Категорія
Життя
Дата

Від управління мільйонами до управління батальйоном. Військова історія фінансиста Сергія Жуйкова 

5 хв читання

Керуючий партнер компанії Blackshield Capital Сергій Жуйков до війни управляв інвестиціями заможних клієнтів у кількасот мільйонів доларів. Його військовий досвід дорівнював нулю. Це не завадило йому стати одним із керівників батальйону «Штурм», в якому зараз служать понад 500 бійців. Як фінансисту зробити військову карʼєру за 2,5 місяця.

Сергій Жуйков, партнер компанії Blackshield Capital /з особистого архіву

Сергій Жуйков, партнер компанії Blackshield Capital Фото з особистого архіву

Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного! 

Інвестбанкір Сергій Жуйков, 40, зустрічає репортера Forbes в офісі компанії Blackshield Capital, із вікон якого відкривається чудовий краєвид на Андріївську церкву. Він у військовій формі, щойно провів нараду зі своїми інвестиційними аналітиками. Але останні три місяці він набагато більше спілкується з військовими, а в окопах проводить більше часу, ніж в офісі (інтервʼю записано наприкінці травня). 

24 лютого він, як і багато киян, не маючи бойового досвіду, пішов добровольцем у територіальну оборону міста. В перший день його призначили патрулювати околиці району та охороняти блокпости. Але вже 26 лютого він познайомився з командиром морпіхів Юрієм Микуляком, що народився та служив у Криму і був одним із феодосійських морпіхів, які в 2014 році не зрадили присязі та пішли воювати за Україну. Ця зустріч суттєво змінила військову карʼєру Жуйкова.  

Чим займається компанія Blackshield Capital

Натисніть «Читайте більше»

Blackshield Capital – це компанія, що надає комплексні послуги external asset management (передбачається, що зовнішні розпорядники активів відкривають рахунки в сторонніх банках від імені своїх клієнтів, а розпорядники зазвичай отримують довіреність на рахунки від клієнтів для управління цими активами) та private banking заможним клієнтам. У Blackshield Capital є офіси в Києві, Лондоні, Швейцарії та США. Спеціалісти компанії розробляють та реалізують індивідуальну інвестиційну стратегію, управляючи грошима клієнтів з їхніх рахунків.

На рахунках клієнтів Blackshield Capital капітал на суму близько $650 млн, розповідав Forbes у грудні 2021 року партнер та засновник компанії Максим Корецький. Перевірити та підтвердити цю інформацію нам не вдалося. Компанія планувала провести аудит наприкінці зими, але, за словами Жуйкова, не встигла це зробити до початку вторгнення росіян. 

Корецький до початку війни виїхав за кордон налагоджувати роботу іноземних офісів. «Ми давно планували, що Максим більше зосередиться на закордонній частині бізнесу, а я приділятиму увагу українським клієнтам», – пояснює Жуйков. За його словами, через війну компанія була змушена поставити на паузу проекти, які планували запускати навесні. Наприклад, напрямок роботи з роздрібними інвесторами. Частина заможних українських клієнтів через війну була вимушена зменшити частку капіталу в управлінні. Але в травні компанія вже активно працювала – більшість співробітників повернулися до Києва та працюють.

Фінансовий фронт

Микуляк приїхав до ЖК, який охороняв Жуйков, до знайомих ветеранів морської піхоти. Він організовував добровольчий батальйон і збирав бойових побратимів. Жуйков напросився в підрозділ Микуляка. Спочатку їх було пʼятеро. Менше ніж за тиждень у підрозділі було понад дві сотні бійців, батальйон отримав назву «Штурм». 

Підрозділ потребував забезпечення: зброя, одяг, взуття, бронежилети, провізія та інше. Менеджерські навички Жуйкова знадобилися як ніколи. «У перші дні був цілковитий хаос та паніка, – говорить інвестбанкір. – Мені дуже допомогло вміння домовлятися, а також суто фінансовий підхід до будь-яких процесів – це і контроль витрат, і перевірка закупівель, щоб вони були раціональними».

Перші два місяці батальйон був на повному самозабезпеченні. Знаходити ресурси – було одним із основних завдань Жуйкова. Він організував виготовлення понад 250 бронежилетів, бо купити їх тоді було майже неможливо. Вклались у 2 млн грн, один «бронік» обійшовся приблизно у 8000 грн. Їжа для батальйону обійшлася у понад пів мільйона, було б набагато більше, якби не волонтерські продукти. Також купили три пікапи за $20 000. Загальні витрати на підрозділ склали понад $250 000

Де Жуйков знайшов гроші? Він називає наступний перелік: власні гроші, підтримка від клієнтів BlackShield і благодійної організації «Київська полуниця», військова амуніція від Фонду Сергія Притули. Окремо Жуйков виділяє допомогу від фонду, організованого CEO Club Ukraine (Жуйков – член цього бізнес-клубу). Саме вони забезпечили фінансування виготовлення бронеплит для жилетів, закупівлю рацій та тепловізорів на суму близько 2 млн грн, а також купівлю двох пікапів та двох позашляховиків. У березні 7 т пального безоплатно надала мережа АЗС Shell, а згодом ще 2 т Glusco. Держава, за оцінкою Жуйкова, змогла забезпечити їхній батальйон приблизно на 30%.

Паралельно з організацією життєдіяльності батальйону Жуйков примудрився знаходити час для бізнесу. Він залишається керуючим партнером київського офісу компанії. Війна значно зменшила попит українців на інвестиційні послуги та управління активами. Але інвестпортфелі існуючих клієнтів треба було корегувати відповідно до змін у світі. У компанії понад 100 клієнтів з активами від $1 млн та близько 40 клієнтів з активами у розмірі $50 000 – 100 000, розповідав Корецький у грудні 2021 року.   

Від управління мільйонами до управління батальйоном. Військова історія фінансиста Сергія Жуйкова  /Фото 1

Сергій Жуйков, партнер компанії Blackshield Capital. Фото з особистого архіву

Бойові хрещення

Жуйков наголошує, що не збирався залишатися у ролі інтенданта і «зам по тилу». «Хоча я не мав бойового досвіду, але психологічно та фізично був готовий до боїв», – запевняє він. Микуляк дослухався до бажання Жуйкова: інвестбанкір брав участь у бойових зіткненнях, як і всі бійці підрозділу. Перші його серйозні бої відбулися в районі сіл Лютіж і Козаровичі на півночі Київської області.

Це був гарячий напрямок. Росіяни хотіли захопити Вишгородську ГЕС. За даними української розвідки, в середині березня вони планували масштабну десантну операцію: близько 100 надувних десантних катерів з району Сухолуччя повинні були добратися до Вишгородської ГЕС Київським морем. Батальйон «Штурм» разом із ЗСУ та прикордонниками тримали ділянку від Козаровичів до Лютежу.  

Жуйков розповідає, що росіяни декілька разів намагалися висадити невеликі десантні групи (мабуть, для створення плацдарму), але натикалися на відсіч по всій береговій лінії: окупанти не були до цього готові. Через це, за інформацією розвідки, росіяни відмовилися від масштабної десантної операції. «Протягом 10 днів після цього були окремі спроби диверсійних проривів берегом – усі безуспішні», – розповів Жуйков. У районі Козаровичів бої тривали аж до повного відступу росіян із півночі України. На щастя батальйон Жуйкова не мав втрат у цих боях, лише два бійця отримали поранення. 

«Штурм» також допомагав з евакуацією мирного населення. Потім були рейди в тил ворога на Київщині та Чернігівщині, малими групами працювали як ДРГ. «Така диверсійна операція займає декілька днів, далі відходили в тил», – розповідає Жуйков. На Київському напрямку це були регулярні виїзди. На Чернігівському – чотири рейди тривалістю в один тиждень кожен. Завдяки цим діям вдалось знищити майже півтора десятка одиниць бронетехніки противника разом із живою силою, в тому числі з офіцерами високого рангу.

Побратим Жуйкова Олександр Кравченко (позивний «Німець»), який із першого дня в батальйоні, каже, що Жуйков не з тих, хто задкує. «Значний менеджерський досвід Сергія не дратує, хіба тільки тим, що Сергій паралельно продовжує займатися бізнесом, який підтримує на плаву, – розповідає Кравченко. – Всі риси хорошого бізнесмена: системність, тверезість думки та виваженість рішень тільки допомагають на війні».

На питання, що було найважче, Жуйков відповідає: розмовляти з мешканцями деокупованих міст Бучі та Бородянки, які розповідали про звірства росіян. 

Від управління мільйонами до управління батальйоном. Військова історія фінансиста Сергія Жуйкова  /Фото 2

Сергій Жуйков (у центрі) з бойовими побратимами, березень 2022 року, фото з особистого архіву

Офіційне формування 

У кінці квітня Микуляк та інші керівники «Штурму» вирішили, що більш ефективним батальйон буде у складі ЗСУ. «Штурм» став окремою ланкою Збройних сил України і тепер це 45-й окремий стрілецький батальйон СВ ЗСУ Оперативне командування «Північ».

Перехід в ЗСУ створював перед Жуйковим проблему: в добровольчому батальйоні він був помічником та заступником комбата Микуляка, і нікого особливо не хвилювало, що інвестбанкір не має військового звання. В ЗСУ так не можна. Жуйков отримав звання старшого сержанта та став помічником і радником командира батальйону з фінансово-економічної роботи.

У травні було організовано новий відбір бійців до батальйону, щоб збільшити кількість особового складу. Наразі загальна кількість бійців батальйону становить 560 осіб, мета – довести чисельність до 800 бійців. Більше 300 новачків уже направили до батальйону з воєнкоматів. Жуйков розповідає, що відібрати вправних та вмотивованих бійців було окремим непростим завданням: так багато співбесід він давно не проводив. Наразі Жуйков – один із семи заступників командира батальйону.   

Перед тим, як їхати на схід країни, бійці батальйону проходили вишкіл та тактичні заняття на полігонах. У середині травня вони мали їхати на навчання в центр ЗСУ «Десна». «В останню мить нас направили на іншу локацію, можна сказати, сильно пощастило», – каже Жуйков. 17 травня база «Десна» зазнала ракетного удару, внаслідок чого загинуло 87 військовослужбовців.    

У перші дні червня батальйон «Штурм» відправився на схід. Зараз Жуйков разом із побратимами воює в районі Севередонецька та Бахмута. Які плани на майбутнє? «Поки не вибʼємо росіян, планую бути в ЗСУ, у вільний від війни час буду продовжувати приглядати за бізнесом», – говорить інвестбанкір і батько двох дітей Сергій Жуйков.

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд