Mozart Group, одна з найвидатніших американських приватних організацій в Україні, пішла на дно під тиском звинувачень від фінансових правопорушень до не найкращих вчинків під дією алкоголю. Видання New York Times поговорило із засновниками групи, щоб розібратися в ситуації. Forbes переповідає історію.
Практичний МBA від Forbes на реальних кейсах, щоб прокачати навички управління на прикладі Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго».
Премʼєра другого сезону YouTube проєкту «Директорія» вже на каналі Forbes Ukraine!
Проблеми цієї групи відкривають завісу у світ іноземних волонтерських організацій, які масово поїхали в Україну із благородними поривами, а збилися зі шляху через труднощі управління непростою організацією у зоні воєнних дій.
«Я не раз вже таке бачив, – каже один із ветеранів-тренерів Mozart. – Такими групами треба управляти, як бізнесом. Ми цього не зробили».
Сотні, якщо не тисячі, іноземних ветеранів і волонтерів побували в Україні. Багато з них, як Ендрю Мілбурн, керівник Mozart, і його команда, мали непросте життя і бачили немало насильства. Вони самостійно організувалися, щоб працювати у дуже небезпечному середовищі, але структури і правил такій організації бракувало.
Спочатку Mozart Group процвітала, навчаючи українських військових, рятуючи цивільних із гарячих точок, зібравши понад $1 млн пожертв для фінансування усього цього. Та скоро гроші почали закінчуватися.
Після місяців спроб утриматися на плаву Mozart була виснажена втратою інструкторів, внутрішніми суперечками, проникненням у штаб-квартиру і позовом від головного фінансового директора компанії Ендрю Бейна проти Мілбурна.
У Mozart було два напрями діяльності: евакуація цивільних з лінії фронту й експрес-підготовка військових Фото Getty Images
Позов, який подали у Вайомінгу, де Mozart зареєстрована як компанія з обмеженою відповідальністю, сповнений дрібʼязковими і серйозними звинуваченнями проти Мілбурна.
Серед цих звинувачень – зневажливі зауваження у стані «сильного алкогольного спʼяніння» щодо керівництва України, дозвіл псу мочитися в орендованій квартирі, «нецільова розтрата грошей компанії» та інші фінансові неправомірні дії.
Під час інтервʼю Мілбурн визнав, що має свої недоліки, але заперечив будь-які звинувачення у фінансових правопорушеннях, назвавши їх «абсолютно сміховинними».
Два морських піхотинця у Києві
Мілбурн, 59, і Бейн, 58, познайомилися через спільного друга минулого року у Києві, коли російські війська саме наступали на столицю. Бейн працює в Україні понад 30 років у маркетингу і рекламі, а Мілбурн приїхав після початку повномасштабного вторгнення. У обох був армійський досвід і обидва належали до морських піхотинців.
Бейн з 2014 року керував благодійною організацією Ukrainian Freedom Fund, яка допомагала за гроші донорів купувати спорядження українським солдатам.
Разом Бейн і Мілбурн засновують Mozart, обравши назву як відповідь організації російських найманців «Вагнер».
Але два ветерани були дуже різними. Мілбурн – компанійський хлопак, який любить увагу, із вибуховим характером (його слова). Бейн вивчав класичну літературу у Єльському університеті й вирізняється стриманістю і схильністю до роздумів.
Обидва говорять, що напруга між ними була з самого початку. Бейн каже про неоднозначну і непостійну поведінку Мілбурна, а Мілбурн – що не хоче ображати Бейна і що «факти його вчинків говорять самі за себе».
Українським військовим відчайдушно була потрібна уся можлива західна допомога, тому Mozart швидко розрослася з кількох ветеранів до понад 50 співробітників з десятка країн світу. У групи було два напрями діяльності: евакуація цивільних з лінії фронту і експрес-підготовка військових.
Українські військові все більше користувалися послугами Mozart, але платити організації не могли, тому група розраховувала на невеликий гурт постійних донорів, серед яких американські фінансисти із єврейсько-українським корінням і техаський магнат.
Всі дійові особи кажуть, що з часом виплати зарплат стали складним завданням. А кілька співробітників сказали, що потік грошей в організацію, за який відповідав Бейн, був не зовсім прозорий.
За словами Мартіна Веттерауера, головного директора з операцій Mozart і друга Мілбурна, до нього зверталося багато людей із бажанням зробити чималі пожертви організації, але вони сумнівалися, що ці гроші дійдуть за призначенням.
Бейн же говорить, що не зробив нічого поганого і надавав фінансову інформацію тим, хто про неї просив, хоч це і було рідко.
Українським військовим відчайдушно була потрібна уся можлива західна допомога, тому Mozart швидко розрослася з кількох ветеранів до понад 50 співробітників з десятка країн світу Фото Getty Images
Крім того, співробітники Mozart були складними людьми. Багато з них брали участь у бойових діях і самі ж вони говорять, що мають ПТСР і проблеми з алкоголем. Коли вони не працювали, то проводили час у київських стрип-клубах, барах і на сайтах знайомств.
«Було багато лайки, жінок та інших речей, які не варто виносити в маси», – розповів інший тренер, Роб.
«Сімейні розборки»
У вересні вони втратили важливе джерело фінансування, коли благодійна організація Allied Extract вирішила користуватися послугами дешевших українських рятувальних груп для евакуації цивільних. У листопаді у Mozart вже не вистачало готівки, тому Мілбурн, Бейн і Веттерауера відмовилися від своїх зарплат – кілька сотень доларів на день кожному.
Бейн запропонував Мілбурну, щоб той викупив у нього його частку в компанії за $5 млн – Бейну належить 51% компанії, а Мілбурну – решта 49%. Мілбурн відмовився, бо у нього не було таких грошей. Невдовзі вони перестали спілкуватися.
11 грудня Мілбурну і його команді не дали доступу до штаб-квартири компанії (в будівлі Бейна) у Києві, де зберігалося військове спорядження. Їм воно потрібне було для виконання завдання на Донбасі, тому вони увірвалися силою і взяли те, що їм потрібно.
Невдовзі після цього мережею шириться відео, на якому спʼянілий Мілбурн критикує українське керівництво: «У мене теж на сумці український прапор, але я не кажу, що Україна уся така класна. Я розумію, що Україною керує багато кінчених людей».
Мілбурн визнає, що не варто було таке говорити.
Далі між Бейном і Мілбурном почалися публічні сварки на офіційних сторінках організації у соцмережах. «Це було наче сімейні розборки», – пригадує Роб.
Проте серед більш ніж пів десятка опитаних співробітників Mozart всі співчувають Мілбурну. Навіть після останніх зборів у вівторок, коли він оголосив про «смерть Mozart Group», кілька з них сказали, що він був натхненним лідером і що вони чекатимуть на повернення до нього, коли він знайде ресурси.
Мілбурн винайняв офіс у Києві і каже, що рішуче налаштований на відродження операцій. Але це буде нескоро.
Наразі Мілбурн сидить за ноутбуком і шукає тих, кому потрібні платні курси підготовки для виживання у несприятливих умовах, а також пише листи донорам. А ще – спілкується із адвокатами.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
