Категорія
Лідерство
Дата

Сила оптимізму. Як позитив лідера стає фундаментом для команд навіть під час війни. Пояснює Роман Бондар, який понад 10 років шукає таланти

Роман Бондар, старший партнер і голова офісу Korn Ferry в Україні, поділився результатами досліджень про те, чому оптимістично налаштовані лідери приносять користь для команд і не дають їм зірватися в депресивне піке, наповнюючи енергією, вселяючи надію та підвищуючи корпоративний імунітет

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

Природа оптимізму 

Антрополог Лайонел Тайгер вважав, що оптимізм – генетично набута схильність, яка допомогла вижити людям як виду. У його теорії оптимісти більше чинили опір, боролися та долали життєві перешкоди, ніж їхні песимістичні родичі.

Нейробіологи пояснюють оптимізм гормональним стимулюванням. Мозок заохочує нас ендорфінами щоразу, коли зʼявляються позитивні очікування майбутньої події, описує Талі Шарот у книзі «Ілюзії оптимізму». Як наслідок оптиміст заперечує ворожість світу. Він не бачить злої волі в подіях. Щоб не траплялося, оптиміст на все дивиться без упереджень і в будь-якій, навіть важкій, ситуації намагається знайти позитив. 

Тож, для ефективності лідеру важливо керувати власним сприйняттям та усвідомлювати, через які лінзи він дивиться на світ. 

Оптичні ілюзії художника Mаурица Ешера чудово це ілюструють. Проблема мавпи чи тигра, ангелів чи демонів винятково залежить від того, як налаштовані фільтри сприйняття в цей момент. Перевірте й себе. Що ви побачили насамперед?

Сила оптимізму. Як позитив лідера стає фундаментом для команд навіть під час війни. Пояснює Роман Бондар, який понад 10 років шукає таланти /Фото 1

Mауриц Ешер - Ангели та демони

Сила оптимізму. Як позитив лідера стає фундаментом для команд навіть під час війни. Пояснює Роман Бондар, який понад 10 років шукає таланти /Фото 2

Mауриц Ешер - Ангели та демони

Попередній слайд
Наступний слайд

У оптимістичних лідерів є спільна риса: вони вірять, що своїми вчинками та ідеями можуть створити краще майбутнє. Наповнені цими переконаннями, керівники надихають інших розділяти це бачення й працювати спільно на його досягнення. 

Вони стійко сприймають невдачі, використовуючи цей досвід як можливість навчитися нового. Оптимісти орієнтуються на співробітництво, обʼєднуючи навколо себе людей і організації, часом навіть із цілями, що конфліктують між собою.

Для прикладу наведу стиль лідерства Михайла Федорова, віцепремʼєр-міністра України, та очолюване ним Мінцифри. Успіх міністра в цифровізації державних сервісів, реформуванні процесів і проривних проєктах «United24» та «Армія Дронів» стали можливими завдяки позитивному мисленню і фокусу на співпрацю. Його принцип «Заради мети ми працюємо з усіма та обʼєднуємо всіх» інтегрує розкидані ресурси, фокусує наміри й збирає таланти довкола ідеї, що надихає. 

Практика послідовних малих дій, без конфлікту та воєн, створює невідворотні зміни навколишнього ландшафту. Оптимістичний розум Федорова налаштовує його команду шукати приховані можливості, а стиль лідерства створює мотивацію долати обмеження й барʼєри. 

Такий підхід є гейм-чейнджером, що змінює правила гри. Результат – неможливе стає ймовірним.

При цьому оптимістичне лідерство не означає ігнорування чи применшення проблем. Виявляючи оптимізм, лідер замість переживань і жалю фокусується на можливостях зробити щось навіть за обмежених обставин.  

Темний бік оптимізму

У слаборозвиненому або неконтрольованому стані оптимізм має темний бік – сліпу віру в позитивний результат і наївність. Якщо песимізм завдає шкоди перебільшенням ризиків, то сліпа віра шкодить значніше.

Розум лідера, захоплений гострим бажанням зробити все по-іншому, який втратив здатність до рефлексії, критичного мислення й адекватного аналізу, веде до поразки. Страждає процес прийняття рішень. Нереалістичність очікувань, обіцянок і зобовʼязань створюють надрив і надмірну напругу в команді. 

Відмова прийняти негативний результат і отримати досвід із помилок – блокують навчання. А нехтування зворотним звʼязком й неприйняття критики – підриває авторитет лідера та довіру до нього з боку команди.

Наслідки темного боку оптимізму яскраво показані у серіалі «Вибула» про зліт і падіння підприємиці зі США Елізабет Холмс та її компанії Theranos.

Щоб долати негативні прояви оптимізму, потрібно розвивати усвідомленість, практики самоконтролю й використовувати позитивні лінзи, оцінюючи події, що створюють підґрунтя для плекання зрілості.

«Зріла форма оптимізму визначається мудрістю ставлення до життєвих випробувань. Замість переконання себе та оточення у тому, що все буде добре, зрілий лідер визнає – все може бути по-різному: добре чи погано, погано чи ще гірше. Але ми, як команда, з цим впораємося», – відмітив у одній з розмов Вітас Бучунас, один із найкращих в Україні коучів для топ-керівників. 

У мене перед очима приклад Костянтина Бушуєва, ексзаступника голови Нацполіції та заступника гендиректора з безпеки в Укроборонпромі. Його оптимізм проявлявся у наполегливому просуванні до мети, попри бомбардування поганими новинами й проблемними подіями. Будь-яка кризова ситуація розкладалася на сценарії та компоненти, трансформувалася в плани дій. 

Кожен у команді знав свою роль і очікування. За будь-якої стресової ситуації він зберігав присутність духу та позитивний настрій. Така поведінка була заразлива, вона мотивувала команду: ми впораємося з будь-якою проблемою. 

Вплив оптимізму на компанію

Головний ефект від оптимістичного лідера – у створенні атмосфери підтримки та турботи про команду. Часто люди зневірюються через відсутність сил. Коли ви втомилися й виснажені, світ здається темнішим і не таким дружнім. Варто виспатися та відпочити, як все знову рясніє барвами, а разом із силами тіла повертається надія.

Оптимізм дуже впливає на групову динаміку, корпоративну культуру й організаційну ефективність. 

Лідер зі зрілим оптимізмом і турботою про оточення породжує позитивні ефекти в багатьох сферах:

Інновації та культура розвитку. Фокус на пошуку можливостей, тестування нових способів дій, винайдення інших підходів, руйнування стандартних практик – усе це вимагає відкритого розуму, здатності навчатися. 

Розмножуючи свою подобу, оптимістичний лідер змінює оточення, розширює горизонти мислення, підвищує готовність до експериментів.

Стійкість і залучення. Тверезо оцінюючи середовище, виділяючи в ньому можливості з позитивним результатом, лідер культивує надію. Позитивне очікування від майбутнього, поєднане з реалістичним розумінням ситуації, покращує мотивацію, підвищує продуктивність та ініціативу, допомагає відновлюватися після невдач.

Адаптація та гнучкість. Мислення лідера, орієнтоване на нові можливості, змушує організацію перебудовуватися, впроваджувати нові практики реагування, взаємодії, комунікації й ухвалення рішень. 

Підвищення корпоративної мобільності, здатність відмовлятися від хибних стратегій, уміння визнавати помилки та вчитися на поразках підвищують життєстійкість і конкурентоспроможність бізнесу.

Рішучість та ефективність. Мудрість оптимізму, особливо в складних ситуаціях, впливає на якість і швидкість прийнятих рішень. Підвищуючи толерантність до ризику й зменшуючи страх перед можливими наслідками, лідер здатний брати в роботу повніший спектр рішень, збільшуючи шанси на успішне подолання випробувань.

Яскравим прикладом лідера зі зрілим оптимізмом є Ігор Смілянський, генеральний директор «Укрпошти». З першого дня роботи він кожен річний цикл стикався зі складними випробуваннями та опором. Починаючи від саботажу старих корупційних еліт і політичного втручання, закінчуючи COVID-19, популізмом та руйнівними наслідками війни. Попри обмежувальну силу обставин і трагічність (місцями) ситуації, з якими доводилося мати справу, Смілянський випромінює оптимізм та позитивне ставлення до майбутнього компанії, яку він очолює. 

Його життєвий настрій змушує шукати нові можливості, будувати альянси й партнерства, експериментувати зі зміною бізнес-моделі. Він сміливо експериментує, пробує нові способи дій і задає своїм прикладом високий темп і стандарти якості.

Визначаючи режим сприйняття, оптимізм змінює поведінку та ставлення до багатьох речей. Життя сприймається як нескінченне джерело досвіду, посилюється бажання занурюватися в нові галузі знань і накопичувати в них майстерність. 

Помилки перетворюються на випробування, в яких тренуються навички. Чужий успіх, замість ревнощів і заздрощів, народжує натхнення та мотивацію ставати кращими. У такий спосіб формується світогляд зростання, який радикально посилює лідерський потенціал.

Така метавластивість яскраво проявлена у Владислава Рашкована, представника України у МВФ і в минулому заступника голови правління Нацбанку. Жадібно вбираючи нові знання, він постійно ставить перед собою освітні пріоритети, розширюючи кругозір і занурюючись у нові галузі знань. Такий підхід, поряд із постійним пошуком нових моделей мислення, дає змогу, інтелектуально препарувати нові випробування. 

Здійснюючи, часом олівцем на серветці, оцінку ризиків і проєктування сценаріїв розвитку ситуації, Рашкован створює ясне розуміння мети та чіткість очікувань у команди. Фокусуючись на пошуку рішень, він сприймає проблеми й невдачі як можливості. Зберігаючи позитивний настрій, заохочує команду йти на прорахований ризик та пробувати нові способи розвʼязання старих завдань, вимагаючи від співробітників схожої поведінки. Враховуючи, що не всі здатні на такий підхід, він продовжує інвестувати сили, бо впевнений – такий стиль лідерства призводить до появи високоефективних команд, здатних до швидкого самонавчання.

 

Сім лідерських рис, які формує здоровий оптимізм

Оптимізм, який є домінуючою властивістю психіки та визначає режим сприйняття, дуже впливає на лідерські компетенції й управлінські навички. Він також примножує ефективність і прояв рис характеру лідера.

Допитливість та цікавість. Пристрасне прагнення до нового, реалізоване в пошуку нової інформації, досвіду і знань. Бажання вийти за межу відомого, постійні спроби пробувати нові способи дій та експериментувати, попри ризик провалитися.

Психологічна стійкість. Здатність витримувати важкі ментальні навантаження, не втрачаючи високого рівня енергії й присутності духу. Контроль емоційного балансу, який дає змогу витримувати емоційні гойдалки та не дозволяти деструктивним емоціям чи депресії впливати на ухвалені рішення і колектив.

Толерантність до невизначеності. Щойно майбутнє перестає лякати, посилюється вміння працювати з імовірностями та зʼявляється стійкість до непередбачуваності й неоднозначності.

Відкритість до зворотного звʼязку. Втрачаючи необхідність захищатися, лідер чує критику та коментарі щодо себе і власних дій. Живе реагування, сприйнятливість і готовність змінюватися робить лідера гнучкішим.

Творчий підхід. Позитивність породжує бажання генерувати нові рішення та підходи до стандартних завдань і викликів. Заохочення креативних способів дій і сміливість в ініціації радикальних або революційних ідей.

Розвʼязання проблем. Оптимізм посилює здатність брати відповідальність за прийняті рішення з повним усвідомленням ризиків і можливих наслідків. Підтримка ініціативи та делегування на нижні поверхи організації.

Емпатія. Схильність до співчуття та емоційна сприйнятливість. Завдяки чому люди відчувають свою значущість і підтримку. Розвинена емпатія, підсилена оптимізмом, дає змогу практикувати подяку й вдячність за внесок членів команди, а також створювати позитивний настрій і культуру співпраці.

Як розвинути оптимізм

В основу практик, які я сам використовую, лягли чотири дієслова: звільнися, очисться, трансформуй і налаштуйся. 

Кожна з наведених нижче практик гранично корисна та легка у використанні:

Вивантаження негативу. Ведіть щоденник, так ви переноситимете негативні очікування, тривожні передчуття і негативні оцінки на аркуш паперу. Очищуючи розум від вантажу переживань, ви вивільните ресурс для позитивного сприйняття. 

Практика вдячності. Щоденне ведення щоденника також можна використовувати для фіксації подяки та визнання. Регулярна реєстрація позитиву додасть відчуття наповненості й щастя.

Позитивна візуалізація. Візуалізуйте успішне завершення проєкту чи завдання. Але стежте за своїм розумом та трансформуйте негатив. Наприклад, якщо ви ловите себе на думці «я не зможу це зробити», замініть це самонавіюванням на «я впораюся з цим».

Святкування перемог. Будьте вдячними за внесок членів команди. Будь-яке, навіть найнезначніше досягнення може стати приводом для цього.

У світі існує багато моделей оцінки оптимізму. Для простоти можна використати модель «Success Scale», створену Мішель Гілан, засновницею Інституту прикладних позитивних досліджень. Безплатний тест, який можна пройти за посиланням, дає змогу визначити виявленість оптимізму за кількома напрямами. Отримавши результати, можна побудувати план особистого розвитку та зʼясувати, де ж ви перебуваєте на світоглядній шкалі.

Кожен сам визначає, в якому стані він хоче перебувати та як сприймати навколишнє. Щоб ваші команди рухалися крізь складний час із високим темпом і без вигорання – їм потрібно трохи більше, ніж просто наказ. 

Їм потрібні надія і віра в майбутнє, яку запалить ваше серце. Тоді таку команду ніщо не в змозі зупинити.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні