Уряд і депутати намагаються створити пільгові умови для оборонно промислового комплексу. Але деякі з них не допомагають, а шкодять українському виробнику, йдеться у дослідженні Ради бізнес-омбудсмена. З якими складнощами стикається defence-бізнес? Три ключові проблеми.
Отримуйте інсайти, що дають перевагу: підпишіться на Forbes Digital та завжди будьте на крок попереду у світі бізнесу.
Від 49 грн на місяць!
«Потрібне розширення доступу українських виробників до ринку публічних закупівель – усе, що можна виробляти в Україні, має вироблятися тут і закуповуватися передусім, за всієї поваги до партнерів, в українських виробників», – йшлося у щорічному зверненні президента Володимира Зеленського до Ради у грудні 2024 року.
Цього року з бюджету на компенсацію пільги для виробників продукції оборонного призначення виділено 82,2 млрд грн, минулого року сума була трохи менша – 75 млрд грн, йдеться у дослідженні Ради бізнес-омбудсмена (РБО) про ринок Оборонно промислового комплексу (ОПК).
Починаючи з липня 2024-го РБО провела індивідуальні та колективні зустрічі з понад 30 представниками бізнесу, який працює у сфері ОПК, а також профільними бізнес-асоціаціями та громадськими організаціями.
Висновок із дослідження: пільги здебільшого не допомагають бізнесу, а навпаки, шкодять. Чому?
Forbes Ukraine зібрав ключове з дослідження Ради бізнес-омбудсмена.
Пільги – для імпортерів, а не виробників
Чинний податковий режим робить локальну продукцію ОПК дорожчою, ніж імпортні аналоги, йдеться у звіті РБО. Річ у тому, що податкові та митні пільги, які надає держава для оборонного сектору, розповсюджуються на імпорт продукції, а не сировину для виробників.
У 2024 році Міноборони допустило до експлуатації понад 1300 зразків озброєння та військової техніки, майже 75% з них вітчизняного виробництва, а українські дрони склали 96,2% від усіх БПЛА, що постачалися для Сил оборони.
У 2024-му році держава компенсувала імпортерам товарів оборонного сектору понад 100 млрд грн, тоді як у 2023-му ця сума становила лише 60,0 млрд грн.
Причина – наприкінці 2024-го уряд та депутати розширили перелік пільгового імпорту для ОПК. Тепер виробники Безпілотних летальних апаратів (БПЛА) та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) можуть ввозити в країну без мита та 20% ПДВ комплектуючі та сировину для них.
Але ці пільги не поширюються на виробників комплектуючих, які й далі мають сплачувати ввізне мито та ПДВ при імпорті сировини. «Наявні пільги гальмують розвиток українського ринку комплектуючих, посилюючи залежність від іноземних постачальників», – йдеться у дослідженні РБО.
У документі наводиться приклад одного з кейсів компанії, яка виробляє карбонові крила для БПЛА, корпуси, друковані плати та спеціалізовані системи управління. Назва компанії у звіті не зазначена та фігурує як ТОВ «А». До неї звернувся виробник дронів, аби замовити компоненти для них. Але після всіх прорахунків вартості відмовився від замовлення, адже імпортувати продукцію, враховуючи пільги від держави, виявилось вигідніше.
«Український виробник опиняється у гіршій позиції на ринку виробництва комплектуючих, ніж іноземний виробник, при тому, що вони можуть продавати компонент за однакову ціну», – йдеться у дослідженні РБО.
У РБО пропонують внести зміни у податковий кодекс і розширити пільги на виробників комплектуючих для продукції ОПК. А також додати до переліку товарів, які мають пільги, – частини двигунів, турбореактивні двигуни та скловолокно. І надалі оперативно оновлювати цей перелік відповідно до запитів виробників і оборонних потреб держави.
(Не) пільговий ПДВ для виробників озброєння
Імпортери, які мають право на відшкодування ПДВ, також стикаються з проблемами. Кілька підприємців сигналізували РБО про збільшення випадків стягнення в судовому порядку ПДВ, включених у ціну поставленого товару, з постачальників, які укладали контракти з місцевими органами.
Описаний у звіті кейс стосується постачання компанією тепловізорів до Чортківської міської ради. У червні 2023-го компанія, назва якої не розголошується у звіті, закупила тепловізори в Китаї та сплатила ПДВ.
У серпні 2023-го набули чинності зміни до податкового кодексу та імпортери тепловізорів були звільнені від сплати ПДВ. Компанія включила ПДВ у суму контракту з міською радою, бо закупила комплектуючі раніше, але згодом отримала позов до суду від обласної прокуратори з вимогою повернути державі кошти.
У 2024–2025 роках було відкрито понад 30 таких справ проти бізнесу. Здебільшого у них суд стає на бік держави та визнає безпідставним «включення до ціни ПДВ». Окрім, власне, суми ПДВ, у цих справах суди можуть постановити стягнути інфляційні нарахування та 3% річних.
У РБО як розвʼязання проблем пропонують Мінфіну оприлюднити розʼяснення – узагальнену податкову консультацію.
На відміну від постачання нової військової техніки послуги з їх ремонту та модернізації обкладаються ПДВ. Фото Getty Images
Проблема ремонту військової техніки
Держава збільшує видатки на закупівлю, модернізацію та ремонт військової техніки. За час дії режиму воєнного стану вони зросли у 19 разів – з 26,4 млрд грн у 2021-му до 480,2 млрд грн у 2024-му.
На відміну від постачання нової військової техніки послуги з її ремонту та модернізації обкладаються ПДВ. При цьому основні замовники таких послуг – військові частини, що мають обмежений бюджет та вимушені скорочувати кількість замовлень на ремонт.
Це ілюструє приклад, поданий у дослідженні РБО. Одна з військових частин замовила у підприємства ремонт двох Самохідних артилерійських установок (САУ). Компанія розрахувала ремонт без ПДВ – 500 000 грн за одиницю. Але з перерахунком з ПДВ ціна за одиницю зросла до 600 000 грн. У результаті військова частина була змушена скоротити замовлення до ремонту лише однієї САУ.
Інша проблема: надаючи послуги ремонту та модернізації державному замовнику, підприємство фактично «заморожує» на певний час свої оборотні кошти, адже на відміну від робіт з ремонту закупка запчастин для нього не обкладається ПДВ.
Купуючи матеріали для ремонту техніки, підприємство сплачує ПДВ і визнає його у складі податкового кредиту. Проте у разі продажу послуг військовій частині, яка не є платником ПДВ, забрати ці кошти неможливо.
Кошти фактично залишаються у податковому кредиті, щоб їх отримати, підприємству треба очікувати на замовлення від платників ПДВ або відшкодовувати його з державного бюджету.
Як варіант у РБО пропонують запровадити нульовий режим ПДВ не тільки для купівлі запчастин для техніки, а й для виконання ремонтних робіт. Альтернатива – спецрежим оподаткування, який зберігає чинну ставку ПДВ (20%), але дозволяє замовнику сплачувати вартість ремонту без ПДВ, а ремонтному підприємству – виставляти рахунок без податку, зберігаючи при цьому податковий кредит за закуплені матеріали.


Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.