Категорія
Гроші
Дата

Реформи на чотири роки та €50 млрд від Євросоюзу. Бізнес-клімат, судова система, фінсектор, довкілля та ще 11 напрямів реформ. Forbes вивчив план Ukraine Facility

Реформи на чотири роки та €50 млрд від Євросоюзу. Бізнес-клімат, судова система, фінсектор, довкілля та ще 11 напрямів реформ. Forbes вивчив план Ukraine Facility /Колаж - Forbes Ukraine

Колаж - Forbes Ukraine

Понад сім місяців уряд на чолі з Міністерством економіки розробляв план реформ для 15 галузей – від фінансового сектору та бізнес-середовища до енергетики, місцевого самоврядування та державного управління. Виконання плану Ukraine Facility принесе уряду понад €50 млрд від Європейського Союзу. Forbes розібрав реформи, які Україна має виконати протягом чотирьох років

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

18 березня уряд затвердив план Ukraine Facility. Це понад сотні реформ у 15 галузях, які уряд та парламент мають виконати протягом наступних чотирьох років. У документі понад 300 сторінок, на яких описаний широкий перелік необхідних змін. 20 березня премʼєр-міністр Денис Шмигаль передав план президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.

Серед них нові підходи до оплати державних службовців, реформа суддів, прокуратури, Бюро економічної безпеки, фінансового сектору, нові підходи до управління державними фінансами та активами, заміни у сферах енергетики, транспорту та агро тощо. 

В обмін на виконання плану уряд отримає €50 млрд від Європейського Союзу протягом 2024–2027 років. Таке фінансування 1 лютого вже затвердила Рада Європи. Перший транш у €4,5 млрд Україна вже отримала. Наступні €1,5 млрд очікуються у квітні.

Forbes обрав головне з повної версії плану Ukraine Facility та публікує скорочений та відредагований для зрозумілості варіант.

Зміст

  1. Реформа державного управління 
  2. Управління державними фінансами 
  3. Судова реформа 
  4. Боротьба з корупцією та відмиванням грошей 
  5. Фінансові ринки
  6. Управління державними активами 
  7. Людський капітал  
  8. Бізнес-середовище
  9. Децентралізація та регіональна політика 
  10. Енергетичний сектор
  11. Транспорт 
  12. Агропродовольчий сектор 
  13. Корисні копалини
  14. Цифрова трансформація 
  15. Зелений перехід та охорона довкілля
Shutterstock

Перша віцепрем'єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко Фото Shutterstock

Реформа державного управління 

Відповідальні органи – Національне агентство з питань державної служби, Мінфін, Мінцифри. 

Перший квартал 2025-го – зміни до Закону «Про державну службу»:

  • запровадження оплати праці на основі класифікації посад за функціональними напрямками
  • чіткий поділ заробітної плати на сталу, або гарантовану, частину (не менше 70%) і варіативну (не більше 30%);
  • зменшення надбавки за вислугу років з 50% до 30%.

Третій квартал 2025-го – прийняття законодавства про удосконалення порядку проходження та припинення державної служби, а також впровадження процедури добору на основі професійних компетентностей. 

Перший квартал 2026-го:

  • Підключення всіх міністерств, центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та інших держустанов до інформаційної системи управління людськими ресурсами (HRMIS). 
  • Відновлення роботи Єдиного порталу вакансій державної служби з можливістю генерувати статистику за всіма вакансіями. 

Третій квартал 2026-го поступове відновлення конкурсів на державні посади. Спочатку категорії А (керівники ЦОВВ, державний секретар Кабміну та його заступники тощо), потім Б (керівники структурних підрозділів та їх заступники) та В (різного рівня спеціалісти держорганів). 

Управління державними фінансами 

Відповідальні органи – Мінфін, Державна податкова служба, Державна митна служба, Мінрозвитку.

Другий квартал 2024-го:

  • план цифровізації митниці, заснований на MASP-C (multi-annual strategic plan for customs), який визначає розвиток електронних митних систем у межах ЄС та синхронізацію між ними;
  • дорожня карта реформування державних інвестицій. Встановлення єдиних підходів до відбору, оцінки та моніторингу інвестиційних проєктів незалежно від джерел фінансування (надходжень до бюджету, коштів міжнародних донорів, державних (місцевих) гарантій, концесій, державно-приватних підприємств (ДПП)), що забезпечить можливість підготовки єдиного портфелю проєктів (single project pipeline); 
  • схвалити Бюджетну декларацію на 2025–2027 роки, яка серед іншого міститиме пріоритети державної політики за сферами та обсяг видатків для них; макроекономічний прогноз та оцінку фіскальних ризиків. 

Четвертий квартал 2024-го цифровізація податкової відповідно до плану Національної стратегії доходів.

Третій квартал 2025-го – впровадження цифрового інструменту управління відновленням України, який забезпечує публічний доступ до даних про проєкти відновлення на всіх етапах, включаючи планування, фінансування, закупівлі, будівництво та введення в експлуатацію, для публічного та прозорого моніторингу реалізації проєктів та кращої координації зусиль із відновлення між секторами.

Четвертий квартал 2025-го:

  • схвалення середньострокової стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки, яка, зокрема, передбачатиме заходи щодо розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів та аналіз поточної ситуації.  
  • ухвалення та набуття чинності постанов КМУ щодо державного фінансового контролю. Надасть Державній аудиторській службі можливості для захисту фінансових інтересів ЄС, зокрема щодо бюджетної підтримки Ukraine Facility, а також посилення механізмів моніторингу процедур закупівель. 

Четвертий квартал 2026-го:  

  • огляд витрат держбюджету зокрема в таких сферах, як соціальний захист, освіта, охорона здоров’я, енергетика, підтримка бізнесу; 
  • розробка та ухвалення законопроєкту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо визначення порядку;
  • управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів. У документі будуть прописані субʼєкти, які відповідають за управління фіскальними ризиками на місцях, та розроблено методологію управління ними.   
пресслужба Мінфіну

Міністр фінансів Сергій Марченко Фото пресслужба Мінфіну

Судова реформа 

Відповідальні органи – Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС), Вища рада правосуддя, Мінʼюст, Державна судова адміністрація, Офіс генерального прокурора, Мінцифра, за участі Ради прокурорів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. 

Перший квартал 2024-го – початок роботи відбіркової комісії з проведення конкурсу до Вищої ради юстиції Служби дисциплінарних інспекторів. 

Четвертий квартал 2024-го –  ухвалення законодавства щодо удосконалення режиму банкрутства та неплатоспроможності.

Другий квартал 2025-го:

  • ухвалення закону про виконання судових рішень щодо майнових та немайнових зобов’язань та подальшої цифровізації виконавчого провадження;
  • прийняття законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процедури їх перевірок.

Третій квартал 2025-го:

  • створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, укомплектованого суддями, які пройшли належну перевірку;
  • ВККС має відновити відбір нових суддів для заповнення щонайменше 20% суддівських вакансій.

Четвертий квартал 2025-го – ВККС має завершити перевірку 50% чинних суддів, а Вища рада правосуддя – вирішити 20% справ, не розглянутих станом на кінець 2023 року. Також повинна запрацювати система збору даних про виконання судових рішень.

Перший квартал 2026-го:

  • ухвалення законодавства про спрощені процедури банкрутства для мікро-, малих і середніх підприємств (МСП); 
  • прийняття законодавства, що забезпечує прозорий відбір прокурорів на керівні посади. Крім оцінки професійної компетенції конкурс включатиме перевірку на етику та доброчесність.  

Другий квартал 2026-го –  має запрацювати ІТ-система, що полегшить відстеження активів боржників, блокування банківських рахунків і стягнення боргів. 

Третій квартал 2026-го – прийняття законодавства про вдосконалення дисциплінарної системи прокурорів та посилення інституційної спроможності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. 

Четвертий квартал 2026-го – впровадження електронного документообігу кримінальних справ, який поступово має замінити Єдиний реєстр досудових розслідувань. 

Четвертий квартал 2027-го – запровадження ІТ-систем, що мають підвищити прозорість, ефективність та результативність роботи судової системи.  

надано пресслужбою, а також оброблено і доповнено за допомогою ШІ (штучного інтелекту) Photoshop Beta.

Міністр юстиції Денис Малюська Фото надано пресслужбою, а також оброблено і доповнено за допомогою ШІ (штучного інтелекту) Photoshop Beta.

Боротьба з корупцією та відмиванням грошей 

Відповідальні органи – Мінʼюст, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Мінфін, Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП), Вищий антикорупційний суд, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Державна податкова служба, Кабмін за участі Конкурсної комісії з відбору на посаду голови НАЗК, НБУ.

Перший квартал 2024-го – схвалення Плану заходів щодо подолання ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

Третій квартал 2024-го:

  • надана можливість збільшити чисельність співробітників Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) 15% від чисельності Національного антикорупційного бюро (НАБУ);
  • зміни до Кримінального кодексу та Кримінально процессуального кодексу. Зокрема, удосконалити процедуру про угоди зі слідством, скасувати строки досудового розслідування від моменту реєстрації кримінального провадження до повідомлення особі про підозру, а також можливість одноособового розгляду окремих справ суддею Вищого антикорупційного суду;
  • затвердження плану заходів із реалізації Стратегії повернення активів на 2023–2025 роки. 

Перший квартал 2025-го:

  • збільшення кількості суддів ВАКС на 60%, а працівників апарату держоргану – на 40%.
  • реформа АРМА, яка має передбачати зміни у відборі керівника агентства та прозору процедуру управління та продажу арештованих активів.

Четвертий квартал 2025-го – проведення Національної оцінки ризиків легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

Другий квартал 2026-го – затвердження нової Антикорупційної програми від НАЗК. 

Другий квартал 2027-го:

  • створення та запровадження Єдиного реєстру банківських рахунків юридичних та фізичних осіб;
  • впровадження необхідного програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру банківських рахунків.

Фінансові ринки

Відповідальні органи – Національний банк, Мінфін, Фонд державного майна, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. 

Другий квартал 2025-го – затвердження Стратегії врегулювання  непрацюючих кредитів. З лютого 2022 року до січня 2023-го частка непрацюючих кредитів зросла до 38%, а гривневі кредити – на 127 млрд грн, до 432 млрд грн, йдеться в документі.

Четвертий квартал 2025-го – запровадження стандартів Міжнародної організації комісій із цінних паперів (IOSCO), що має збільшити незалежність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 Перший квартал 2026-го: 

  • провести оцінку стійкості банківського сектору;
  • розробити та прийняти законопроєкт про продаж банків державного сектору;
  • затвердити законодавство, яке вдосконалить систему вирішення проблемних кредитів. 

Другий квартал 2026-го – Мінфін має затвердити стратегію для державних банків, яка передбачатиме зменшення частки держави у цій сфері.  

з особистого архіву

Голова Фонду державного майна Віталій Коваль Фото з особистого архіву

Управлiння державними активами

Відповідальні органи – Мінекономіки, Мінрозвитку, Мінфін, Фонд державного майна, Міністерство енергетики.

Четвертий квартал 2024-го – прийняття постанови Кабміну про врегулювання політики державної власності та ранжування державних підприємств. Вона має включати обґрунтування для збереження державного підприємства у власності держави, визначати перелік обʼєктів, які залишаться у державній власності, і тих, що будуть приватизовані. 

Перший квартал 2025-го – прийняття Дорожньої карти щодо розмежування діяльності з виконання спеціальних обов’язків для всіх державних підприємств (ДП). 

Третій квартал 2025-го:

  • відновлення контролю за державною допомогою з боку Антимонопольного комітету; 
  • введення в дію законодавства, яке розмежовує рахунки для ДП, які повʼязані чи неповʼязані з виконанням спеціальних обовʼязків. 

Другий квартал 2026-го – створення наглядових рад із переважною більшістю незалежних членів для принаймні 15 ключових ДП.

Третій квартал 2026-го –  щонайменше 15 ключових ДП мають пройти корпоративну реформу та стати акціонерними товариствами або товариствами з обмеженою відповідальністю.

Третій квартал 2027-го – звіт про результати незалежного аудиту щодо зазначених вище реформ та фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Четвертий квартал 2027-го – річний звіт для Європейської комісії про фінансові та операційні результати, який демонструє належне дотримання принципів корпоративного управління. Також ухвалення  законодавства про консолідоване управління такими ДП.

Людський капітал  

Відповідальні органи – Міністерство освіти, Міністерство соціальної політики, МОЗ, Міністерство у справах ветеранів, Мінкульт, Мінрозвитку, Мінекономіки тощо.

Третій квартал 2024-го – затвердження Стратегії демографічного розвитку на період до 2040-го.

Документ розвʼязує такі проблеми: покращення ситуації у сфері народжуваності; зниження рівня передчасної смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку; подолання негативних міграційних трендів, зокрема через повернення вимушених мігрантів тощо. 

Четвертий квартал 2024-го – затвердження двох стратегій: реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за особами з інвалідністю та людьми похилого віку та стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки.

Перший квартал 2025-го:

  • ухвалення законодавства про дошкільну освіту;
  • затвердження Стратегії розвитку української культури. 

Другий квартал 2025-го:

  • ухвалення Закону України «Про професійну освіту»;
  • набирає чинності постанова Кабінету міністрів України про закупівлю соціальних послуг за кошти державного бюджету.

Четвертий квартал 2025-го: 

  • уряд має розробити для цього низку проєктів: від програм з реабілітації та психологічної допомоги до програм перепідготовки та грантів на відкриття бізнесу;
  • набрання чиності закону щодо основ житлової політики. Крім створення державних програм підтримки, документ має врегулювати питання оренди та продажу комунального житла

Другий квартал 2026-го – затвердження стратегії зайнятості населення. Вона передбачає залучення більшої кількості жінок, повернення до країни вимушених переселенців та збільшення кількості програм для підприємців.

Четвертий квартал 2026-го:

  • ухвалити закон про Житловий фонд соціального призначення. Він передбачає створення системи моніторингу потреб громадян, збільшення пропозицій соціального житла, а також запровадження стандартів енергоефективності для нього.  
  • прийняти закон про удосконалення системи реабілітації для осіб з інвалідністю. Документ передбачає створення електронної системи, яка буде автоматично пропонувати послуги згідно з зазначеними даними про особу. 

Інвестиції в галузь: 

  • €650 млн (у гривневому еквіваленті) на укриття в навчальних закладах, шкільні автобуси, нові центри професійно-технічної освіти та матеріали для навчання. 
  • €400 млн на укриття у медичних закладах, лабораторне та лікарняне обладнання для хірургії, медичного аналізу та догляду за пацієнтами. А також ІТ-системи, наприклад, електронні картки пацієнтів.
  • Протягом 2026–2027 років уряд має виділити не менше €350 млн на відновлення, будівництво та реконструкцію соціальної інфраструктури. 
  • На компенсацію за зруйноване житло уряд має виділити протягом 2026–2027 років €600 млн.
  • €450 млн для забезпечення житла військовослужбовцям з інвалідністю (І та ІІ групи) або внутрішньо переміщеним особам, які були військовослужбовцям. А також для сімей загиблих військовослужбовців.  
Артем Галкін

Міністр соціальної політики Оксана Жолнович Фото Артем Галкін

Бізнес-середовище

Відповідальні органи – Міністерство економіки, Державна регуляторна служба, БЕБ, Мінфін.

Перший квартал 2024-го – затвердження Порядку використання бюджетних коштів для впровадження підтримки індустріальних парків як інструменту залучення інвестицій на деокупованих територіях.

Другий квартал 2024-го – ухвалити закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ);

Третій квартал 2024-го – прийняти план заходів щодо дерегуляції. Головна мета – змінити карально-репресивний підхід держави до нагляду на ризикоорієнтований та зменшити кількість перевірок та контролюючих функцій. За минулий рік робоча група з питань дерегуляції переглянула понад 1000 регуляторних інструментів, ліцензій та дозволів. Більшість із них хочуть скасувати чи цифровізувати.

Четвертий квартал 2024-го – уряд має поновити контроль за нехарчовою продукцією, в тому числі перевірки її безпечності.  

Другий квартал 2025-го – прийняти Стратегію розвитку МСП, яка має сприяти доступу підприємців до ринку фінансів, розвʼязати питання приєднання до мереж, у тому числі через розбудову індустріальних парків тощо.

Третій квартал 2025-го:

  • прийняти стандарти ЄС для трьох груп продукції: машини, електромагнітна сумісність обладнання, низьковольтне електрообладнання;
  • прийняти закон про дерегуляцію та спрощення умов ведення бізнесу.

Перший квартал 2026-го – прийняти закон, який спростить приєднання до інженерних мереж.

Четвертий квартал 2027-го:

  • прийняття директиви Європейського Союзу про боротьбу з простроченими платежами у комерційних операціях, у тому числі йдеться про державні контракти;
  • прийняти закон про адаптацію державних закупівель до норм ЄС.

Також уряд протягом чотирьох років (2024–2027) має інвестувати щонайменше €1,75 млрд на підтримку мікропідприємництва, МСП та переробних підприємств. Інструменти для цього – «єРобота», а також програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Децентралізація та регіональна політика 

Відповідальні органи – Мінрозвитку, Міністерство фінансів, Міністерство охорони здоровʼя, Міносвіти тощо. 

Третій квартал 2024-го – оновлення «Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки» з урахуванням викликів війни та норм ЄС.

Перший квартал 2025-го:

  • прийняти законодавство про функціонування місцевої державної адміністрації префектурного типу;  
  • ухвалити законодавство про публічні консультації з питань державної політики.

Другий квартал 2025-го –  Мінрозвитку та Мінʼюст мають провести дослідження щодо можливості надання територіальним громадам статусу юридичної особи для більш ефективної внутрішньої організації та управління, посилення їх підзвітності та прозорості. 

Перший квартал 2026-го – парламент має переглянути законодавство з місцевого самоврядування. Мета – уточнити розподіл галузевих повноважень між центральним, регіональним та місцевим рівнями, зокрема у сферах, що мають значення для відновлення (житло, дороги, школи, поліклініки, розподільчі мережі).  

Інвестиції – щонайменше €1,05 млрд у рамках Ukraine Facility буде виділено на потреби відновлення, реконструкції та модернізації регіональних та місцевих органів влади.  

з особистого архіву

з особистого архіву

Енергетичний сектор

Відповідальні органи – Міненерго, Мінрегіон, Мінекономіки, НКРЕКП, Мінфін.

Другий квартал 2024-го – затвердження Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату. Серед основних завдань – скорочення викидів парникових газів за допомогою ринкових механізмів ціноутворення на вуглець; досягнення частки відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні енергії; підвищення енергоощадження в кінцевому споживанні енергії до 2030 року. 

Третій квартал 2024-го:

Імплементація закону про REMIT – набору європейських правил та практик, спрямований на запобігання зловживанню на енергетичному ринку.

Четвертий квартал 2024-го: 

  • запровадження ринкової концепції відновлюваної енергетики; 
  • забезпечення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 

Другий квартал 2025-го – розробка та затвердження Дорожньої карти процесу відокремлення надбавки за відновлювану енергію від тарифу на передачу.

Третій квартал 2025-го – внесення змін до закону про централізоване теплопостачання. Це передбачатиме встановлення чітких правил підключення до мереж.

Четвертий квартал 2025-го:

  • скасування мораторію на зміну тарифів на тепло та гарячу воду для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ);
  • прийняття програми енергомодернізації теплогенеруючих підприємств до 2030 року;
  • визначення спеціального статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 
  • призначення номінованого оператора ринку електричної енергії; 
  • прийняття законодавства для інтеграційного пакета електроенергії.

Другий квартал 2026-го: 

  • прийняття Дорожньої карти поступової лібералізації ринку газу та електроенергії, яка має бути реалізована після закінчення воєнного стану;
  • прийняття законодавства про зміну режиму непрямого оподаткування учасників ринку електроенергії з метою сприяння синхронізації з енергетичними ринками суміжних держав.

Третій квартал 2026-го:

  • встановлення мінімальних вимог до енергоефективності будівель та продукції, на яку поширюється законодавство ЄС;
  • ухвалення законодавства щодо скорочення дозвільних процедур для стимулювання інвестицій у відновлювану енергетику відповідно до правил ЄС.

Четвертий квартал 2026-го – встановлення вимог з енергетичного маркування та екодизайну як обов’язкових мінімальних критеріїв під час здійснення публічних закупівель.

Інвестиції у межах плану – €550 млн на зміцнення енергетичної інфраструктури, в тому числі підвищення енергоефективності та інвестиції у відновлювальні джерела енергії

Транспорт 

Відповідальні органи – Мінрозвитку та Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України

Четвертий квартал 2024-го:

  • Прийняти оновлену Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року. Головна мета – розвиток конкурентоспроможної та ефективної транспортної системи відповідно до стандартів ЄС.
  • Також прийняти Стратегію розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами ЄС та Молдовою до 2030 року. Вона передбачає реконструкцію пунктів пропуску на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, а також спрощення процедури перетину кордону (цифровізація та запровадження спільного контролю) відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Четвертий квартал 2025-го – прийняти закон «Про залізничний транспорт», який впроваджує норми законодавства ЄС та передбачає розділення оператора інфраструктури та перевізників, впровадження системи безпеки залізничного руху тощо. 

Другий квартал 2026-го – внести зміни до закону щодо торговельного мореплавства та судноплавства. Мета – удосконалення механізму імплементації міжнародного режиму охорони суден і морських портів та визначення детального механізму контролю суден у морському порту тощо.

Перший квартал 2027-го –  синхронізація регламенту портових послуг з ЄС.

Четвертий квартал 2027-го – прийняття підзаконних нормативно-правових актів на виконання законодавства про механізм функціонування ринку залізничного транспорту України. 

У межах програми уряд має виділити щонайменше €350 млн на будівництво та відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів транспортної інфраструктури. 

Реформи на чотири роки та €50 млрд від Євросоюзу. Бізнес-клімат, судова система, фінсектор, довкілля та ще 11 напрямів реформ. Forbes вивчив план Ukraine Facility /Фото 1

Агропродовольчий сектор 

Відповідальні органи – Мінагро, Мінекономіки та Мінфін.

Перший квартал 2024-го – вдосконалення протоколів взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Це дозволить автоматичний обмін даними між двома реєстрами.

Другий квартал 2024-го – ухвалення Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року. Стратегія визначатиме пріоритети у сфері гуманітарного розмінування та протимінної діяльності. Також будуть визначені сфери відповідальності влади, неурядових та приватних операторів розмінування, а також пріоритетні сфери залучення підтримки від міжнародних партнерів.

Четвертий квартал 2024-го: 

  • Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року.
  • Ухвалення закону про Державний аграрний реєстр (ДАР). Він включає інформацію про сільськогосподарських виробників, харчових переробників, водокористувачів та інших. Реєстр дозволяє отримати фінансову допомогу та інші адміністративні послуги.

Перший квартал 2025-го – має запрацювати автоматизована система публічного моніторингу земельних відносин, а також система оцінювання земель згідно зі стандартами Європейського Союзу. 

Третій квартал 2025-го – парламент має внести зміни до закону «Про державну підтримку сільського господарства України». Зміни передбачають розробку заходів державної підтримки (переважно фінансуються через донорські програми) сільськогосподарського виробництва та малих фермерських господарств, впровадження системи електронного документообігу тощо.

Перший квартал 2026-го – впровадження підтримки через ДАР. Надано звіт, в якому зазначено, що до кінця 2025 року 80% державної підтримки надійшло через ДАР.

Перший квартал 2027-го – створення уніфікованої з ЄС системи FSDN. Система дозволить відстежувати ситуацію в агросекторі та приймати зважені рішення щодо призначення державної підтримки сільгоспвиробникам.

Уряд має виділити щонайменше €150 млн виробникам сільськогосподарської продукції для покриття витрат на розмінування. 

Корисні копалини

Відповідальні органи – Міністерство захисту довкілля та Державна служба геології та надр.

Четвертий квартал 2024-го – ухвалити законодавство щодо змін у Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Зосередитися на запровадженні державного компенсаційного фонду в геологічній сфері; політизації цілей видобувної галузі та визначенні стратегічної та критичної сировини.

Перший квартал 2025-го:

  • оновлення електронного кабінету надрокористувача;
  • диджиталізація вторинної геологічної інформації (власність держави), цифровий спецдозвіл на користування надрами (витяг із державного реєстру).

Другий квартал 2025-го:  

  • публікація портфеля інвестиційних проєктів із видобутку критичної сировини;
  • запуск міжнародних тендерів угод про розподіл продукції із забезпеченням їх прозорості.

Третій квартал 2025-го – звіт за підсумками верифікації запасів стратегічних корисних копалин в Україні. Він буде доступний інвесторам. 

Четвертий квартал 2025-го – опублікувати звіт щодо запровадження обов’язкової екологічної, соціальної та управлінської звітності (ESG) для добувної галузі з рекомендаціями щодо подолання наявних правових бар’єрів. 

Антон Забєльський для Forbes Україна

Антон Забєльський для Forbes Україна

Цифрова трасформація 

Відповідальний орган – Мінцифри. 

Перший квартал 2025-го:

  • Імплементація оновленого плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні. Завдання – захист цифрової та телекомунікаційної інфраструктури, забезпечення безперебійним інтернетом населення та новий підхід до розподілу радіочастотного ресурсу та впровадження мобільного звʼязку 5G.
  • Набрання чинності законодавством щодо посилення можливостей державних ресурсів інформаційної інфраструктури та кібербезпеки. Вона повʼязана з кібербезпекою як на рівні держави, так і для населення. Наразі 53% населення України у віці від 18 до 70 років мають рівень цифрової грамотності нижче позначки «базовий рівень».
  • Розширити перелік електронних послуг у додатку «Дія», зокрема, йдеться про сфери відновлення, освіти, охорони здоровʼя, митниці, сервіси для ветеранів та військовослужбовців.

Другий квартал 2026-го – підготувати план щодо забезпечення схем електронної ідентифікації відповідно до Регламенту eIDAS та стандартів ЄС. 

Зелений перехід та охорона довкілля

Відповідальний орган – Міністерство захисту довкілля. 

Третій квартал 2024-го:

  • прийняття закону України про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення; 
  • концептуальна записка за підсумками публічних консультацій із зацікавленими сторонами, що визначає сферу відступів від правил Стратегічної екологічної оцінки (СЕО) та Оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Перший квартал 2025-го – прийняття закону «Про основні засади державної кліматичної політики» та затвердження Плану дій щодо створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. 

Другий квартал 2025-го – відновлення обовʼязкової системи моніторингу, звітності та верифікація викидів парникових газів (має зʼявитися), а також прийняття плану заходів щодо створення національної системи торгівлі викидами парникових газів. 

Третій квартал 2025-го – затвердження 2-го національного визначеного внеску України до Паризької угоди.

Четвертий квартал 2025-го – має зʼявитися Науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару. 

Перший квартал 2026-го – розробка стратегії переходу до економіки замкненого циклу (циркулярної економіки) для 5–10 секторів. Також прийняття Національного плану управління відходами до 2033 року.

Другий квартал 2026-го – прийняття закону, який має врегулювати питання незаконної вирубки лісу, та створення прозорої системи обігу деревини. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні