ШІ проти російських ІПСО. Український стартап Osavul навчив нейромережі воювати з пропагандою. Як продати таку технологію /Getty Images
Категорія
Інновації
Дата

ШІ проти російських ІПСО. Український стартап Osavul навчив нейромережі воювати з пропагандою. Як продати таку технологію

4 хв читання

Getty Images

Заснований українськими серійними підприємцями AI-стартап Osavul допомагає РНБО й Міноборони виловлювати ІПСО у Telegram та Facebook. Як він планує монетизувати досвід російсько-української війни.

«НАТО поставило Україні кров з ВІЛ і гепатитом». Фейкові новини з таким заголовком з’явилися у стрічках російських медіа 3 листопада 2022 року. Це була одна із кількох сотень інформаційних атак, яку допомогли відбити ШІ-алгоритми українського проєкту Osavul.

Його фішка у швидкості. Osavul аналізує сотні повідомлень і публікацій у соцмережах та виокремлює організовані кампанії оперативніше за живих аналітиків. «Спростування губиться, якщо новина вже набрала обертів», – каже співзасновник Osavul Дмитро Плешаков.

Кампанія із «зараженою» донорською кров’ю заглохла, не набравши обертів. МОЗ разом із Центром протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО вчасно випустили докладне спростування. Для українського держсектору Osavul безкоштовний. Однак подібні технології можуть коштувати мільярди. У чому складність швидко їх продати?

Як працює технологія Osavul 

Osavul – реакція колишніх однокурсників і бізнес-партнерів Дмитра Білаша і Дмитра Плешакова на повномасштабне вторгнення 24 лютого. У 2022-му росіяни витратили на пропаганду лише через державні медіа $1,9 млрд, підрахувала литовська неурядова організація Debunk. Кофаундери Osavul вирішили протиставити фейкам в мережі штучний інтелект із $1 млн інвестицій.

Стартап майже рік працював у стелз-режимі і публічно заявив про себе на початку 2023-го. Розгорнутися так швидко допоміг досвід фаундерів. У 2019-му вони за майже $4 млн продали ізраїльському єдинорогу Perion Network свій попередній проєкт Captain Growth. Це інструмент для аналізу реклами у Facebook та Google AdWords, що автоматично радить користувачам, як зробити її ефективнішою.

Закривши угоду, Білаш подався в ангельські інвестиції й очолив венчурний фонд Digital Future. Плешаков очолив український R&D-офіс Perion Network. Яка частина зароблених на екзиті грошей пішла на розробку Osavul, партнери не розкривають. Однак додатково у лютому 2023-го стартап отримав $1 млн інвестицій від фонду SMRK Олександра Косована.

Фото з особистого архіву

Білаш подався в ангельські інвестиції й очолив венчурний фонд Digital Future Фото Фото з особистого архіву

Основа Osavul – програмне забезпечення CommSecure та CIB Guard. Перший софт виявляє наративи у повідомленнях із соцмереж і спільнот на кшталт публічних груп у месенджерах. Другий – аналізує публічні сторінки користувачів, шукає ботів і визначає, чи діють вони скоординовано.

Під капотом Osavul – великі мовні моделі на архітектурі трансформерів на кілька мільярдів параметрів. Така ж технологія лежить в основі мегапопулярного ChatGPT. 

ШІ Білаша й Плешакова працює з українською, російською, англійською, польською і французькою мовами. Мовні моделі вміють класифікувати тексти, виділяють емоції та точки зору в повідомленнях, розпізнають загрозливий та дезінформаційний контент тощо. Їх доповнюють так звані статистичні та ML-моделі, які вміють вирізняти скоординовані інформаційні атаки зі шквалу інформації у соцмережах. 

Навчали моделі Osavul на реальних російських ІПСО, каже керівник департаменту протидії інформаційним загрозам ЦПД Анаїт Хоперія. Для боротьби з російською пропагандою центр співпрацює з американськими Facebook та YouTube.

Але найкраще Osavul прокачався в аналізі Telegram. Антиукраїнські інформаційні атаки тестують на невеликих спільнотах месенджера, каже Плешаков. Там ІПСО зручно відловлювати у зародку. Однак офіційно кооперуватися з Telegram Україна не може через його російське коріння.

ШІ проти російських ІПСО. Український стартап Osavul навчив нейромережі воювати з пропагандою. Як продати таку технологію /Фото 1

Плешаков очолив український R&D-офіс Perion Network

Як монетизувати боротьбу із пропагандою

Перші українські клієнти Osavul – РНБО, Міноборони та ще дві урядові організації, чиї назви не розголошуються. Послуги стартапу для усіх безкоштовні. «Ми обговорили з фаундерами, що не працюватимемо з українським бюджетом, бо тут якраз найбільший ризик», – говорить партнер SMRK Влад Тісленко.

Продавати технологію на Захід – інша справа. Там є великі конкуренти на кшталт американського Palantir, що має кількарічні контракти з Пентагоном та Міноборони США. У 2022-му компанія отримала $1,9 млрд виторгу і вартує $31,17 млрд. Функціонал Osavul значно вужчий, зате бойовий досвід ширший. «Глибоке розуміння інформаційної війни, зокрема, мов та культурних особливостей допомагає Osavul побудувати якісніший продукт, ніж в іноземних конкурентів», – каже Тісленко. 

Стартап вже спілкується із західними урядовими та громадськими організаціями, запевняють фаундери. Суми потенційних контрактів у цій ніші стартують із $100 000 і досягають кількох мільйонів, каже Плешаков. Та результатів доведеться почекати – перемовини зазвичай тривають довго, додає він.

В українського конкурента Osavul – заснованої у 2014-му AI-платформи Semantrum – пересторог щодо бюджетних коштів немає. Найбільший у 2023-му контракт компанії з ПрАТ «Укргідроенерго» коштував 740 000 грн, свідчать дані Prozzoro.

Бізнес інформаційною безпекою теж цікавиться, каже директорка Semantrum Олена Шабуніна. Серед клієнтів стартапу – «Укравто», перевізник FlixBus, забудовник «Альянс Новобуд». Вони використовують платформу для виявлення інформаційних атак, репутаційного аналізу, збору інформації про конкурентів та відгуків споживачів.

Osavul теж не проти працювати з бізнесом. Показовий кейс – падіння знакового для американських стартаперів Silicon Valley Bank (SVB). За два дні клієнти вивели з банку $142 млрд, під’юджені поширенням чуток про тривожний стан справ SVB у Twitter, дослідив Wall Street Journal. «Це комунікаційний факап, що поширився, бо банк на нього не відреагував», – каже Плешаков.

На руку розробникам стартапу на нейромережах грає й сам хайп навколо них. Згенеровані за допомогою ШІ фейкові зображення та тексти збільшують попит на рішення з інформаційної безпеки, вважає Білаш. «Ми вже живемо в реальності, де ти точно не знаєш, це справжня людина пише чи ні. Це реальне фото, чи фейк», – каже він.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд