Понад 2,7 млн українців втратили житло внаслідок повномасштабного вторгнення російської армії. Влада має тимчасове рішення щодо зими лише для 40 000 українців. Чому анонсована масштабна програма відновлення житла від держави гальмується
Приватні будинки
«Я не бачу змін», – описує ситуацію з відновленням приватних будинків у селі Горенка місцева активістка Лариса Лещинська. Вона також опікується житловими проблемами селян, які втратили житло під час весняного наступу російської армії в сусідньому Мощуні.
У цих селищах, за підрахунками Лещинської, зруйновано близько 1000 будинків. За даними Київської обласної військової адміністрації, в області повністю зруйновано понад 5000 приватних будинків.
Щоб відбудувати приватні домівки тільки в Київській області, потрібно близько 6 млрд грн, – рахував на початку червня голова Київської ОВА Олексій Кулеба. Плани адміністрації передбачали відбудуву 2500 будинків до настання холодів.
Станом на 20 червня потребували термінового відновлення на деокупованих територіях 29 108 приватних будинків, свідчать дані плану Fast Recovery, розробленого Офісом президента.
Слайд з презентації плану Fast Recovery, презентованого 4–5 липня в швейцарському Лугано
У червні заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко говорив Forbes, що план-максимум передбачає відновлення більшості від загальної кількості пошкоджених приватних будинків ще до заморозків. Щоб прискорити будівництво, за його словами, планувалось задіяти каркасну та газобетонну технології будівництва.
Пілотний проєкт, який мав стати типовим для Київської області, запустили в травні в селі Дмитрівка. Будівництво, яке профінансували меценати, розтягнулось на понад три місяці замість запланованого одного. Станом на кінець серпня здано пʼять нових одноповерхових будинків за типовим проєктом.
Кількість відновлених будинків по всій Україні наразі невідома – в ОП не відповіли на запит Forbes. На врученні ключів новим мешканцям будинків у Дмитрівці 30 серпня Тимошенко пообіцяв найближчим часом завершити будівництво ще 500 приватних будинків на Київщині. Кулеба уточнив, що планується побудувати 560 нових домівок. Відновлення будівель здійснюватиметься на земельних ділянках власників зруйнованого житла. Площа відновлення – від 70 до 120 кв. м.
Вручення ключів від п’яти приватних будинків родинам, які втратили домівки через обстріли села Дмитрівка. Фото: Кирило Тимошенко
Кулеба каже, що в місцевому бюджеті немає коштів на відбудову, він розраховує на бюджетне фінансування і гранти. Уряд витратив близько 1,5 млрд грн на першочергові роботи в частково пошкоджених будинках, 400 млн грн з них пішли на заміну вікон, дверей і ремонт дахів у будинках Київської області.
Реалізувати план буде вкрай важко, навіть за наявності фінансування, – говорять забудовники, з якими спілкувався Forbes. Київська ОВА розраховувала в червні, що собівартість квадратного метра типового будинку на три кімнати площею 90 кв. м неперевищуватиме 14 000 грн.
Мінімальна собівартість за наявним курсом долара – не менше 25 000 грн за кв. м, каже президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе. Генеральний директор львівського забудовника LB Group Юрій Ковальчук каже, що готовий будувати двоповерхові багатоквартирні будинки з вартістю квадратного метра 16 000–17 000 грн.
Проти забудовників грає час. На спорудження газобетонних і каркасних будинків потрібно два-три місяці. 500 будинків можна побудувати у два етапи до січня, – каже Ковальчук.
Ще одна перепона – бюрократія. Місцева влада не має права фінансувати проєкти нового будівництва, оскільки їх не пропускає казначейство, каже Вадим Табакера, заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА.
Директор будівельної компанії «Сервус» Олег Якимів говорить, що з цієї причини він не отримав передплату за проєкт будівництва двоповерхового будинку на 12 квартир для переселенців у Дрогобичі. Компанія продовжує будувати будинок, але не береться за нові проєкти, поки проблема не буде вирішена.
Багатоповерхівки: дорого і довго
Навесні заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко в інтерв’ю Forbes заявляв про плани будувати двокімнатні квартири в 10 регіонах. За його словами, були вибрані проєкти, які можна втілити за три місяці.
За даними Fast Recovery, на 20 червня потребували термінового відновлення на деокупованих територіях 6674 багатоповерхових будинки.
Слайд з презентації плану Fast Recovery, презентованого 4–5 липня в швейцарському Лугано
Разом з відбудовою приватних будинків, дитсадків, школ, медичних закладів і комунальних мереж загальні витрати на відновлення, за підрахунками Офісу президента, становлять приблизно $17,4 млрд.
План-максимум за наявності коштів – викупити або побудувати близько 40 000 квартир, говорив у червні Тимошенко. Під викуп відводилось 10 000 вже готових квартир, які планувалось придбати у забудовників до вересня. Також планувалось будівництво 4–6-поверхових ЖК у 16 регіонах – у кожному по 100 000 кв. м. Всього – 32 000 квартир. На цей проєкт, за його словами, було відведено шість місяців після отримання фінансування.
Алгоритм фінансування викупу мав розробити Кабмін. У Мінрегіоні на запит Forbes не відповіли.
На початку літа обласна влада запропонувала девелоперським компаніям побудувати в Ірпені та Бородянці девʼятиповерхові будинки з розрахунку 24 000 грн за кв. м, – пригадує Парцхаладзе. «Це вже було нижче собівартості будівництва», – каже він. – Але компанії, яким були потрібні обігові кошти, погоджувались». Ковальчук каже, що його влаштовують 24 000 грн за кв. м, запропоновані владою, але на будівництво у Львівській області.
Вартість квадратного метра у новобудовах Львова та області у серпні, за даними ЛУН, становить 34 600 грн. З лютого, за даними ЛУН, ціна квадратного метра у новобудовах Києва зросла на 33%, до 47 600 грн. Ціна квадратного метра у новобудовах Харкова і області, де тривають активні бойові дії, впала на 39%, до 20 200 грн.
Девелопери, з якими спілкувався Forbes, кажуть, що зараз питання ціни не стоїть через брак коштів у бюджеті. Було кілька зустрічей з представниками різних держустанов щодо відбудови житла, розроблені проєкти, але програма не стартувала в заявлених масштабах. Є точкові проєкти, каже Парцхаладзе. Наприклад, навесні Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву викупив 300 квартир.
«До зими реально забезпечити людей житлом лише через викуп, – каже Парцхаладзе. – Готових непроданих квартир достатньо».
Для цього він пропонує замінити систему держзамовлення житла на механізм видачі ваучерів на руки населенню за заявками про пошкоджене житло. На липень у «Дію» було відправлено понад 225 000 заявок про пошкоджене житло на 15 млн кв. м.
Ще 1 квітня депутати прийняли у першому читанні законопроєкт про державну компенсацію за втрачене чи пошкоджене нерухоме майно під час війни.
Він передбачає два варіанти компенсацій за пошкоджене житло:
- не підлягає відновленню – фінансується нове будівництво;
- підлягає відновленню – власнику надаються кошти на відновлення або фінансуються необхідні будівельні роботи.
Серед джерел фінансування відбудови – міжнародна донорська допомога, конфісковані активи, а в перспективі – репарації від РФ, каже заступниця голови парламентського Комітету з питань місцевого самоврядування та регіонального розвитку Олена Шуляк.
«На жаль, станом на сьогодні цей проєкт не набув статусу закону, тож дієвий механізм компенсації в країні поки не запущений», – каже юристка ЛУН Анастасія Осінцева.
Швидкі рішення
Щоб частково забезпечити українців тимчасовим житлом, держава встановлює модульні містечка, розраховані на проживання до одного року. Частину з них безоплатно передала Польща.
У Київській області, за словами Олексія Кулеби, встановлено дев’ять модульних містечок на 1300 осіб. У Чернігівській області змонтовано три модульних містечка, а ще в трьох ведуться роботи зі встановлення будинків. Львів отримав три модульних містечка на 1040 осіб, розповів Forbes заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера.
За словами міністра розвитку громад і територій України Олексія Чернишова, до кінця 2022 року планується розселити в модульних помешканнях до 10 000 осіб.
Вид всередині тимчасового модульного житла для біженців у Львові Фото Getty Images
Частину переселенців розселили у мережі санаторіїв. Усього в Україні приблизно 200 таких закладів, які здатні прийняти понад 30 000 осіб, каже Шуляк.
Загалом мережа польських модульних містечок і санаторіїв дозволить прихистити приблизно 40 000 українців, або приблизно 1,5% від потреби. Ще частина помешкань будується за рахунок меценатів.
Фонд Сергія Притули збирає $10,5 млн на 585 модульних будинків, які будуть встановлені в Макарівській громаді на Київщині. До кінця вересня обіцяють поставити перші 10 будинків. Таке тимчасове житло збирається за п’ять днів і встановлюється на подвірʼях з уже існуючою інфраструктурою і комунікаціями.
За рахунок благодійників реалізуються проєкти у Львівський області, каже Табакера. «Львів Буд Груп» Юрія Ковальчука побудувала у селі Бортятин Яворівського району модульне містечко для 40 осіб із розширеням на 240 осіб. Проєкт профінансували донори з Австралії, Нової Зеландії та США.
Урядова програма «Прихисток» стимулює власників житла безоплатно розміщувати у себе переселенців. Держава щомісячно компенсує власникам по 450 грн за кожну особу. В березні – червні уряд спрямував на компенсації 225 млн грн, з яких 137,3 млн грн – допомога від донорів. Планується збільшити компенсацію вдвічі, до 900 грн, повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань реінтеграції Ірина Верещук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
