Вбити дракона з кількома головами. 70% українських компаній підсіли на російську «1С». Як бізнес злазить із голки токсичного софту (це не так просто) /Фото Getty Images
Категорія
Інновації
Дата

Вбити дракона з кількома головами. 70% українських компаній підсіли на російську «1С». Як бізнес злазить із голки токсичного софту (це не так просто)

Getty Images

За 30 років російська програма «1С» запустила щупальця майже у весь український бізнес. Її намагалися заборонити ще в 2017-му. Але з нею досі працюють десятки тисяч українських компаній. Як «1С» вдалося захопити ринок та що з цим робити

Після 24 лютого Україною шириться кампанія за відмову від російського бізнес-софту – CRM-систем, антивірусів, конструкторів сайтів. Це десятки продуктів, що мають безліч українських чи західних аналогів. Найбільша з цієї когорти – бухгалтерська програма родом із 1990-х «1С». В Україні нею користуються близько 50 000 компаній, обережно оцінює Олег Щербатенко, директор українського розробника ERP-систем IT-Enterprise. Він автоматизує підприємства з 1987-го. 

За 30 років «1С» проникла майже всюди – від крихітних магазинів й перукарень до промислових підприємств. «Це дуже великий ринок, може бути й 500 000 копій, а може, мільйон», – пояснює Щербатенко. Сам «1С» не розголошує статистику, дослідження по Україні не публікувалися.

Точну кількість українських юзерів «1С» складно порахувати ще й через піратство. Диски з програмою можна було спокійно купити на легендарній київській Петрівці. «Зараз уже складно отримувати оновлення неліцензійних версій», – каже Щербатенко.

Що таке «1С»

Система бухгалтерського, податкового, управлінського обліку та керування підприємством, розроблена російською компанією «1С». Набула великої популярності у Росії, Білорусі, Україні а також деяких інших країнах із початку 1990-х років. За 30 років компанія розробила лінійку продуктів у різних напрямках. Найпопулярніші – «1С–Бухгалтерія», «1С–Підприємство».

Засновник Борис Нуралієв входив до списку 200 найбагатших бізнесменів Росії зі статками $950 млн, за оцінкою російського Forbes.

Із 2017 року «1С» потрапила під санкції РНБО проти компаній із російським капіталом, проте український бізнес де-факто продовжив нею користуватися. Правонаступником «1С» став зареєстрований у Польщі продукт BAS, який продають як альтернативне рішення. Опитані Forbes експерти називають BAS переупакованою «1С».

Якщо рахувати лише легальні копії, з «1С» працюють близько 70% українських бізнесів, каже Віталій Блажко, директор полтавської IT Grand, що спеціалізується на автоматизації підприємств.

Для порівняння, інший надпопулярний російський софт – CRM-система «Бітрікс24» – до війни захопила лише третину українського ринку. Із 2007-го вони з «1С» – одне ціле, два великих російських розробника ПЗ злили бізнеси в спільне підприємство. На початку 2022-го російський Forbes оцінив «1С–Бітрікс» у $2,7 млрд.

Стратегія домінування

Як «1С» вдалося домінувати в Україні? Так склалися зірки. «1С–Бухгалтерія» – перший популярний продукт компанії, яку засновник Борис Нуралієв створив у 1991-му. Було складне податкове законодавство, але не було великого вибору заточених суто під нього облікових програм.

Перші версії «1С» потрібно було завантажувати на комп’ютер «із коробки», хмарні рішення з’явилися у 2010-х. Наразі в лінійці десятки взаємопов’язаних продуктів не лише для бухгалтерського, а й для управлінського обліку. «Це дракон із кількома головами», – каже співзасновник стартапу Saldo Apps Радомир Новкович. Навіть якщо компанія користується іншими системами автоматизації, звітність для податкової бухгалтери все одно готують у «1С».

Нуралієв підсадив ринок на свою програму завдяки системі дистрибуції з близько 10 000 дилерів у двох десятках країн. Замість «1С» її продукти продавали партнери, що отримували 50–55% знижки на ліцензію.

«У дев’яностих це була чудова можливість створювати свій малий бізнес», – каже Новкович. Із предметом він знайомий не в теорії – 13 років був співвласником одеського «1С»-франчайзі «Хвоя Інтегра» та працював продакт-менеджером московської штаб-квартири «1С». Наразі в Україні налічується близько 500 партнерів, свідчить статистика Спілки автоматизаторів бізнесу.

Інтерес партнера – не стільки в тому, щоб продати ліцензію на софт, скільки впровадити його та навчити співробітників клієнта. Мінімальна вартість для мікробізнесу $500, для компанії на 10–20 працівників – від $1000, каже Блажко.

«Максимуму немає», – додає він. «1С» – система-конструктор, побудована навколо ядра, окремі модулі можна докуповувати та дописувати до нескінченності. Цим теж займаються партнери. На перших порах поріг входу в «1С»-розробку був досить низьким, каже Новкович. Код писався кирилицею, щось змінити під себе всередині програми могли навіть звичайні користувачі. Тепер потрібен штат програмістів.

Фактори, що дозволили зіркам «зійтися» у 1990-х, уже неактуальні, впевнений Новкович. На третій місяць війни попит на «1С»-розробників впав буквально до нуля, свідчить статистика DOU. Це значить, що українські підприємці масово відмовилися від ПЗ, яким володіє країна-агресор? Не зовсім.

Де шукати вбивцю «1С»

«Більшість компаній розуміють, що це токсичний софт», – каже Щербатенко. Флагманський продукт IT-Enterprise – однойменна ERP-система для великої промисловості. Серед клієнтів – Roshen, Interpipe, МХП та «Укрпошта». 3 2015-го компанія розвиває бухгалтерську альтернативу «1С» для малого й середнього бізнесу Master. З початку війни попит зріс: на початку року у системі було близько 15 000 користувачів, зараз – понад 25 000.

«Постійно виходять «вбивці «1С»», але я в це все слабо вірю», – каже співзасновник стартапу з автоматизації бізнес-процесів Finmap Олександр Соловей. Систему розробляли десятки років, тому повних альтернатив на пострадянському просторі не існує, впевнений він. Інша справа, що й потреби бізнесу змінилися з часів 1990-х.

Одеський виробник металевих канатів та дроту «Стальканат» почав міграцію з «1С» ще у 2017-му. «Ми вже насторожено дивилися на Росію», – каже фінансовий директор компанії Андрій Муксимов. Проте країна походження – не єдина проблема. «1С» з кількома кастомізованими модулями закривала лише бухгалтерію, а бізнесу потрібно було оцифрувати виробничий облік.

Впровадження німецької SAP на «Стальканаті» провалилося в 2009-му, другу спробу зробили з українським продуктом. Сукупні витрати на перехід дійшли до $1 млн, підраховує Муксимов, черговий етап – на паузі через війну. Але й те, що вже встигли зробити, окупається – вдалося уникнути щонайменше 8 млн грн втраченого прибутку.

Перехід на ERP від SAP, IT-Enterprise, Microsoft, Oracle та інших – процес довгий та недешевий. Та малому й середньому бізнесу це і не потрібно. Бухгалтерія щільно прив’язана до законодавства, тут є українські альтернативи: онлайн-сервіси Dilovod, Bookkeeper та інші.

Управлінський облік простіше закривати глобальними хмарними сервісами, заточеними під конкретну індустрію, ділиться рецептом Новкович. Приклад – нью-йоркська платформа для автоматизації барбершопів Squire з понад 2000 клієнтів. У липні 2021-го стартап, що підняв $60 млн від Tiger Global, оцінили в $750 млн. Аналог для ресторанного бізнесу – створена в Дніпрі українська POS-система Poster.

Які темпи переходу? За 15 днів IT Grand отримав понад 30 заявок на міграцію з «1С», підраховує Блажко. «Якась кількість компаній продовжуватиме користуватися нею й через 10 років», – каже Новкович. Його оптимістичний сценарій – планомірне зменшення користувачів «1C» на 20% щороку.

Матеріали по темі