Категорія
Життя
Дата

Батьки сперечаються, чи захочуть діти у школах їсти нове меню від Клопотенка. У ньому практично немає цукру та булочок. Що в ньому є

З 1 січня в українських школах та дитячих садках перейшли на оновлене меню. Його розробляла дружина президента Олена Зеленська та кулінар Євген Клопотенко. Серед головних нововведень – зниження кількості борошняних виробів, цукру, солі та трансжирів, і при цьому більше мʼяса та фруктів

Пост Клопотенка у Facebook, де він описує перехід на нове харчування, зібрав близько 4 000 коментарів, в яких зіткнулися протилежні думки батьків. Деякі з коментаторів упевнені, що діти відмовляться їсти нові страви, інші схвалюють перехід на здоровіше харчування. Forbes вже писав про те, яким буде нове меню в українських школах та садках. Через суспільний інтерес ми публікуємо текст нутріціолога Оксани Соколової знову.

Здорове харчування з самого дитинства означає меншу ймовірність розвитку хвороб серця, діабету 2 типу, ожиріння та деяких видів раку. Крім того, правильно харчуючись, діти почуваються краще, краще вчаться й менше страждають на депресії.

Діти проводять більшу частину дня в школі, їхня фізична та інтелектуальна активність у цей час дуже висока. Тому вони повинні отримувати енергію та поживні речовини, всі вітаміни та мінерали, необхідні для росту та розвитку.

Основні групи продуктів для школярів мають включати фрукти, овочі та бобові, злаки, краще цільнозернові, мʼясо, рибу, птицю, рослинне молоко. Слід обмежити споживання продуктів, що містять насичені жири, додану сіль або цукор, наприклад, навіть соки без цукру, оскільки вони можуть призвести до підвищеного інсуліну та зайвої ваги. Чи багато шкіл пропонують таке збалансоване харчування?

Реформа харчування в українських школах

У шкільних їдальнях десятиліттями користувалися застарілою системою харчування, рецептами, затвердженими ще 1985 року. «Гумові котлети» та несмачну кашу памʼятають усі покоління українців. За статистикою, за час навчання в школі кількість дітей із захворюваннями ШКТ збільшується на 40%. А через те, що школярі замість їдальні обирають супермаркет чи фастфуд, в Україні діагностовано ожиріння більш ніж у 12% дітей шкільного віку.

З 1 вересня в українських школах стартувала реформа харчування, згідно з якою усі навчальні заклади та дитячі заклади переходять на нові норми харчування. Серед нововведень – саме те, чого не вистачало: зниження кількості борошняних виробів, цукру, солі та трансжирів і при цьому більше мʼяса та фруктів.

Близько 75% продуктів у шкільному меню мають бути рослинного походження: салати, овочі, ягоди, фрукти, злакові. Картопля як окрема страва пропонується не частіше двох-трьох разів на тиждень. Не можна варити овочі для салатів напередодні лише день у день. Насичених жирів (вершкового масла, наприклад) має бути не більше 10% від загальної кількості калорій.

Важлива зміна – облік спеціальних харчових потреб школярів. Зокрема, в меню є безглютенові, безлактозні страви. Школяреві потрібно буде надати довідку від педіатра чи сімейного лікаря, де буде вказано причину, через яку йому потрібна особлива дієта, – і для нього буде розроблено індивідуальне меню з урахуванням рекомендацій.

Нове меню для українських школярів

Над здоровим та збалансованим меню для школярів уже кілька років працює відомий український шеф-кухар Євген Клопотенко. Ще в 2017 році він створив першу збірку корисних рецептів, які розробив спеціально для шкільних їдалень. У меню, запропонованому Євгеном для шкіл, зʼявляються такі продукти, як нагетси, синнабон, лобіо. Проте ціна, що важливо, залишається майже такою самою, як раніше, а інгредієнти – на 90% такі самі, як були раніше. Просто трохи змінилися пропорції, побільшало гарнірів, зʼявилися спеції.

Над новим шкільним меню, яке було представлено в травні, працювала ціла команда, включаючи дієтологів, технологів та представників МОЗ. До чотиритижневого меню включено 160 страв. Воно рекомендоване, тому школи можуть доповнювати його на власний розсуд.

Виглядає меню різноманітно, включено навіть кілька старовинних рецептів. Є страви з мʼяса (плов із булгуру та свинини, бефстроганов із вареною яловичиною або чилі кон карне з яловичиною), з риби (нагетси, котлети, фрикадельки), страви з куркою (шницель, бігос, чахохбілі) та багато салатів з фруктів та овочів, перші страви (є незвичайні, на кшталт борщу зі сливовим варенням або Авголемоно – традиційного грецького супу з яйцем та лимоном), великий вибір гарнірів, який не обмежується гречкою та рисом (тут і банош, і булгур, і кускус, і горохове пюре). страви з яєць. З солодкого школярам пропонуватимуть кукурудзяні оладки, манний пудинг, рисову чи пшоняну запіканку, вегетаріанські пироги, бурякові панкейки, і запивати це все можна буде узваром, киселем, чаєм чи какао.

Що ще зміниться в шкільному харчуванні

  • Знижено споживання хліба, цукру, солі та жирів. Згідно з новими правилами, кількість цукру не повинна перевищувати 7,5 г на один прийом їжі, а хліба в одному прийомі їжі тепер має бути 30-50 г (раніше було 60-80 г);
  • заборонено технологічно оброблені продукти на кшталт сосисок, ковбас, копченого мʼяса та риби, рибних консервів, непастеризованих соків, кремових виробів та снеків, у яких перевищено норму цукру чи солі;
  • повністю заборонено додавати цукор та підсолоджувачі, навіть до напоїв, крім хлібобулочних виробів (єдиний виняток);
  • заборонено газовані напої, включаючи енергетичні;
  • у стравах дозволено використовувати спеції, наприклад, до рецептури включено ароматні трави та куркума;
  • у меню побільшало мʼяса, молочних продуктів, ягід, фруктів, горіхів. Зокрема, мʼясо подається двічі на тиждень по 70, 100 чи 120 г, залежно від віку школяра. Все підтримую, окрім молочних продуктів – рекомендую замінити їх альтернативами на основі рослинного молока або обійтися без них;
  • також встановили норму калорійності: сніданок повинен мати калорійність 25–30% від добової потреби, а обід – 30–45%;
  • більше жодних соусів та майонезів – лише натуральний кетчуп із високим вмістом помідорів;
  • страви можна готувати та подавати тільки в той самий день – їжа має бути свіжою;
  • на сніданок, обід та вечерю подається одна порція зернових або картоплі, одна порція овочів та фруктів, одна порція мʼяса чи риби, а також одна порція молочних/кисломолочних продуктів.

Перешкоди на шляху до реформи

Впровадження реформи пройде набагато ефективніше, якщо зусилля обʼєднають не лише шкільні адміністрації та місцева влада, а й самі школярі разом із батьками.

До нового раціону доведеться звикати не лише школярам та батькам, а й шкільним кухарям, які вже збунтувалися, називаючи нове меню складним та дорогим. Щоб дитина швидше звикла до здорового харчування, потрібно, щоб і вдома батьки готували та їли правильні страви, подаючи дітям приклад.

Вартість – ще одне питання, яке всіх турбує. Незважаючи на те що, за підрахунками авторів проєкту, вартість меню практично не змінилася, вона все ж таки коливається залежно від регіону. Ціни в столиці та в областях можуть сильно відрізнятися, оскільки залежать від умов постачальників, сезонності в конкретній області тощо. Якщо брати участь у тендерних закупівлях, ціна збільшиться незначно, тому було запропоновано перехідний період до 1 січня 2022 року, щоб школи встигли зробити всі закупівлі.

 

Матеріали по темі

 

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]