7 жовтня 2022 року Верховна Рада призначила третього голову Національного банку за часів Зеленського – Андрія Пишного. Як змінився головний фінансовий регулятор країни з того часу
Голова НБУ Андрій Пишний розпочав свою каденцію 7 жовтня. У найближчий робочий день Росія завдала першого масованого ракетного обстрілу по енергетичній інфраструктурі. Руйнування енергетики суттєво ускладнили завдання Пишного з підтримки фінстабільності в країні.
Це не єдиний виклик, з яким зіткнувся новий очільник НБУ. Пишний став третім головою Нацбанку за 3,5 роки президентства Зеленського. І до його незалежності від Банкової були питання: Пишний працював разом із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком у передвиборному штабі експремʼєра Арсенія Яценюка ще у 2010-му. За шість років вони разом із Єрмаком створили ГО «Відчуй», що займається допомогою людям із порушенням слуху. Вже після початку вторгнення банкір увійшов до санкційної групи Єрмака – Макфола.
Попередник Пишного – Кирило Шевченко – подав у відставку 4 жовтня за складних обставин: офіційною причиною стали проблеми зі здоровʼям. Неофіційною – суттєві розбіжності одночасно з Єрмаком та очільником Міністерства фінансів Сергієм Марченком. Вже 6 жовтня НАБУ та САП висунули Шевченку підозру і за два тижні оголосили у міжнародний розшук.
Тож перед новим головою постало завдання забезпечити безперебійну роботу банківської системи, коли немає ані світла, ані звʼязку, налагодити стосунки з держструктурами і міжнародними фінансовими організаціями і не зашкодити при цьому незалежності НБУ.
Forbes поспілкувався із сімома банкірами та працівниками регулятора, щоб розібратись, яку політику впроваджуватиме інституція, від якої найбільше залежить фінстабільність і в кінцевому результаті – добробут мільйонів українців.
Кадрові зміни в НБУ
«Його перші кроки – це зміни та перестановки у службовій вертикалі, – говорить один із менеджерів Нацбанку, який спілкувався на умовах анонімності. – Це досить звичайна практика для українських топів – підпорядкувати собі вертикаль знайомими людьми, яким вони довіряють».
Загалом за останні 12 місяців було звільнено чи скорочено 13 топменеджерів НБУ. За Пишного відбулося вісім змін, чотири з них – звільнення, ще чотири – переведення на інші посади в НБУ.
Співрозмовник із НБУ наголошує, що минулий очільник НБУ Кирило Шевченко на початку своєї каденції ініціював набагато більше кадрових змін, зокрема, у Правлінні НБУ. Тоді як за Пишного правління залишається практично у тому самому складі.
Виняток – призначення Дмитра Олійника, який прийшов на вакантну посаду шостого заступника голови НБУ та займається пруденційним наглядом. Він працював у Ощадбанку за часів Пишного на посаді директора департаменту з управління ризиками. Пізніше – у Міністерстві фінансів та економічному блоці Офісу президента, звідки і перейшов у НБУ.
«Мої перші контакти з паном Олійником створили в мене дуже позитивне враження щодо його професіоналізму, у нього репутація технократа, тому це призначення я точно не буду критикувати», – сказав у розмові з Forbes голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук.
Правління НБУ Фото пресслужба НБУ
Інші ощадівці, які приєдналися до Нацбанку після зміни керівництва – директор юридичного департаменту Олександр Зима, директор департаменту безпеки Олександр Паламарчук і директорка департаменту комунікацій Юлія Євтушенко. Ще двоє людей, яких Пишний знає по «Ощаду», працюють у Раді НБУ: Анатолій Барсуков був його заступником у час роботи на чолі держбанку, Олена Щербакова тоді ж працювала радницею служби голови.
Пишний каже, що запрошував людей у НБУ незалежно від їхнього досвіду в «Ощаді». «Всі, хто прийшов в НБУ після «Ощаду», вже працювали у великому приватному бізнесі, найкращих юридичних компаніях та органах державної влади», – каже він.
Ще одна зміна – вертикаль «Фінансово-адміністративний блок», яку раніше очолювала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова – передали Ярославу Матузці, екстопменеджеру ПриватБанку та Мінфіну, який прийшов до Нацбанку на запрошення Шевченка.
Рожкова працює у НБУ ще з часів Валерії Гонтаревої, але з Шевченком у неї був відкритий конфлікт, тому вона на два роки втратила колишній вплив. У першої заступниці відібрали більшість повноважень з регулювання банків і розподілили між іншими членами правління та безпосередньо Шевченком. Тепер вона очолила новий напрям «Фінансова стабільність», який, за словами співрозмовника з банківського ринку, створили на вимогу МВФ.
«Перерозподіл функцій між вертикалями та створення окремої вертикалі «Фінансова стабільність» виправляло управлінську логіку та базувалося на світовій практиці», – прокоментував Forbes свої кадрові рішення Андрій Пишний.
Інша помітна кадрова новація – на початку 2023-го Пишний запросив на позицію радника професора університету Каліфорнії-Берклі Юрія Городніченка. «Наразі топкоманда сформована, і вона, на мою думку, відповідає за рівнем свого професіоналізму та досвіду тим викликам, з якими ми працюємо», – сказав Пишний у коментарі Forbes.
Прийняття рішень
Співрозмовники із фінансового ринку по-різному оцінюють управлінський стиль Пишного. «Політично амбітний і з авторитарним стилем», – так характеризує Пишного топменеджер із банківського ринку, який попросив не згадувати його імені у цій статті.
Коментарі менеджерів у НБУ одночасно і підтверджують, і розходяться з цією характеристикою. «Не можу назвати Пишного м’яким керівником – він точно не менш жорсткий, ніж Шевченко, але, на відміну від останнього, досить дипломатично дискутує та веде перемовини», – говорить на правах анонімності один із посадовців у Нацбанку.
Інший менеджер НБУ розповідає, що Пишний прискіпливо ставиться до рішень своїх підлеглих та їх аргументації. «Він хоче чути аргументи щодо рішень не тільки від топменеджерів, але й від персоналу нижчого рівня», – пояснює співрозмовник.
Чи є ризик, що НБУ втрачає «свободу думки»? «Відчувається, що Пишний хоче контролювати процеси, але це не викликає враження, що він хоче впливати на думки персоналу чи замкнути всі процеси на собі», – додає керівник одного із департаментів Нацбанку. Він також погодився спілкуватися на правах анонімності.
За його словами, Пишний схильний перевіряти стійкість аргументації підлеглих та їхню позицію, щоб зрозуміти, чи властиво опоненту змінювати свій погляд лише тому, що з ним не погодився голова НБУ.
Взаємодія з банками
«Пишний – професіонал, який чудово розуміє, що регуляція – це не заборона, а створення умов для комфортного дотримання правил гри», – говорить співзасновник monobank Олег Гороховський. За його словами, завдяки цьому НБУ отримав набагато вищий рівень зворотного звʼязку від банків та залучення до діяльності регулятора.
Глибша комунікація між банками та НБУ повʼязана не лише зі зміною «тону розмови». Щоб краще розуміти ситуацію на ринку, за кожним банком закріпили куратора від Нацбанку, який присутній на засіданнях правління банків, розповідає на правах анонімності менеджер одного з банків. Раніше куратори працювали лише у банках, що вимагали додаткової уваги регулятора.
Пишний вже неодноразово зустрічався з головами правління українських банків. Окремо були зустрічі із представниками іноземних та системно важливих банків.
«Він багато говорить сам, але дає можливість і членам правління донести важливу інформацію, а також хоче дати слово кожному топменеджеру і отримати зворотний звʼязок», – розповідає голова правління одного із банків з іноземним капіталом.
На його думку, таким чином Пишний не тільки отримує інформацію, але й проводить оцінку рівня компетентності та поінформованості топменеджменту банків.
Однак його публічні комунікації щодо дій банків не завжди виглядають надто дипломатичними. Наприклад, Пишний критикував у інтервʼю Forbes міжнародні банки, висловивши побажання, щоб вони перейшли «зі стратегії вичікування та захисту до стратегії пошуку свого місця в умовах воєнної економіки». Тобто більше кредитувати бізнес і купувати ОВДП замість вкладень у надприбуткові та малоризикові депозитні сертифікати Нацбанку.
Інша історія – досить жорстка реакція голови НБУ щодо глобальних банків, які продовжують працювати на російському ринку. «Іноземні банки повинні нарешті реалізувати рішучі заяви та вийти із зануреного по лікті в кров українців російського ринку, дотичність до якого таких поважних європейських компаній отруйна», – сказав Пишний.
Лого Райффайзен Банку на одній з вулиць Москви, квітень 2022 року Фото Getty Images
Чи можна це назвати тиском на ці фінансові установи? Опитані банкіри говорять, що в умовах війни така комунікація регулятора допустима.
«Пишний діє як регулятор, який розуміє своє право застосовувати заходи впливу, – говорить на правах анонімності СЕО одного з банків. – Це не тиск. Він знає, що не може нас примусити, але він хоче нас вмовити та заохочує робити те чи інше».
Втім, окремі співрозмовники наголошують, що це відбувається на межі можливого. Викликає питання і активність Пишного у Facebook. «Я не впевнений, що це те місце, де потрібно роздавати поради ринку», – зазначає один із високопосадовців у банківській системі, який попросив не згадувати його імені та посади у цій статті.
В частині співпраці з банками щодо активнішої залученості до викупу ОВДП діалог був результативним, і фінустанови збільшили обсяги викупу цінних паперів. «У нас конструктивна розмова. Ми його почули», – стверджує Писарук.
Результати аукціонів з розміщення ОВДП Мінфіном дійсно покращилися. 10 січня Мінфін розмістив ОВДП на 23,5 млрд грн, 17 січня – 5,5 млрд грн, а 24 січня – 13,2 млрд грн.
Перезавантаження відносин із Мінфіном
Окремий трек нового голови НБУ– знайти спільну мову з Мінфіном, перезавантажити борговий ринок і уникнути подальшого емісійного фінансування бюджету.
«Моя позиція – потрібно навчитися чути один одного», – говорив Пишний на одній із зустрічей з журналістами з неприхованою іронією. Вже понад 10 років він має серйозні проблеми зі слухом, що не завадило робити йому карʼєру.
Боротьба ідеологій
За часів головування Шевченка НБУ та Мінфін ніяк не могли знайти спільну мову щодо економічної політики під час війни. Головним протиріччям стало питання: хто і як мусить фінансувати дефіцит бюджету? НБУ чекав активізації боргового ринку та підвищення ставок з ОВДП, а Мінфін вимагав забезпечити фінансування бюджету за рахунок друку гривні, що розкручувало маховик інфляції.
Темпи емісії гривні не влаштовували НБУ, а Мінфін категорично не хотів збільшувати боргові зобовʼязання. Конфлікт між керівництвом двох структур не допомогло вирішити втручання Офісу президента.
Здається, очільник Мінфіну Сергій Марченко його почув. За словами Пишного, йому вдалося перезавантажити відносини НБУ з Міністерством фінансів і поновити взаємодію фіскальної і монетарної політик. За час головування Пишного Мінфін поступово підняв ставки по ОВДП до 19,75% річних у гривні. За Шевченка максимальні ставки на аукціонах з розміщення ОВДП Мінфіном не перевищували 16%.
Міністр фінансів Сергій Марченко став одним із перших, з ким Пишний зустрівся після призначення на посаду голови НБУ. «Він приїхав, і ми проговорили до першої ночі», - згадував Пишний в інтерв’ю Forbes Фото надано пресслужбою
«Виявилося, що між головою НБУ та міністром, між нашими командами можливий якісний, чесний і професійний діалог, побудований на аргументах і розумінні спільної мети, замість ультиматумів та образ», – сказав Пишний.
За його словами, це допомагає Нацбанку забезпечувати цінову стабільність, а Мінфіну – відновити потенціал внутрішнього боргового ринку. До того ж припинення емісійного фінансування дефіциту бюджету у цьому році було однією з умов МВФ.
Відносини з фондом – окреме непросте завдання, яке треба вирішувати Пишному та його команді. У лютому мають розпочатися перші предметні перемовини щодо програми МВФ з повноцінним фінансуванням України. Ця дискусія могла розпочатися на кілька місяців пізніше, але Мінфіну та НБУ вдалося вмовити фонд обійтися без додаткових бюрократичних процедур, розповідав у грудні Пишний.
Тепер важливим підґрунтям для співпраці з МВФ та іншими міжнародними партнерами України залишатиметься незалежність НБУ. Пишний – вже шостий очільник Нацбанку з 2014-го, тоді як каденція голови регулятора становить сім років. Останні дві відставки у Нацбанку (Шевченка та його попередника Якова Смолія) так чи інакше стосувалися взаємодії НБУ з Кабміном, а ще більше – з президентом і його адміністрацією.
Нового очільника НБУ ця статистика, принаймні на словах, не лякає. «Я краще сконцентруюсь не на підрахунках, хто скільки пробув на посаді та як на кого тиснули, а на тому, що маю зробити на цій посаді», – казав у інтервʼю Forbes Пишний.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
