запланована інтернатура у Facebook, але корпорацію він проміняв на стартап. Чому?
Шабуров дав гарну пораду: «У Facebook, Google та інші компанії завжди можна встигнути сходити. Поки молодий і проєкти не вимагають прив’язаності до сімʼї й до місця – найзручніший час пробувати робити своє».
За три місяці й гроші Шабурова студенти створили прототип застосунку для телефона, який у реальному часі змінював обличчя: допомагав «схуднути», вирівняти колір шкіри, усунути дефекти, змінити будь-що: від кольору очей до форми черепа. «Фахівці казали, що це зараз поки що неможливо. А хлопці не знають, що це неможливо», – казав Шабуров.
У 2014 році технологію успішно портували на мобільні пристрої й почали упаковувати в застосунок. Завдяки максималізму відірвалися від конкурентів приблизно на рік, оцінював Шабуров, поки шукав стартап у клієнтів. Монастиршин, «батько» Looksery, тим часом займався розвитком технології та керував командою з 15 розробників.
З обовʼязками менеджера вчорашній студент справлявся добре. «Монастиршин завжди дивував підготовкою, – розповідав Шабуров. – Ретельно планував кожну презентацію й умів показати, що його команда робила останнім часом».
У квітні 2014-го Looksery отримав перший контракт на $800 000 з японською компанією Sony. Син моряка й інженерки-системотехніка, Монастиршин у такі цифри повірити не міг. «Свідомість відмовляється сприймати їх як реальність, – згадує він. – Це були суми, про які я ніколи не чув до цього».
У скромному одеському офісі Looksery на стіні висіла табличка, де Монастиршин писав оцінку компанії. Коли з пропозицією прийшла Skype, там була цифра близько $30 млн. Стартап знав собі ціну й не продався. Врешті-решт $150 млн грошима та акціями запропонувала американська компанія Snap (материнська компанія соцмережі Snapchat) у 2015-му.
Шестирічний спринт
Після угоди Монастиршин переїхав до Лос-Анджелесу Під його керівництвом залишилися 30 працівників Looksery. Forbes звертався за коментарями до Лідії Богданович, яка керує командою Lenses у Snap, і до керівника українського офісу компанії Олексія Мухіна, але вони відмовилися спілкуватися. Монастиршин із командою зайнялися розробкою AR-платформи, яка давала б змогу користувачам Snapchat самостійно створювати лінзи. «Ми хотіли дати це кожному снепчатівцю», – каже Монастиршин.
Його бачення збігалося з ідеями засновників компанії Евана Шпігеля і Боббі Мерфі. Розробка Looksery стала базою для платформи, яку запустили в 2016-му, а розробляють до цього дня. За шість років команда Монастиршина збільшилася до 200 розробників.
Зі Snap Монастиршин іде зі спокійною душею, каже він Forbes. Десятки тисяч користувачів AR-платформою виробили понад 1,5 млн лінз, звітувала компанія у 2020-му. Ними щодня користуються 180 млн людей. Чому йде на піку?
«Перші чотири роки стояло завдання зробити якомога краще й швидше, – зізнається він. – Останні рік-півтора було видно, що все виходить і працює. Можна йти». Як акціонер Snap, за власні фінанси він може не переживати – з моменту виходу Snap на IPO у 2017 році оцінка компанії виросла із $33 до $74 млрд. Зі стартапу студентів Стенфордського університету Snap виріс у корпорацію, де працює близько 5000 людей.
«Ми приєдналися рано, й нам пощастило побачити стрімку еволюцію», – каже Монастиршин. Скромний і простий, він не розповідає про свої статки. У Snap працює стандартна система компенсації: зарплата, акції й бонуси. У 2020–2021 роках співробітники компанії на різних посадах отримували від $59 100 до $1,95 млн на рік, за даними Business Insider.
За час роботи в компанії він прокачав і хард-, і софт-скіли: навчився краще співпрацювати з людьми і з розумінням ставитися до їхніх поглядяв. Студентський запал і нетерпимість перетворилися на емпатію і врівноваженість. Корпоративна культура Snap стоїть на трьох стовпах: розум, доброта й креативність. «Ми очікуємо, що всі по-людськи ставляться один до одного. Як наслідок, усім приємно працювати в команді», – каже Монастиршин.
Єдина проблема роботи в корпорації – завантаженість та постійні робочі дзвінки. «Ти знаєш, яким буде тиждень, які будуть питання і як ти їх будеш вирішувати. Коли все йде по колу, виникає відчуття зацикленості», – зізнається він. Справлятись допомагає спорт: у вільний час Монастиршин займається боксом.
Що зі своїми мільйонами робив Монастиршин? Інвестував. Готельний і ресторанний бізнеси, сервіси з оренди автомобілів, за його словами, «генерують стабільний кеш». На перспективу – інвестиції в акції та фондові індекси. Не обходиться і без стартапів – особисте портфоліо Монастиршина налічує 12 проєктів, зокрема українські Fintech Band, Koto, Cargofy й білоруський Salo. Середній чек складає $50 000–100 000. «Юра справляє враження людини, яку хочеться слухати, завалювати питаннями, – каже Ісмаїлов. – Абсолютний професіонал, який повністю зберіг одеську доброзичливість».
Монастиршин не втратив контакту з українськими підприємцями. Близько спілкується з Вадимом Роговським із 3DLOOK, співзасновниками Reface, Дариною Шаповаловою та Наталією Моденовою з DressX. Для них він і друг, і носій експертизи. «Я був у хорошому розумінні здивований його скромністю. При всіх його досягненнях він міг би поводитися зовсім по-іншому. Це підкуповує», – говорить Роговський. На стадії розробки 3DLOOK він показував демоверсії Монастиршину, той – завжди давав відвертий і корисний фідбек.
Самостійне плавання
У Snap Монастиршин залишиться радником на неповний робочий день. Він буде консультувати компанію та за можливості підшуковувати для Snap нові стартапи. Але головний фокус – на особистому житті та нових бізнесах.
Перше бажання – частіше подорожувати Європою, зокрема, відвідати Іспанію й Велику Британію. Раніше такі подорожі були розкішшю – занадто довго летіти. Сил вистачало лише на 16-годинний переліт в Україну, щоб побачитися з батьками. До карантину вони прилітали до США, де Монастиршин влаштував їм круїз Аляскою. Власну сім’ю він будує вже в Штатах. У 2019-му одружився з Олесею Вороновою, яка працює в Snap.
Тепер Монастиршин буде в Україні частіше – планує приїжджати два-три рази на рік. З місцевими партнерами, імена яких він не називає, буде запускати кілька нових компаній. Перша вже на підході, спеціалізація – створення контенту за допомогою машинного навчання (machine learning, або ML). У деталі інших проєктів Монастиршин поки не вдається.
Фінансових цілей немає. «Повинен бути азарт та інтерес, – каже Монастиршин. – Коли вони є, приходять і гроші».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
