Як Володимир Зеленський домовлявся із західними союзниками про передачу зброї, життя команди президента в бункері, поїздка у звільнений Херсон та наказ «Жодного милосердя». Журналіст Time Саймон Шустер провів із Володимиром Зеленським чималу частину першого року великої війни. Все, що він побачив, – у книзі «Шоумен»
Володимир Зеленський до останніх годин не вірив, що велика війна почнеться.
Ввечері 23 лютого Олена Зеленська планувала зібрати валізу, але не встигла. Вони з дітьми робили домашнє завдання, вечеряли, дивились телевізор. Коли близько четвертої ранку Зеленська прокинулась від вибухів і вийшла в сусідню кімнату, її чоловік стояв там, одягнений у костюм. «Почалось», – сказав він.
Так у книзі «Шоумен: всередині вторгнення, що потрясло світ та зробило лідером Володимира Зеленського» журналіст Time Саймон Шустер описує події першого дня великої війни. 23 січня книга вийде у видавництві William Morrow. Коли та у якому видавництві вона зʼявиться в Україні, поки невідомо.
«Шоумен» – воєнна біографія Зеленського. Вона описує процес перетворення на лідера часів війни. «40% книги присвячено його життю до політики, Кривому Рогу, КВК, – згадував Шустер рік тому в розмові з головним редактором Forbes Борисом Давиденком. – 60% – президентству з акцентом на 2022-й».
Президент знав, що Шустер працює над його біографією. «Він казав, що не проти, але чи це не рано, адже справу ще не завершено, – згадує автор. – Він не раз повторював цю думку».
«Шоумен» – воєнна біографія Зеленського. Вона спостерігає за процесом перетворення Зеленського на лідера часів війни.
На рахунку «Шоумена» вже перший скандал. 10 січня журналістка Ніна Курʼята опублікувала пост про книгу і припустила, що Шустер був у бункері Зеленського. У коментарях радник голови Офісу президента Сергій Лещенко заявив: стверджуючи, що був там хоч хвилину, Шустер бреше. «Описи життя в бункері базуються на інтервʼю з президентом та людьми, які жили й працювали там», – відповів журналіст.
На початку квітня команда президента уже частіше працювала в звичних офісах, згадував Шустер. «Це допомогло мені, адже я міг прийти до них, – казав журналіст. – У приміщення, де вони знаходились до цього, нікого не пускали – тим більше іноземного громадянина».
Які відгуки про книгу? «Найінтимніший портрет Зеленського, людини у центрі світової драми», – каже історик Сергій Плохій. «Ця книга пропонує місце в першому ряду на історію, поки вона створюється», – говорить лауреатка Пулітцерівської премії та експертка з питань України, Росії та Східної Європи Енн Еплбаум.
Про що книга «Шоумен» Саймона Шустера
«Війна ще не закінчилась, навіть близько. Але чоловік у її центрі вже перетворився на лідера воєнного часу», – йдеться в уривку з «Шоумена» на сайті The Telegraph.
Такого висновку Шустер дійшов, побачивши Зеленського на шляху до Капітолія під час візиту до Вашингтону в грудні 2022-го. Він нагадав йому бульдога, що прямує на бій.
Зблизька спостерігати за Зеленським під час війни Шустер почав у квітні 2022-го. Тоді він проводив багато часу на Банковій. Іноді, незважаючи на сирени, все здавалось майже нормальним, згадує журналіст. «Ми жартували й пили каву, але водночас це був час виснаження та страху», – пише він. Дні Зеленського тоді складалися з інтервʼю, зустрічей, нарад, прийому іноземних лідерів та дипломатів.
У «Шоумені», події якого закінчуються наприкінці 2022-го, описано серію ключових подій 2022 року: 24 лютого, бої за Гостомельський аеропорт, місяці, проведені в бункері, візит президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, поїздка Зеленського у звільнений Херсон і тд.
Кожен епізод Шустер переповідає зі слів президента та його оточення. Описуючи життя в бункері, він цитує міністра, який згадує, що кілька днів харчувався самим шоколадом. «Їжі було небагато. На зустрічах роздавали солодощі, на кухні було консервоване мʼясо та сухий хліб», – пише Шустер.
Зеленський жалівся на нестачу повітря та сонця; представниця його команди порівняла президента з «живим трупом». Поволі ситуація налагоджувалась. Зеленський почав снідати, у бункері зʼявилось спортивне обладнання та стіл для пінг-понгу.
На початку вторгнення європейські лідери пропонували Зеленському допомогу із втечею з країни. Він сприймав це з образою. Кожну розмову президент схиляв у бік надання Україні зброї і дратувався, коли у відповідь йому пропонували поїхати. «Мене це втомлювало», – казав він.
Саймон високо оцінює успіхи Зеленського в домовленостях щодо зброї. У книзі Шустера є епізод, що описує перемовини з Джо Байденом. «Спочатку Байден не хотів відправляти системи на кшталт HIMARS, – каже Шустер. – Кожне рішення з поставки озброєння давалось непросто». Автор книги про Володимира Зеленського згадує телефонну розмову президентів у червні, на момент якої США погодили передачу HIMARS та затвердили проєкт допомоги на $1 млрд. «Зеленський подякував і одразу почав зачитувати перелік потрібного Україні озброєння, – каже Шустер. – За словами людей, що брали участь у розмові, Байден трошки образився». Але така дипломатія виявилась ефективною.
Зустріч Володимира Зеленського з Урсулою фон дер Ляєн 8 квітня в Києві
Рідкісний випадок, коли навичка оратора підвела Зеленського – зустріч з Урсулою фон дер Ляєн 8 квітня у Києві. Того ранку Росія нанесла ракетний удар по вокзалу Краматорська. Загинуло понад 60 людей. Атака шокувала Зеленського, він не міг сфокусуватись. «Руки та ноги роблять одне, а голова не слухає, – казав президент Шустеру. – Тому що голова – на тій станції».
Восени 2022-го Шустер отримав повідомлення з Офісу президента: збирайся у подорож. Команда Зеленського вирушала до звільненого Херсону. Президенту було важливо показати, що Україна повернулась і буде допомагати своїм громадянам, каже Шустер.
Ставки були високі: журналіст згадує, що під час візиту над головною площею міста літав російський БПЛА. «Коли ми обговорювали це з президентом, він визнав, що це було дещо легковажно, – каже Шустер. – Охорона радила зачекати кілька днів, поки містом пройдуть сапери та СБУ».
Володимир Зеленський у звільненому Херсоні у листопаді 2022-го
Як війна змінила Володимира Зеленського
Фундаментальна тема «Шоумена» – трансформація Зеленського. «Мені вдалось поспілкуватись із людьми в процесі його еволюції, у різні етапи управління країною під час вторгнення, – каже Шустер. – Я зміг простежити, як змінюється він, його підходи та характер».
Автор помітив, як швидко президент опановує різні сфери – від економіки до війни. На початку вторгнення Зеленський завжди був у контексті, проте давав військовим воювати та не втручався. Згодом співрозмовники почали казати Шустеру, що президент грає активну роль у прийнятті важливих рішень. «Це еволюція його розуміння воєнної справи», – каже журналіст.
Найбільших змін Зеленський зазнав у перші місяці вторгнення, вважає Шустер. «Впертий, мстивий, неполітичний, сміливий аж до безросуддя, він спрямовував гнів та стійкість своїх людей та виражав їх світові», – пише журналіст. У розділі про бої за Гостомельський аеропорт він описує, як розлючений президент давав накази: «Жодного милосердя – використовуйте всю зброю та знищте там все російське».
Зеленський під час візиту в Бучу в квітні 2022-го
Коли Шустер запитав про зміни президента, той відповів, що сильно зістарився і не буде людиною, якою був до великої війни. «Декілька його радників казали мені, що він не посміхається і не жартує, – каже журналіст. – У нього залишилось почуття гумору, але він став жорсткішим у спілкуванні».
Шустер вивчав, які навички артиста і продюсера допомогли Зеленському вести війну. Шоуменство, яке він відточував понад 20 років, зробило його ефективним, певен автор. Корисною була гнучкість у мисленні та підходах. «У попередньому житті йому доводилось адаптуватись до нових неочікуваних викликів, ролей, імпровізацій», – каже Шустер. Це врятувало, коли протягом однієї доби потрібно було перетворитись із президента на воєнного начальника, вважає він.
Інша звичка Зеленського з часів КВК – повага до колективного мислення. «Він часто починав наші розмови з питання: що ти думаєш про це? А американці? – каже Шустер. – Те ж саме мені казали члени великої команди ОП, що відповідають за сайт або фотослужбу, – на нарадах він звертається і до них також».
Шустер висловлює і занепокоєння змінами, які зауважив у Зеленському. У «Шоумені» автор розмірковує, що буде після війни. «Не знаю, чи вистачить йому мудрості і стриманості відмовитись від надзвичайної влади, яку він отримав у воєнний час, чи він стане надто залежним від неї», – резюмує Шустер.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
