Верховна Рада має до кінця березня запровадити реформу АРМА. Перший крок депутати зробили 12 лютого, ухваливши законопроєкт №12374-д про реформу агентства у першому читанні. Зміни – революційні і для бізнесу, і для правоохоронців, і для судів, і для тих, хто управлятиме арештованими активами. Навіщо АРМА реформа? Розповідає старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий, який входить до робочої групи з розробки законопроєкту №12374-д.
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Купуйте зараз
Корпоративні права єдиного виробника ізоляторів для високовольтних ліній електропередачі в Україні – Львівського ізоляторного заводу – у 2022 році були передані до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
На момент ухвалення рішення про арешт та передачу до АРМА оборот заводу складав понад пів мільярда грн, і там працювало понад 300 осіб. На початку 2025 року АРМА передала корправа заводу в управління ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Ось результати двох з половиною років перебування підприємства в АРМА:
- оборот компанії – 0;
- виробничі цехи законсервовано;
- 99,9% працівників звільнено, залишилися – директор, бухгалтер, юрист і охоронець.
- Іноземний кредитор подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Львівська ізоляторна компанія», якій належить Львівський ізоляторний завод.
Цей випадок наочно демонструє проблеми в роботі АРМА. І таких прикладів десятки, особливо після початку повномасштабної війни, коли «конвеєр» передачі майна в Нацагентство запрацював на повну.
АРМА не виконала 80% ухвал про передачу активів вартістю понад 39,4 млрд грн, за даними Рахункової палати, яка нещодавно проводила перевірку агентства. Система потребує термінового втручання, це визнають як в Україні, так і європейські партнери. У межах програми фінансової підтримки Ukraine Facility від ЄС на €50 млрд передбачена реформа АРМА, яка має бути завершена до 31 березня 2025 року.
У Верховній Раді було зареєстровано три законопроєкти, які стосуються реформування АРМА, а пізніше подано четвертий законопроєкт №12374-д від 10 лютого 2025 року. Останній обʼєднав три попередніх і був проголосований у першому читанні.
Усі законопроєкти спрямовані на реформування АРМА як органу державної влади, зокрема, зміну порядку призначення та звільнення керівництва. Вони наслідують модель БЕБ для проведення конкурсу на голову АРМА: комісія складається з шести осіб, з яких половину призначає уряд, а іншу – міжнародні партнери. Це питання отримало підтримку всіх учасників.
Однак є невизначеність щодо долі нинішнього керівництва Нацагентства, чи буде проведено новий конкурс після ухвалення закону або вже після завершення поточної каденції.
Особливо важливо зосередитись на реформах АРМА в контексті моделі управління активами, яка наразі є неефективною і шкодить національній економіці та безпеці.
У цьому тексті я хочу зосередитися не на реформуванні АРМА як органу державної влади, а на ключових змінах у моделі управління активами, яка, як показало наше дослідження, є вкрай неефективною і шкодить національній економіці та безпеці держави.
Кладовище арештованих бізнесів
Зараз система передачі арештованих активів в АРМА виглядає так: прокуратура звертається до суду з клопотанням про арешт майна та передачу його в управління АРМА. Закон вимагає, щоб арештовані активи вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму передавалися в АРМА, але на практиці часто не проводиться оцінка вартості активів, а в клопотаннях не зазначаються актуальні цифри.
Після ухвалення рішення про передачу АРМА іноді не отримує підписаного акта приймання-передачі між прокуратурою та Агенцією. Таким чином перша частина активів губиться на етапі між ухвалою та реальним прийняттям в АРМА. Друга частина активів губиться в АРМА вже після їхнього прийняття за актом приймання-передачі. Тобто АРМА підписало відповідні акти, прийняло і згідно із законом має або здійснити передачу в управління, або продаж у випадках, передбачених законом.
Насправді тисячі активів, що перебувають в АРМА, просто обліковуються, а конкурси на призначення управителів не проводяться. Це створює так звану «сіру зону». Якщо, приміром, у цій зоні опиняється земельна ділянка, це не має серйозних наслідків, але коли йдеться про бізнес-активи, ситуація стає значно більш критичною.
Наприклад, коли на актив накладаються арешти, бізнес не може нормально функціонувати. Проблеми виникають і через бездіяльність АРМА – без управителя бізнес «завмирає», а власники втрачають контроль. В одному з випадків після накладення арешту на бізнес банк розірвав кредитний договір через ризики.
Подібні ситуації призводять до знищення бізнесу, як-от у ситуації з Львівським ізоляторним заводом, коли компанії через бездіяльність Агенції було завдано серйозної шкоди. Такі випадки стають підставою для міжнародних арбітражів, і Україна може понести величезні фінансові втрати.
Іноземні власники часто звертаються до міжнародних арбітражів, і рішення не завжди враховують політичні обставини України, що може призвести до мільярдних витрат для держави. Це також створює додаткові економічні проблеми, зокрема через зменшення робочих місць і недоотримані податки.
Відомий випадок з ТОВ «Аерок» – виробником газобетонних виробів в Україні, що належав підсанкційному російському олігарху. АРМА не змогло знайти управителя для підприємства, і в результаті воно було стягнуте до державного бюджету через санкційний механізм, а згодом продано на приватизаційному аукціоні Фонду держмайна. Під час перевірки перед продажем виявилось, що частина обладнання зникла під час перебування заводу в АРМА.
Отже, якщо прокуратура наклала арешт на актив і передала його в АРМА, це не має створювати проблем для працівників чи національної економіки. Держава повинна забезпечити таку функцію, щоб актив продовжував експлуатуватися без перерви. Формула має бути такою: вчора актив управлявся власником, а сьогодні – управителем.
Чинна ж система управління активами не відповідає інтересам держави і власників. АРМА не виконує свою ключову функцію – забезпечення безперервності управління активами, що є серйозною проблемою для національної економіки.
Реформа АРМА: процедурні новації
Згідно із законопроєктом №12374-д, передача активів до АРМА має відбуватися таким чином: після накладення арешту правоохоронці перевіряють, чи підпадає актив під вартість понад 500 розмірів прожиткового мінімуму. Це більше, ніж удвічі підвищує поріг для передачі активу в АРМА.
Крім збільшення рівня вартості активу законопроєкт зобовʼязує правоохоронні органи надати підтвердження, що вартість активу відповідає ціновому критерію, як-от звіт про оцінку майна чи інші документи.
Законопроєкт також уточнює, що в АРМА можуть передаватися тільки ті активи, на які накладено арешт із повною забороною на розпорядження та користування. Це усуває різночитання в поточній редакції закону.
Якщо законодавство дозволяє передати актив в АРМА, правоохоронний орган звертається до Нацагентства для проведення процедури ідентифікації активу. Це передбачає надання пакета документів, що підтверджують право власності, вартість та інші матеріали, які допомагають Агентству зрозуміти суть активу. На ідентифікацію у Нацагентства є 10 днів для визначення, чи зможе воно забезпечити належне управління, яке зберігатиме економічну вартість активу.
Приклад: є виробнича лінія, але арешт накладено лише на частину потужностей підприємства, переданих в АРМА. Частина може використовуватись власником, але на практиці це неможливо. Інша частина, що передана в АРМА, також не може бути використана самостійно. В такому випадку Нацагентство має оцінити ситуацію та відмовитись від управління частиною активу, якщо це шкодить бізнесу.
Тоді правоохоронний орган має або скасувати арешт на цю частину, або заарештувати все майно. Тільки після цього, коли АРМА погоджується на менеджмент активу, правоохоронці можуть звертатися до суду з клопотанням про передачу активу в АРМА. Це важлива зміна, адже після ухвали суду Агентство вже буде готове до управління активом, знаючи всі деталі його ідентифікації.
Після ухвалення судом рішення прокурор має підписати акт приймання-передачі з АРМА протягом 10 робочих днів. Якщо цього не відбудеться, прокуратура відповідатиме за збитки, завдані власнику через бездіяльність. Після прийняття активу АРМА має підготувати план управління протягом 10 робочих днів (максимум до 20, залежно від активу).
Після передачі активу АРМА бере на себе відповідальність за його збереження. На основі зібраної інформації та огляду Агентство розробляє план управління, визначаючи, як управляти активом і які повноваження передати управителю для збереження його вартості. Паралельно АРМА обирає управителя.
Реформа АРМА: революція в управлінні
Одна з важливих змін – це новий підхід до визначення осіб, які можуть управляти активами. Зараз управителі обираються через конкурси серед компаній, але це не завжди ефективно. Конкуренти можуть використовувати активи для власних бізнес-цілей, або ж через непрозорі конкурсні процедури та фінансові ризики білий бізнес часто відмовляється від участі.
Законопроєкт №12374-д пропонує, щоб управителями стали також арбітражні керуючі. Це логічно, адже їхня діяльність вже зосереджена на роботі з проблемними активами. Реформи останніх років підвищили престиж цієї професії, очистивши ринок від недобросовісних спеціалістів і посиливши дисциплінарні механізми.
Перед тим як арбітражні керуючі чи приватні виконавці отримають право управляти активами АРМА, вони повинні пройти спеціалізоване навчання, скласти іспит і лише після цього отримати сертифікат. Цей сертифікат стане додатковим документом до свідоцтва арбітражного керуючого або приватного виконавця, що надає право на управління активами.
Як має відбуватися відбір арбітражних керуючих.
- АРМА, вже маючи рекомендований план управління, отримує актив.
- Повідомляє по своїй базі усіх претендентів на управління.
- Арбітражні керуючі зголошуються здійснити управління. У проєкті закону наразі передбачено відбір управителя з усієї бази, але до другого читання цю частину змінять, оскільки автоматичний вибір може призвести до ситуацій, коли кандидат не готовий переїжджати для управління активом в інший регіон. Це вимагатиме додаткового конкурсу, що затягуватиме процес для працюючого бізнесу.
- Далі інформація про бажаючих стати управителями певного обʼєкта потрапляє в автоматизовану систему, і таким чином рандомно обирається управитель.
- З переможцем укладається договір.
Цей процес не є безкоштовним. Законопроєкт передбачає виплату основної та додаткової винагороди управителю. Основна – це фактично зарплата, а додаткова – відсоток від ефективності управління та отриманого прибутку.
Ухвалення законопроєкту №12374-д вимагатиме також прийняття додаткових нормативних актів, зокрема змін до Кримінального процесуального кодексу. Це наступний крок, тому законопроєкт не набере чинності одночасно. Він буде впроваджуватися поступово, і нова модель управління арештованими активами запрацює не раніше 2026 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
