Перші місяці 2023-го продовжили тенденції минулого року: головними експортним товаром були зернові, а послугою – продукція айтівців. Однак обмеження з боку окремих країн ЄС та скорочення західних замовлень через блекаути можуть погіршити статистику в найближчі місяці.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
За перший квартал 2023 року експорт українських товарів становив $10,3 млрд. Хоча у березні він виріс майже вполовину, це на $3,6 млрд, або на чверть менше, ніж у відповідний період 2022-го, за даними Державної митної служби.
У березні ж експорт товарів сягнув $3,85 млрд – на $1,2 млрд або 45% більше ніж у той же період 2022-го.
Порівняння з показниками березня 2022 року цікаві тим, що то був перший повний місяць повномасштабної війни: обсяг експорту впав майже на 50%.
Цьогорічний показник ще далекий до показника березня 2021 року у $5,3 млрд. У цілому ж загальний показник першого кварталу 2023-го «просідає», адже перші два місяці порівнювались з «довоєнними» місяцями 2022 року, коли була висока база порівняння.
Товарна структура
Найбільшу частку в товарній структурі експорту першого кварталу займали зернові культури (31%), жири та олії (14%), насіння і плоди олійних рослин (8%).
Продукція гірничо-металургійної промисловості (ГМК), котра до повномасштабної війни разом з аграркою займала провідні позиції в структурі експорту, значно відстала за цим показником. Чорні метали займають 5,7%, руда, шлаки та зола – 4%. У порівнянні з першим кварталом 2022 року, експорт чорних металів скоротився більш ніж в чотири рази, а руди – в три.
Також відносно високу частку в структурі експорту товарів займають електричні машини та обладнання (4,5%) та деревина і вироби з неї (3,7%), за даними Державної митної служби.
Експортери ГМК-продукції потерпають через «морську блокаду» та неможливість експортувати продукцію традиційними морськими портами, а також логістичні складнощі із залізничними перевезеннями. Аграрним експортерам легше – є «зерновий коридор».
Регіональна структура
У регіональній структурі велику частину експорту Україна спрямовує в країни ЄС. Частка ЄС зросла у відносних показниках. Якщо у першому кварталі 2022 року до ЄС транспортувалось 47% всього експорту, у 2023 році – майже 63%.
У вартісному ж вигляді, обсяг експорту в ЄС майже не змінився, скоротившись лиш на 1,7%.
Топ-5 країн ЄС, куди експортується українська продукція: Польща (14,6% в загальній структурі експорту), Румунія (9,7%), Німеччина (4,7%), Угорщина (4,5%) та Іспанія (4,3%).
У першому кварталі 2022 року частка Польщі була 10%, а Румунії – 3%.
Із забороною ввозу окремих видів аграрної продукції до Польщі, Угорщини, Словаччини та Болгарії, частка цих країн в загальній структурі експорту за результатами квітня може змінитись. Поки що Польща та Угорщина ввели заборону щонайменше до 30 червня. Також до заборони може приєднатись Румунія. Існує ризик, що Польща проситиме у ЄС дозволу продовжити заборону до кінця 2023 року.
Частка експорту України до азійських країн скоротилась з 37% до 26%. Основна частина українського експорту в даному регіоні спрямовується до Китаю та Туреччини (9,8% та 8,2%% в загальній структурі експорту відповідно). Торік в першому кварталі саме Китай лідирував у рейтингу країн, які ввозили українські товари з часткою в 10,6%. Туреччина тоді займала третє місце з часткою 6%.
IT-послуги
Якщо в експорті товарів домінує аграрна продукція, то в експорті послуг лідирують IT-послуги. Але динаміка поки не втішна.
За перші два місяці 2023 року експорт IT-послуг впав на 27% в експорті послуг загалом – на 26%. За січень-лютий 2023 року експорт послуг становив $2,5 млрд, за даними НБУ. Це майже на $0,9 млрд або 26% менше ніж було в аналогічному періоді 2022 року. Проте це трохи більше, ніж було в січні-лютому 2021 року.
Зауважу, тут показники IT-послуг порівнюються ще з «довоєнними» місяцями 2022-го. Березнева ж статистика матиме іншу базу порівняння – нижчу.
За січень-лютий 2023 року експорт IT–послуг забезпечив надходження в Україну $1,07 млрд. У загальній структурі експорту послуг на початку 2023 року айтівці продовжують утримувати лідерську позицію (42%), однак цей показник на $403 млн або 27% нижчий, ніж був в січні-лютому 2022 року.
Обстріли енергоструктури та блекаути, які спричинили скорочення іноземних замовлень українським айтівцям, негативно вплинули на динаміку експорту послуг IT-сектору. Хоча наразі інтенсивність обстрілів Росії української території зменшилася, рішення скоротити замовлення IT-послуг в Україні діє з лагом та негативно вплине на показники найближчих місяців.
Транспортні й інші ділові послуги
За перші місяці 2023-го експорт транспортних послуг скоротився на 18%, склавши $614 млн проти $752 млн у 2022 році; інших ділових послуг (науково-дослідні, торговельні, технічні та консультаційні послуги з управління) – на 22% ($439 млн проти $563 млн відповідно).
Протягом 2022 року експорт послуг просів не так сильно, як товарний експорт. Торік послуги принесли Україні $16,1 млрд валютної виручки. Це на $2,3 млрд або 12,4% менше ніж у 2021 році. Експорт товарів же «просів» трохи більше, ніж на 35%.
2022 рік був цікавий тим, що на фоні падіння більшості експортних позицій, позитивну динаміку продемонстрував експорт IT-послуг. За рік айтівці експортували послуг на $7,35 млрд, що майже на 6% більше, ніж було у «довоєнному» 2021 році.
Відповідно, в загальній структурі експорту послуг IT-сектор зайняв цілих 46%. 2022 року IT-послуги принесли Україні більше валюти ніж, приміром, чорні метали, руда чи жири та олії (як окремі позиції). І тільки зернові перевершили показник айтівців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
