Рада бізнес-омбудсмена проаналізувала роботу податкової за останні сім років. Висновки для державного органу невтішні – переважна більшість підприємців не довіряють податковій, а донарахування в результаті перевірок приносить до бюджету близько 1% від загальних податкових надходжень. Forbes розповідає про ключові висновки з дослідження Ради бізнес-омбудсмена.
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Податкові питання – найпопулярніша категорія скарг, що надходять до Ради бізнес-омбудсмена (РБО). Щороку це близько 60% від загальної кількості звернень, йдеться у звіті Ради, який є у розпорядженні Forbes.
«Останній рік скарг стало більше саме щодо податкових перевірок, тому вирішили дослідити це питання», – каже бізнес-омбудсмен Роман Ващук. До цього лідером серед скарг було блокування податкових накладних, із чим бізнес масово стикнувся наприкінці 2022-го.
Розслідування про податкові перевірки команда РБО готувала майже пів року, каже Ващук. Результат – бізнес та професійна спільнота сприймають їх як «фіскально-каральний інструмент держави», йдеться в дослідженні.
Яке обґрунтування в такої оцінки? Наскільки ефективно працює податкова? Чи допомагають перевірки наповнити бюджет? Та скільки справ бізнес виграє у податкової в судах?
Forbes зібрав ключове з дослідження РБО.
Перевірки поза бюджетом
Традиційно податкові перевірки сприймаються як один із методів наповнення бюджету за рахунок виведення з «тіні» недоброчесного бізнесу, що ухиляється від оподаткування. Дані, зібрані РБО, свідчать, що ситуація протилежна. Щорічно понад 99% податкових надходжень забезпечуються за рахунок добровільної сплати податків, лише 1% – від донарахувань податкової, йдеться у звіті.
За останні сім років податкова донарахувала підприємцям штрафів на 346,2 млрд грн, після судових розглядів до бюджету потрапило лише близько 7%, або 24,7 млрд грн.
Питання не лише в діях податкової, а й у надмірній фіскалізації процесу з боку держави. «Міна» закладається ще на рівні законодавства чи його трактування державними органами, йдеться в дослідженні.
Яскравий приклад – застосування штрафів за формальні порушення, які не призводять до втрат бюджету. РБО наводить приклад, коли розбіжності в одній літері адреси складу підакцизних товарів податківці трактували як відсутність реєстрації такого складу взагалі. Результат – підприємство отримало штраф 1 млн грн.
Це впливає і на рівень довіри бізнесу до податкової. Так, лише 18,9% опитаних довіряють центральному апарату Державної податкової служби (ДПС) і 13,3% – регіональним податковим органам.
Для покращення ситуації в РБО пропонують запровадити консультації, під час яких податківці можуть повідомити про наявність фактичних помилок чи необхідність коригування даних. А на рівні державної політики – головною метою перевірок має стати забезпечення комплаєнсу, а не накладення штрафу.
Є перевірка – є донарахування
Донарахування та штрафи вже майже стали синоніми податкових перевірок. 35,6% опитаних РБО стверджують, що за останні сім років стикалися із ситуаціями, коли податковий інспектор, не виявивши порушень під час перевірки, просив самостійно на них вказати, щоб здійснити донарахування.
Правило щодо штрафів та донарахувань підтверджує й офіційна статистика. У середньому протягом 2017–2021 років у 74% випадків перевірки (за виключенням камеральних) завершувалися складанням актів про порушення, а в 2022–2023 роках цей показник зріс до 85%, йдеться у звіті РБО з посиланням на дані ДПС.
Чи є такі дії податкової обґрунтованими? За останні сім років РБО отримала 1430 скарг на результати податкових перевірок. У понад 80% (1152) РБО визнала відсутність порушень із боку бізнесу. Податкова погодилась скасувати донарахування лише у трохи більш як 35% (408 справ).
Статистика в судах також на користь бізнесу, якому вдається оскаржувати 85% рішень податкової.
Поліпшення ситуації в РБО бачать у врахуванні судової практики, а також наголошують на необхідності встановити чіткі KPI для роботи податкової, які не будуть орієнтуватися виключно на наповнення бюджету.
Інша пропозиція – розробка разом із Мінфіном «Декларації принципів справедливого та розсудливого правозастосування». Рушійною силою податківців здійснювати донарахування часто є страх прийняти рішення на користь бізнесу, оскільки побутує думка, що це може бути розцінено як збиток для держави або містити корупційну складову, йдеться в дослідженні РБО.
Платить споживач
Бізнес сприймає податкові перевірки як додаткове адміністративне та фінансове навантаження, йдеться в звіті.
Більше третини підприємців закладають витрати на супровід перевірок у бюджет своїх компаній. Із них понад половина закладають ці витрати в ціну продукту.
інфографіка Forbes
Донарахування – не єдина проблема, з якою стикаються підприємці після проведення перевірки. Ще один із наслідків – відмова у відшкодуванні ПДВ. У результаті судових розглядів суми бюджетного відшкодування можуть «зависнути» в бюджеті на роки.
Однак у той час, як держава зможе компенсувати собі зміну вартості грошей у часі за рахунок пені, дзеркальну норму для платників зупинено на період дії форс-мажорних обставин.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
