Коли очікувати на ріст венчурних інвестицій, у кого планує інвестувати SMOK Ventures та що відбувається зі ШІ-стартапами в Україні? Про це принципал фонду SMOK і голова правління Techosystem Олександр Яценко розповів у новому випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes Ukraine
За січень–березень 2024-го 18 українських стартапів отримали щонайменше $42 млн інвестицій, свідчить дослідження Forbes Ukraine від 1 квітня 2024 року.
Чи є надія на ріст? «Є ознаки, що у 2024-му ринок піде вгору та почне розігріватися в обсягах інвестицій», – говорить принципал фонду SMOK Ventures та голова правління Techosystem Олександр Яценко.
Глобальний ринок венчурного капіталу сьогодні – це ринок інвестора, а не фаундера, розповідає Яценко. Наприкінці січня 2024 року SMOK залучив у свій фонд $25 млн. План – інвестувати у стартапи родом зі Східної та Центральної Європи у ніші SaaS та штучного інтелекту.
Які тенденції на венчурному ринку є прямо зараз?
Пряма мова Олександра Яценка скорочена та відредагована для зрозумілості.
Куди SMOK Ventures інвестуватиме $25 млн
Наша інвестиційна стратегія не змінюється від року до року. Ми збираємо капітал і лімітованих партнерів під певну тезу та маємо дотримуватися її протягом періоду інвестування.
Ключова теза SMOK Ventures полягає в інвестуванні у Центральну та Східну Європу. Це фактично 20 країн. У фокусі – Польща, Україна та країни Балтії.
У нас є преференції, де ми відчуваємо більшу експертність. Наприклад, SaaS та штучний інтелект. На такі команди ми дивитимемося з більшим інтересом. Водночас ми готові інвестувати практично в будь-яку вертикаль.
У цьому році плануємо проінвестувати у близько 12 компаній. 30-40% фонду може піти на українську географію.
Треба розуміти, що з часом системний фонд також має можливість додатково інвестувати в одну й ту саму команду. Тому, ми можемо вкласти в одну команду до $3-4 млн. Тобто, перший чек від $100 000, а далі сума може зростати.
У нас в pipeline – добра сотня команд. Діалог триває з 15-ма. Проте ми не обмежуємося лише ними. В Україні склалася цікава ситуація у defence-tech. Однак у випадку SMOK Ventures виданий інвесторами мандат не дозволяє нам вкладатися в оборонні технології.
Це може бути щось дотичне до технологій подвійного призначення. Якщо йдеться про засоби ураження, зокрема бойові дрони, тут ми, на жаль, згідно з юридичними обмеженнями, які були сформовані ще до повномасштабної війни, не можемо інвестувати.
Що в Україні зі ШІ-стартапами
Зараз, напевно, 80% всіх технологічних команд мають всередині своїх продуктів елементи рішень зі штучним інтелектом. І це нормально. Так має бути. Водночас коли йдеться саме про компанії, що створюють бізнес на основі ШІ – тут, я б не сказав, що ми попереду всього світу.
Наші інженери, справді, працюють у передових компаніях, що займаються ШІ. Також є суто українські команди, наприклад, Zibra.ai. Проте це все ще не ті імена, які відомі на весь світ. Наприклад, як польський ElevenLabs, який став єдинорогом за два роки.
Побудувати умовний OpenAI або Mistral AI з українськими інженерами та засновниками абсолютно можливо. Найближчим часом бачитимемо все більше подібних кейсів.
Для цього приватному та публічному секторам треба гарненько попрацювати, аби наша юрисдикція була приваблива щонайменше для українських засновників. Загалом бажано, аби глобальні компанії реєструвалися в Україні так, як ми це робимо в Лондоні, Делавері або Талліні.
Хто стане новим єдинорогом? Я вірю, що найближчим часом Preply й Ajax. Усі в очікуванні, коли ж це відбудеться. Насправді це могло б статися й раніше, але ескалація війни та ситуація на макроринку не сприяли швидкому отриманню статусу єдинорога.
Коли настане венчурна «весна»
Пік наявності коштів у фандменеджерів і залучення їх фаундерами припав на 2020-2021 роки. З 2022-го і до нині ринок знаходиться у форматі падіння. Зараз більше стагнації.
Водночас є ознаки, що у 2024 році ринок піде вгору та почне розігріватися в обсягах інвестицій. Проте серед венчурних інвесторів доволі поширена думка, що ринок навпаки нормалізувався й вийшов у природний стан.
Тобто немає роздутості оцінок, раундів та очікувань. У природньому стані є нормальний потік роботи, детальний аналіз цифр, перспектив, ринків тощо. Це створює здорову атмосферу. Можна сказати, що є тенденція до того, що кількість інвестицій збільшуватиметься вже цьогоріч.
Є команди, які показали швидке зростання. Це підігріває бажання інвесторів вкладати гроші. Є ринок фаундерів, а є ринок інвесторів. Більше інвесторів – більше можливостей вибирати.
Глобальний ринок венчурного капіталу сьогодні – це ринок інвестора, а не фаундера. У 2021-му на ринку було більше фаундерів. Тоді ситуація з закриттям раунду у гарячій ніші протягом доби – не була ексклюзивною. Зараз такого майже не буває.
Коли з’являться українські мільярдери у технологічній індустрії
Вірю, що це відбудеться у найближчі два-три роки. Це ще одне поле умовної битви за перспективність та інтерес до України як до екосистеми, географії та ринку. У десятці найбагатших людей в Україні щонайменше три-чотири людини побудували свій капітал у технологічному секторі. Зокрема, засновники monobank.
У випадку з Grammarly, ми ще поборемося, аби вони повноцінно представляли Україну в міжнародному просторі. Зауважу, що Grammarly – глобальна компанія. Rozetka та monobank – поки що замкнені в нашій юрисдикції.
Ми розуміємо, наскільки технологічним стартапам важливо працювати не на одну країну. Тим більше, що наша країна, на жаль, не є найпотужнішою економікою з погляду ВВП на душу населення.
Про HR-tech кадровий дефіцит в Україні
Ми абсолютно нормально дивимося на традиційні ніші. Пів року тому проінвестували у HR-tech компанію Hyperjob. Глобально HR-tech – невелика, але технологічно підкована вертикаль. Там доволі важко знайти потужні рішення.
Інший приклад – компанія 57hours з Хорватії у ніші Travel-tech, куди ми інвестували близько року тому. Команда показує прекрасні результати. Чи є вона на хайпі? Ні. З іншого боку, гарні показники по росту – це те, що й потрібно венчурним інвесторам.
В Україні понад 60 команд, які працюють у вертикалі HR-tech. Це було величезне відкриття не лише для технологічної індустрії, а й для людей, які працюють з HR-технологіями.
Згідно з різними оцінками, в Україні ми втратили фізично у технологічному секторі 20% від всього обсягу інженерів. Близько 60 000 спеціалістів виїхали за кордон. З іншого боку, ми тепер маємо амбасадорів українського технологічного сектору за кордоном.
Я не можу сказати, що зараз існує великий брак спеціалістів у технологічних бізнесах. Так, війна повпливала на кадровий голод і ринок перевернувся. Якщо раніше це була історія про постійну нестачу нових кадрів, то зараз ситуація умовно стабілізувалася.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
