За 30 років російська програма «1С» запустила щупальця майже у весь український бізнес. Її намагалися заборонити ще в 2017-му. Але з нею досі працюють десятки тисяч українських компаній. Як «1С» вдалося захопити ринок та що з цим робити
Практичний МBA від Forbes на реальних кейсах, щоб прокачати навички управління на прикладі Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго».
Премʼєра другого сезону YouTube проєкту «Директорія» вже на каналі Forbes Ukraine!
Після 24 лютого Україною шириться кампанія за відмову від російського бізнес-софту – CRM-систем, антивірусів, конструкторів сайтів. Це десятки продуктів, що мають безліч українських чи західних аналогів. Найбільша з цієї когорти – бухгалтерська програма родом із 1990-х «1С». В Україні нею користуються близько 50 000 компаній, обережно оцінює Олег Щербатенко, директор українського розробника ERP-систем IT-Enterprise. Він автоматизує підприємства з 1987-го.
За 30 років «1С» проникла майже всюди – від крихітних магазинів й перукарень до промислових підприємств. «Це дуже великий ринок, може бути й 500 000 копій, а може, мільйон», – пояснює Щербатенко. Сам «1С» не розголошує статистику, дослідження по Україні не публікувалися.
Точну кількість українських юзерів «1С» складно порахувати ще й через піратство. Диски з програмою можна було спокійно купити на легендарній київській Петрівці. «Зараз уже складно отримувати оновлення неліцензійних версій», – каже Щербатенко.
Що таке «1С»
Система бухгалтерського, податкового, управлінського обліку та керування підприємством, розроблена російською компанією «1С». Набула великої популярності у Росії, Білорусі, Україні а також деяких інших країнах із початку 1990-х років. За 30 років компанія розробила лінійку продуктів у різних напрямках. Найпопулярніші – «1С–Бухгалтерія», «1С–Підприємство».
Засновник Борис Нуралієв входив до списку 200 найбагатших бізнесменів Росії зі статками $950 млн, за оцінкою російського Forbes.
Із 2017 року «1С» потрапила під санкції РНБО проти компаній із російським капіталом, проте український бізнес де-факто продовжив нею користуватися. Правонаступником «1С» став зареєстрований у Польщі продукт BAS, який продають як альтернативне рішення. Опитані Forbes експерти називають BAS переупакованою «1С».
Якщо рахувати лише легальні копії, з «1С» працюють близько 70% українських бізнесів, каже Віталій Блажко, директор полтавської IT Grand, що спеціалізується на автоматизації підприємств.
Для порівняння, інший надпопулярний російський софт – CRM-система «Бітрікс24» – до війни захопила лише третину українського ринку. Із 2007-го вони з «1С» – одне ціле, два великих російських розробника ПЗ злили бізнеси в спільне підприємство. На початку 2022-го російський Forbes оцінив «1С–Бітрікс» у $2,7 млрд.
Стратегія домінування
Як «1С» вдалося домінувати в Україні? Так склалися зірки. «1С–Бухгалтерія» – перший популярний продукт компанії, яку засновник Борис Нуралієв створив у 1991-му. Було складне податкове законодавство, але не було великого вибору заточених суто під нього облікових програм.
Перші версії «1С» потрібно було завантажувати на комп’ютер «із коробки», хмарні рішення з’явилися у 2010-х. Наразі в лінійці десятки взаємопов’язаних продуктів не лише для бухгалтерського, а й для управлінського обліку. «Це дракон із кількома головами», – каже співзасновник стартапу Saldo Apps Радомир Новкович. Навіть якщо компанія користується іншими системами автоматизації, звітність для податкової бухгалтери все одно готують у «1С».
Нуралієв підсадив ринок на свою програму завдяки системі дистрибуції з близько 10 000 дилерів у двох десятках країн. Замість «1С» її продукти продавали партнери, що отримували 50–55% знижки на ліцензію.
«У дев’яностих це була чудова можливість створювати свій малий бізнес», – каже Новкович. Із предметом він знайомий не в теорії – 13 років був співвласником одеського «1С»-франчайзі «Хвоя Інтегра» та працював продакт-менеджером московської штаб-квартири «1С». Наразі в Україні налічується близько 500 партнерів, свідчить статистика Спілки автоматизаторів бізнесу.
Інтерес партнера – не стільки в тому, щоб продати ліцензію на софт, скільки впровадити його та навчити співробітників клієнта. Мінімальна вартість для мікробізнесу $500, для компанії на 10–20 працівників – від $1000, каже Блажко.
«Максимуму немає», – додає він. «1С» – система-конструктор, побудована навколо ядра, окремі модулі можна докуповувати та дописувати до нескінченності. Цим теж займаються партнери. На перших порах поріг входу в «1С»-розробку був досить низьким, каже Новкович. Код писався кирилицею, щось змінити під себе всередині програми могли навіть звичайні користувачі. Тепер потрібен штат програмістів.
Фактори, що дозволили зіркам «зійтися» у 1990-х, уже неактуальні, впевнений Новкович. На третій місяць війни попит на «1С»-розробників впав буквально до нуля, свідчить статистика DOU. Це значить, що українські підприємці масово відмовилися від ПЗ, яким володіє країна-агресор? Не зовсім.
Де шукати вбивцю «1С»
«Більшість компаній розуміють, що це токсичний софт», – каже Щербатенко. Флагманський продукт IT-Enterprise – однойменна ERP-система для великої промисловості. Серед клієнтів – Roshen, Interpipe, МХП та «Укрпошта». 3 2015-го компанія розвиває бухгалтерську альтернативу «1С» для малого й середнього бізнесу Master. З початку війни попит зріс: на початку року у системі було близько 15 000 користувачів, зараз – понад 25 000.
«Постійно виходять «вбивці «1С»», але я в це все слабо вірю», – каже співзасновник стартапу з автоматизації бізнес-процесів Finmap Олександр Соловей. Систему розробляли десятки років, тому повних альтернатив на пострадянському просторі не існує, впевнений він. Інша справа, що й потреби бізнесу змінилися з часів 1990-х.
Одеський виробник металевих канатів та дроту «Стальканат» почав міграцію з «1С» ще у 2017-му. «Ми вже насторожено дивилися на Росію», – каже фінансовий директор компанії Андрій Муксимов. Проте країна походження – не єдина проблема. «1С» з кількома кастомізованими модулями закривала лише бухгалтерію, а бізнесу потрібно було оцифрувати виробничий облік.
Впровадження німецької SAP на «Стальканаті» провалилося в 2009-му, другу спробу зробили з українським продуктом. Сукупні витрати на перехід дійшли до $1 млн, підраховує Муксимов, черговий етап – на паузі через війну. Але й те, що вже встигли зробити, окупається – вдалося уникнути щонайменше 8 млн грн втраченого прибутку.
Перехід на ERP від SAP, IT-Enterprise, Microsoft, Oracle та інших – процес довгий та недешевий. Та малому й середньому бізнесу це і не потрібно. Бухгалтерія щільно прив’язана до законодавства, тут є українські альтернативи: онлайн-сервіси Dilovod, Bookkeeper та інші.
Управлінський облік простіше закривати глобальними хмарними сервісами, заточеними під конкретну індустрію, ділиться рецептом Новкович. Приклад – нью-йоркська платформа для автоматизації барбершопів Squire з понад 2000 клієнтів. У липні 2021-го стартап, що підняв $60 млн від Tiger Global, оцінили в $750 млн. Аналог для ресторанного бізнесу – створена в Дніпрі українська POS-система Poster.
Які темпи переходу? За 15 днів IT Grand отримав понад 30 заявок на міграцію з «1С», підраховує Блажко. «Якась кількість компаній продовжуватиме користуватися нею й через 10 років», – каже Новкович. Його оптимістичний сценарій – планомірне зменшення користувачів «1C» на 20% щороку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
