Перемога може бути тільки одна – повернення всіх захоплених Росією територій, включно із Кримом. Цього реально досягти з достатньою кількістю західної зброї.
Промова міністра оборони України Олексія Резнікова на платформі Atlantic Council.
Міністр оборони України Олексій Резніков бере участь у засіданні консультативної групи з безпеки України на авіабазі «Рамштайн» 26 квітня 2022 року в Рамштайн-Мізенбах, Німеччина. Фото Getty Images
Росія – це держава-терорист
Росія вчиняє акти державного терору проти України. Вбиває тисячі наших людей, жінок, дітей, руйнує нашу країну.
Якщо взяти лише три найвідоміші ракетні атаки по мирних містах, які сталися у липні, – Вінниця, Часів Яр на Донеччині та Сергіївка в Одеській області, – там загинуло 92 людини, зокрема пʼятеро дітей. Ще 202 особи поранено. Це не враховуючи щоденних жертв серед цивільних внаслідок артилерійських обстрілів.
Водночас Росія – це держава – глобальний спонсор тероризму. Вона намагається утвердити терор як спосіб вирішення питань на глобальному рівні.
Головним інструментом терориста є страх.
Різниця між Україною та Росією в тому, що українці хочуть жити вільно і в добробуті. Ми будуємо державу, де в основі – права і свободи людини. Ми виходили за це на Майдан. І готові за це битися і вмирати.
Натомість Росія може існувати тільки як вертикаль страху, що живиться нафтою, газом та людською кров’ю.
Тому війну в Україні в принципі не можна закінчити, поступаючись територіями. Москву не цікавить конкретний шматок України, конкретне місто чи якась галузь економіки.
У Москві хочуть, щоб ми змінили спосіб життя. Відмовились від наших цінностей. Щоб ми боялися і корилися. Бо в цьому джерело влади Кремля всередині самої Росії.
Ба більше, цю війну не можна локалізувати в Україні. Російська влада говорить це прямим текстом. Згадайте, наприкінці минулого року Росія погрожувала не Україні. А Заходу. НАТО. Європі.
У Росії хочуть, щоб демократичний і успішний Захід зник як альтернатива. Мета Кремля – підрив НАТО та ЄС. Ззовні або зсередини. Тому немає рубежу в Україні та Європі, де Росія зупиниться сама. Її можна зупинити, тільки давши відсіч.
З огляду на це Росія як держава-терорист – це проблема всього світу.
Сьогодні Москва вчиняє масові воєнні злочини в Україні. Викрадає, грабує, ґвалтує, вбиває. Водночас Росія вже використовує для терору:
● продовольство. Про те, що Кремль використовує зерно як зброю, прямо сказав Жозеп Боррель на зустрічі G20;
● енергоносії. Росія шантажує закриттям доступу до своїх ресурсів і блокує альтернативні поставки нафти з Казахстану тощо;
● мігрантів. Цей інструмент Кремль застосовував у 2015 році. А також у 2021 році, коли бути атаки мігрантами на країни Балтії через Білорусь;
● ядерну енергію. Росія вперше в історії скоїла акт збройного захоплення державою атомних електростанцій. У Запоріжжі, на найбільшій АЕС у Європі, росіяни майже пʼять місяців тримають у заручниках персонал. Нещодавно вони вбили одного з працівників;
● шантаж ядерною зброєю. Пропагандисти Кремля на федеральних каналах відкрито говорять про можливість ядерного удару, у тому числі по одній з країн НАТО.
Весь цей терористичний арсенал загрожує не тільки Україні. Він масштабується на всю планету.
Це спосіб утвердити новий світовий лад. Заснований на страху. Не на міжнародному праві, а на праві сильного.
Небезпечні передумови для нового ладу є.
По-перше, міжнародні інститути – ООН, ОБСЄ тощо – довели свою неспроможність запобігти війні. Ці інструменти не працюють, коли держава – постійний член РБ ООН і співзасновник світового ладу після Другої світової війни діє як глобальний терорист.
По-друге, такий лад може бути привабливим для інших тиранів, які будуть використовувати російський арсенал для вирішення своїх завдань.
По-третє, демократичний світ повільний у своїх реакціях. Тому представники України на різних рівнях говорять: треба офіційно визнати Росію державою – спонсором тероризму. Ставитись до Кремля як до лідера глобального терору. І вживати відповідних заходів.
Як юрист, я переконаний, що для цього більш ніж достатньо формальних підстав. Росія фінансує терористичні угруповання «Вагнера» та інші. Вона створила терористичні осередки «ЛДНР». Кремль безпосередньо дає команди підконтрольним зграям терористів, які вдягнуті у військову форму, вбивати українських дітей. Руйнувати лікарні, школи, зерносховища. Спалювати врожай. Доказів – безліч.
Ми закликаємо прислухатись до України і діяти зараз. Бо ми попереджали наших партнерів про все, що зараз відбувається.
Дозволю послатися на мій же матеріал, оприлюднений на сайті Atlantic Coucil 3 грудня 2021 року. Там я писав, що повномасштабний конфлікт спричинить появу 3–5 млн біженців з України, а також загрозу глобальній продовольчій безпеці.
Так само я вказував, що незалежно від рішення західних партнерів – вживати чи не вживати превентивних заходів проти Кремля, надавати чи не надавати допомогу, – Україна буде битися. Бо ми значно сильніші, ніж були у 2014 році. І це сталося точно так.
Західні аналітики прогнозували, що Київ впаде за три дні, а вся Україна – за 10 днів, що буде встановлено проросійський режим. Натомість Сили оборони України і весь український народ б’ються вже майже пʼять місяців.
Упевнений, що цієї війни не було б, якби у 2008 році Україна та Грузія отримали б ПДЧ у НАТО. Росію можна було зупинити після нападу на Грузію у 2008 році і після окупації Криму навесні 2014 року.
Росію можна і треба було зупиняти, коли вона захопила Азовське море і почала повзучу окупацію Чорного. Коли вона перетворювала Білорусь на плацдарм для атаки. Але тоді нам казали: «Не провокуйте Путіна».
Навіть узимку 2021–2022 років була можливість зберегти мир, якби було введено санкції, про які ми просили. І які введено зараз!
І якби Україна отримала зброю, яку ми почали отримувати після 24 лютого! Хоча до цього мені особисто поважні люди казали: «Це неможливо».
Тепер у Європі триває війна, якої не було 80 років. Тому ми закликаємо почути наш рецепт.
Перше. Не треба боятися. Росію треба перемогти на полі бою. Україна довела, що це можливо. Але нам потрібна зброя для перемоги.
За неофіційними оцінками бойовиків російських окупаційних військ, втрати окупантів у боях за Сєвєродонецьк та Лисичанськ становлять близько 10 000–11 000 убитими. Більше 2000 – бойовики так званого 2-го армійського корпусу «Луганської народної республіки» та близько 8000–9000 – військовослужбовці збройних сил Росії. Кількість поранених – понад 20 000, третина з яких тяжкі, з мінно-вибуховими ампутаціями кінцівок.
Перемога може бути тільки одна – повернення всіх захоплених Росією територій, включно з Кримом. Зброя потрібна швидко і в достатній кількості.
Нам потрібні засоби ППО/ПРО, далекобійна зброя, зокрема MLRS. Протикорабельні ракети, авіація та бронетехніка, щоб здійснити успішний контрнаступ і викинути ворога.
Друге. Не можна залежати від терориста. Треба змінити свідомість і привчити себе діяти, коли терорист ізольований. Ідея Заходу втягнути Росію у взаємодію – не працює. Поки Росією керують за допомогою страху.
Повномасштабна війна показала, наскільки еліти окремих країн залежні від Росії. Таке враження, що вони стали жертвами стокгольмського синдрому. Його треба позбутися. Починаючи зі знищення російського павутиння дезінформації, політичного впливу. І до відмови від російських енергоносіїв. Тоді Росія не зможе тиснути.
Третє. Треба позбавити терориста ресурсів, щоб він не міг становити загрозу. Необхідно посилити санкції та виключити їх обхід. Без ресурсів Кремль зможе тероризувати тільки своє населення. І то недовго.
Тому вкрай важливо визнати Росію державою – спонсором тероризму.
Четверте. Необхідно розпочинати діалог про основи нового світового ладу. Президент Володимир Зеленський уже зазначав один із принципів: світ повинен реагувати на порушення правил протягом 24 годин. Тоді агресія не матиме сенсу.
Також ми бачимо, що сьогодні США знову стають лідером у боротьбі з тероризмом, як це було після 09/11. Показово, що Росія саме 11 вересня планує влаштувати імітацію якогось рішення, «референдуму», щодо приєднання захоплених українських територій. Навіть на рівні символів Кремль асоціює себе з терористом.
Ініційований Вашингтоном формат «Рамштайну», який модерує друг України державний секретар з питань оборони Ллойд Остін ІІІ, – це прообраз відповіді вільного світу на глобальну терористичну загрозу. Там уже присутні 50 країн з усіх континентів.
Цінність цього формати в тому, що крім спільного розуміння викликів там є спроможність і воля діяти.
У квітні світ дізнався про акти геноциду у Бучі під Києвом. І жахнувся. Нам ще доведеться дізнатися про десятки таких місць на тимчасово захоплених територіях. Україна не зупинить спротив, бо ми хочемо вижити як нація.
Якщо ми всі хочемо жити у безпечному світі, немає іншого варіанту, ніж зупинити терористів. І притягнути їх до відповідальності через спеціальний трибунал. Краще це зробити в Україні зараз, ніж біля нової Берлінської стіни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
