Українські «Руслани» та «Мрія» – основа світових негабаритних вантажоперевезень. Як втрата їх та Гостомеля як ремонтної бази «Антонова» вплине на і без того перевантажений замовленнями світовий ринок авіаперевезень, пояснює CEO транспортного стартапу варістю $8 млрд Flexport – Раян Петерсон. Він був на обкладинці січневого Forbes US
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Що сталось
27 лютого державне підприємство «Антонов» повідомило про втрату літака Ан-225 «Мрія». Він постраждав під час боїв за аеропорт Гостомеля, який неодноразово намагались захопити російські оккупанти. Під час вторгнення «Мрія» знаходилась в ангарі.
Чому це важливо для світу
- АНТК імені Антонова – творці найбільшого вантажного літака у світі, Ан-225 «Мрія», та її меншого родича – Ан-124 «Руслан». Єдину у світі «Мрію» знищили російські окупанти на базі «Антонова» у Гостомелі – трагедія для авіаційних ентузіастів по всьому світу. На додачу до того, що «Мрія» – прекрасна пташка, вона була накращим способом перевезти негабаритні вантажі: гелікоптери, пожежні машини, турбіни.
- «Русланів» більше. Вони також величезні – найбільші літаки після «Мрії». Хоча «Руслани» дорожчі і завантажуються значно довше за Boeing-747, українські літаки здатні перевозити негабаритні вантажі.
- У Гостомелі знаходиться основна база, де обслуговують літаки, і запчастини. Щонайменше, її вивели з ладу, а вірогідно – повністю знищили. Флот «Антонова» потребує частого обслуговування. Тепер воно, як мінімум, сильно ускладнилось, а запасні частини отримати просто не можливо.
- Окрім «Мрії» в Гостомелі знищили і декілька «Русланів». Станом на 2019 у світі їх було 26. «Руслани» – єдиний варіант для вантажів, занадто великих для Boeing 747. Аналітики Flexport намагаються відслідкувати всі «Руслани» у світі та зрозуміти їхній стан. Схоже, що протягом тижнів навіть ті літаки, які знаходяться не в Україні, перестануть літати з міркувань безпеки та необхідності ремонту.
- Часткове знищення та неспроможність літати всього світового флоту «Антонова» призведе до неможливості перевезення негабаритних вантажів. Це потягне за собою значні втрати та затримки у багатьох індустріях, а найбільше – в енергетичному секторі.
- На цьому проблеми для індустрії перевезення вантажів повітрям не обмежаться. Через пандемію вся галузь страждає від нестачі вантажних літаків – 50% авіаційних вантажоперевезень припадає на пасажирські літаки, які перевели з далекомагістральних пасажирських напрямків.
- Основний конкурент «Авіаліній Антонова», який використовує «Руслани», – російська «Волга-Днепр». Їй також належать міжнародні компанії Air Bridge Cargo та Cargologic Air. Найближчими днями ми побачимо санкції проти Air Bridge. Вони не зможуть сідати у багатьох країнах по всьому світу. Їх флот складається з 19 вантажних Boeing 747. Для контексту – найбільшій у світі вантажній авіалінії Atlas Air належать 53 Boeing 747, а всього у світі є 300 таких літаків.
- Розцінки на перевезення вантажів виросли в три рази з початку пандемії. Тож вихід з ринку російських і українських літаків погіршить ситуацію.
- Неможливість користуватися повітряним простором Росії також змусить всі авіалінії на шляху з Азії до Європи змінити маршрути і робити додаткову зупинку в Дубаї чи Катарі. Це додасть затримок та підвищить ціни.
- Основна альтернатива повітряним вантажоперевезенням – морські – стали надзвичайно повільними і ненадійними через завантаженість світових портів. Транссибірська залізна дорога також відпадає.
- Ситуація для повітряних вантажоперевезень не з легких. Звичайно, враховуючи масштаби трагедії в Україні, це нікчемна проблема. Але вона наочно демонструє, як у глобальному ланцюжку поставок проблеми йдуть каскадом.
Україна ще мала другий, недобудований екземпляр Ан-225, який також знаходився у ангарі аеропорту Гостомеля. Він був готовий трохи більше як наполовину, раніше вартість його добудови оцінювали щонайменше у $300 млн, пише Radio Svoboda. Але це консервативна оцінка: колишній голова Космічного агентства України Володимир Усов у 2021 році говорив вже про вартість у $1 млрд. За таких витрат проєкт називають економічно недоцільним. Доля другої «Мрії» поки невідома.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.