Картина «Бідолашні створіння» режисера Йоргоса Лантімоса отримала 11 номінацій на «Оскар», ставши другою за кількістю номінацій після «Оппенгеймера». Стрічка збирає аншлаги в українських кінотеатрах, хоча її показують лише англійською. У чому секрет успіху «Бідолашних створінь»?
Фільм «Бідолашні створіння» вийшов в український прокат англійською. Попри це, за даними дистриб’ютора «Кіноманія», за два тижні стрічка зібрала бокс-офіс 3,5 млн грн і 19 000 квитків. Для порівняння: «Ґолда» Гая Наттіва зібрала 1,7 млн і 9600 квитків за перший тиждень, повідомляють дистрибʼютори.
Стрічку випустили у прокат мовою оригіналу, бо виробництво дубляжу в Україні коштує дорого, пояснює керівниця пресслужби «Кіноманії» Світлана Хомич. Україномовний фільм мав би більший бокс-офіс, але навіть англійською стрічка заробила більше, ніж очікували дистриб’ютори. «Ми задоволені результатом», – каже Хомич.
«[Фільм] працює дуже добре, особливо в Києві та Львові, – каже СЕО мережі «Планета кіно» Наталія Байдан. – Збираємося подовжити прокат». У мережі стрічка заробила 361 000 грн. У кінотеатрах «Оскар» продали близько 1000 квитків, каса становила приблизно 200 000 грн. За кількістю квитків «Бідолашні створіння» випередили бойовик «Бджоляр» із Джейсоном Стетхемом, але у 2,5 раза відстали від ромкому «Люблю тебе ненавидіти».
«Для стрічки з лише українським титруванням це 100% класний результат», – каже маркетинг-менеджер «Оскара» Максим Трохимець. Його забезпечили зіркові актори, номінації та премії, додає він. Картина стала переможницею Венеційського кінофестивалю, отримала два «Золоті глобуси» та 11 номінацій на «Оскар».
Що варто знати про фільм «Бідолашні створіння»?
Реакція українських глядачів
«Цей фільм – справжнє відкриття і захоплення, – каже засновник артцентру «Я Галерея» в Києві та Львові Павло Гудімов. – Приємно, що у львівських кінотеатрах узагалі неможливо купити квитки – солдаут». Гудімов подивився стрічку вже тричі. «Безмежно талановита робота художників і композитора, видатна гра акторів і режисура, яка вириває з реальності», – описує він.
Фільм сподобається і синефілам, і більш широкій аудиторії, каже режисерка й засновниця онлайн-кінотеатру Takflix Надія Парфан. «Не уявляю, яким було б моє враження про стрічку, якби вона вийшла у дубляжі, – додає режисерка. – Вона побудована на мовних іграх, і перекласти їх було б надскладно».
Соцмережі співзасновниці і СЕО школи креативних індустрій Skvot Інни Чут переповнені постами про «Бідолашні створіння», зокрема і від тих, хто дивився фільм уже двічі. «Мене захоплює образ головної героїні, вільної від суспільних настанов, – каже Чут. – Іноді сцени занадто відверті, декорації занадто яскраві, а музика тисне. Але все кричить про свободу і самовираження».
«Лантімос – геній», – каже засновниця культурного простору Avangarden Каріна Качуровська. «Візуальний ряд, музика, акторська гра настільки потужні, що і без українського дубляжу фільм усе одно збирає аншлаги, – додає вона. – Враження залишаються довго після титрів».
Про що фільм «Бідолашні створіння»
«Якою могла би бути жінка, якби «обнулилася?» – описує тему фільму виконавиця головної ролі Емма Стоун. Її героїні, Беллі Бакстер, пересадили мозок власної ненародженої дитини. У тілі жінки, яка скоїла самогубство через чоловіка-тирана, «з нуля» розвивається свідомість. Результат експерименту – інтелектуальна та сексуальна свобода, не обмежена вихованням і почуттям сорому. Героїню, яка здобула їх, називають «монстром».
За словами Стоун, Белла Бакстер – її найулюбленіший персонаж за всю кар’єру. За цю роль акторка отримала «Золотий глобус» і номінацію на «Оскар». А також була змушена відповідати на критику щодо еротичних сцен – їх у фільмі чимало. Секс у «Бідолашних створіннях» є важливим аспектом розвитку героїні, що рухає сюжет, пояснював сценарист Тоні Макнамара.
За 140 хвилин екранного часу Белла встигає заручитися, втекти від творця-хірурга (Віллем Дефо) з коханцем (Марк Руффало), побувати в Лісабоні та Александрії, стати працівницею борделю в Парижі. З кожним «розділом» психіка, пластика й інтелектуальні здібності героїні змінюються, доки вона не виростає до ролі «батька».
Номінації на «Оскар» за дизайн, грим та костюми. Як створювали світ «Бідолашних створінь»
Світ «Бідолашних створінь» натхненний кінематографом 1930-х років. Для стрічки створили складні декорації – одна з номінацій на «Оскар» дісталася фільму за дизайн. У павільйонах Origo Studios у Будапешті побудували європейські столиці в естетиці стімпанку, скелясту Александрію, круїзний лайнер і будинок хірурга Бакстера, персонажа Дефо. Лісабон створили у павільйоні угорської кіностудії Korda Studios, найбільшому у континентальній Європі. Щоб обійти локацію, потрібно було пів години, розповідав актор Крістофер Ебботт.
На «Оскар» претендує також художниця з гриму та зачісок Надя Стейсі. Вона створила образ брюнетки із довжелезним волоссям для Белли, вкрила сотнею «татуювань» власницю борделю, у якому працювала головна героїня, і сконструювала обличчя для доктора Бакстера, в якого Віллема Дефо перевтілювали впродовж чотирьох годин кожного знімального дня.
Костюми у фільмі відображають еволюцію головної героїні. Дизайнерка Холлі Воддінгтон поєднала в одязі Белли силуети вікторіанської епохи із сучасними матеріалами, як-от латекс і пластик.
Спочатку чорно-білий фільм яскраво забарвлюється, щойно Белла розпочинає подорож. Для зйомок використовували, зокрема, сучасну версію об’єктива Петцваля – першого портретного об’єктива, розробленого в 1840-му. Частину стрічки зняли на плівку Ektachrome від Kodak, яку спеціально для проєкту вирізали у 35-мм форматі.
Режисер Йоргос Лантімос і «грецька дивна хвиля» в кінематографі
Режисер фільму Йоргос Лантімос – лауреат премії BAFTA та чотириразовий номінант на «Оскар». Його попередній фільм «Фаворитка» отримав головний приз Венеційського кінофестивалю, «Золотий глобус», сім премій BAFTA і 10 номінацій на «Оскар», зокрема як найкращий фільм. «Цікаво спостерігати, як Лантімос пройшов шлях від артхаусного режисера до автора популярних картин», – каже Парфан.
«Він один із небагатьох кінематографістів, які можуть перейти від обурливого насильства до високої комедії в межах однієї сцени», – говорить про Лантімоса продюсер «Бідолашних створінь» Ед Гвіні. Лантімоса називають представником «грецької дивної хвилі» – це кіно, створене під впливом економічної кризи 2008 року в Греції. Особливості напряму – робота з табуйованими темами, абсурд і критика традиційних соціальних систем. Ці риси характеризують і «Бідолашних створінь».
«Одразу після фільму я подивилася «Лобстера» та «Вбивство священного оленя», – каже Чут. – Думаю, в кінематографі вже має бути окреме слово для творчості Йоргоса Лантімоса».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.