Не така пригнічена, як хотілося б. Чому економіка Росії тримається на плаву? Пояснює The Economist /Фото Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Не така пригнічена, як хотілося б. Чому економіка Росії тримається на плаву? Пояснює The Economist

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ресторани швидкого харчування «МакДональдс» були зачинені по всій території Росії і пізніше відкрилися після ребрендингу з новим власником, 17 червня 2022 року Фото Getty Images

Нещодавній звіт дослідників Єльського університету показує, що вихід західних компаній з Росії і санкції «підкосили» країну-агресора. Інші авторитетні дослідники стверджують, що російська економіка не обвалюється. То що ж з економікою Росії? Дані аналізував The Economist, а Forbes представляє головне

На початку вторгнення економіка Росії дійсно пішла у вільне падіння. Знецінення рубля, обвал ринку акцій, вихід або обіцянка виходу сотень західних компаній. Такі події змусили аналітиків спрогнозувати падіння ВВП Росії на 10%, а хтось казав і 15%.

Всі погоджувалися з тим, що країна не залишилася неушкодженою. Значні підвищення облікової ставки навесні і вихід іноземного бізнесу підштовхнули економіку країни до рецесії. В другому кварталі цього року зафіксували 4% падіння ВВП порівняно з минулим роком, повідомили офіційні джерела.

Велика кількість з 300 індустріальних міст країни постраждали від санкцій і стали депресивними. Багато людей, особливо освічених, залишило країну, а інші почали виводити активи з країни. За даними про перший квартал 2022-го, іноземці вивели з країни прямих інвестицій на $15 млрд – це найгірший показник.

Проте аналіз різних даних свідчить, що російська економіка показує кращі результати, ніж прогнозували найбільш оптимістичні аналітики. Наприклад, Goldman Sachs публікує «індикатор поточної діяльності», що оцінює економічне зростання в реальному часі. У березні і квітні він суттєво впав, але у подальші місяці знову піднявся.

Інші показники розповідають ту саму історію:

  • рецесія неглибока;
  • у червні промислове виробництво впало лише на 1,8% порівняно з минулим роком;
  • індекс зростання сектору послуг постраждав менше, ніж під час інших криз;
  • споживання електроенергії знову росте після початкового падіння;
  • використання залізниці для постачання товарів, що є ознакою попиту, тримається на високому рівні.

А інфляція, тим часом, йде на спад. Від початку року до кінця травня споживчі ціни виросли на 10%. Росстат прогнозовано повідомляє про покращення, але незалежна фірма, яка порівнює онлайн-ціни, теж говорить про зниження цін.

Сильніший рубль здешевив імпорт. Прогнози кажуть про падіння інфляції. Дані різних фінансових організацій показують, що прогнози щодо інфляції на наступний рік змінилися: у березні писали, що вона становитиме 17,6%, а у липні – вже 11%.

Дані російського сайту пошуку роботи HeadHunter дозволяють говорити, що співвідношення шукачів роботи до відкритих вакансій виросло з 3,8 у січні до 5,9 у травні. Це говорить про те, що роботу стало знайти важче. Але пізніше це співвідношення знову впало. Дані Сбербанку показують, що середня зарплатня по країні суттєво впала з весни.

Частково тому, що ринок праці тримається, люди продовжують витрачати гроші. За даними Сбербанку, у липні реальні споживчі витрати майже не змінилися порівняно з початком року. Імпорт сильно впав, бо західні компанії перестали постачати свої товари в Росію. Але це падіння було не настільки сильним, якщо врахувати нещодавню рецесію, а імпорт швидко повертається до попередніх рівнів.

Три фактори стійкості Росії

  1. Політика партії. Володимир Путін не надто розуміється на економіці і радо передає управління економікою тим, хто знає, що з нею робити. В Центральному банку Росії достатньо кваліфікованих спеціалістів, які вжили швидких заходів для запобігання обвалу економіки. Підвищення облікової ставки вдвічі у лютому, а також контроль капіталу, дали змогу стабілізувати рубль і зменшити інфляцію.
  2. Нещодавня економічна історія. Це вже пʼята економічна криза країни за останні 25 років – 1998-го, 2008-го, 2014-го і 2020-го. Люди навчилися адаптуватися, а не панікувати (або виходити на протести). Крім того, російська економіка не так сильно повʼязана із західною. У 2019-му прямі іноземні інвестиції у країну становили 30% ВВП, тоді як середній показник по світу становить 49%. До вторгнення 0,3% росіян працювали на американські фірми, в середньому, у багатих країнах цей показник перевищує 2%. Росії треба відносно невелика кількість імпортної сировини.
  3. Викопне паливо. За даними Міжнародного енергетичного агентства, санкції не надто вплинули на обʼєми видобування нафти в Росії. З часу вторгнення Росія продала ЄС викопного палива на $85 млрд. Немає сумнівів у тому, що ці продажі допомагають Росії продовжувати платити за імпорт, солдатам і купувати зброю.

Поки Путін президент, західні інвестори не надто поспішатимуть в Росію. Центральний банк визнає, що, хоч Росія не надто залежить від іноземної сировини, країні конче необхідне зарубіжне обладнання. З часом санкції дадуться взнаки, а Росія вироблятиме товари гіршої якості за вищими цінами. Та поки економіка тримається.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні