Володимир Зеленський на церемонії вшанування Героїв України. /Офіс Президента України
Категорія
Гроші
Дата

Видатки держбюджету-2022 зросли майже на 400 млрд грн. Кошти підуть на армію. Чи вплине це на курс та інфляцію

Володимир Зеленський на церемонії вшанування Героїв України. Фото Офіс Президента України

Верховна Рада внесла зміни в держбюджет 2022 року. Народні депутати збільшили видатки на 387 млрд грн. Більша частина коштів буде направлена на потреби безпеки й оборони. Заплановане фінансування шляхом додаткових внутрішніх запозичень. Де уряд шукатиме кошти та як це вплине на інфляцію та девальвацію гривні?

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

14 жовтня депутати вже ввосьме від початку війни збільшили видатки державного бюджету. Цього разу – аж на рекордні 387 млрд грн. Відповідний законопроєкт №8126 був ухвалений у цілому. Більшість коштів буде спрямовано на фінансування армії. Загальний бюджет сектору оборони вже перевищує 1,6 трлн грн, що на 100 млрд більше, ніж весь обсяг бюджету 2021 року.

«Джерело покриття – внутрішні запозичення (у тому числі «друк»)», – повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Для чого додаткові гроші з держбюджету

«З початку року змінами до бюджету видатки на потреби безпеки і оборони збільшені орієнтовно на 812 млрд гривень, – прокоментував голова бюджетного комітету ВР Юрій Арістов. – Кожна друга гривня у 2022 році спрямовується на оборону, і ця сума у 4,85 раза перевищує аналогічний показник за минулий рік».

Ще на початку березня уряд повідомив, що родини загиблих українських військових зможуть отримати одноразову фінансову допомогу в розмірі 15 млн грн, це гарантується Постановою Кабміну №168. За словами Железняка, нинішнє збільшення держбюджету має профінансувати ці виплати. Якщо така кількість грошей буде виплачена населенню, це може суттєво вплинути на інфляцію, показники якої продовжують зростати. У вересні річна інфляція в Україні прискорилась до 24,6%.

Зі всієї суми 268 млрд грн виділено на програму «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни», – говорить Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Водночас оновленого паспорта цієї бюджетної програми немає, говорить експертка. У законопроєкті не прописано, яка кількість коштів може бути виплачена людям як компенсації. Натомість у старій програмі (яка була до 24-го лютого) було прописано, що туди входять витрати на пально-мастильні матеріали, фортифікаційні споруди та харчування, наголошує Бетлій.

Також передбачено, що додаткові 92 млрд грн буде витрачено на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання. Це потрібна стаття витрат, оскільки допомога партнерів покриває ці потреби далеко не завжди, говорить Бетлій.

Куди спрямують додаткове фінансування держбюджету:

  • Міністерство оборони – 360 млрд грн;
  • Національна гвардія – 4,8 млрд грн;
  • Державна спеціальна служба транспорту – 4,4 млрд грн;
  • Служба безпеки України – 3,7 млрд грн;
  • Національна поліція – 3,2 млрд грн; 
  • Головне управління розвідки Міністерства оборони – 3,2 млрд грн;
  • Державна служба з надзвичайних ситуацій – 3 млрд грн;
  • Державна прикордонна служба – 2 млрд грн;
  • Державна служба спеціального звʼязку та захисту інформації –1,3 млрд грн.

Вплив на інфляцію та курс гривні

«Будь-яке розширення дефіциту бюджету справляє негативний вплив на стійкість публічних фінансів та економіки, – говорить Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії. – Але особливого вибору немає, такі речі потрібно фінансувати».

За її словами збільшення видатків на оборонні потреби було неминуче. Надходження грошової допомоги від іноземних партнерів нерегулярне. Так, у вересні іноземні вливання впали більш ніж удвічі, порівнюючи з $4,7 млрд у серпні. А з початку війни Україна отримала майже $22 млрд фінансової допомоги від донорів, але це на $13 млрд менше, ніж обіцяли.

Поки що оцінити вплив законопроєкту на інфляцію та девальвацію складно. «Якщо це будуть виплати людям – це вплине як на інфляцію, так і на валютний ринок, – говорить Бетлій. – Якщо кошти будуть розпорошені між різними статтями, вплив буде залежати від розподілу фінансування».

Ключове питання: як держава планує профінансувати збільшені видатки?

Законопроєкт передбачає, що все фінансується коштом внутрішніх запозичень. «Знайти майже 400 млрд грн на внутрішньому ринку неможливо», – говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик компанії ICU. З ним погоджується і Бетлій. «Якщо говорити про ринкові розміщення військових облігацій, цей план виглядає нереалістичним», – говорить експертка.

Останній аукціон Мінфіну із залучення коштів через розміщення ОВДП був вдалим: до держбюджету залучили 17,22 млрд грн в еквіваленті. Більша частина коштів була залучена через валютні ОВДП. Водночас подальше збереження Мінфіном низьких ставок на первинних аукціонах не сприяє формуванню попиту на військові бонди у значних обсягах. Залучення у нацвалюті зменшуються. Фінансування дефіциту бюджету критично залежить від емісії НБУ та міжнародної допомоги.

Якщо депутати очікують на суттєве зростання прямого фінансування дефіциту Нацбанком, то це призведе до ризиків, про які говорить НБУ: більша інфляція та більші проблеми на валютному ринку, зокрема стрімка девальвація гривні, говорить Бетлій.

З початку війни НБУ викупив 327,5 млрд грн, і ще 75 млрд грн заплановано до кінця року. Тож здійснити емісію майже аналогічного обсягу до кінця року – це непересічне завдання, на яке керівництво Нацбанку, вочевидь, не пристане.

Нещодавня зміна керівництва Нацбанку може призвести до зміни політики регулятора в частині емісійної допомоги уряду для фінансування дефіциту бюджету, припускають фахівці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки. 

Однак новий Голова НБУ Андрій Пишний перед призначенням зауважив, що «емісія має бути контрольованою і не має бути єдиним джерелом фінансування. Емісія має бути тільки в межах тих макроекономічних показників, які визначає НБУ». Ризик, що НБУ запустить друк коштів, аналітики оцінюють як низький.

Найпевніше, фінансуватимуть видатки зовнішніми коштами у вигляді грантів, та кредитів (зокрема, від ЄС), вважає Демків з ICU. «Підозрюю, що обережний Кабмін не може закладати такі речі у проєкт бюджету», – говорить він.

Обіцяна та надана Україні міжнародна фінансова допомога станом на 17 жовтня /інфографіка Forbes Україна

Обіцяна та надана Україні міжнародна фінансова допомога станом на 17 жовтня Фото інфографіка Forbes Україна

Донорська допомога надходить нерегулярно, але уряд сподівається, що потреби цієї осені допоможуть перекрити партнери в достатньому обсязі, щоб НБУ міг друкувати лише «планові» 30 млрд на місяць. Україна має отримати наступний пакет макрофінансової допомоги від ЄС у сумі €5 млрд трьома траншами. Перший – у сумі €2 млрд – очікується в жовтні. Також Україна має отримати грант від США в сумі $4,5 млрд. 

«Оборонку ми фінансуємо з доходів та запозичень, в тому числі через НБУ, а міжнародна допомога перекриває інші видатки», – пояснює Марія Репко із ЦЕС.

Від початку війни іноземна допомога покрила 56% потреби в додатковому фінансуванні бюджету (дефіцит та погашення боргів) – обсягу, що не вдалося зібрати у вигляді податків та мит, порахували в ЦЕС.

Загалом іноземна допомога орієнтовно покрила 36% витрат бюджету від початку повномасштабної війни, а податки й мита трохи більше – 38%. Решту профінансували друком гривні НБУ (18%) та військовими облігаціями (8%).

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні