Математик-мільйонер. Одесит Юрій Монастиршин продав свій стартап компанії Snap за $150 млн, а тепер іде у вільне плавання. Який у нього план

Олімпіадник з Одеси

Монастиршин зайнявся програмуванням у сьомому класі, а до цього захоплювався електронікою. «Виявилося, що всі ідеї можна реалізувати на комп’ютері, без жодних фізичних предметів, – згадує він. – Потрібні тільки голова, руки й клавіатура». Навчатися пішов на факультет прикладної математики в Одеський університет імені І. Мечникова з огляду на олімпіадні перспективи та повагу до предмета, який він називає «основою людського мислення».

В Україні – сильна олімпіадна школа. З 1993 року українські школярі привезли з міжнародних змагань понад сотню золотих медалей. Половина з них – з математики. Монастиршин теж затятий олімпіадник. «Це дуже помітно. Такі люди сильно вміють залучатися в розв’язання задач», – каже співзасновник білоруського стартапу Salo Бахрам Ісмаїлов, який свого часу отримав від нього ангельські інвестиції. 

Монастиршин згадує, що в студентські роки пройшов близько 25 командних і ще більше індивідуальних змагань. Двічі виходив до фіналу Міжнародної студентської олімпіади з програмування. Пік – у 2015-му команда університету Мечникова за участі Монастиршина обійшла збірні Принстона й Стенфорда.

Але найважливіша перемога сталася за два роки до того. У 2013-му Монастиршин із командою двічі виграв олімпіаду зі спортивного програмування, яку спонсорував серійний IT-підприємець Віктор Шабуров. Той не шкодував грошей на таланти, адже будував так бізнес. Його першу компанію SPb Software за $38 млн викупив «Яндекс», другу (Handster) за $10 млн – Opera. З одеськими студентами він заснував Looksery. «Усі три компанії були створені олімпіадниками, всі три стали світовими лідерами», – казав Шабуров в інтерв’ю виданню Republic.  

Looksery замість Facebook

Looksery Шабуров і Монастиршин придумали під час одного з відеодзвінків. Підприємець припустив, що дзвінки не такі популярні, бо людям не подобається, як вони виглядають у камері. Четвертокурсник Монастиршин вчепився за ідею. На літо вже була запланована інтернатура у Facebook, але корпорацію він проміняв на стартап. Чому?

Шабуров дав гарну пораду: «У Facebook, Google та інші компанії завжди можна встигнути сходити. Поки молодий і проєкти не вимагають прив’язаності до сімʼї й до місця – найзручніший час пробувати робити своє».  

За три місяці й гроші Шабурова студенти створили прототип застосунку для телефона, який у реальному часі змінював обличчя: допомагав «схуднути», вирівняти колір шкіри, усунути дефекти, змінити будь-що: від кольору очей до форми черепа. «Фахівці казали, що це зараз поки що неможливо. А хлопці не знають, що це неможливо», – казав Шабуров. 

У 2014 році технологію успішно портували на мобільні пристрої й почали упаковувати в застосунок. Завдяки максималізму відірвалися від конкурентів приблизно на рік, оцінював Шабуров, поки шукав стартап у клієнтів. Монастиршин, «батько» Looksery, тим часом займався розвитком технології та керував командою з 15 розробників.

З обовʼязками менеджера вчорашній студент справлявся добре. «Монастиршин завжди дивував підготовкою, – розповідав Шабуров. – Ретельно планував кожну презентацію й умів показати, що його команда робила останнім часом».  

У квітні 2014-го Looksery отримав перший контракт на $800 000 з японською компанією Sony. Син моряка й інженерки-системотехніка, Монастиршин у такі цифри повірити не міг. «Свідомість відмовляється сприймати їх як реальність, – згадує він. – Це були суми, про які я ніколи не чув до цього».

У скромному одеському офісі Looksery на стіні висіла табличка, де Монастиршин писав оцінку компанії. Коли з пропозицією прийшла Skype, там була цифра близько $30 млн. Стартап знав собі ціну й не продався. Врешті-решт $150 млн грошима та акціями запропонувала американська компанія Snap (материнська компанія соцмережі Snapchat) у 2015-му.

Шестирічний спринт

Після угоди Монастиршин переїхав до Лос-Анджелесу Під його керівництвом залишилися 30 працівників Looksery. Forbes звертався за коментарями до Лідії Богданович, яка керує командою Lenses у Snap, і до керівника українського офісу компанії Олексія Мухіна, але вони відмовилися спілкуватися. Монастиршин із командою зайнялися розробкою AR-платформи, яка давала б змогу користувачам Snapchat самостійно створювати лінзи. «Ми хотіли дати це кожному снепчатівцю», – каже Монастиршин.

Його бачення збігалося з ідеями засновників компанії Евана Шпігеля і Боббі Мерфі. Розробка Looksery стала базою для платформи, яку запустили в 2016-му, а розробляють до цього дня. За шість років команда Монастиршина збільшилася до 200 розробників.

Зі Snap Монастиршин іде зі спокійною душею, каже він Forbes. Десятки тисяч користувачів AR-платформою виробили понад 1,5 млн лінз, звітувала компанія у 2020-му. Ними щодня користуються 180 млн людей. Чому йде на піку? 

«Перші чотири роки стояло завдання зробити якомога краще й швидше, – зізнається він. – Останні рік-півтора було видно, що все виходить і працює. Можна йти». Як акціонер Snap, за власні фінанси він може не переживати – з моменту виходу Snap на IPO у 2017 році оцінка компанії виросла із $33 до $74 млрд. Зі стартапу студентів Стенфордського університету Snap виріс у корпорацію, де працює близько 5000 людей. 

«Ми приєдналися рано, й нам пощастило побачити стрімку еволюцію», – каже Монастиршин. Скромний і простий, він не розповідає про свої статки. У Snap працює стандартна система компенсації: зарплата, акції й бонуси. У 2020–2021 роках співробітники компанії на різних посадах отримували від $59 100 до $1,95 млн на рік, за даними Business Insider. 

За час роботи в компанії він прокачав і хард-, і софт-скіли: навчився краще співпрацювати з людьми і з розумінням ставитися до їхніх поглядяв. Студентський запал і нетерпимість перетворилися на емпатію і врівноваженість. Корпоративна культура Snap стоїть на трьох стовпах: розум, доброта й креативність. «Ми очікуємо, що всі по-людськи ставляться один до одного. Як наслідок, усім приємно працювати в команді», – каже Монастиршин.

Єдина проблема роботи в корпорації – завантаженість та постійні робочі дзвінки. «Ти знаєш, яким буде тиждень, які будуть питання і як ти їх будеш вирішувати. Коли все йде по колу, виникає відчуття зацикленості», – зізнається він. Справлятись допомагає спорт: у вільний час Монастиршин займається боксом. 

Що зі своїми мільйонами робив Монастиршин? Інвестував. Готельний і ресторанний бізнеси, сервіси з оренди автомобілів, за його словами, «генерують стабільний кеш». На перспективу – інвестиції в акції та фондові індекси. Не обходиться і без стартапів – особисте портфоліо Монастиршина налічує 12 проєктів, зокрема українські Fintech Band, Koto, Cargofy й білоруський Salo. Середній чек складає $50 000–100 000. «Юра справляє враження людини, яку хочеться слухати, завалювати питаннями, – каже Ісмаїлов. – Абсолютний професіонал, який повністю зберіг одеську доброзичливість».

Монастиршин не втратив контакту з українськими підприємцями. Близько спілкується з Вадимом Роговським із 3DLOOK, співзасновниками Reface, Дариною Шаповаловою та Наталією Моденовою з DressX. Для них він і друг, і носій експертизи. «Я був у хорошому розумінні здивований його скромністю. При всіх його досягненнях він міг би поводитися зовсім по-іншому. Це підкуповує», – говорить Роговський. На стадії розробки 3DLOOK він показував демоверсії Монастиршину, той – завжди давав відвертий і корисний фідбек.

Самостійне плавання

У Snap Монастиршин залишиться радником на неповний робочий день. Він буде консультувати компанію та за можливості підшуковувати для Snap нові стартапи. Але головний фокус – на особистому житті та нових бізнесах.

Перше бажання – частіше подорожувати Європою, зокрема, відвідати Іспанію й Велику Британію. Раніше такі подорожі були розкішшю – занадто довго летіти. Сил вистачало лише на 16-годинний переліт в Україну, щоб побачитися з батьками. До карантину вони прилітали до США, де Монастиршин влаштував їм круїз Аляскою. Власну сім’ю він будує вже в Штатах. У 2019-му одружився з Олесею Вороновою, яка працює в Snap.

Тепер Монастиршин буде в Україні частіше – планує приїжджати два-три рази на рік. З місцевими партнерами, імена яких він не називає, буде запускати кілька нових компаній. Перша вже на підході, спеціалізація – створення контенту за допомогою машинного навчання (machine learning, або ML). У деталі інших проєктів Монастиршин поки не вдається. 

Фінансових цілей немає. «Повинен бути азарт та інтерес, – каже Монастиршин. – Коли вони є, приходять і гроші». 

Матеріали по темі

Категорія

Інновації

Дата

14 грудня 2021

Українець Анатолій Яковенко створює найшвидший у світі блокчейн. Як інвестори заробили на його стартапі Solana понад $1 млрд