Оксана Жолнович. /Артем Галкін
Категорія
Гроші
Дата

«Людина отримувала допомогу від держави і при цьому купила Mercedes-Benz за 9,5 млн грн». Інтервʼю очільниці Мінсоцполітики, яке керує другим за розміром бюджетом після оборони (і вчиться економити)

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. Фото Артем Галкін

Як держава навчилася економити 400 млн грн на місяць на виплатах переселенцям за кородон? Чи є гроші на індексацію пенсій? Чи відбудеться пенсійна реформа у 2025-му? Інтервʼю міністерки соцполітики Оксани Жолнович та нові соціальні послуги для ветеранів

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

Бюджет Міністерства соціальної політики є одним з найбільших. Цього року лише на пенсії й соціальні виплати закладено понад 800 млрд грн. Більше держава витрачає лише на сектор безпеки та оборони.

Але виплати не завжди отримують громадяни, які їх потребують. Перевірки Мінсоцу виявили понад 140 000 осіб, які отримали виплати як внутрішньо переміщені громадяни (ВПО), але знаходилися за кордоном, мали високий дохід чи кошти на вартісну нерухомість і авто.

Ще одна проблема – виплата в багатьох випадках не розвʼязує проблему людини, зазначає міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. У міністерстві хочуть розширити перелік соціальних послуг, які допомагатимуть людям виходити зі складних життєвих обставин. 

Як працюватиме новий підхід, коли почнеться індексація пенсій і перехід на накопичувальну систему та які пільги доцільно залишити держслужбовцям? 

Інтервʼю скорочено та відредаговано для зрозумілості.

Скільки держава платить ВПО та кому переплачує

Скільки внутрішньо переміщених осіб зараз отримують допомогу держави? Яка загальна сума виплат? 

За весь час повномасштабної війни таку допомогу отримали 5 млн осіб. Наразі такі виплати отримують біля 2,5 млн ВПО.Це одна з найбільших програм Мінсоцу. У 2023-му на допомогу ВПО передбачено 57 млрд грн. На наступний рік орієнтовно така ж сума. Це дуже багато. 

Статус ВПО люди отримують з 2014 року. Деякі живуть з ним уже 10 років. Це абсурдна ситуація, коли на людину на все життя повісили цей ярлик. Далі держава створила пільги для цієї категорії громадян, потім зрозуміла, що не може їх забезпечувати і створює додаткові перепони. Так, наприклад, було з пенсіями для ВПО (починаючи з 2014 року ВПО мали проходити верифікацію кожні шість місяців для отримання пенсії, – Forbes).

Зараз ми не можемо йти по тому ж сценарію. Потрібно розуміти мету надання виплат/пільг та одразу визначати їхній термін. Зараз ВПО можуть отримати виплати лише на шість місяців із можливістю продовження ще на шість за умови незадовільного майнового стану.

Мета таких виплат – реінтеграція людини на новій території, та цей процес не може тривати нескінченно. За пів року особа може знайти собі роботу, під час війни це тим більше необхідно робити. Поділяю позицію президента, що люди зараз мають або воювати, або працювати. 

Далі людина може отримувати пільги, при необхідності за певною категорією – інвалідність, бідність тощо. Але вже без привʼязки до ВПО. Міністерство реінтеграції розробляє закон, щоб обмежити статус ВПО до пʼяти років. 

ВПО отримують 2000 грн та 3000 грн на дитину. За якою логікою нараховувалася ця сума? 

Виходили з доходу на сімʼю. Традиційно – двоє дітей та двоє дорослих. Тобто на сімʼю ми отримували близько 10 000 грн. Це мінімально достатня сума для наймання житла.

Діє програма «Прихисток», де власникам, які надавали житло для ВПО, повертали кошти за оплату комунальних послуг. Звісно, багатодітні сімʼї або люди з інвалідністю отримували свої виплати додатково до виплат ВПО. 

Перевірки Міністерства показали, що не всі отримувачі потребували дотацій від держави. Яку кількість порушень виявлено?

У серпні Кабмін вніс зміни в постанову щодо виплат ВПО. Якщо людина понад 30 днів перебуває за кордоном без поважних причин (лікування, відрядження тощо), то вона втрачає право на виплати. 

Ми звірилися з Державною прикордонною службою та припинили виплати тим, хто не відповідає новим критеріям. Це близько 112 000 осіб. Для бюджету – зменшення видатків орієнтовно на 400 млн на місяць. Наразі така верифікація відбувається постійно.

Також щомісяця ми проводимо перевірки щодо людей, які повернулися до свого постійного житла або мали власне житло. Таких було понад 12 000. 9500 були виявлені померлими. Ще 9800 осіб проживали на територіях, які перебували під окупацією або були близькі до лінії фронту, але зараз там не ведуться активні бойові дії, а отже переїзд не дає право на отримання виплати. 

Люди, які виїхали за кордон – не єдина категорія. Наприклад, скільки виявлено людей, дохід яких не потребував дотацій від держави?

Був випадок, коли людина отримувала допомогу від держави майже рік і при цьому придбала Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року, вартість якого понад 9,5 млн грн. 

Також зафіксовано близько 250 осіб, які здійснили операції на суму понад 100 000 грн. Ще 80 осіб купили квартири чи земельні ділянки на понад 100 000 грн. 

Чи можна було уникнути цієї ситуації, наприклад, почати перевірку швидше? 

Програма започаткована у перші дні війни, тоді ніхто не розумів, скільки вона триватиме і тому не ставили обмежень. Коли ситуація з ВПО стабілізувалася, ми почали запускати інші механізми – ваучери на навчання та перекваліфікацію, гранти на відкриття власної справи тощо.

Формувати політику щодо ВПО – це компетенція Мінреінтеграції. Наскільки мені відомо, вони прийняли рішення провести перевірки після проходження зими, яка цього року була доволі важка через постійні відключення світла. Тож люди переїжджали між областями. Далі два місяці постанову розробляли, йшли громадські обговорення тощо. Тому вийшли на ці терміни.

Оксана Жолнович /Артем Галкін

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. Фото Артем Галкін

Послуги замість грошей для ВПО та підтримка ветеранів

Якщо казати про перехід ВПО на самозабезпечення. Як тут допомагає держава? 

Виплата в багатьох випадках не розвʼязує проблему людини. Зазвичай крім цієї виплати людині потрібно ще щось. Для ВПО – доступність житла, сприяння в пошуку роботи. Якщо це мама з дитиною – то дитячий садочок, інакше вона фізично не зможе працювати. Якщо людина в депресії – психосоціальна підтримка; алкогольна чи інша залежність – секції, що працюють з такою залежністю; родина, де низькі батьківські компетентності, то потрібна людина, яка допомагатиме та вчитиме правильному поводженню. 

Задача Мінсоцу не лише надати виплати, а й розвивати систему соціальних послуг, які допоможуть людині вийти зі складних життєвих обставин. Наприклад, допомогти адаптуватися до нових умов життя ветеранам, супроводжувати людей з інвалідністю у працевлаштуванні та на робочому місці, допомогти батькам підвищувати батьківські компетенції для підтримки сім’ї тощо.

Скільки на такий перехід потрібно часу?

Зараз у нас не існує інституту послуг. Закон про соціальні послуги набув чинності у 2020-му. Ми лише на шляху формування цих інституцій – починаємо напрацьовувати стандарти. 

Наразі відбувається дискусія з нардепами про необхідність перетворення соціальних установ у комунальні підприємства, а також можливість закупівлі таких послуг не лише у держави, а й приватних надавачів. Тут потрібні зміни до законодавства. 

Сьогодні в нас за послуги відповідають Територіальні центри обслуговування, які наймають перукаря, чоботаря тощо, бо так написано. Як правило, вони не орієнтується на потреби громади, а працюють за прописаним стандартним переліком. 

Ми вже почали розширювати спектр послуг, наприклад, додали фахівця з психосоціальної підтримки та координатора волонтерів, який може обʼєднувати у громадах наявний ресурс і спрямовувати його на необхідні потреби. Також догляд за ВПО. Бо коли ти даєш надбавку на догляд, а фізично не надаєш інструментів, то це нічого не вирішить.  

На 2024-й на соціальні послуги заклали близько 1 млрд грн. Йдеться про закупівлю послуг психосоціальної підтримки та соціальної адаптації й відновлення. А також – послуги з догляду та проживання для ВПО й співфінансування підтриманого проживання по догляду за людьми, які потребують підтримки. Але за нашими оцінками, щоб впровадити соціальні послуги за аналогом, які є за кордоном, необхідно понад 200 млрд грн.  

Це кошти не державного, а місцевого бюджету. На місцях вони є, але немає культури їхнього конкретного спрямування. Інший виклик – нестача понад 7000 соціальних працівників по країні. 

Повноцінний перехід до системи соціальних послуг займе близько пʼяти років. 

Ще одна пільга, яка викликає подив – так звані «оздоровчі» путівки або оздоровчі виплати для державних службовців. Чи не доцільно від цієї практики відмовитися? 

Це компетенція Мінекономіки. Моя думка, як людини, а не посадовця, ці доплати потрібно залишити, поки не буде переглянута система виплат держслужбовцям. Наприклад, у нашому міністерстві – великий кадровий голод, ми не можемо закрити велику кількість посад.  

На держслужбі відповідальність вища, а заробітна плата нижча, ніж у приватних компаніях. Люди не хочуть йти на зарплату на умовні 15 000 грн. У районах та областях ця цифра ще менша. 

Ця доплата виплачується у розмірі одного посадового окладу і це не виходить за рамки трудових відносин, адже на приватних підприємствах так само є «тринадцята» зарплата.  

Міністерство декілька разів намагалося переглянути радіоактивні зони та виплати постраждалим від Чорнобильської катастрофи. Чому цей процес відбувається так важко? 

Він потребує різних експертиз, які має провести Міністерство довкілля та визначити новий перелік радіоактивних зон. Лише після цього Мінсоц може переглянути свою підтримку. 

Зараз є питання щодо окремої категорії людей, які реєструються на територіях, що підпадають під радіоактивні, проживають там два роки й потім претендують на доплати до пенсій. Це неправильна історія. 

Їхня кількість за період з січня 2022 року по липень 2023-го збільшилася з 10 000 осіб до 110 000 людей, або в 11 разів. Середній розмір підвищення, визначеного на виконання судових рішень, у серпні 2023 року становить 10 100 грн. Відповідно середній розмір пенсійної виплати у 110 000 непрацюючих пенсіонерів складає від 12 193 грн до 15 305 грн.

Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають отримувати підтримку, бо вони ризикували своїм життям і здоровʼям. Люди, які постраждали та мають інвалідність – теж. 

Зараз в Україні понад 1,6 млн людей, які вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. У 2023-му відповідні виплати становлять 2,15 млрд грн. Приблизно аналогічну суму закладаємо у 2024 році.

Які механізми та програми існують для адаптації ветеранів? 

Дуже важливо не сегрегувати людей. Маємо надавати всі послуги в громаді, які ветеран потребує на рівні з усіма. Не потрібно створювати окремих медзакладів, протезування можна проводити в уже існуючих, але за вищими тарифами. Зараз ми закладаємо втричі більший тариф на протезування військових, те ж саме стосується й пенсійних забезпечень, які є вищими. 

Ветерани мають отримувати всі соціальні послуги, які їм потрібні. Але також виокремлюємо й специфічну – соціального відновлення захисника та родини ветерана. Бо всі члени сімʼї проживають великий стрес, а їхній побут та мислення трансформуються. 

Ми запровадили послугу соціального відновлення, в межах якої ветеран разом зі своєю родиною зможуть відновитися під супроводом психологів і соціальних працівників. Програма розрахована на 10 днів.

Сімʼя може обговорити всі проблемні питання. Наприклад, дружини часто не розуміють, що саме можна питати у військових, а що не варто, як поводити себе у випадку тривоги та агресії тощо. 

Далі вже у громаді можна отримати додатково консультації психолога за потреби.  

Артем Галкін

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. Фото Артем Галкін

Індексація у 2024-му та накопичувальні пенсії у 2025-му

Три роки тому країна перейшла на монетизовані субсидії. Який це має ефект?

Ми маємо високу фінансову дисципліну. 98% громадян, які отримують субсидії, сплачують за комунальну послугу вчасно.

Чим індексація пенсій цього року відрізнятиметься від наступного? Розкажіть детальніше про бальну систему нарахування? 

Враховуємо два критерії – кількість років, які людина працювала, та суму внесків, що сплачувала. Далі порівнюємо заробітну плату з середньою зарплатою, яка є зараз. Якщо дорівнює – 10 балів, менше – 8 балів, а якщо більше – 12 балів. Бали сумуються за всю кількість років. За такою системою, якщо у людини 35 років трудового стажу, то її пенсія не буде меншою, ніж 40% від заробітку. 

Найменша індексація буде у людей, які вийшли на пенсії в останні три роки, бо їхні виплати відповідають ринку. На відміну від людей, які отримали пенсію у 2000-х роках. Якщо дуже спрощено, то людина отримує пенсію за формулою, де базою для нарахування пенсії є середня зарплата за останні три роки. Індексація пенсій проводиться на рівень інфляції відповідно до останніх трьох років. Тобто системно занижували пенсію такій категорії громадян. І в результаті в нас є люди, які отримують 2500 грн. 

А люди з таким самим стажем, які вийшли у 2019 році, отримують 5000 грн. Звісно, ідеальний варіант проіндексувати пенсії всім, але на це потрібно близько 300 млрд грн. Це шалені гроші. В нас у 2024-му закладено лише 100 млрд грн. 

Тому ми підтягуємо тих, хто отримує найменше. Це близько 60% від загальної кількості. 

Чи доцільно перерахування для тих категорій, у яких пенсії й так є великими порівняно з іншими? Наприклад, у суддів, прокурорів тощо.    

У спеціальних пенсіях виокремлюватимемо страхову частину, яка обраховуватиметься балами. Зараз діє обмеження по індексації у 1500 грн.  

У кожній країні є політика щодо підтримки певних категорій, таких як військові, держслужбовці, судді, правоохоронці тощо. Бо вони несуть посилений тиск впродовж своєї діяльності. 

Думаємо над тим, як можна працювати з тими надбавками до спеціальних пенсій, виходячи з економічної ситуації в країні. Але цей дизайн на початковому етапі.

Що потрібно Україні наразі для переходу на накопичувальну пенсійну систему?

Орієнтуємося на 2025-й аби сформувати весь дизайн накопичувальної пенсії. Є домовленість, що ми не обтяжуємо ані роботодавця, ані працівника. Підвищення податку не буде. 

Як варіант спрямування на накопичення коштів з Фонду безробіття, бо там наразі є профіцит. Згідно з проектом бюджету на 2024-й, наступного року у Фонд безробіття буде перераховано 10 млрд грн.  

Також нам потрібно створити Державний фонд, який опікуватиметься накопиченнями. Перші три роки кошти йтимуть туди, потім буде змога переходити на недержавні фонди. Ще одне питання – збереження накопичень і захист їх від інфляції. Розглядаються інвестиції в золото, ОВДП, цінні папери тощо.

Це попередній план, звісно, нас чекає дискусія в парламенті. Закон потрібно ухвалити до першої половини наступного року, щоб у 2025-му вже мати дизайн реформи. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні