Засновники DroneUA мріяли робити дрони. Проте зрозуміли, що техніку можна продавати один раз, а послуги – нескінченно /Фото Олександр Чекменьов
Категорія
Інновації
Дата

Засновники DroneUA мріяли робити дрони. Проте зрозуміли, що техніку можна продавати один раз, а послуги – нескінченно

Валерій Яковенко та Февзі Аметов, засновники DroneUA. Фото Олександр Чекменьов

До певного моменту засновники DroneUA не мали жодного стосунку ні до авіації, ні до інжинірингу. Валерій Яковенко, 36, закінчив медичний університет, працював у страхуванні та банківській сфері. Його партнер Февзі Аметов, 38, – виходець з інвестиційного бізнесу. Влітку 2013-го вони вклали $30 000 у компанію з виробництва і продажу дронів. Конкретного плану дій та бізнес-моделі в партнерів не було. «Ми мріяли збирати дрони і підкорювати з їхньою допомогою інші ринки», – розповідає Яковенко

Сьогодні DroneUA – найбільший дистриб’ютор дронів в Україні з оборотом $6 млн. Засновники компанії вирішили використовувати китайські розробки, а не конкурувати з ними.

До цієї стратегії прийшли шляхом проб та помилок. Спочатку Яковенко й Аметов розробили сільськогосподарський дрон PD1900 на пінопластовій рамі, що здатен літати 120 хвилин. Безпілотник коштував $2400, тоді як імпортні аналоги були в 10 разів дорожчі, згадує Яковенко. Модель PD1900 досі представлена в інтернет-магазині компанії, але хітом не стала – покупці більше довіряють іноземним технологіям.

Доки Яковенко й Аметов на колінах збирали свій планер, у Китаї набирав обертів стартап Френка Ван Тао DJI. За оцінкою аналітиків Drone Industry Insights, 2020 року DJI зайняв майже 80% глобального ринку промислових і споживчих дронів. В Україні ситуація подібна. «Ми оцінюємо ринок у 2020 році в 500 млн грн, – каже засновник компанії QUADRO.UA Тарас Трояк. – Частка DJI – приблизно 70%».

Партнери розподілили ролі в проєкті відповідно до характеру кожного. Товариський і активний Яковенко відповідає за маркетинг, продажі, роботу з клієнтами. Ґрунтовний і розважливий Аметов керує бізнес-процесами й фінансами.

«Ми усвідомили, що Китай неможливо перемогти», – каже Яковенко. Офіційним днем народження компанії партнери вважають 22 квітня 2014 року. Тоді DroneUA заробив перші $200 на сервісі, продавши промислову аерозйомку девелоперській компанії UDP Василя Хмельницького та Андрія Іванова. Гіпотеза, що на дронах можна заробляти, підтвердилася. Хоча й не так, як гадалося спочатку.

Замість виробництва Яковенко й Аметов запустили дистрибуцію. Крім DJI, вони ввозять дрони французького бренду Parrot, промислові квадрокоптери Flyability, підводні дрони GLADIUS. «Ми не розмінювалися на дрібниці на зразок споживчих технологій і гаджетів», – каже Яковенко. Компанія зробила ставку на великих замовників. За оцінкою Яковенка, DroneUA контролює 60% продажів промислових і 80% сільськогосподарських безпілотників у країні.

DroneUA ніколи не була цілковито продуктовою компанією, пояснює Аметов. Якщо не вдається продати дрони, клієнтові пропонують послуги – обслуговування техніки, навчання персоналу, програмне забезпечення. Частина розробок створена власними силами, частина – куплена. Головне, щоб технологія допомагала розв’язувати бізнес-завдання. Алгоритми DroneUA вміють із точністю до однієї рослини підрахувати кількість сходжень на полі. А також розпізнати, корисна це культура чи бур'яни, пишається Яковенко.

До 2018 року 95% обороту DroneUA припадало на аграрні проєкти. «Пізніше долучилися геодезія і топографія, видобувна промисловість, – перераховує Яковенко. – Нині починають «вистрілювати» енергетика та сфера безпеки». Серед клієнтів компанії – ДТЕК, «Метінвест», МХП, Vodafone.

Засновники не можуть сказати, який з напрямів – обладнання, послуги або програмне забезпечення – приносить їм найбільше грошей. Найвигідніші проєкти із системного впровадження, в яких поєднуються і дрони, і програмні рішення, і експертиза команди.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Один із прикладів – інспектування опор мережі для Vodafone за допомогою безпілотників й аналіз даних. У таких проєктах на «залізо» припадає до 15% вартості, решта – софт і послуги, каже Яковенко. Фінальний цінник залежить від індустрії і складності завдань. «Середній чек» проєкту в сільському господарстві – €1500–2000, в енергетиці – €5000–6000.

«В Україні 90% угідь обробляють наземною технікою, але дрони поступово витісняють і її, і традиційну сільгоспавіацію», – говорить керівник проєкту AeroDrone Юрій Педерій. Три роки тому його компанія почала розробляти безпілотник для обприскування полів. Апарат вартістю майже $150 000 літає зі швидкістю 100 км/год і може перевозити до 80 кг корисного вантажу. У DroneUA Педерій бачить не конкурентів, а партнерів для дистрибуції.

У фермерському господарстві «Флора А.А.» дрон з'явився чотири роки тому. Його використовують для знімання полів та боротьби з крадіжками. Компанія налагодила партнерство з виробниками інструментів точного землеробства і тестує новинки на полях. «Я на 100% упевнений, що за цим майбутнє», – говорить керівник Андрій Каприця. Простими рішеннями на кшталт моніторингу сільгосптехніки користуються приблизно 30% господарств, каже Яковенко. Найактивніше інновації освоюють невеликі фермери, які обробляють 1000–3000 га.

Весь прибуток партнери вкладають у розвиток. За оцінкою Яковенка, йдеться про щонайменше $3 млн.

Що далі? Влітку 2020 року DroneUA випустила автоматизовану ферму FarmBot вартістю 74 570 грн. Вона допомагає вирощувати зелень, овочі й навіть картоплю на ділянці площею 4 м². FarmBot – проєкт з відкритими кресленнями, модифікувати роботу може кожен охочий. Головна частина пристрою – рука-маніпулятор зі змінними насадками. Її можна запрограмувати на будь-яку повторювальну дію.

Місію DroneUA засновники сформулювали так: їхнє завдання – оптимізувати бізнес-процеси компаній, рятувати їх від рутини. «Ми займаємося не дронами, – каже Яковенко. – Наш бізнес – робототехніка».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків