Група ТАС – один із ключових гравців на фінансовому ринку України. У портфелі – топові страхові компанії, системні банки й, головне, monobank. Як і яким коштом власник групи ТАС Сергій Тігіпко, 62, збирається розширювати свою бізнес-імперію, чого очікує від української економіки і коли закінчиться війна. Тези з кулуарів КМЕФ-2022.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Війна не відбила у власника групи ТАС Сергія Тігіпка бажання масштабувати бізнес. «Були б більше резерви, мали б більше можливостей», – говорить він.
Тігіпку належать промислові, девелоперські та сільськогосподарські активи, але більш ніж половина капіталізації його групи перебуває у фінансовому секторі. У ТАС входить з десяток фінансових структур. Серед них лідер з ОСЦПВ Страхова група ТАС, один із лідерів за кредитами готівкою «КредитМаркет», Універсал Банк (разом із monobank), який під час російської навали швидше за всіх нарощував клієнтську базу. Фінансові активи – якір групи. Вони приносять більше прибутку, ніж так званий реальний сектор.
Що думає про економіку Сергій Тігіпко і чим він займався після початку великої війни?
Про стан справ у групі ТАС
Виживаємо, як і всі, але є трохи більше резервів. Більше крутимо головою – дивимось, що купити. Найголовніше – не зупиняємо інвестиції. Метізний завод готується прийняти сім нових станків з Італії. У Швеції замовили лінію з виготовлення мідного дроту.
Втрати війни
У Марганці (Дніпропетровська область) закрили завод із переробки яблук. Тимчасово втратили карʼєр під Купʼянськом, але зараз відновлюємо його роботу. Зупинили кілька щебеневих карʼєрів – немає попиту. Але повернули 3600 га землі на кордоні Миколаївської й Херсонської областей. Усі решта наших виробництв працюють – 12 заводів у роботі.
Про можливості часу
Викупили 49% у «Полтававагоні» (колишній завод «Полтавахіммаш», що входив у холдинг «Азовмаш». Група ТАС запустила виробництво залізничних цистерн). Партнери втратили виробництво в Маріуполі і не змогли тягнути проєкт. Поки що там збитки, але ми доведемо його до нормального стану.
Перед цим викупили ще одного партнера «Дніпровагонмашу» (ДМЗ, вагонобудівний завод групи ТАС). Сиплються підприємства, сиплються й люди. Якби було більше резервів, були б кращі можливості.
monobank – стійкий
monobank до війни – це постійна потреба в додаткових інвестиціях. У ньому постійно зростав кредитний портфель, як і сам проєкт. Тому я жодної копійки з Універсал Банку не витягнув. Наразі портфель впав, попит на гроші зменшився, тому інвестувати у mono не потрібно – там більш ніж достатньо капіталу. До того ж ризики, якщо відштовхуватися від резервів у середньому в банківській у системі, становлять 34%, то у mono – 13%. До війни було 6%. Це свідчить про колосальну лояльність клієнтів до проєкту. 87% позичальників обслуговують зобов’язання.
Вихід monobank у Польщу
Прийняли відповідне політичне рішення, формуємо команду і починаємо проєкт. Готує проєкт Олег Гороховський, 47, та його команда. Про терміни запуску говорити зарано.
Експорт у пріоритеті
Одна з помилок, якої я припустився до війни, – недостатня увага експорту. Мої бізнеси були орієнтовані передусім на внутрішній ринок, і тепер це проблема. Я бачу, що ми можемо підписувати гарні угоди з європейцями. Я це проспав.
«Дніпровагонмаш» прямує в Європу
Увійшли в стартап із будівництва вагонів в Європі. Фактично йдеться про збирання з модульних конструкцій різних типів вантажних вагонів. Стартап ліцензійно збиратиме близько 100 вагонів на місяць на базі вузлів, вироблених на ДМЗ. До проєкту залучено велику австрійську сталеливарну компанію та залізничного перевізника. Чекаємо на рішення австрійського антимонопольного комітету і зможемо розкрити більше деталей.
Роль держави
Велика заслуга уряду і президента в тому, що європейський вектор просувається. Я не вважаю, що у разі перемоги завтра ми дуже змінимось як суспільство – на це потрібен час. Але нам потрібні рамки, і факт того, що ми заходимо в ЄС, дасть нам кращі інституції, кращі процеси, кращі регуляції.
Збитки, прибутки, обсяги
Збиткових заводів у групі дуже мало. Основні промислові підприємства скоротили виробництво на 10–15%. «Дніпрометиз» торік переробив 89 000 т катанки, у 2022-му плануємо 75 000 т.
Вагонний напрям у плюсі – робимо щомісяця близько 70 вагонів для приватних замовників. На вагонобудуванні заробляємо 10 млн грн на місяць. Ливарний завод теж нам приносить близько 10 млн грн.
Дуже гарно заробляє транспортна компанія, яка оперує близько 2000 вагонами. Зараз вони купили у ДВЗ 100 вагонів. Через зменшення внутрішнього попиту важче «Укрпластику». Але плануємо дуже цікавий проєкт із британцями.
Блекаут і виробництво
Великі промислові підприємства можуть працювати на потужних генераторах. Купили вже другий для переробки яблук у концентрат. «Укрпластик» працює нічними змінами. Шукаємо варіанти.
Про потенціал промисловості
Хто виживе, хто збереже своє виробництво, буде золотим фондом країни. Такий потенціал мало в яких країнах залишиться. Ми будемо вже такі биті й терті й, маючи такий потенціал, будемо успішними як у простих речах, так і в унікальних.
Як повернути людей
Всі мріють про одне – повернутись до себе в країну. Але нам треба створити економічне зростання на 5–6% на рік. Ми ще іноземців будемо брати на роботу.
Складові процвітання
Говорячи про економічне зростання, не забуваймо про ще дві важливі складові, крім інфраструктури та інституцій, – освіту та створення інновацій. Інновації створюють економічний розвиток. Ми маємо гарний людський потенціал. Освіта й умови для інновацій – поле для роботи.
Найголовніше рішення воєнного часу
Прийняли правильний настрій. Два ключові слова – завзяті і вперті. Ми всі повинні бути завзятими і впертими.
Які були правильні рішення? Було багато розмов на тему що краще: працювати й мати один бізнес чи інвестувати в різні сектори. У нас промисловий, і фінансовий, і сільське господарство. Я вважаю, що диверсифікація спрацювала, я вірив у неї і зараз вірю.
Коли буде перемога
Коли почнуть діяти санкції – насамперед нафтове ембарго. Як кажуть, коли гроші стріляють, пушки замовкнуть. Гроші поки що по Росії не вистрілили – у них профіцит бюджету. Демократичний світ не повинен дати навіть маленького бонусу країні-агресору від цієї війни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
