Мова не йде на самоізоляцію

«Ти ковідна» – фраза сімейної лікарки, яка тримала в руках папірець із позитивним тестом на COVID-19, змусила мене відмовитися від звичного ритму й сісти на самоізоляцію. Проте мова на самоізоляцію не йде, вона яскраво й гостро реагує на будь-які виклики. Так само, як і бізнес, в умовах кризи мова шукає свої шляхи вираження, заповнює лакуни, які до того були не зайняті, набуває нових форм.

Нідерландці вже уклали лексикон неологізмів епохи коронавірусу, куди увійшли мовні одиниці, пов’язані із соціальним дистанціюванням і карантином. Журнал The New Yorker видав жартівливий словничок на тлі пандемії. А до Оксфордського словника вже вписали такі поняття, як «соціальна дистанція», «самоізоляція» і абревіатуру WFH (work from home – «робота з дому»).

Українці у творенні нових слів теж не пасуть задніх: або надають іншого значення відомим одиницям, або ж витворюють абсолютно свіжі.

ЧИ НЕ ТИСНЕ КОРОНА?

У 2020 році «корону» рідше асоціюють із символом правителя-монарха, а частіше зіставляють із назвою вірусу. Про це свідчать і результати мого невеликого експерименту. На своїй сторінці в Instagram я попросила підписників відповісти на запитання, які перші асоціації виникають зі словом «корона»: для третини опитаних це «символ влади», а дві третіх обрали варіант «коронавірус». Хореограф Олена Шоптенко в соцмережах писала, що не про таку «корону» вона мріяла, коли в дитинстві хотіла стати принцесою.

Та і я тепер розумію, чому мої друзі, дізнавшись, що я захворіла, навперебій запитували: «Так ти тепер коронована? І як твоя коронація? Може, пора вже скидати свою корону?» Ось так легко один позитивний тест перетворив мене на королеву, а я впродовж місяця втримувала цей титул.

Корінь -корон- став доволі продуктивним і у витворенні нових слів. Зокрема, в мережі натрапляла на такі одиниці, як короїнали (себто зачаті під час пандемії діти), коронапсихоз (стан втоми від карантину, апатія, конфлікти з оточенням), коронафобія (страх бути інфікованим коронавірусом).

НЕ COVID-19 ЄДИНИМ

COVID-19 – саме так позначають коронавірусну інфекцію урядові сайти, організації з охорони здоров’я, деякі медіа і Forbes Ukraine зокрема. Проте COVID/«ковід» став і складовою багатьох похідних слів. Так, ковідниками називають як лікарні для хворих на COVID, так і самих пацієнтів. «Такі симптоми характерні для всіх ковідників», – говорили мені в клініці, коли я жалілася на сильну втому і біль у грудях як пацієнтка. Але як лінгвістка вже й тоді думала про словотвірний потенціал слів епохи коронавірусу. А він проявляється у нових одиницях і формах: ковідео – коротке відео, відзняте в умовах ізоляції (спочатку цим словом позначали ролик, у якому чиясь дитина на карантині робить щось прекрасне і/або жахливе), ковідіоти, ковід-дисиденти, ковігісти – ті, хто ігнорує карантин і протокол «соціального дистанціювання». В українському медійному дискурсі широко використовують ковід як частину словосполук: ковід-викриття, ковід-допомога, ковід-канікули, ковід-фонд і т. д.

ЧЕРЕЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО ПРИЙНЯТТЯ

Люди вже навчилися жити в умовах пандемії, пристосовуватися і навіть приймати її. Про таке прийняття також свідчать меми, анекдоти і жарти на просторах інтернету. Здається, ще нещодавно ми святкували Великдень, а мережею гуляли такі ситуативні віршики: «Зайчик тепер в масочці, щоб дожить до Пасочки», «Той, хто носить масочку, буде їсти пасочку! А хто масочки не носить, того шестеро виносять». У лещатах карантинних обмежень ми вже рухаємося до Нового року й Різдва, а особливо далекоглядні розучують нові колядки: «Ковід-ковід-ковідниця, гарна в масці молодиця. А без маски не така, дайте антисептика». І йдеться не про те, що коронавірус – це несерйозно чи смішно, а радше про те, що люди шукають шляхи, як не дійти до стадії коронапсихозу, б’ючи гумором по інфекції.

Я не знаю, чи закріпляться ці новотвори в мовленні українців, чи вдасться їм пережити пандемію і знайти новий вжиток. Проте я точно знаю, що навіть в умовах карантину мова, як завбачливий і мудрий підприємець, знайде можливість примножити свій капітал.

Мова стрімко реагує на виклики, а коронавірусний лексикон поповнюється новими словами

Опубліковано в пʼятому номері журналу Forbes (листопад 2020)