Після визнання Росією окупованих районів Донецької та Луганської областей «республіками» у їхніх адміністративних межах президент Володимир Путін отримав від верхньої палати російського парламенту дозвіл на використання армії за кордоном. Ризик посилення ескалації та повномасштабного вторгнення Росії в Україну залишається високим. Ринки в Україні та РФ сприймають ці новини вкрай негативно.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
У понеділок, 21 лютого, після низки заяв російської влади щодо України російські фондові індекси пережили найбільше падіння з 2008 року, дохідності держборгу РФ стали найвищими з 2015-го, курс рубля перевищив 80 рублів за долар і 90 за євро.
Український міжбанк 22 лютого закрився з курсом долара 29,06 грн/$, дохідність єврооблігацій різко зросла – до 30,6% за паперами з погашенням у вересні 2022 року та до 12,6% за 10-річними облігаціями.
Складна ситуація на фінринках зберігається через ризик військових дій на підконтрольній Україні території Донбасу: після агресивного та маніпулятивного спічу щодо української державності Путін визнав межами сепаратистських утворень усю територію Донецької та Луганської областей, зазначивши, що розраховує на вирішення спірних питань у переговорах (це знову обвалило російські ринки).
Що буде, якщо війна охопить весь Донбас
Неокупована частина Донбасу охоплює дві третини загального розміру Донецької та Луганської областей. Донецька створює близько 5% українського ВВП або $7 млрд експортних надходжень, каже головний економіст Dragon Capital Олена Білан, на імпорт припадає $2 млрд поставок. Внесок Луганської області у весь ВВП, додає вона, набагато менший – 1%, а експорт – $167 млн.
Втратити Маріуполь буде болісно і для економіки, і для валютного ринку, вважає Білан. Хоча маріупольські порти, за її словами, не є таким важливими – на них припадає близько 5% експорту, який проходить через усі українські порти, та його можна перенаправити на порти Чорного моря. «Головне не втратити виробничі потужності», — зазначає Білан.
Ключовий контролер метактивів у регіоні – Метінвест Ріната Ахметова. Якщо Метінвест втратить активи в Донецькій області (Азовсталь, ММК ім. Ілліча, Покровськвугілля, Авдіївський КХЗ), але збереже ГЗК у Кривому Розі, компанія втратить до 40-50% прибутку за показником EBITDA, зазначає аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.
«За моїми підрахунками, з січня 2011 до жовтня 2021-го весь металургійний дивізіон Метінвесту заробив 26% від показника EBITDA усієї групи, – каже Хорошун. – Тим не менш, Метінвест фінансово зможе, з великою ймовірністю, продовжувати обслуговувати існуючі борги і навіть розвивати ГЗК».
Війна проти гривні: 2014-й не повториться
Активні бойові дії, ймовірно, спровокують паніку та відтік грошей із банківської системи, а також втечу інвесторів, каже голова аналітичного департаменту Adamant Capital Костянтин Фастовець. Поки що цього немає.
«Захоплення всієї території Донецької та Луганської областей – не найкатастрофічніший сценарій, – вважає він. – Але якщо ми втрачаємо Маріуполь, Одесу – це урвище логістичних ланцюжків, втрата активів, що сильно вдарить по економіці».
Втеча капіталів при серйозному конфлікті можлива, але буде меншою ніж у 2014 році, прогнозує Білан із Dragon Capital. Істотного відпливу депозитів не буде, якщо конфлікт залишиться локальним і не перекинеться на інші області, додає вона передусім завдяки стійкості банківської системи.
«Девальвація гривні, ймовірно, буде не такою сильною, як у 2014 році, – очікує Білан. – Тоді ми побачили близько 70% втрати вартості валюти, цього разу при порівнянні втрати економіки буде менше вдвічі».
Навіть за сценарію замороженого конфлікту, коли ОРДЛО залишається в колишніх межах, додає Фастовець, Україна отримає гарячу точку, яка відлякуватиме довгострокових інвесторів.
Вже зараз є підстави для перегляду прогнозу зростання ВВП України у 2022 році у найгірший бік, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук. «Повноцінна війна, коли Путін йде на Київ, — це глобальна катастрофа, — каже голова департаменту стратегії Finteum Андрій Нестерук. — Тоді економіку розглядати немає сенсу».
Нафта, газ та олігархи. Що дадуть санкції проти РФ
22 лютого Велика Британія та Євросоюз ввели проти РФ серію санкцій: вони торкнулися низки банків та повʼязаних із Путіним бізнесменів, а також трубопроводу «Північний потік-2». У вівторок увечері США офіційно назвали дії РФ «початком вторгнення в Україну». Від цього визначення залежить рівень жорсткості санкцій. Санкції США лише готуються.
«Якщо вони торкнуться нафти, для ринків це означає підвищення ціни до $120 за барель і вище, — вважає Нестерук, — Ціни на газ теж можуть піти вгору, але зима закінчується і вона дуже тепла, тому великої потреби в російському газі не буде».
Під загрозою – російські олігархи. Якщо Велика Британія і США розкриють бенефіціарів компаній з РФ, багаті росіяни не зможуть тримати активи за межами країни, вважає Нестерук. «Оскільки російські олігархи тримають гроші за кордоном, а потім видають кредити своїм компаніям і так фінансують свій бізнес, це призведе до зупинення інвестицій у РФ, – каже він. – Це – удар по їхній економіці».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
