Біологія регулює мотивацію, поведінку та ментальний стан людини. Як використати ці знання, щоб покращити результат своїх команд і отримати більше задоволення від роботи? На форумі «НадЛюди» від Forbes порадами поділилися кандидат біологічних наук Петро Чорноморець і професор-патофізіолог Віктор Досенко. Ось п'ять простих кроків, які допоможуть зберегти ефективність і уникнути виснаження
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Здатність бути ефективним у стресових умовах обумовлена генетично, констатує кандидат біологічних наук Петро Чорноморець. Спадковість визначає багато – але не все. «Генів депресії, продуктивності або мотивації не існує», – додає науковець. Стан кожного співробітника диктує сплав його генетичних особливостей і життєвого досвіду, пояснює він.
Ось приклад. Фермент моноаміноксидаза, що бере участь у передачі імпульсів між нейронами, існує у двох генетичних варіаціях. Власники «швидкої» варіації більш схильні до позитивного мислення, ніж їхні колеги з «повільною» МАО.
Розуміння біології має провокувати зміни в управлінських практиках, зазначає Чорноморець. «Не існує чарівної пігулки, що дасть змогу раптом підвищити продуктивність, – зазначає біолог. – Йдеться про правильну побудову робочих процесів». Щоб зберегти ефективність команди, керівник має запобігти знесиленню. Якщо можна змінити обставини чи процеси, що найбільше виснажують команду, слід зробити це. Якщо ні – компенсувати негативний вплив, радить Чорноморець.
Пʼять кроків, що допоможуть зберегти продуктивність команди й уникнути виснаження.
Відокремлювати комунікацію від інших завдань
Багатозадачності слід уникати – і перш за все це стосується комунікації в команді, переконаний Чорноморець. Він радить командам визначити повідомлення, що вимагають негайної відповіді, а інші запити відкладати.
«Можна домовитися, що співробітникам дозволено ігнорувати будь-яку нетермінову комунікацію впродовж 3–5 годин», – рекомендує Чорноморець. Коли інші справи виконані, слід виділити окремий час на спілкування з колегами, концентруючись лише на цьому процесі. «Важлива практика, що дає швидке і суттєве покращення», – каже біолог.
Обмеження комунікації підвищило продуктивність в команді Metinvest Digital, розповіла директорка з персоналу Наталія Лукаш, яка модерувала діалог науковців. Компанія запровадила «День тиші» – щомісяця один робочий день у Metinvest Digital проходить без нарад і дзвінків. Це допомагає ефективніше працювати, краще зосереджуватись і фокусуватись на стратегічних завданнях, каже Лукаш.
Щоденно практикувати майндфулнес
У людському мозку 100 млрд нейронів, кожен з яких контактує з іншими клітинами через 200 000 синапсів. Постійна передача інформації в такому масштабі виснажує нейрони, тож для нормальної роботи їм необхідний регулярний відпочинок, каже патофізіолог Віктор Досенко.
«У сучасної ефективної бізнес-людини найчастіше не виходить спати вісім годин на день, – вважає Досенко. Компенсувати нестачу допоможе денний «сон» у форматі майндфулнес, каже науковець.
Патофізіолог Віктор Досенко рекомендує компаніям використовувати практики майндфулнес Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Майдфулнес – методика профілактики й лікування психічних захворювань. Вона полягає в тому, щоб упродовж 10–20 хвилин під час робочого дня відкладати гаджети, сидіти нерухомо і концентруватися лише на частоті серцевих скорочень. «Введіть цю щоденну практику у вашій компанії. Спочатку буде дивно, але позитивні зміни в поведінці та ефективності гарантовані», – говорить патофізіолог.
Проводити зустрічі, присвячені успіхам
Раз на тиждень або на місяць командам слід проводити зустріч, на якій не обговорюються проблеми чи майбутні завдання, каже Чорноморець. «На таких зустрічах ми говоримо не про майбутнє, а про успішне минуле й теперішнє, – додає науковець. – Про все, що в нас добре вийшло».
Дозволяти працівникам афективну поведінку
Стрес вимагає фізичної та емоційної реакції, каже Чорноморець. «Потрібно створювати обставини, де люди можуть в якийсь момент вилаятися, покричати, покидатися речами», – радить науковець. Афективні дії допомагають прожити особливо емоційний стрес, але працюватимуть лише в комплексі з майндфулнес-практиками, додає біолог.
Віктор Досенко, Петро Чорноморець та HRD компанії Metinvest Digital Наталія Лукаш на форумі «НадЛюди» Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Моніторити маркери хронічного стресу
Хронічний стрес – підґрунтя більшості захворювань і пришвидшеного старіння. Останнє призводить до захворювань найпоширенішими смертельними хворобами людства: інфарктами, інсультами, аутоімунними захворюваннями, застерігає Досенко.
Проблему важливо виявити на ранньому етапі. У медичній лабораторії CSD LAB, де Досенко керує відділом розвитку та інновацій, співробітників тестують на біомаркери хронічного стресу. Зокрема, аналізують рівні глікованого гемоглобіну та NK-клітин, що відповідають за імунітет.
Досенко – прихильник методології управління ризиком травми TRiM, яку розробив британський військовий психолог Ніл Грінберг. Вийшовши у відставку, Грінберг запровадив TRiM на цивільних підприємствах. Головний принцип методики – допомога рівного рівному. В армії йдеться про взаємопідтримку бійців за спеціальним алгоритмом, у компаніях – про розбудову системи підтримки серед колег.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
