Виконавча директорка Українського ветеранського фонду Наталія Калмикова подорожує США та досліджує, як держава підтримує ветеранський бізнес. Ветеранське підприємництво врятувало США після Другої світової, переконана вона. Як Америка стимулювала ветеранський бізнес, які відомі бренди і технології створили воїни та як цей досвід може допомогти Україні
$60 готівки та квиток додому – так завершувалася Перша світова війна для американських ветеранів, які не отримали поранень на фронті й могли повертатися до звичного життя.
По завершенню Другої світової усе було інакше. Велика депресія, яка накрила Сполучені Штати в 30-х роках, підняла дебати: які пільги та можливості має надавати уряд колишнім солдатам?
Перше опитування, проведене в 1937 році Інститутом Ґеллапа, показало: громадськість підтримує надання пенсій ветеранам. За рік почалися обговорення щодо того, чи давати гроші вдовам і дітям ветеранів. Кожен наступний рік змушував уряд переглядати ветеранські політики.
Потрібно було й враховувати кількість ветеранів. Під час Першої світової було мобілізовано понад 4 млн військових. З такою кількістю бійців уряд міг справлятися «соціальними гарантіями», які не передбачали розвитку: пенсії, виплати по інвалідності, лікування. Проте Друга світова збільшила кількість ветеранів до близько 12 млн. Уряд змушений був йти від «економіки проїдання» до «економіки можливостей».
У 1944 році Франклін Рузвельт видав Закон «Про реабілітацію військових», відомий як G.I. Bill. У ньому вказувалося, що ветерани зможуть отримувати недорогі іпотечні кредити, позики під низькі відсотки для відкриття бізнесу чи ферми, рік компенсації по безробіттю та цільову оплату навчання і проживання для відвідування середньої школи, коледжу чи професійно-технічного училища. Пільгами могли скористатися всі ветерани, котрі прослужили під час війни не менше 90 днів і не були звільнені в запас «ганебним чином».
Тож курс на програму «не лише пенсії, а й бізнес та освіта для ветеранів» у США взяли ще до закінчення війни. До зустрічі воїнів вдома суспільство було вже більш підготовлене: напрацьовані програми з підтримки та реінтеграції, кожен боєць отримував буклет-інструкцію, яка допомагала зорієнтуватися, куди йти та що робити. Запити самих ветеранів протягом століття виглядали так:
У минулому столітті 49,7% ветеранів Другої світової війни стали власниками або керували бізнесом, за даними Інституту ветеранів і сімей військових Сиракузького університету. Близько 40% ветеранів Корейської війни теж розвивали власну справу, паралельно створюючи мільйони робочих місць.
На забезпечення першого закону, впровадженого Рузвельтом, а згодом і другого закону про розширення підтримки ветеранів (G.I. Bill Korean), уряд витратив $21 млрд. Ця інвестиція згодом принесла $60 млрд федеральних податків, сплачених ветеранами, підрахували економісти.
Переваги для держави щодо вкладення у ветеранський бізнес та освіту не змусили себе довго чекати. Починаючи з 1960-х ветерани створили світові бренди з високою капіталізацією – Nike, FedEx і GoDaddy – і нові технології: Sybase, Skybox Imaging, Ustream, RedOwl, Rhumbix і RideScout.
Ландшафт ветеранського бізнесу в США
У ХХІ столітті рівень ветеранського підприємництва значно знизився порівняно з попередніми роками. За даними Управління малого бізнесу США (SBA), кожен 10-й власник малого бізнесу в США – ветеран. Понад 2,5 млн підприємств належать ветеранам та працевлаштовують понад 5 млн американців. Ці компанії генерують $1,14 трлн надходжень, а станом на 2021 рік ВВП США становив $23,32 трлн.
Зустріч українських ветеранів з керівницею People of Ukraine Foundation Тетяною Шей
Основні напрями ветеранського бізнесу: медицина, оборона, будівництво. По завершенню війни потреби в медицині зростають. Допомоги потребують не лише ветерани. Ситуація зі створення саме мілітарі-медицини актуальна для України, де від наслідків війни страждають не лише військові, а й цивільні. Часом врятувати цивільну людину з множинними рваними ранами можуть лише воєнні хірурги, які мають відповідний досвід.
Як ветеранський бізнес стає конкурентоспроможним
Перше – ліцензування малого ветеранського бізнесу. Так уряд розуміє, скільки людей може розраховувати на підтримку. Далі включаються механізми максимального розвитку спроможностей.
Ветерани можуть отримати безплатне навчання для поліпшення ведення власної справи. Цим займаються урядові й неурядові організації. Більше деталей можна почитати в аналітичному дослідженні від Українського ветеранського фонду.
Уряд збільшує можливість ветеранів отримувати державні контракти. Робиться це через великий бізнес. Якщо велике підприємство береться виконувати якусь роботу за федеральні кошти, наприклад, прокладатиме дорогу в штаті, йому потрібно включити до субпідрядників підприємство, яке належить ветерану. Зараз на державному рівні щороку виділяють 3% від річних федеральних контрактів на закупівлю у малого бізнесу, який належить ветеранам і захисникам з інвалідністю. Планується, що рівень цих субпідрядних контрактів підійметься до 20%.
Розвивати ветеранський бізнес допомагає також «мілітарі-історія». Це право ветеранів – монетизувати воєнний досвід у бренд. Але не опускатися до того, що спостерігається в Україні, коли компанії задля прибутку роблять «патріотичні» труси з картою країни. Важливо, щоб мілітарі робили саме ветерани, а не ті, хто взагалі не мав стосунку до війни. Інакше ми знецінюємо досвід тих, хто воював.
Зустріч в Інституті миру США. На фото із Калмиковою – Вільям Б. Тейлор, колишній посол США в Україні, та Дональд Дженсен, директор з питань Росії та Європи в інституті
Зараз більшість ветеранів США зайняті у малому та середньому бізнесі. Ця когорта підприємців сплачує найбільше податків та наймає людей. Відповідно, генерує великий оборот коштів. Підтримка на державному рівні малого ветеранського підприємництва – це розвиток середнього класу і демократії.
Загальна концепція дій Рузвельта у 1944 році для повоєнного відновлення звучала так: «Ми чітко усвідомили, що істинна свобода не може існувати без економічних гарантій і незалежності. Люди, які мають незадоволені потреби, не вільні. Голодні й безробітні – ті, на кому ґрунтуються диктатури». Свободу від злиднів нам не подарують союзники. Мусимо вибиратися самі. А ветерани – люди, котрі найбільше розуміють ціну держави, яку захищають – можуть стати рушієм її розвитку.
«Українські ветерани продемонстрували мужність, пристрасть і відданість, захищаючи свою країну, з неймовірними шансами на успіх. Вони використовуватимуть таку саму відвагу, пристрасть і відданість, щоб відновити Україну в сильнішу країну як власники малого бізнесу. Ці ветерани, які розвиватимуть малий бізнес, будуть запорукою успіху в майбутньому України», – каже ветеран військово-повітряних сил США, ветеран SBA та SBO Ерл А. Морган.
Український ветеранський фонд Мінветеранів спільно з соціологічною групою «Рейтинг» також досліджував, як українське суспільство ставиться до надання пільг ветеранам і до розбудови ветеранських політик. Ознайомитися з результатами можна тут.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
