Наприкінці травня віцепрезидент з R&D українського SoftServe Микола Максименко, заявив, що йде з компанії. Причина – новий стартап Haiqu, який він заснував із партнером Річардом Гіваном ще у 2022-му. Чому вони зробили ставку на deep tech проєкт
«Нещодавно я покинув свою роль AVP of R&D у SoftServe, залишаючись у статусі стратегічного радника», – написав наприкінці травня 2023-го Микола Максименко, 36. У компанії він із 2016-го, останніх три роки очолював R&D-напрямок, який розрісся до команди з сотні співробітників. Розвивати deep tech відділ, який за словами Максименка генерує «семизначні прибутки», буде його наступник Володимир Карпів.
«Тим часом повністю фокусуюсь на нових викликах, про які розповім уже дуже скоро», – написав у прощальному пості Максименко. Карти розкрилися за кілька тижнів – його новий стартап Haiqu залучив $4 млн інвестицій від топових американських та українських фондів. Бізнес-партнер Максименка й CEO-проєкту – випускник Стенфорда з венчурним досвідом Річард Гіван, 24. Разом вони розробляють програмне забезпечення, що «прокачує» можливості квантових комп’ютерів.
Deep tech – рідкісна для України та вартісна в усьому світі технологічна ніша, де успіху можна чекати десятиліттями. Що та як продавати у сфері квантових обчислень – розповідає Максименко у бліц-інтерв’ю Forbes
Інтервʼю було відредаговано та скорочено для зрозумілості
Отже, Haiqu – це софт, що робить ефективнішою роботу квантових комп’ютерів. Звідки взялася ця ідея та чия вона?
Ми з Річардом познайомилися у онлайн-інкубаторі, що базується в Торонто. Протягом місяця на онлайн-сесії працювали над різними ідеями, які могли б масштабуватися у глобальний бізнес. І так складалося, що ми постійно були в одній команді.
Фактично, ми перебирали багато різних ідей із різними технологіями. Одна ідея – створити систему, яка б покращувала синтез сполук у хімічній промисловості. Інша була пов’язана з покращенням квантових обчислень для обробки природньої мови (NLP).
Але щоразу ми впиралися у фундаментальну проблему для усіх «квантових» стартапів. Вона полягає в тому, що існуючі на сьогодні квантові комп’ютери дуже маленькі, в них дуже мало квантових кубітів і вони дуже чутливі до шуму.
Через це ми можемо запускати дуже маленькі обмежені алгоритми, а запустити дійсно корисні алгоритми майже нереально.
З чим можна порівняти поточний рівень розвитку квантових комп’ютерів?
Фактично зараз квантові комп’ютери на рівні так званих лампових аналогових компʼютерів із 40-50-х років минулого століття.
Ми зараз на дуже ранній стадії: квантові комп’ютери вже потенційно можуть давати користь, але ми ще вчимося, як цю користь із них витягнути. Наш софт допоможе максимально покращити продуктивність наявних квантових компʼютерів.
Тобто, по суті, взяти максимум від поточних можливостей «заліза»?
Так. За останніх кілька років була низка гучних експериментів, де люди говорили про так звану квантову перевагу, quantum supremacy. Тобто на квантовому комп’ютері вирішувалась задача, яку нереально жодним іншим чином вирішити на класичному компʼютері.
Але зазвичай ці задачі були сконструйовані для демонстрації та не мали жодного практичного сенсу.
Наше завдання – розширити можливості квантових комп’ютерів, щоб вирішувати якісь практичні проблеми. Наприклад, це можуть бути алгоритми для фінансів, хімічної промисловості, біотехнологій. З нашою технологією їх можна буде запустити на існуючому хардвері.
Чому ці алгоритми не можна запускати на звичайних комп’ютерах?
Деколи це можна робити на звичайних комп’ютерах, деколи – зовсім неможливо. Є математичні задачі настільки високого класу складності, що для їхнього розв’язання на класичному компʼютері може знадобитися мільйон років.
Один із прикладів – задача з оцінки фінансових деривативів. Щоб дати цей інструмент інвестору, банку треба розуміти його ціну через місяць чи пів року.
Якщо це дуже складний інструмент з багатьма умовами та обмеженнями на те, щоб визначити його ціну за кілька місяців, може знадобитися два-три тижні обчислень на суперкомпʼютері. Це довго. Якщо банк зможе скоротити термін, скажімо, до трьох днів, матиме конкурентну перевагу. Він зможе запропонувати своєму клієнту кращу ціну, складніший продукт і виграти більшу частину ринку.
Тому банки та інвестиційні фонди зараз найперші у черзі на здобутки квантових обсчилень.
Повертаючись до Haiqu, у чому тут бізнес?
Бізнес у тому, що ми створюємо enabling technology. Вона допоможе існуючому квантовому хардверу показувати кращі результати.
Одні з наших потенційних клієнтів – квантові провайдери, виробники квантових компʼютерів. Наша технологія даватиме їм змогу виглядати краще для їхніх клієнтів.
Також наші клієнти – це команди, що створюють квантові застосунки у конкретних індустрій. Часто вони мають ті ж проблеми, з якими на початку стикалися й ми. Зазвичай вони створюють алгоритм, який перетворює бізнес-проблему на математичну проблему, яка вирішується на квантовому комп’ютері. І це потребує великого алгоритму, який неможливо запустити на квантовому хардвері. З нашою технологією вони зможуть це робити.
Ми стаємо таким собі клеєм між хардверними провайдерами та кінцевими користувачами, які створюють додатки.
Яка географія ваших клієнтів?
Вона глобальна. Квантові обчислення ще на дуже ранньому етапі, тому компанії можна порахувати на пальцях. Це США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Ізраїль, Фінляндія. Також квантові комп’ютери є в Австралії та Японії.
Ви плануєте продавати технологію, підписку чи рішення?
Ми працюватимемо як SaaS чи PaaS – програмне забезпечення або платформа як сервіс. Фактично це буде ліцензія на кількість запусків на нашій технології.
Як у SoftServe відреагували на твій похід у вільне плавання?
Це був сторонній проєкт, що існував ще у 2022-му, хоча ми не розуміли, куди він нас заведе. У грудні ми побачили, що справа рухається досить добре, і в січні 2023-го зареєстрували компанію.
Раніше, ще минулого літа, я взяв сабатікал, щоб брати участь у інкубаторі. З того моменту я вже був практично поза компанією, ми почали піднімати інвестиції. Коли ми зрозуміли, що закриваємо раунд, я просто не повернувся у компанію та плавно почав вихід.
У мене була дуже хороша команда лідерів. Тому мені потрібно було лише зробити кілька підвищень всередині команди, щоб вона продовжила працювати далі.
Ми мали дуже хорошу розмову з моїм керівником – CTO SoftServe. Вони тішилися за мене. Це хороший кейс технології навіть з точки зору того, що я робив у компанії. Фактично у SoftServe я займався комерціалізацією технології. Ми створювали базові прототипи, розширювали, валідували ринок, доки це не перетворювалося у бізнес-історію, що починала генерувати стабільний виторг.
Як тобі в ролі підприємця?
Чудово, я себе дуже добре почуваю. Останнім часом я вийшов на таке собі плато продуктивності, в мене вже були дуже гарно налагоджені процеси в компанії, і я шукав нових челенджів. У даному випадку цих челенджів більше, ніж треба (посміхається).
Наразі у нас настільки маленька команда, що доводиться закривати різні ролі. Якийсь час я кодую, якийсь час я працюю з фінансами, потім працюю з медіа.
Ок, у вас футуристична технологія та продукт у стадії розробки. За якою оцінкою ви підняли раунд?
Наразі можу сказати, що оцінка задавалася лідінвесторами, зважаючи на те, що типово під час pre-seed раунду стартап ділиться часткою 15% до 25%. Вона на рівні вищого діапазону оцінок стартапів, які займаються quantum software на pre-seed і seed раундах. Згідно відкритих даних із Pitchbook, це у діапазоні $15-30 млн.
Які ваші найближчі плани?
Ми на стадії створення продукту, фокус на тому, щоб довести продукт до користувача. Паралельно починаємо бізнес-девелопмент, будуємо партнерство з нашими майбутніми клієнтами, починаємо розповідати їм про переваги нашої технології, підписуємо меморандуми про наміри.
Ціль цього року – побудувати низку таких партнерств. Щоб коли продукт буде повноцінно матеріалізований, вже мати клієнтів, які одразу зможуть ним користуватися.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.