Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко на церемонії «Оскар». /Getty Images
Категорія
Життя
Дата

«20 днів у Маріуполі» прорвався через 15 російських блокпостів, став найкасовішою документальною стрічкою в Україні та виборов «Оскар». П’ять фактів про фільм

Воєнні кореспонденти Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко із Associated Press приїхали в Маріуполь 24 лютого о 3:30. За годину почалася велика війна. Фото Getty Images

Вперше в історії українська стрічка отримала «Оскар». «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова виборов нагороду американських кіноакадеміків у номінації «Найкращий документальний фільм». Як створювалася стрічка, хто її автори та де її можна переглянути.

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

«Мабуть, я буду першим режисером на цій сцені, хто скаже: «Я не хотів знімати цей фільм», – сказав Мстислав Чернов, тримаючи в руці золоту статуетку «Оскара». Його «20 днів у Маріуполі» став свідченням воєнних злочинів російських військ у Маріуполі.

Фільм Чернова називають хронікою пекла. Воєнні кореспонденти Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко із Associated Press приїхали в Маріуполь 24 лютого о 3:30. За годину почалася велика війна. Журналісти були єдиними представниками міжнародних ЗМІ, які документували бої в Маріуполі. Команда знімала, як від російських обстрілів у лікарнях помирали діти та дорослі, а ті, хто вижив, шукали укриття та залишали місця, де раніше стояли їхні будинки.

У лютому «20 днів у Маріуполі» переміг у номінації «Найкращий документальний фільм» премії BAFTA, у січні 2023-го отримав приз глядацьких симпатій на головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance, де відбулася прем’єра стрічки.

«Цей фільм існує не просто як доказ того, що сталося з Маріуполем, – розповідав Чернов у бліц-інтерв’ю Forbes. – А й як символ того, що РФ зробила і продовжує робити з іншими містами України, скидаючи на них керовані авіаційні бомби, випускаючи по них ракети».

Де подивитися «20 днів у Маріуполі»? 14 березня фільм вийде в Україні у повторний прокат, розповіла Forbes пресслужба дистрибʼюторської компанії «Артхаус Трафік». У березні оскароносний фільм вийде одразу на кількох стрімінгах в Україні: «Київстар ТБ», sweet.tv, Megogo, Takflix та Volia TV. Раніше кінодистриб’ютор анонсував вихід фільму на телебаченні.

Ось п’ять фактів, які важливо знати про «20 днів у Маріуполі».

Хто такі Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко? /Getty Images

Хто такі Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко?

Натисніть «Читати більше»

Мстислав Чернов – режисер, сценарист, продюсер, оператор.

Чернов приєднався до команди Associated Press у 2014 році. Висвітлював військові конфлікти, соціальні проблеми та екологічні кризи в Європі, Азії та на Близькому Сході.

Чернов отримав низку престижних нагород, зокрема дві – від Королівського телевізійного товариства (Royal Television Society) за висвітлення збиття рейсу MH17, а також премію Георгія Гонгадзе, нагороди ICFJ Knight і премію DW Freedom of Speech – за документування облоги Маріуполя як один із трьох міжнародних журналістів у місті.

Разом зі Степаненко і Малолєткою став лауреатом Пулітцерівської премії.

Його було номіновано на Livingston Awards за роботу про громадянські заворушення в Білорусі у 2021 році та Rory Peck Awards за висвітлення битви за Мосул.

Василіса Степаненко – продюсерка.

У 2023-му із командою AP вона стала лауреаткою трьох премій: Пулітцерівської, Royal Television Society і Livingston Awards за серію відеоматеріалів «Рік війни». Працює із питаннями прав людини та соціальної справедливості, особливо пов’язаними з війною в Україні. Роботу в Маріуполі присвятила людям, які втратили життя, сім’ї та домівки на війні.

До вторгнення Степаненко пропрацювала в AP лише місяць – прийшла до агенції з харківського телеканала Simon. У команду її запросив Чернов. Степаненко вважає його ментором: він навчив її бути воєнною кореспонденткою, правильно поводитися під час обстрілу і монтувати відео.

Євген Малолєтка – фотожурналіст.

Розпочав карʼєру в 2009 році як штатний фотограф для українських інформаційних агентств. Висвітлював Революцію гідності, анексію Криму та початок війни на сході Україні для низки міжнародних ЗМІ. Його роботи опубліковали TIME, The New York Times, The Washington Post, CNN та BBC.

Команда фільму провезла матеріали через 15 російських блокпостів

«Ми старалися видавати фото й відео з Маріуполя щодня», – казав Євген Малолєтка у травні 2023-го. Приблизно 30 годин відзнятих Черновим відео перетворилися на 94 хвилини його дебютного документального фільму «20 днів у Маріуполі».  

Відзняті кадри дивом вціліли – їх провезли через 15 російських блокпостів, писав Чернов для Associated Press. На всіх були солдати з важким озброєнням. Охоронці блокпосту №15 розмовляли російською з грубим кавказьким акцентом, пригадував він. Ті військові наказали всій колоні розбити фари, щоб приховати припарковані на узбіччі зброю та техніку.

«Коли ми під’їхали до 16-го блокпоста, почули голоси, українські голоси, – пише Чернов. – Я відчув неймовірне полегшення. [Жінка], яка сиділа попереду, розплакалася».  

В Україні «20 днів у Маріуполі» став найкасовішим документальним фільмом за чотири дні

В Україні стрічці вистачило чотирьох днів, аби зібрати понад 531 000 грн та стати найкасовішим документальним фільмом у національному прокаті. Картина Чернова обігнала документальний фільм «ЮКІ» Володимира Мули, загальний бокс-офіс якого становить понад 500 000 грн. Майже за рік на великому екрані «ЮКІ» переглянуло близько 5000 людей, пише AIN

У січні 2024-го бокс-офіс «20 днів у Маріуполі» сягнув понад 2 млн грн, а в кінотеатрах фільм подивилися понад 16 000 глядачів, казав програмний директор «Артхаус Трафік» Ілля Дядик. Коли стрічку номінували на «Оскар», її повернули у прокат. Нині збори фільму сягають 2,2 млн грн.

Мета – порушити мовчання

У тексті для Associated Press Чернов описує, як у Маріуполі зникали електрика, вода, їжа та зрештою мобільний зв’язок. На думку Чернова, відсутність інформації у блокаді досягає двох цілей – хаосу та безкарності. Першої – бо люди не знають, що відбувається, і панікують. Другої – бо без інформації з міста російські війська могли робити все, що їм заманеться, вважає Чернов.

«Ось чому ми так ризикували, щоб надіслати світові те, що ми бачили. І саме це розлютило Росію настільки, щоб полювати на нас, – пише Чернов. – Ніколи не відчував, що порушити мовчання – настільки важливо».

Майже рік Чернов показує стрічку всьому світу

«У нас немає великого ресурсу або державної підтримки, але є мотивація і бажання розказати світові про те, що Росія зробила з Маріуполем та його жителями», – розповідав Чернов у бліц-інтерв’ю Forbes. Майже рік він подорожує світом і показує фільм політикам, експертам, журналістам та глядачам на фестивалях і спеціальних показах. 

«Сплю по чотири години, – каже Чернов. – Відповідаю на провокаційні запитання, отримую погрози в соцмережах, заохочую міжнародних продюсерів, які хочуть знімати документальне кіно про Україну».  

Мстислав Чернов та Кілліан Мерфі, «20 днів у Маріуполі», «Оппенгеймер»

Мстислав Чернов та Кілліан Мерфі («Оппенгеймер») на церемонії «Оскар-2024».

«Оскар» не має грошового призу, але все одно конвертується у заробіток

Участь фільму у будь-якій кінопремії дає фінансові бонуси, розповідала виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух. Часто такі стрічки виходять у повторний прокат і добирають у середньому 30% бокс-офісу, казала вона. Але оскарівська кампанія фінансово затратна: номінації передують покази для членів кіноакадемії, публікації у провідних світових ЗМІ, промотури. Тому ці матеріальні бонуси найчастіше компенсують витрати. 

Коли «20 днів у Маріуполі» номінували на «Оскар», програмний директор «Артхаус Трафік» Ілля Дядик казав, що це допоможе розповсюдити фільм за кордоном. У 2024-му американська кіноакадемія дозволила використовувати інформацію про потрапляння у шорт-лист «Оскара» у промо. Це важливо, щоб британська кінопрокатна компанія Dogwoof, яка володіє світовими правами на фільм, могла продати його за більші гроші на більшу територію, додає Дядик. 

Мстислав  Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко на церемонії «Оскар». /Getty Images

«Мабуть, я буду першим режисером на цій сцені, хто скаже: «Я не хотів знімати цей фільм», – сказав Мстислав Чернов, тримаючи в руці золоту статуетку «Оскара». Фото: Getty Images Фото Getty Images

«На доходах знімальної групи та режисера фільму це не позначиться, – каже одна з комунікаційних менеджерок фільму Тетяна Ландесман. – Вони працювали як журналісти Associated Press і не мають інших фінансових заохочень за роботу над фільмом, привʼязаних до будь-яких його нагород».

За кордоном фільм Чернова можна переглянути на Apple TV і Amazon Prime. Він доступний на Google Play, Microsoft Movies & TV та інших цифрових платформах. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні