Видання Right Kind of Wrong професорки Гарвардської школи бізнесу Емі Едмондсон – перше в жанрі мейнстримного менеджменту, яке стало бізнес-книгою року за версією Financial Times. Жюрі відзначило її за «релевантність і насиченість важливими уроками для лідерів у всьому світі», зауважила редакторка Financial Times Рули Халаф. Як Едмондсон учить помилятись
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Успіх – це спотикання об провали без втрати ентузіазму», – цитата Вінстона Черчілля, якою починається книжка Емі Едмондсон.
Про користь помилок та провалів говорять часто. Нещодавно Forbes Ukraine публікував поради спеціалісток із розвитку талантів у найбільших українських компаніях. Один з їхніх інсайтів – учитись можна лише в середовищі, де дозволено помилятись.
Едмондсон не радить ані уникати помилок, ані робити їх бездумно. Професорка систематизує можливі види провалів та описує, які з них є хорошими, а які – дійсно небезпечними.
Едмондсон виводить три типи помилок: базові, складні й розумні – і розповідає, як навчитися брати все від «хороших» та виключати погані. Наприклад, одна з її ідей – учитись на корисних провалах можливо лише в команді з високою психологічною безпекою. У такій люди не бояться визнавати й обговорювати свої помилки.
Протягом 25 років роботи у сферах соціальної психології та організаційної поведінки сама Едмондсон помилялась не раз. «Мої статті безліч разів не приймали топові журнали, моя машина несподівано ламалась на узбіччі дороги, я провалила екзамен із числення багатьох змінних, – перераховує вона. – Щоб прийти до ладу зі своїми помилками і допомогти це зробити іншим, я вирішила дослідити їх науково».
Ось декілька цитат із Right Kind of Wrong, що пояснять, про що ця книга та чому вона варта уваги
Ідея про те, що люди та організації мають учитись на помилках, популярна і здається навіть очевидною. Проте більшість із нас не засвоює цінні уроки, які несуть провали. Ми відкладаємо рефлексію над тим, що зробили неправильно. Іноді навіть не хочемо визнавати, що помилились. Ми заперечуємо, згладжуємо кути та швидко йдемо далі або ж звинувачуємо в провалі обставини та інших людей. Результат – втрачені можливості вчитись і розвивати нові навички.
Важлива частина успішного навігування помилками та отримання від них вигоди – це усвідомлення, що не всі провали однакові. Одні з них справедливо назвати поганими, але інші – дійсно хороші.
Я дивилась на екран свого компʼютера і бачила: кореляція рухалась у неправильний бік. Дані вказували на протилежну від моєї гіпотезу. Виявилось, що кращі команди мали вищу, а не нижчу кількість помилок. Моя тривожність посилилась. Тоді я ще не знала, що прямо в цей момент моє дослідження вперлось в «інтелектуальну» помилку – таку, що призведе до несподіваного відкриття. А історії відкриття ніколи не закінчуються провалом. Провали та помилки – сходинки на шляху до успіху.
Авторка книги Right Kind of Wrong Емі Едмондсон. Фото: Em Fitzgerald Photography/FT
Інтелектуальні помилки надзвичайно важливі в інноваційних проєктах компаній. Наприклад, якщо вони трапляться під час розробки кухонного ґаджета. Успішні інновації – завжди результат інсайтів від декількох помилок на шляху створення.
Розумні помилки забезпечують цінне нове знання. Вони приносять відкриття. Відкриття нових ліків, запуск нової бізнес-моделі, дизайн інноваційного продукту – всі ці задачі потребують інтелектуальних помилок, щоб прогресувати й досягти успіху.
Після прочитання тисяч досліджень у сферах від освіти до бізнесу та медицини я побачила: команди й організації з вищою психологічною безпекою мають кращий перформанс, нижчі рівні вигорання, а у випадку з медициною – навіть нижчі рівні смертності пацієнтів. Чому? У психологічно безпечному середовищі люди знають, що питання цінуються, ідеї – вітаються, а помилки й провали обговорюються. «Психологічна безпека» в команді – фактично синонім навчального довкілля.
Хороші помилки – ті, що приносять цінну нову інформацію, яку неможливо було б отримати іншим шляхом. Кожна людина недосконала та схильна помилятись. Питання в тому, як використати цю схильність, щоб створити життя, повне безкінечного навчання.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
