До певного моменту засновники DroneUA не мали жодного стосунку ні до авіації, ні до інжинірингу. Валерій Яковенко, 36, закінчив медичний університет, працював у страхуванні та банківській сфері. Його партнер Февзі Аметов, 38, – виходець з інвестиційного бізнесу. Влітку 2013-го вони вклали $30 000 у компанію з виробництва і продажу дронів. Конкретного плану дій та бізнес-моделі в партнерів не було. «Ми мріяли збирати дрони і підкорювати з їхньою допомогою інші ринки», – розповідає Яковенко
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Сьогодні DroneUA – найбільший дистриб’ютор дронів в Україні з оборотом $6 млн. Засновники компанії вирішили використовувати китайські розробки, а не конкурувати з ними.
До цієї стратегії прийшли шляхом проб та помилок. Спочатку Яковенко й Аметов розробили сільськогосподарський дрон PD1900 на пінопластовій рамі, що здатен літати 120 хвилин. Безпілотник коштував $2400, тоді як імпортні аналоги були в 10 разів дорожчі, згадує Яковенко. Модель PD1900 досі представлена в інтернет-магазині компанії, але хітом не стала – покупці більше довіряють іноземним технологіям.
Доки Яковенко й Аметов на колінах збирали свій планер, у Китаї набирав обертів стартап Френка Ван Тао DJI. За оцінкою аналітиків Drone Industry Insights, 2020 року DJI зайняв майже 80% глобального ринку промислових і споживчих дронів. В Україні ситуація подібна. «Ми оцінюємо ринок у 2020 році в 500 млн грн, – каже засновник компанії QUADRO.UA Тарас Трояк. – Частка DJI – приблизно 70%».
Партнери розподілили ролі в проєкті відповідно до характеру кожного. Товариський і активний Яковенко відповідає за маркетинг, продажі, роботу з клієнтами. Ґрунтовний і розважливий Аметов керує бізнес-процесами й фінансами.
«Ми усвідомили, що Китай неможливо перемогти», – каже Яковенко. Офіційним днем народження компанії партнери вважають 22 квітня 2014 року. Тоді DroneUA заробив перші $200 на сервісі, продавши промислову аерозйомку девелоперській компанії UDP Василя Хмельницького та Андрія Іванова. Гіпотеза, що на дронах можна заробляти, підтвердилася. Хоча й не так, як гадалося спочатку.
Замість виробництва Яковенко й Аметов запустили дистрибуцію. Крім DJI, вони ввозять дрони французького бренду Parrot, промислові квадрокоптери Flyability, підводні дрони GLADIUS. «Ми не розмінювалися на дрібниці на зразок споживчих технологій і гаджетів», – каже Яковенко. Компанія зробила ставку на великих замовників. За оцінкою Яковенка, DroneUA контролює 60% продажів промислових і 80% сільськогосподарських безпілотників у країні.
DroneUA ніколи не була цілковито продуктовою компанією, пояснює Аметов. Якщо не вдається продати дрони, клієнтові пропонують послуги – обслуговування техніки, навчання персоналу, програмне забезпечення. Частина розробок створена власними силами, частина – куплена. Головне, щоб технологія допомагала розв’язувати бізнес-завдання. Алгоритми DroneUA вміють із точністю до однієї рослини підрахувати кількість сходжень на полі. А також розпізнати, корисна це культура чи бур'яни, пишається Яковенко.
До 2018 року 95% обороту DroneUA припадало на аграрні проєкти. «Пізніше долучилися геодезія і топографія, видобувна промисловість, – перераховує Яковенко. – Нині починають «вистрілювати» енергетика та сфера безпеки». Серед клієнтів компанії – ДТЕК, «Метінвест», МХП, Vodafone.
Засновники не можуть сказати, який з напрямів – обладнання, послуги або програмне забезпечення – приносить їм найбільше грошей. Найвигідніші проєкти із системного впровадження, в яких поєднуються і дрони, і програмні рішення, і експертиза команди.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Один із прикладів – інспектування опор мережі для Vodafone за допомогою безпілотників й аналіз даних. У таких проєктах на «залізо» припадає до 15% вартості, решта – софт і послуги, каже Яковенко. Фінальний цінник залежить від індустрії і складності завдань. «Середній чек» проєкту в сільському господарстві – €1500–2000, в енергетиці – €5000–6000.
«В Україні 90% угідь обробляють наземною технікою, але дрони поступово витісняють і її, і традиційну сільгоспавіацію», – говорить керівник проєкту AeroDrone Юрій Педерій. Три роки тому його компанія почала розробляти безпілотник для обприскування полів. Апарат вартістю майже $150 000 літає зі швидкістю 100 км/год і може перевозити до 80 кг корисного вантажу. У DroneUA Педерій бачить не конкурентів, а партнерів для дистрибуції.
У фермерському господарстві «Флора А.А.» дрон з'явився чотири роки тому. Його використовують для знімання полів та боротьби з крадіжками. Компанія налагодила партнерство з виробниками інструментів точного землеробства і тестує новинки на полях. «Я на 100% упевнений, що за цим майбутнє», – говорить керівник Андрій Каприця. Простими рішеннями на кшталт моніторингу сільгосптехніки користуються приблизно 30% господарств, каже Яковенко. Найактивніше інновації освоюють невеликі фермери, які обробляють 1000–3000 га.
Весь прибуток партнери вкладають у розвиток. За оцінкою Яковенка, йдеться про щонайменше $3 млн.
Що далі? Влітку 2020 року DroneUA випустила автоматизовану ферму FarmBot вартістю 74 570 грн. Вона допомагає вирощувати зелень, овочі й навіть картоплю на ділянці площею 4 м². FarmBot – проєкт з відкритими кресленнями, модифікувати роботу може кожен охочий. Головна частина пристрою – рука-маніпулятор зі змінними насадками. Її можна запрограмувати на будь-яку повторювальну дію.
Місію DroneUA засновники сформулювали так: їхнє завдання – оптимізувати бізнес-процеси компаній, рятувати їх від рутини. «Ми займаємося не дронами, – каже Яковенко. – Наш бізнес – робототехніка».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
