Як катастрофа з підривом росіянами Каховської ГЕС вплине на економічні перспективи України у 2023 році? Forbes запитав про це економістів з інвесткомпаній, банків і НБУ. Висновок – справжній удар Україна відчує пізніше
Економісти з приватного сектору та НБУ вже мають перші оцінки впливу катастрофи на Каховській ГЕС на економічне зростання та інфляцію цього року. Попередній висновок – попри значні гуманітарні й техногенні наслідки трагедія не завадить більш швидкому, ніж очікувалося, росту ВВП у 2023-му.
Втім, помітний негативний ефект все ж буде. По-перше, ще більше постраждають великі металургійні підприємства. По-друге, ціни на деякі продовольчі товари можуть зрости. Довгострокові наслідки підриву росіянами дамби у Каховці будуть куди більш драматичними, особливо для Херсонщини, зазначають опитані Forbes аналітики.
Що трагедія означає для ВВП, інфляції та спроможності держбюджету впоратися з її наслідками без друкування гривні?
Який бізнес постраждає після підриву ГЕС та як це вплине на ВВП
Найбільший в Україні металургійний завод «АрселорМіттал Кривий Ріг» стикнувся з дефіцитом технічної води, що призвело до скорочення виробництва. Підприємство зараз працює на 15-20% від довоєнної потужності. До катастрофи на Каховській ГЕС цей показник становив 35-40%. «Щоб почати використовувати воду з інших водойм, потрібен час – нам знадобляться насосні станції. Тобто це близько пів року як мінімум», – цитує СЕО компанії Мауро Лонгобардо «Інтерфакс-Україна».
У Нікополі, який знаходиться вище за течією Дніпра, також є феросплавні та трубні заводи, які потребують доступу до води, нагадує директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан. У короткостроковій перспективі саме металургія – найбільш постраждала галузь, додає вона.
Збитки продовжують рахувати й аграрії. Тільки на правобережній частині Херсонщини затоплено близько 10 000 га сільськогосподарських земель, свідчать дані Мінагрополітики. Від Каховського водосховища залежали 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – у Дніпропетровській областях.
Затоплене агропідприємство у Херсоні Фото Getty Images
За попередніми даними, Україна цьогоріч може втратити 2-3% врожаю, каже директор департаменту аналітичних досліджень «Райффайзен Банку» Олександр Печерицин. «На агросектор припадає 15% ВВП України, – уточнює він. – Тож прямий вплив не буде великим».
Негативний ефект на економічне зростання вимірюватиметься десятими відсоткового пункту, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Dragon Capital залишає в силі прогноз плюс 3% ВВП у 2023 році, але не виключає, що зростання буде швидшим, зазначає Білан. «Ми очікували 13% падіння у першому кварталі, а вийшло 10,5%, – пояснює вона. – Негативні наслідки Каховки компенсуються більш позитивними даними», – каже економістка.
Значно більший вплив катастрофа матиме на лівий берег Херсонщини, нині окупований Росією, каже Білан з Dragon Capital. Однак через окупацію ці території не враховуються у макроекономічній статистиці, додає вона.
Національний банк також не планує суттєвого перегляду прогнозу в звʼязку з підривом ГЕС, заявив під час монетарного брифінгу 15 червня заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. «Ми від самого початку будували наші прогнози з консервативних припущень, враховували, що війна відображатиметься на українських виробниках», – пояснив він.
Інфляція: овочі подорожчають
На правобережжі постраждали здебільшого землі, де вирощували овочеві та баштанні культури, тож ціни на них зростуть, каже голова аналітичного департаменту Sense Bank Олексій Блінов.
Та цей вплив не буде значним, а лише уповільнить загальну тенденцію зменшення інфляції, вважають Блінов і Печерицин з Райффайзен Банку. У Sense Bank прогнозують 14,5% інфляції на кінець року. Поточний прогноз НБУ – 14,8% на кінець року, однак у липні регулятор, ймовірно, перегляне його.
За першими оцінками Нацбанку підриву Каховської ГЕС, це призведе до прискорення інфляції на 0,3 відсоткових пункти цього року. Причина – ускладнення роботи низки підприємств і часткова втрата врожаю, передусім овочів, йдеться у релізі Нацбанку щодо рішення з облікової ставки.
Під ризиком осушення кілька культур: близько 20% баклажанів, а також огірки, кавуни, помідори, перець та меншою мірою морква, заявив на брифінгу Ніколайчук з НБУ. Під ризиком близько 10-14% загального врожаю овочів, додав він, проте оцінки НБУ реальних втрат значно менші – близько 5%. «Компенсувати це можна збільшенням врожайності в інших регіонах та імпортом», – підсумував він.
Обміління поблизу Нікополя
Чи можуть додаткові витрати бюджету через катастрофу прискорити інфляцію? Жоден з опитаних економістів не очікує повернення до друку гривні Нацбанком для фінансування дефіциту бюджету. За пʼять місяців зовнішнє фінансування України склало $18 млрд, тоді як бюджетний дефіцит – $15,5 млрд, каже Блінов з Sense Bank.
Фінансувати бюджетні потреби без емісії налаштований і голова НБУ Андрій Пишний. Джерело покриття додаткових видатків – ОВДП, зазначив він на брифінгу 15 червня.
Довгостроковий вплив вартістю $10 млрд
На довгостроковому горизонті наслідки каховської катастрофи будуть дуже значними, адже підірвано потенціал великого регіону, зазначає Ваврищук з ICU. «Якщо врахувати прямі збитки від руйнувань житла та інфраструктури, наслідки для довкілля й довгострокову втрату потенціалу регіону, трагедія може коштувати економіці понад $10 млрд», – уточнив він.
Якщо питання зі зрошуванням земель і доступом підприємств до технічної води не вирішать, це матиме серйозний ефект на економіку, каже Печерицин з Райффайзен Банку. Інша загроза – це може призвести до відтоку робочої сили та населення в цілому з регіону, додає економіст. Посилення міграції, зокрема за кордон серед ризиків відзначив і Ніколайчук з НБУ.
У ще більшому масштабі ці проблеми можуть виникнути зі звільненням лівобережної частини Херсонщини. «Тепер, щоб повернути цю територію до життя та відновити там економічну активність, необхідно буде інвестувати чималі ресурси», – каже Білан з Dragon Capital.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
