Колишній Альфа-Банк Україна, а зараз Сенс Банк, перейшов у державну власність. Що це означає для клієнтів, у якому стані перебуває установа та що на неї чекає у статусі чергового державного банку?
Ввечері 20 липня держава нарешті розпочала процедуру націоналізації Сенс Банку. НБУ вивів з ринку колишній Альфа-Банк росіян Михайла Фрідмана та Петра Авена. Далі у банк зайде тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів. Очікується, що вже 21 липня уряд схвалить купівлю Сенс Банку за 1 гривню. Відтак вже найближчого понеділка установа офіційно змінить власника.
Чого очікувати клієнтам банку, чому держава вирішила націоналізувати «Сенс» саме зараз та хто може його очолити? Forbes відповідає на ключові питання.
Чому держава забирає банк Фрідмана та Авена
Розмови про націоналізацію Сенс Банку тривають чи не з перших тижнів повномасштабного вторгнення РФ. Наприкінці лютого Євросоюз ввів санкції проти ключових власників банку Фрідмана та Авена, 2 березня НБУ позбавив їх права голосу як акціонерів тоді ще «Альфи». Наприкінці 2022-го санкції щодо Фрідмана, Косогова та Авена ввела й Україна. Під санкціями РНБО також компанії ABH Holdings S.A. та ABH Ukraine Limited, через які росіяни і володіють Сенс Банком.
Саме санкції – ключова причина, за якої держава вирішила націоналізувати «Сенс», який НБУ визнав «системно важливим».
«Все це додає суттєвих репутаційних ризиків та негативно впливає на діяльність банку», – заявив під час брифінгу 20 липня голова НБУ Андрій Пишний. Про ці проблеми заявив і незалежний аудитор, і свідчать показники банку.
Так, регулятивний капітал банку з за період із 1 березня 2022-го до 1 липня 2023-го зменшився на 59% до 6,4 млрд грн, тоді як в інших системно важливих банків він у середньому збільшився на 29%.
«Кредитний портфель суттєво погіршився, банк був рекордсменом за збитковістю за минулий рік. Так, банк ліквідний і наразі операційно прибутковий, – зазначив Пишний. – Але НБУ оцінює банк у перспективі на кілька років з точки зору його стійкості».
Ситуація, за якої показники банку погіршуються, а його власники через санкції не можуть його підтримати у разі потреби, загрожує правам його вкладників і кредиторів, вважає НБУ. Регулятор за законодавством має можливість виводити системно-важливі банки з ринку та пропонувати державі націоналізувати їх у разі блокуючих санкцій проти власників таких установ.
Чому націоналізація відбулася тільки зараз
Держава почала всерйоз готуватися до націоналізації колишньої «Альфи» наприкінці 2022-го. У жовтні набув чинності закон щодо виведення з ринку системно важливих банків під час воєнного стану у разі неплатоспроможність банку.
Очікування, що банк поступово втратить ліквідність, не справдилися. Тому знадобився новий закон. 29 травня Верховна Рада дозволила націоналізувати банки, стосовно акціонерів яких запроваджені міжнародні або українські санкції.
Президент підписав документ 16 червня. Нацбанк не став запускати процедуру виведення з ринку одразу, хоча в законі написано, що регулятор «зобов’язаний» це зробити.
Чи не найбільш суттєва причина затримки була пов’язана з тим, що НБУ, Мінфін та Офіс президента (в особі заступника голови Ростислава Шурми, що курує економічний блок) до останнього не могли погодити новий топменеджмент Сенс Банку – правління та наглядову раду, розповідали Forbes три співрозмовники серед учасників процесу.
Інша причина – Нацбанк проводив оцінку стійкості у системно важливих банках. У контексті «Сенсу» це допомогло регулятору впевнитися, що фінансовий стан банку дійсно поступово погіршується.
Чого очікувати клієнтам Сенс Банку
Сценарій, що Кабмін не погодить участь держави, не розглядається, запевнив Пишний. Рішення уряд має ухвалити упродовж однієї доби, додав він. Поки ж з 9 ранку 21 липня у банку діятиме тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізосіб. Продаж банку державі виглядатиме як купівля банку Мінфіном у ФГВФО за 1 гривню.
«Всі заходи ми плануємо здійснити протягом вихідних, – розповіла на брифінгу директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут. – В понеділок банк працюватиме у звичайному режимі. Але вже з новим власником».
Упродовж роботи тимчасової адміністрації (21–23 липня) обмежень для операцій з коштами фізичних осіб у Сенс Банку не буде, зазначила Рекрут. Клієнти можуть вільно користуватись своїми коштами (з урахуванням вже чинних обмежень банку і Нацбанку, що діють для всієї системи), знімати готівку, уточнила вона. Банкомати, мобільний додаток та відділення працюватимуть у звичайному режимі.
Вхідні платежі на рахунки юросіб прийматимуться без обмежень, тоді як вихідні транзакції запрацюють з другої половини дня 21 липня, розповіла очільниця ФГВФО. Також у ці декілька днів, коли працюватиме тимчасова адміністрація, не діятимуть нові договори про кредитування.
Хто може очолити державний Сенс Банк
Після того як уряд ухвалить рішення про націоналізацію «Сенсу», буде призначено новий менеджмент установи. Подання про це має здійснити Мінфін.
Наприкінці червня Forbes повідомляв з посиланням на пʼятьох співрозмовників у держструктурах та близьких до банку, що високі шанси очолити установу має екстопменеджерка державного ПриватБанку Галина Пахачук.
Претендент, про якого два співрозмовники Forbes серед посадовців у держструктурах, що беруть участь у націоналізації, розповіли зараз, – колишній голова правління Універсал Банку Дмитро Кузьмін. Він працював у цій установі ще до купівлі банку Сергієм Тігіпком у грецьких власників.
22 липня стало відомо, що «Сенс банк» так очолить Кузьмін.
Що далі: чи будуть суди з Фрідманом та чи реально продати Сенс Банк
«Нам ще потрібно буде дослідити банк, щоб побачити, що у нього «в шафі», – сказав на брифінгу голова НБУ Пишний.
Він очікує, що однією з перших дій нового менеджменту буде проведення незалежного аудиту.
Від цього, ймовірно, залежить і майбутня потреба банку у докапіталізації. За законом Мінфіну, новому власнику не потрібно зараз вносити додаткові кошти у «Сенс». Далі ситуація може змінитися. «Кредитний портфель банку суттєво погіршився, регулятивний капітал знизився», – зазначив Пишний.
Інший виклик – НБУ вже отримав листи від ексвласників «Сенсу» з заявою про наміри оскаржувати рішення про виведення банку з ринку, що запустило процедуру націоналізації, розповів голова регулятора. Окремий потенційний судовий процес може стосуватися зобовʼязань на $400 млн, які споріднена з банком компанія з Кіпру має перед клієнтами колишньої «Альфи» за своїми корпоративними облігаціями. Юридично, сам банк не має стосунку до цих цінних паперів, але все одно ризикує отримати позов, оскільки облігації продавалися серед клієнтів, що входили до VIP-категорії A-Club, тобто у відділеннях самої «Альфи».
Чи реально відносно швидко повернути «Сенс» у приватні руки? З цим доведеться зачекати принаймні до завершення війни, каже Сергій Будкін, засновник компанії Finpoint, що спеціалізується на M&A-угодах у банківському секторі. «Будь-який банк перед продажем має щонайменше закінчити звітний період, – додає він. – Тобто, якщо війна закінчується умовно наприкінці 2023-го, реально завершити угоду можна буде вже у 2025-му».
Втім, через ризики судових позовів державі не варто розраховувати на надто великий попит потенційних покупців, зазначає Будкін. «Тому треба буде подумати над законом, що дасть інвестору певну гарантію, якою український уряд захистить їх від попередніх власників», – пояснює він.
«Сенс» не буде найбільш привабливим активом на продаж серед держбанків, поступаючись «Привату», що має більшу долю роздрібного бізнесу, додає Будкін. «Тому, мабуть, робочим варіантом для держави може бути обмін активами між банками: «Приват» отримає робочий бізнес «Сенсу», а натомість віддасть токсчиний потфель, повʼязаний з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим», – вважає він. У чому логіка? Відтак «Сенс» стане «поганим банком» і акумулює у собі усі судові процеси між державою та колишніми власниками націоналізованих банків, каже Будкін.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
