Центр економічної стратегії зібрав прогнози щодо зростання ВВП, інфляції, курсу та інших важливих показників від ключових держустанов та економістів низки приватних компаній і аналітичних центрів. Чому стан економіки перевершує очікування?
На початку весни більшість економістів, які беруть участь у періодичних опитуваннях Центру економічної стратегії (ЦЕС), прогнозували в кращому випадку символічне зростання української економіки в 2023 році. Пів року по тому ситуація суттєво змінилася: аналітики здебільшого оптимістичні, попри все ще високу невизначеність стосовно тривалості війни, постійні ракетні атаки Росії та зрив зернової угоди.
Середній показник прогнозу зростання ВВП у 2023-му – 4,7%. Коридор очікувань щодо інфляції на кінець року – від 10% до 11,5%. Інша ситуація і з курсом долара. «Якщо в березні пʼять із семи опитаних аналітиків вважали, що курс гривні до кінця року перетне позначку у 40 грн/$, то зараз так не вважає ніхто», – зазначає заступниця виконавчого директора ЦЕС Марія Репко.
В чому причина такого оптимізму та чого очікувати від економіки у 2024-му? Forbes зібрав ключові висновки дослідження ЦЕС.
Що буде з ВВП, курсом та інфляцією у 2023-му
«Коли ми побачили, як бізнес реагує на обстріли енергетичної інфраструктури, то переконалися, що фактор адаптивності може бути стрижневим припущенням економічних прогнозів», – каже директорка департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки Наталія Горшкова.
Мінекономіки, як і Нацбанк та МВФ, виходить із більш стриманого прогнозу зі зростання ВВП цього року, ніж аналітики приватного сектору (2,8%). «Оскільки уряд знаходиться в бюджетному процесі, Мінекономіки зацікавлене у тому, щоб прогноз був таким, що не потребуватиме перегляду», – пояснює Горшкова. Втім вона не відкидає сценарій, за якого економіка дійсно вийде на зростання цьогоріч близько 5%.
Більш стриманий прогноз НБУ пояснюється погіршенням припущення стосовно зниження безпекових ризиків – до середини наступного року (раніше було до кінця 2023-го), пояснює заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук. Припущення усіх економістів з приватного сектору, що брали участь у опитуванні, – війна триватиме до кінця 2023-го або довше. Також усі респонденти вважають, що «зерновий коридор» буде працювати в найкращому випадку на 20–30% від минулорічних потужностей.
Оптимізм базується на кращому перформансі економіки, ніж очікувалося на початку року. За оцінкою IER, у другому кварталі ВВП зріс приблизно на 21%, каже провідна експертка інституту Олександра Бетлій.
Ключовий чинник – покращення безпекової ситуації, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Лінія фронту стабілізувалася, тож попри ракетні обстріли збільшується схильність населення до споживання, каже він.
Привід для позитиву дає і значно менша, ніж в кінці 2022-го, залежність економіки від «зернового коридору», додає директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан. «По-перше, ми вивезли всі надлишки накопиченого урожаю, особливо в першому кварталі, по-друге, через обʼєктивні причини, в тому числі окупацію, врожай цього року буде суттєво нижчим, по-третє, розширилися альтернативні шляхи», – пояснює вона. Dragon Capital не бачить значних ризиків через відсутність «коридору» в найближчі пів року.
Економісти не відкидають ризик повторних обстрілів енергетичної інфраструктури. «З одного боку, всі більш підготовлені до цього, але з іншого, система вже не має запасу міцності, – зазначає Білан. – Тому дефіцит потужностей може бути більшим, ніж минулоріч, відтак від цього постраждають насамперед великі підприємства». Однак прогноз Dragon Capital зі зростання економіки у 4,5% цього року враховує такі ризики, уточнила вона.
Компанія не очікує значного тиску на валютний курс. «Стабілізація ситуації на ринку – один із найбільш позитивних факторів», – констатує Білан.
Чого очікувати від економіки в 2024-му
Одна з очікуваних подій – пришвидшення інфляції, оскільки уряд може розпочати підвищення тарифів на комунальні послуги, зазначає Бетлій з IER.
Прогнози стосовно економічного зростання не такі оптимістичні. «Ми очікуємо двократного сповільнення економічного зростання», – каже керівник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов. Перший суттєвий чинник – загальне погіршення ситуації в агросекторі, зокрема, через втрату частини земель, які певний час не можна буде обробляти навіть після деокупації, пояснює він.
Друга причина – обмежені можливості держави третій рік поспіль розширювати дефіцит бюджету для стимулювання економіки. «Також я б не сприймав, як належне, очікування, що одразу після перемоги до України почнуть заходити значні суми іноземних інвестицій», – додає Блінов.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
