Війна і мова: російська агресія рекордно швидко дерусифікує українців. Це хороша можливість для бізнесу /Getty Images
Категорія
Лідерство
Дата

Війна і мова: російська агресія рекордно швидко дерусифікує українців. Це хороша можливість для бізнесу

Getty Images

Російськомовні українці переходять на українську в побуті, компанії та банки відмовляються від російської мови у продуктах. Які можливості для підприємців відкриває стрімка дерусифікація країни.

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 17% жителів східних, південних і північних областей перейшли в побуті з російської мови на українську. Це більше, ніж за всі роки незалежності: з 1991-го по 2021 рік менше 15% жителів всієї України перейшли з російської на українську мову. У 1991 році 36,8% вказували, що спілкуються в побуті переважно українською мовою, у 2021 році – 51,5% (за даними Інституту соціології НАН). 

У липні Інститут поведінкових досліджень при American University Kyiv провів дослідження поведінки людей після початку війни в регіонах, які найбільше постраждали від російського вторгнення та зараз знаходяться на підконтрольній Україні території. Це Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Київська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська області та м. Київ. 

Більшість із цих регіонів до початку повномасштабного вторгнення були переважно російськомовними: 73% населення розмовляли в побуті російською, 25% – українською. Після початку великої війни частка тих, хто розмовляє українською, зросла з 25% до 42%. Цікаво, що українською почали розмовляти більше мешканців кожного з 10 регіонів. У деяких областях частка україномовних зросла більш ніж удвічі (у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській). 

Частка тих, хто розмовляє в побуті російською, впала з 73% до 56%. 

Getty Images

«Парад» підбитої росіїської техніки на Хрещатику Фото Getty Images

Як мова впливала на сприйняття війни

Україно- та російськомовні мешканці України по-різному оцінювали ризики, пов’язані з війною.

Серед тих, хто до початку повномасштабного вторгнення розмовляв українською, 39% очікували нападу Росії, а серед російськомовних таких було 24%. Відповідно, і готувалися до можливої евакуації вони по-різному. Серед україномовних 55% зібрали у тривожну валізку документи і 37% – ліки до 24 лютого, серед російськомовних таких було 44% і 31% відповідно. 

47% тих, хто розмовляв українською, і 36% тих, хто говорив російською, евакуювалися зі свого рідного міста або евакуювали своїх рідних. 

Перейшли на українську мову в побуті як ті, хто виїхав зі свого рідного міста, так і ті, хто залишився. 

Серед жінок та чоловіків приблизно однакові частки перейшли у спілкуванні на українську мову. Водночас активніше на українську переключалися молодші та заможніші (здебільшого кияни). 

Мова – це перспективно

Національні бізнеси відчувають тренд українізації й підхоплюють його. Наприклад, monobank і «Нова пошта» відмовилися від російськомовних версій своїх додатків. Для локальних підприємств також відкриваються нові можливості для конкурентної переваги. Можна очікувати, що ті бізнеси, які перейдуть на українську мову швидше (або принаймні почнуть пропонувати свої послуги одразу українською, як того вимагає закон, але не завжди вистачає ресурсу й рішучості почати його виконувати), можуть завоювати прихильність нових клієнтів.

Ще донедавна знайти спортивну секцію для дитини в Києві, де тренер розмовляє українською, було майже нереально. І більшість батьків погоджувалися на заняття російською мовою, бо возити дитину через усе місто до україномовного тренера – не варіант. Але сьогодні дедалі більше людей обирають відмовитися від спортзалу, не купити каву, не піти до лікаря, якщо з ними там не спілкуються українською, та навіть не дивитися перелік товарів, якщо перша сторінка сайту відкривається російською. Можна очікувати запиту на реальну українізацію всієї сфери послуг: магазини, спортзали, салони краси, кафе й ресторани, лікарні, служби доставки, таксі, дозвілля дітей (гуртки, спортивні секції, аніматори). За даними Фонду «Демократичні ініціативи», у лютому 2021 року 40,7% мешканців західних і центральних областей цілком підтримували запровадження обов’язкового використання української мови у сфері обслуговування. У травні 2022-го ця цифра зросла до 63,1%. Зараз відбувається справжня дерусифікація чи, радше, десовєтизація України, і бізнеси, які найшвидше адаптуються, мають можливість отримати найбільше клієнтів, які хочуть споживати український продукт та отримувати послуги українською мовою. 

За даними Міжнародного валютного фонду, до початку війни частка Росії в світовому ВВП оцінювалась приблизно в 1,5%, а в світовому експорті не більше 2%. Очевидно, що після введення санкцій і обмежень на ціну і обсяги російської торгівлі ця частка лише спадатиме. Водночас обсяги україно-російської торгівлі товарами і послугами, які і так впали майже на порядок за останні 10 років, скоротилися майже до нуля.

В результаті вдалих дій ЗСУ й введення санкцій у відповідь на російську агресію зазнає змін старий і доволі могутній наратив про велич російського ринку, про те, що найкращу якість і найбільші гроші можна знайти лише там. Зараз можна, нарешті, розширити ринок україномовної продукції й зайняти нові ніші україномовного сервісу навіть там, де до війни це здавалось необов’язково або недоцільно. Росія перестала бути перспективним ринком для України, і більше немає сенсу на нього орієнтуватися. Немає сенсу робити російськомовні передачі й шоу, імпортувати чи навіть адаптувати російський телевізійний продукт, вести канали в соцмережах російською. Вона залишається мовою приватного спілкування, але з публічного поля, освіти, культури, сфери послуг іде назавжди. Нарешті маємо шанс опанувати ринок власної країни, який досі був відданий на поталу російському бізнесу.

І кращого, ніж зараз, часу для цього не буде.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні