Категорія: Життя
Дата: 26 листопада 2022 09:02

$1,5 млн за «так». Netflix випустив документалку «FIFA Uncovered» про корупційні схеми у ФІФА. Головне, про що ми дізнаємось зі стрічки

В партнерстві з Forbes

8 хв читання

Зепп Блаттер, восьмий президент ФІФА Фото Getty Images

Журналіст спортивного сайту Tribuna.com подивився документальну стрічку «FIFA Uncovered» та розповів, як автори описують корупційні скандали всередині міжнародної федерації футболу. Forbes обрав головне

Netflix випустив чотирисерійний документальний проєкт «FIFA Uncovered» про корупцію у ФІФА за часів Жуау Авеланжа та його наступника Зеппа Блаттера. Автори поспілкувалися з журналістами-розслідувачами, які працювали над темою під час розвитку подій, та з зацікавленими сторонами – зокрема, самим Блаттером, його останнім генсеком Жеромом Вальке та чинним президентом ФІФА Джанні Інфантіно.

Про що дізнаються глядачі кожної серії «FIFA Uncovered» та як стрімінг розповідає історію масштабних злочинів у серці ФІФА.

Епізод 1. Як Блаттер прийшов до влади, а ФІФА стала лігвом корупції

Перший епізод описує, як ФІФА перетворилася на одну з найпотужніших спортивних міжнародних організацій.

Усе почалося з виборів президентом організації Жуау Авеланжа в 1974 році. Тоді організацію очолював англієць Стенлі Роуз. Біограф Авеланжа Ернесто Родрігеш розповів, що Роуз – теж дотичний до спорту: був плавцем – вважав, що спорт може перетворитися на політичну силу.

Причинами перемоги Авеланжа були не тільки помилки Роуза та його точка зору в питанні Африки – Роуз толерував режим апартеїду в Південній Африці, тоді як Авеланж пообіцяв його позбутися. «Є також підозра, що в нього були гроші, і вони, ймовірно, роздавалися в коричневих конвертах делегатам за кілька днів до конгресу. Я впевнений, що це сталося», – каже біограф Авеланжа.

Бразилець наобіцяв країнам багато проєктів розвитку в обмін на голоси, але в них не було грошей. Авеланж запросив до ФІФА Зеппа Блаттера.

Блаттер уклав співробітництво із Coca Cola. Йому вдалося переконати компанію, що співпраця між ними може допомогти розвитку молоді. Так ФІФА уклала свій перший спонсорський контракт – за Coca Cola пішли інші.

Найбільш контраверсійним спонсором був adidas, точніше його власник – Горст Дасслер. Йшлося не про продаж екіпірування, а про маркетингові права на ЧС-1982. Німець фактично заплатив Авеланжу за те, що права належатимуть йому. Ціна питання – $1 млн.

Дасслер побудував «прокладку» – компанію International Sport & Leisure, яка купувала права у ФІФА і продавала трансляторам за значно більші кошти. ФІФА усе влаштовувало: вони не розуміли, як продавати права, але їм подобався стабільний дохід. Нехай футбол і недоотримував мільйонів.

Зрештою Блаттер отримав найважливіший важіль впливу на Авеланжа. ISL випадково відправила черговий хабар Авеланжу в розмірі 1,5 млн франків на його рахунок у ФІФА. Завдяки цьому Блаттеру вдалося переконати Авеланжа, що у 1994-му його переоберуть востаннє, а потім він підтримає Блаттера на посаді президента ФІФА.

Конкурентом Блаттера був президент УЄФА Леннарт Йоганссон. Однак обіцянка ЧС в Африці, співробітництво Блаттера з президентом КОНКАКАФ Джеком Ворнером, який мав повний контроль над карибськими федераціями, підтримка Мішеля Платіні та чесність європейців зіграли на користь Блаттера. «Джек Ворнер був одним із тих, хто прямо попросив гроші в обмін за голоси на користь Леннарта Йоганссона. Він думав лише про свій карман», – згадує Ларс-Крістер Ольссон, тодішній генсек Футбольної асоціації Швеції та земляк Йоганссона.

І звісно, куди без коричневих конвертів. Про їхню роздачу згадує все той же Ольссон та тодішній медіадиректор ФІФА та радник Блаттера Гідо Тоньоні.

Епізод 2. Як Південна Африка купила ЧС, а виконком переграв Блаттера

Наступні три епізоди розповідають про правління Зеппа Блаттера у ФІФА та його головних спільників.

Епічна історія – проєкт «Гол», який передбачав розбудову інфраструктури в країнах, які цього потребують: штаб-квартири асоціацій, бази для команд тощо. На це виділили по $400 000 – без жодного контролю й вимог щодо звітності. Гроші витратили, але в багатьох країнах ситуація виглядала так, як у Кенії.

ISL збанкрутувала, основний потік грошей припинився, і до Блаттера почали виникати питання – зокрема, у генсекретаря ФІФА Мішеля Зен-Руффінена. Він склав документ щодо зловживань Блаттера, зібрав коаліцію у виконкомі, однак це ні до чого не призвело. Камерунець Ісса Хаяту, який висувався проти Блаттера у 2002-му, програв. Зен-Руффінен першим же рішенням переобраного Блаттера залишився без посади.

У фільмі часто згадується Джек Ворнер, виходець із Тринідаду і Тобаго, який потрапив на ЧС у 2006 році. Гравці домовилися з ним щодо розподілу призових, однак він відняв з них усе: проживання, переліт, оренду обладнання – і залишив футболістів із $800. А потім заборонив викликати гравців, які ставили питання.

З ним повʼязаний і скандал довкола ЧС в Африці. Південна Африка боролася з Марокко і використовувала для цього всі методи. Ворнер та його права рука Чак Блейзер стали ключем. Ворнер відвіз уже хворого Нельсона Манделу до Тринідаду і Тобаго заради покращення репутації, а Південна Африка заплатила Ворнеру за три голоси КОНКАКАФ. $10 млн пройшли через рахунок Ворнера у ФІФА на «підтримку африканської діаспори в країнах Карибського басейну». Жодної копійки на підтримку діаспори не пішло – зате Чак Блейзер отримав $1 млн.

Яка країна буде господарем ЧС, вирішала групка з 20 людей, тож достатньо було підкупити та переконати дуже обмежене коло. Розуміючи, що той склад виконкому допрацьовуватиме свої останні роки, Блаттер прийняв рішення щодо одночасного призначення господарів ЧС 2018-го та 2022 років. Пізніше він казав, що шкодує про це рішення, але «ми прийняли його і мусимо продовжувати». Усі герої зізнаються, що найсильнішими заявками на 2018-й та 2022-й були Англія та США відповідно. Хто виграв – ви знаєте.

У заявці на ЧС-2022 виконком навіть обіграв самого Блаттера. «Він не підтримував Катар. Я був на сцені з ним, він мене штурхнув і сказав: «Посміхайся, посміхайся», – згадує тодішній генсек ФІФА Жером Вальке.

Епізод 3. Як Катар купив ЧС

Ця серія концентрується на історіях про чемпіонат світу в Катарі. Голова заявки Хассан Аль-Таваді звинуватив усіх, хто їх атакував, у расизмі, та показово поплакав.

Стають відомими такі деталі:

Блаттер був проти ЧС у Катарі. Рікарду Тейшейра, тодішній член виконкому, розповів, що Блаттер підійшов до нього та сказав: «Я хочу, щоб ти проголосував за США».
Усі голови конфедерацій підтримали Катар. Навіть КОНКАКАФ – це внесло розкол у стосунки між Ворнером та Блейзером, адже останній – американець.
Заради перемоги Катар організував та оплатив конгрес африканської федерації в Анголі. Ось як про це згадує тодішня голова відділу роботи з міжнародними ЗМІ Федра Альмаджід: «Ми були в одному готелі. Мене попросили допомогти з перекладом. Ми в різний час зустрічаємося з членами виконкому ФІФА – [Іссою] Хаяту, [Жаком] Анума та [Амосом] Адаму. Ми говорили про Південну Африку та ЧС і що арабський світ теж повинен отримати такий шанс. Потім Хассан [Аль-Таваді] запропонував Хаяту $1 млн для його футбольної федерації. В обмін хотів його голос. Він сказав, що цього недостатньо. І ціна піднялася до $1,5 млн. Потім таке ж ми зробили з Анума та Адаму. Перед тим, як я повернулася до своєї кімнати, Хасан сказав мені: «Ти ніколи нікому про це не розкажеш».
Газова угода між Катаром та Таїландом, представник якого був у виконкомі, та продаж іншим членом виконкому землі Катару за €32 млн, а також регулярні авіаперевезення до Бразилії та Аргентини.
Історія про Мішеля Платіні та Ніколя Саркозі, коли останній організував несподівану для Платіні зустріч з еміром Катару.

Опонентом Блаттера на наступних виборах президента ФІФА став катарець Мохаммед бін Хаммам. Він потрапив у пастку. Спочатку бін Хаммама не пустили на конгрес КОНКАКАФ, на якому Блаттер просто пообіцяв федераціям купу грошей. Потім бін Хаммам домовився з Ворнером в обхід Блейзера, що збере на зустріч голів лише карибських федерацій заради роздачі хабарів.

«Нам сказали, що є подарунок для допомоги федераціям, і запросили його забрати. Я дочекався своєї черги, зайшов у кімнату, там було кілька офіційних осіб Карибського футбольного союзу. Вони дали мені конверт із написом «Пуерто-Рико». Коли я його відкрив, там була готівка. $40 000», – згадує тодішній президент федерації Пуерто-Рико Ерік Лабрадор. Про цe дізнався Чак Блейзер – і повідомив керівництву ФІФА. «У мене не було злих намірів давати хабарі. Це все конспірація. Я боровся з ФІФА, з усіма їхніми ресурсами», – пояснює нині бін Хаммам.

Зрештою він був змушений відмовитися від кандидатури. Блаттер, емір Катару та бін Хаммам домовилися підтримати Блаттера в обмін на мовчання про те, як Катар виграв право на проведення ЧС-2022. Бін Хаммама та Ворнера відсторонили від футболу.

Тим часом Чаком Блейзером зацікавилося ФБР, яке займалося міжнародними справами, що зачіпали інтереси США. В ЗМІ почала потрапляти інформація про Блейзера – багато злочинів вони з Ворнером чинили разом. ФБР, визначивши, що Блейзер не платив податки зі своїх прибутків понад 15 років, змусило його співпрацювати. З цього почалося розслідування, яке струсило увесь світ у 2015-му.

Епізод 4. Як зруйнувалася система Блаттера й народився Інфантіно

Заключний епізод розповідає про фінал «епохи Блаттера». У 2011-му Блаттер розпочав «реформи управління», однак це виявилося просто ширмою для публіки.

Крім Блейзера ФБР вдалося залучити до співпраці ще кількох підозрюваних. Хотіли заарештувати Джека Ворнера – не вдалося. Тим часом КОНКАКАФ обрав йому заміну – Джеффрі Вебба з Кайманових островів, який чи не одразу почав просити хабарі практично за все.

Блаттера, який уже погодився віддати своє крісло Мішелю Платіні, переконали йти на ще один термін. Блаттер відкривав академії імені себе, подавав себе як миротворця та навіть розраховував на Нобелівську премію миру. Тим часом ФБР працює в напрямку розслідування корупції – і згадані $10 млн від Південної Африки були одним із ключових доказів.

За день до того, як Блаттера мали переобирати, ФБР розпочала арешти. Звинуватили 14 людей і намагалися арештувати усіх, зокрема і Джефрі Вебба. Попри це Блаттер поводився так, ніби нічого не сталося. Його програмна фраза «Я хочу залишатися з вами» переконала делегатів – і вони його переобрали.

Юридичний департамент ФІФА почав співпрацювати зі слідством, щоб врятувати організацію. Блаттер усе ж подав у відставку з посади президента після тиску.

Його мав замінити Мішель Платіні – приблизно за такою ж схемою, як Блаттер замінив Авеланжа. Завадив платіж Блаттера Платіні у 2011 році розміром у 2 млн швейцарських франків. Обох відсторонили на 90 днів.

Основним кандидатом на президентство став генсек УЄФА Джанні Інфантіно. У футбольному середовищі вважалося, що він як людина, відповідальна за кульки на жеребкуванні, просто притримає крісло до повернення Платіні. Однак останнього відсторонили на вісім років (до речі, цьогоріч і Платіні, і Блаттера визнали невинними у цій справі), а амбіції Інфантіно виявилися більшими, ніж усі очікували. «Коли Інфантіно прийшов до Платіні, щоб сказати йому: «Якщо ти повернешся, я віддам тобі твою посаду», – Платіні був надто наївний і повірив йому», – згадує біограф Мішеля.

Однією з перших фраз Інфантіно на посаді була: «Гроші ФІФА – ваші гроші». У тому контексті це звучало як «нічого не зміниться». Однак авторам фільму Інфантіно доводив, що це неправильне розуміння.

До яких висновків приходить документалка.

1. Тепер країну-господарку ЧС обирає конгрес, а не виконком ФІФА.

2. Диктатори використовувають футбол для пропаганди – відзначають ЧС-2018 у РФ.

3. Блаттер ні в чому не вважає себе винним: «Я відповідаю за ФІФА і усіх членів ФІФА. Але члени комітетів, які приїжджали з різних країн та різних культур, я не можу бути за них відповідальним. Вибачте, ФІФА, але я не можу морально за них відповідати. Моє сумління чисте».

Матеріали по темі