Українські «Руслани» та «Мрія» – основа світових негабаритних вантажоперевезень. Як втрата їх та Гостомеля як ремонтної бази «Антонова» вплине на і без того перевантажений замовленнями світовий ринок авіаперевезень, пояснює CEO транспортного стартапу варістю $8 млрд Flexport – Раян Петерсон. Він був на обкладинці січневого Forbes US
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Оформлюйте передзамовлення та будьте першими, хто отримає два журнали за ціною одного!
Що сталось
27 лютого державне підприємство «Антонов» повідомило про втрату літака Ан-225 «Мрія». Він постраждав під час боїв за аеропорт Гостомеля, який неодноразово намагались захопити російські оккупанти. Під час вторгнення «Мрія» знаходилась в ангарі.
Чому це важливо для світу
- АНТК імені Антонова – творці найбільшого вантажного літака у світі, Ан-225 «Мрія», та її меншого родича – Ан-124 «Руслан». Єдину у світі «Мрію» знищили російські окупанти на базі «Антонова» у Гостомелі – трагедія для авіаційних ентузіастів по всьому світу. На додачу до того, що «Мрія» – прекрасна пташка, вона була накращим способом перевезти негабаритні вантажі: гелікоптери, пожежні машини, турбіни.
- «Русланів» більше. Вони також величезні – найбільші літаки після «Мрії». Хоча «Руслани» дорожчі і завантажуються значно довше за Boeing-747, українські літаки здатні перевозити негабаритні вантажі.
- У Гостомелі знаходиться основна база, де обслуговують літаки, і запчастини. Щонайменше, її вивели з ладу, а вірогідно – повністю знищили. Флот «Антонова» потребує частого обслуговування. Тепер воно, як мінімум, сильно ускладнилось, а запасні частини отримати просто не можливо.
- Окрім «Мрії» в Гостомелі знищили і декілька «Русланів». Станом на 2019 у світі їх було 26. «Руслани» – єдиний варіант для вантажів, занадто великих для Boeing 747. Аналітики Flexport намагаються відслідкувати всі «Руслани» у світі та зрозуміти їхній стан. Схоже, що протягом тижнів навіть ті літаки, які знаходяться не в Україні, перестануть літати з міркувань безпеки та необхідності ремонту.
- Часткове знищення та неспроможність літати всього світового флоту «Антонова» призведе до неможливості перевезення негабаритних вантажів. Це потягне за собою значні втрати та затримки у багатьох індустріях, а найбільше – в енергетичному секторі.
- На цьому проблеми для індустрії перевезення вантажів повітрям не обмежаться. Через пандемію вся галузь страждає від нестачі вантажних літаків – 50% авіаційних вантажоперевезень припадає на пасажирські літаки, які перевели з далекомагістральних пасажирських напрямків.
- Основний конкурент «Авіаліній Антонова», який використовує «Руслани», – російська «Волга-Днепр». Їй також належать міжнародні компанії Air Bridge Cargo та Cargologic Air. Найближчими днями ми побачимо санкції проти Air Bridge. Вони не зможуть сідати у багатьох країнах по всьому світу. Їх флот складається з 19 вантажних Boeing 747. Для контексту – найбільшій у світі вантажній авіалінії Atlas Air належать 53 Boeing 747, а всього у світі є 300 таких літаків.
- Розцінки на перевезення вантажів виросли в три рази з початку пандемії. Тож вихід з ринку російських і українських літаків погіршить ситуацію.
- Неможливість користуватися повітряним простором Росії також змусить всі авіалінії на шляху з Азії до Європи змінити маршрути і робити додаткову зупинку в Дубаї чи Катарі. Це додасть затримок та підвищить ціни.
- Основна альтернатива повітряним вантажоперевезенням – морські – стали надзвичайно повільними і ненадійними через завантаженість світових портів. Транссибірська залізна дорога також відпадає.
- Ситуація для повітряних вантажоперевезень не з легких. Звичайно, враховуючи масштаби трагедії в Україні, це нікчемна проблема. Але вона наочно демонструє, як у глобальному ланцюжку поставок проблеми йдуть каскадом.
Україна ще мала другий, недобудований екземпляр Ан-225, який також знаходився у ангарі аеропорту Гостомеля. Він був готовий трохи більше як наполовину, раніше вартість його добудови оцінювали щонайменше у $300 млн, пише Radio Svoboda. Але це консервативна оцінка: колишній голова Космічного агентства України Володимир Усов у 2021 році говорив вже про вартість у $1 млрд. За таких витрат проєкт називають економічно недоцільним. Доля другої «Мрії» поки невідома.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.