Перші місяці 2023-го продовжили тенденції минулого року: головними експортним товаром були зернові, а послугою – продукція айтівців. Однак обмеження з боку окремих країн ЄС та скорочення західних замовлень через блекаути можуть погіршити статистику в найближчі місяці.
За перший квартал 2023 року експорт українських товарів становив $10,3 млрд. Хоча у березні він виріс майже вполовину, це на $3,6 млрд, або на чверть менше, ніж у відповідний період 2022-го, за даними Державної митної служби.
У березні ж експорт товарів сягнув $3,85 млрд – на $1,2 млрд або 45% більше ніж у той же період 2022-го.
Порівняння з показниками березня 2022 року цікаві тим, що то був перший повний місяць повномасштабної війни: обсяг експорту впав майже на 50%.
Цьогорічний показник ще далекий до показника березня 2021 року у $5,3 млрд. У цілому ж загальний показник першого кварталу 2023-го «просідає», адже перші два місяці порівнювались з «довоєнними» місяцями 2022 року, коли була висока база порівняння.
Товарна структура
Найбільшу частку в товарній структурі експорту першого кварталу займали зернові культури (31%), жири та олії (14%), насіння і плоди олійних рослин (8%).
Продукція гірничо-металургійної промисловості (ГМК), котра до повномасштабної війни разом з аграркою займала провідні позиції в структурі експорту, значно відстала за цим показником. Чорні метали займають 5,7%, руда, шлаки та зола – 4%. У порівнянні з першим кварталом 2022 року, експорт чорних металів скоротився більш ніж в чотири рази, а руди – в три.
Також відносно високу частку в структурі експорту товарів займають електричні машини та обладнання (4,5%) та деревина і вироби з неї (3,7%), за даними Державної митної служби.
Експортери ГМК-продукції потерпають через «морську блокаду» та неможливість експортувати продукцію традиційними морськими портами, а також логістичні складнощі із залізничними перевезеннями. Аграрним експортерам легше – є «зерновий коридор».
Регіональна структура
У регіональній структурі велику частину експорту Україна спрямовує в країни ЄС. Частка ЄС зросла у відносних показниках. Якщо у першому кварталі 2022 року до ЄС транспортувалось 47% всього експорту, у 2023 році – майже 63%.
У вартісному ж вигляді, обсяг експорту в ЄС майже не змінився, скоротившись лиш на 1,7%.
Топ-5 країн ЄС, куди експортується українська продукція: Польща (14,6% в загальній структурі експорту), Румунія (9,7%), Німеччина (4,7%), Угорщина (4,5%) та Іспанія (4,3%).
У першому кварталі 2022 року частка Польщі була 10%, а Румунії – 3%.
Із забороною ввозу окремих видів аграрної продукції до Польщі, Угорщини, Словаччини та Болгарії, частка цих країн в загальній структурі експорту за результатами квітня може змінитись. Поки що Польща та Угорщина ввели заборону щонайменше до 30 червня. Також до заборони може приєднатись Румунія. Існує ризик, що Польща проситиме у ЄС дозволу продовжити заборону до кінця 2023 року.
Частка експорту України до азійських країн скоротилась з 37% до 26%. Основна частина українського експорту в даному регіоні спрямовується до Китаю та Туреччини (9,8% та 8,2%% в загальній структурі експорту відповідно). Торік в першому кварталі саме Китай лідирував у рейтингу країн, які ввозили українські товари з часткою в 10,6%. Туреччина тоді займала третє місце з часткою 6%.
IT-послуги
Якщо в експорті товарів домінує аграрна продукція, то в експорті послуг лідирують IT-послуги. Але динаміка поки не втішна.
За перші два місяці 2023 року експорт IT-послуг впав на 27% в експорті послуг загалом – на 26%. За січень-лютий 2023 року експорт послуг становив $2,5 млрд, за даними НБУ. Це майже на $0,9 млрд або 26% менше ніж було в аналогічному періоді 2022 року. Проте це трохи більше, ніж було в січні-лютому 2021 року.
Зауважу, тут показники IT-послуг порівнюються ще з «довоєнними» місяцями 2022-го. Березнева ж статистика матиме іншу базу порівняння – нижчу.
За січень-лютий 2023 року експорт IT–послуг забезпечив надходження в Україну $1,07 млрд. У загальній структурі експорту послуг на початку 2023 року айтівці продовжують утримувати лідерську позицію (42%), однак цей показник на $403 млн або 27% нижчий, ніж був в січні-лютому 2022 року.
Обстріли енергоструктури та блекаути, які спричинили скорочення іноземних замовлень українським айтівцям, негативно вплинули на динаміку експорту послуг IT-сектору. Хоча наразі інтенсивність обстрілів Росії української території зменшилася, рішення скоротити замовлення IT-послуг в Україні діє з лагом та негативно вплине на показники найближчих місяців.
Транспортні й інші ділові послуги
За перші місяці 2023-го експорт транспортних послуг скоротився на 18%, склавши $614 млн проти $752 млн у 2022 році; інших ділових послуг (науково-дослідні, торговельні, технічні та консультаційні послуги з управління) – на 22% ($439 млн проти $563 млн відповідно).
Протягом 2022 року експорт послуг просів не так сильно, як товарний експорт. Торік послуги принесли Україні $16,1 млрд валютної виручки. Це на $2,3 млрд або 12,4% менше ніж у 2021 році. Експорт товарів же «просів» трохи більше, ніж на 35%.
2022 рік був цікавий тим, що на фоні падіння більшості експортних позицій, позитивну динаміку продемонстрував експорт IT-послуг. За рік айтівці експортували послуг на $7,35 млрд, що майже на 6% більше, ніж було у «довоєнному» 2021 році.
Відповідно, в загальній структурі експорту послуг IT-сектор зайняв цілих 46%. 2022 року IT-послуги принесли Україні більше валюти ніж, приміром, чорні метали, руда чи жири та олії (як окремі позиції). І тільки зернові перевершили показник айтівців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
