У 2020-му мінісеріал «Король тигрів» (Tiger King) зібрав понад 36 млн глядачів за 10 днів показу на Netflix. «20 днів у Маріуполі» отримав Оскар і зібрав рекордні для документальної стрічки 8,5 млн грн. Світового глядача до документального кіно привчають стримінги, а в Україні інтерес до нього обумовлений війною. Про феномен «глядацького документального кіно» та фільми, які варто побачити, розповідає виконавча директорка ICTV, ICTV2, Starlight Doc Анастасія Штейнгауз
Документалістика переживає ренесанс. Завдяки стримінговим платформам пересічний глядач перестав вважати документальне кіно суто освітнім, нудним чи зарозумілим. Аудиторії запропонували якісну глядацьку документалістику – сильні історії, розказані за правилами розважального контенту, з думкою про інтерес глядача.
Протягом 2016 року документальні проєкти на Netflix дивилися 68 млн людей. У 2020-му мінісеріал «Король тигрів» (Tiger King) зібрав понад 36 млн глядачів тільки за перші 10 днів показу, а за підсумками року випередив художній серіал «Мандалорець» (The Mandalorian) на Disney+.
Із січня 2019-го по липень 2022 року кількість вироблених для платформ документальних проєктів зросла на 77%. Їхні творці почали непогано заробляти: так, 2021-го стрімер Apple TV+ придбав стрічку «Літо Соула» (Summer of Soul) за рекордні на той момент $12 млн, а вже за рік проєкт про Елтона Джона Goodbye Yellow Brick Road продали платформі Disney+ за понад $30 млн.
Місце української документалістики
Українська документалістика теж переживає тектонічні зсуви. Рушійною силою стала війна. З 2014 року левова частка авторських фільмів була присвячена Революції Гідності, воєнним подіям, життю на прифронтових територіях. І з початком повномасштабного вторгнення кількість таких робіт збільшилася в рази.
Зріс авторитет українського документального кіно за кордоном. Перший для України «Оскар» отримав саме документальний фільм – «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова. Після перемоги бокс-офіс фільму сягнув 8,5 млн грн – цілковитий рекорд для української документалістики. Стрічка отримала безпрецедентні перегляди на вітчизняних платформах. Приміром, за перший вікенд на Megogo було відкрито понад 21 000 доступів – рекорд серед документальних фільмів; а на Takflix фільм зібрав найбільше переглядів за історію існування сервісу.
Звісно, «20 днів у Маріуполі» – це унікальний кейс, коли авторська документалістика збирає показники на рівні розважального контенту. Утім, він демонструє готовність українського глядача дивитися документальне кіно на найважчі теми.
Фільм «Маріуполь. Невтрачена надія» подивилися щонайменше 15 млн глядачів. Проєкт «Рік» увійшов до трійки найпопулярніших проєктів каналу «1+1 Україна» за 2023 рік, «Хроніки люті» охопив на 31% більше аудиторії, ніж в середньому кінопоказ в слоті. «Коли життя сильніше» подивились 1,3 млн глядачів в Україні. Цикл «Воїни» став лідером у документальному топі Megogo. Фільм «Кібервійна 2022» продали у понад 50 країн, а стрічка «Ми, наші улюбленці та війна» зібрала 2,3 млн грн за перший вікенд у кінопрокаті.
Глядацька документалістика – в топі
Ще одна ознака воєнного часу – поява глядацької документалістики і в Україні. До повномасштабного вторгнення її виробляли точково – цикли «Спалах» від медіа «Слух», «Наші 30» від Суспільного або «Повернення своєї історії» на «1+1».
Сьогодні розвиваються десятки продакшенів документального кіно – це вихідці з глядацької індустрії масмаркету. Фільм «Маріуполь. Невтрачена надія», заснований на щоденниках журналістки Надії Сухорукової, створили люди, що до повномасштабної війни займалися розважальним контентом. Навесні 2022 року вони почали знімати глядацьку документалістику, створивши Обʼєднання Українських Продюсерів (ОУП).
Завдяки телевізійним трансляціям у прайм-тайм і закритим кінотеатральним показам стрічку «Маріуполь. Невтрачена надія» подивилися щонайменше 15 млн глядачів по всьому світу.
Глядацька документалістика на телебаченні збирає цифри на рівні з художнім кіно. А часом і вищі. Найуспішніше пройшов фільм Дмитра Комарова «Рік» на «1+1 Україна». Охоплення по загальній аудиторії було майже на 40% вище середнього охоплення ігрового фільму, що показували у той самий час в інші дні. Стрічка увійшла до трійки найпопулярніших проєктів каналу «1+1 Україна» за 2023 рік.
Стрічка «Хроніки люті» йшла на ICTV2 одночасно із «художнім фільмом вихідного дня» і охопив на 31% більше аудиторії, ніж в середньому показ ігрового фільму у цей же часовий період. А стрічка «Коли життя сильніше» зібрала в марафоні майже 600 000 глядачів, – стільки ж, як у цьому слоті збирають новини.
Українське кіно за кордоном
За неповні два роки роботи Starlight Doc ми створили понад 10 фільмів. Перший із них, «Коли життя сильніше», зібрав 1,3 млн глядачів в Україні. Попри складну тему – народження дітей у полоні й окупації – права на показ стрічки продали в 13 країн Європи, Північної Америки та Африки.
Медіасервіс Megogo створив перший документальний originals – цикл «Воїни», що розповідає історії українських захисників. Проєкт досі лідирує в документальному топі платформи, зібрав гарні показники у Польщі. Megogo готує другий сезон.
Засновники компанії Heroes Docs раніше займалися повнометражними фільмами та спортивними проєктами. Нині вони створюють документальні фільми на теми, опосередковано повʼязані з війною. Одну з їхніх стрічок – «Кібервійна 2022» (Cyberwar 2022), зняту в партнерстві з Чехією та США, – продано у понад 50 країн, зокрема для показу на каналах арабської телемережі «Аль-Джазіра».
Тревел-блогер Антон Птушкін зняв проникливий документальний фільм «Ми, наші улюбленці та війна» про евакуацію тварин, що став стрічкою-відкриття Doc Kyiv Fest, співорганізатором якого виступила Starlight Media. Із 4 квітня він стартував у кінотеатрах, зібравши за перший вікенд 2,3 млн грн – неймовірний успіх для української документалістики. Вартість виробництва уже «відбили» продажами на найбільший американський бродкастер PBS, канадський телеканал CBC та українську платформу Megogo.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
