Штаб-квартира Nvidia в Санта-Кларі, Каліфорнія. Nvidia — лідер багаторазового зростання: з 1999 року NVDA кумулятивно зросла більш ніж на 97000%. /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Як шукати активи з великим потенціалом зростання. Інвестори Максим Корецький та Ілля Кислицький проаналізували роботу компаній за 50 років та знайшли шість ознак

Штаб-квартира Nvidia в Санта-Кларі, Каліфорнія. Nvidia — лідер багаторазового зростання: з 1999 року NVDA кумулятивно зросла більш ніж на 97000%. Фото Getty Images

Немає такого інвестора, який не хотів би навчитися безпомилково визначати акції компаній, здатних зрости у десятки разів за порівняно короткий проміжок часу. Чи це реально? Засновник інвесткомпанії Blackshield Capital AG Максим Корецький та її партнер Ілля Кислицький, проаналізувавши роботу компаній за останні 50 років, виділили спільні риси бізнесів із можливим великим потенціалом зростання

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

З одного боку, інвесторам потрібна надія, з іншого – розуміння, що в деяких компаніях можна і не сидіти, якщо вони довго не витримують критеріїв перспективної інвестиції. У багатьох інвесторів є позиції, що зависли по деяких акціях. Їх може заспокоїти те, що навіть кращі компанії мали складні періоди.

За свою історію компанії переживають економічні кризи та падіння ВВП, відчувають тиск геополітичних ризиків та циклічні спади. Тим не менше, деякі приносять інвесторам тисячі відсотків зростання за 5-10 років, інші ж падають без шансів на відновлення.

Критерії успіху

Проаналізувавши роботу компаній протягом останніх 50 років, можна назвати спільні риси бізнесів із великим потенціалом. Так само, як і їх повної протилежності.

Приналежність до сектору економіки

За 50 років було 175 випадків десятикратного (і більше) зростання акцій компаній (з урахуванням реінвестованих дивідендів) за пʼять і менше. Майже половина з них – компанії технологічного сектору. На другому місці (17%) – сектор споживчих товарів, на третьому (9%) – охорона здоровʼя. Йдеться навіть не про Microsoft чи Google.

Лідери повторюваного багаторазового зростання – це Nvidia (виробництво графічних процесорів та обчислювальних систем), Charles Schwab (повний спектр брокерських, банківських, а також послуг управління активами) та Home Depot (роздрібний продаж товарів для дому).

SCHW у 10 разів виростав пʼять разів, NVDA – чотири, а HD – три рази. З 1999 року NVDA кумулятивно зросла більш ніж на 97 000%, SCHW – на 15 000% (з кінця 1980-х).

Якщо аналізувати більш тривалий період, технологічний сектор у чистому вигляді втрачає лідерство.

По-справжньому довготривале динамічне зростання демонструє лише один сектор – фінансовий, який налічує близько 10 компаній, які показали 10-кратне зростання за 50-річний період.

Серед компаній сектору є класичні банки (JP Morgan, Wells Fargo), так і транзакційні інфраструктурні фінансові технології (Visa, Mastercard).

Історичний період

Періодом попутного вітру для технологічних компаній був бум доткомів з середини 1990-х до 2000-го. Стрибок попиту та інтересу до технологій і широке медіаосвітлення дали їм імпульс багаторазового зростання.

Кінець 1990-х і початок 2000-х після Tech bubble – золотий час фінансового сектору. Citi Bank з 1995 по 2000 двічі показував короткостроковий приріст без видимих корекцій в 300% і 500%.

Після фінансової кризи 2008-2009 років бенефіціарами індустрії грошей стали не лише традиційні банки та фінансові організації, а й також VISA, PYPL, Square та безліч молодих компаній, які вміло балансують між фінансами та технологіями (і далеко не всі з них торгуються на біржі на цей момент – Klarna, Stripe, Plaid, Chime, Revolut ).

У 1999-2000-х бум доступності інтернет-технологій та фондового ринку призвів до того, що все купувалося незалежно від якості бізнесу та того, чим він займається. Коли почався зворотний ефект і все посипалося, компанії поділилися на дві великі групи: хто впав на 90% і хто впав на всі 100 і збанкрутував.

Можна зробити ставку на «правильну» індустрію і вгадати з моментом, але, якщо йдеться про довгострокове інвестування, на перший план виходить суттєвіша індивідуальна здатність або нездатність компанії випливати зі шторму й відновлювати позиції.

За останні 50 років компанії падали на 50% і понад 1000 разів. При цьому деякі компанії (близько 350 компаній) кілька разів.

З відомих прикладів – страхова група AIG (яка падала у два заходи – на 58% та 95%). З новітньої історії – American Airlines, яка на тлі колапсу економіки США у 2008-му впала більш ніж на 90%.

Фармацевтичні компанії Teva Pharmaceuticals і Tenet Healthcare у своїй історії падали і на 50, і на 70, і на 90%, проходячи не лише через глобальні економічні потрясіння, а й через низку бізнесових та конкурентних проблем протягом усієї тривалої історії останніх 50 років.

Яким би не було суттєвим падіння, є компанії, які завдяки своєчасній зміні стратегії зуміли фактично «повстати з попелу». Найвідоміші випадки – Apple та AMD, які продемонстрували тисячі відсотків зростання зі своїх мінімумів.

Лідери багаторазового зростання можуть переживати ознаки корекції. Але неодноразове зростання 10х протягом десятиліть – ознака того, що бізнес здатний виходити за рамки і ставати не лише лідером конкретної індустрії, а й знаходити нові ніші та сфери розвитку.

Критерії провалу

Компанії, які «падають», обʼєднує системна нездатність показувати зростання: рівень збільшення їх медіанної виручки становить менше 9%, а CAGR (сompound annual growth rate) – менше 1%. Як правило, за рахунок колапсу маржинальності бізнесу.

Два усереднені портрети компаній, схильних до збитків:

  • Молода інноваційна компанія, якій пощастило з датою IPO – вона росте на тлі ринку, використовує сучасні терміни в описі бізнесу, робить активний маркетинг. Однак під час кризи втрачає здатність підтримувати бізнес і суттєво дешевшає. У результаті – або банкрутство, або поглинання її сильнішим гравцем. Приклади: FreeMarkets, TheGlobe, Pets.com.
  • Зрілі компанії, які втрачають ринок. Це великі компанії з середньою капіталізацією близько $30 млрд і які найчастіше генерують прибуток.

У якийсь момент відбуваються структурні зрушення в економіці – змінюється регуляторне середовище, економічні умови або зʼявляється низка інноваційних конкурентів. Компанія почувається комфортно, перестає змінюватися та адаптуватися, робить управлінські помилки, й фактично втрачає ринок. Приклад Nokia, яка з 2000-го двічі падала на 85% і втратила ринок мобільних телефонів за рахунок управлінських помилок.

Більше 80% «падаючих» компаній спочатку показували прибутковість з медіанною операційною маржою трохи вище за ринок, поступово демонструючи системну нездатність генерувати виручку і зберігати рівень маржинальності. Близько 60% компаній продовжили знижуватись після першого падіння на 50%.

Наприклад, американська компʼютерна компанія Unisys двічі переживала бум у своїй історії – у 1980-х та наприкінці 1990-х. Вона успішно конкурувала з IBM у низці галузей, пробувала себе в хмарній архітектурі та консалтингу, але щоразу погано генерувала виручку й стратегічно «промахувалася».

Компанія торгується і зараз, але з капіталізацією $300 млн є маленьким нішевим бізнесом.

Ще один приклад – компанія Lexmark International. Свого часу це був інноватор чорнильного друку. Згодом компанія почала працювати і на ринку лазерного друку, виробляючи принтери та компоненти. Але ринок змінився, диджиталізація зробила свою справу, попит на друк став зменшуватися, а конкуренція посилюватиметься.

Відсутність будь-якої диверсифікації у виробничій лінійці призвела до того, що на тлі структурної ринкової стагнації компанія перестала не те, що зростати, а й генерувати виторг. Згодом – розпродала технології та пішла з ринку.

Як не схибити з інвествибором

Стовідсоткового рецепту немає, але є логічні передумови та ринкові аналогії в історії.

  • Якщо компанія з технологічного, фінансового чи енергетичного сектору, підвищується шанс, що вона зросте у десятки разів.
  • Якщо компанією управляє досвідчений менеджмент та справляється з завданням генерації виручки навіть у важкі періоди – це додатковий плюс. У сприятливих умовах компанія покаже суперрезультат, який оцінять інвестори та ринок.
  • Якщо компанії пощастило з таймінгом IPO — це хороший аргумент, але це додатковий привід придивитися і не робити поспішних довгострокових висновків.
  • Те саме стосується її інноваційності, яка нічого не гарантує – іноді це частина маркетингової стратегії.
  • Якщо компанія зріла та велика, відіграють роль репутація й диверсифікація продуктової лінійки, а також досвід трансформації.
  • У разі зрілих і прибуткових компаній також важливою є відсутність розкиду фінансових показників – прибутковість, маржинальність бізнесу та зростання в ідеалі мають бути органічними. Найгірша ознака, якщо компанія балансує між прибутковістю й збитковістю, постійно переходячи з однієї категорії до іншої.

Єдиної ознаки multibaggers немає – це природний феномен. Але є непогана стратегія протилежного – не шукати майбутніх лідерів там, де їх немає.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні