Влада шукає додаткові надходження до бюджету наступного року. Одним із джерел мають стати банки, які за три квартали 2023 року отримали 110 млрд грн чистого прибутку. Просте рішення не обовʼязково приведе до потрібного результату, застерігають економісти.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Вже узгоджений розмір ставки податку на «надприбутки банків», ухвалений Верховною Радою в першому читанні, може зазнати кардинальних змін.
Хороша новина для банкірів: замість виплати до бюджету 36% з прибутків 2024–2025 років банкам можуть встановити менший податок, який натомість не обмежать лише двома роками. Погана: Мінфін, НБУ та навіть МВФ начебто виступають за додаткове оподаткування банків не лише з наступного року, а й ретроспективно за 2023-й, розповіли Forbes двоє депутатів з фінансового комітету Ради та двоє топпосадовців, дотичних до підготовки закону. Ставка податку на 2023-й, за словами трьох із них, може перевищити 50%.
Чому влада готова піти на збільшення ставок заднім числом та як працюватиме додаткове оподаткування банків?
Ставки податку на прибуток для банків. Версія 2.0
Верховна Рада 19 жовтня ухвалила в першому читанні законопроєкт №9656-д, який передбачає збільшення податку на прибуток для банків до 36% упродовж 2024–2025 років. Це має приносити додатково у бюджет по 10 млрд грн на рік, очікували у фінкомітеті Ради.
Ідея додатково оподаткувати й мегауспішний для банків у фінансовому плані 2023 рік уже тоді звучала в Раді. Проте від неї відмовилися. «Позиція комітету – будь-який податок, навіть якщо він дуже справедливий, не можна запроваджувати заднім числом», – запевняв Forbes менш ніж два місяці тому заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк.
Але за цей час у парламенті, уряді і Нацбанку побільшало побоювань, чи вистачить Україні наступного року фінансування від партнерів. Уже середина листопада, але досі немає погодженої допомоги від основних донорів – США та ЄС.
Дефіцит держбюджету у 2024 році
Парламент 9 листопада ухвалив закон про державний бюджет на 2024 рік. Дефіцит бюджету становить 1,57 трлн грн. Для покриття дефіциту Мінфіну доведеться залучити 526 млрд грн на внутрішньому борговому ринку та 1,67 трлн грн позичити в міжнародних партнерів.
Загальна сума запозичень більша за дефіцит бюджету, бо Мінфіну доводиться ще обслуговувати та погашати минулі борги. У бюджеті на це закладено 626,7 млрд грн.
З очікуваних $41 млрд допомоги партнери України поки що не погодили $29 млрд, казав напередодні голосування за бюджет міністр фінансів Сергій Марченко. У США демократи та республіканці не можуть визначитися з обсягами допомоги Україні та Ізраїлю, а в ЄС Угорщина та Словаччина поки заблокували виділення €50 млрд Україні на наступні чотири роки.
Ініціатором підвищення ставки податку на прибуток для банків був Мінфін, розповіли два депутати з фінансового комітету Ради. Нацбанк та Міжнародний валютний фонд також підтримали ідею, додали співрозмовники Forbes.
Ідеться про так зване ретроспективне оподаткування за 2023 рік. Остаточна цифра ще погоджується, але Мінфін виступає за більшу ставку, ніж 36%, що її було ухвалено в першому читанні, зазначив на правах анонімності співрозмовник в уряді. Попередньо обговорюється ставка 52–54%, повідомив топпосадовець однієї з держструктур, дотичний до підготовки цих змін.
«У нас немає вибору, з фінансами все дуже складно, – каже депутат фінкомітету Ради. – Ми (депутати комітету. – Forbes) нічого не можемо зробити».
Forbes звернувся по коментар до голови комітету Данила Гетманцева. Він не підтвердив і не спростував цю інформацію, зазначивши, що депутати разом із Мінфіном, НБУ та МВФ розглядають різні пропозиції про оподаткування надприбутків банків.
«До ухвалення комітетом рішення я утримаюся від коментарів, – зазначив він. – Скажу одне: вони всі складні та обумовлені надважкою ситуацією у публічних фінансах».
Як можуть бути оформлені зміни і коли? У законопроєкті до другого читання буде написано, що за підсумками року банки мають сплатити додаткові податки за весь рік, каже топпосадовець, дотичний до підготовки документа.
На друге читання документ піде наприкінці листопада, каже депутат фінкомітету. Співрозмовник в уряді прогнозує, що це станеться тільки після того, як цю ідею буде остаточно узгоджено з МВФ та відображено в оновленому меморандумі з Фондом після чергового перегляду Програми розширеного фінансування (EFF).
Скільки це дасть додаткових коштів у бюджет? Збільшена ставка для банків за 2023 рік (50%+) дасть бюджету-2024 додаткові 24 млрд грн, каже депутат профільного комітету, з яким спілкувався Forbes.
Що буде у 2024 році й надалі? Підвищені ставки залишаться з банками впродовж наступних років, стверджують троє співрозмовників. Проте остаточного рішення про розмір ставки податку поки що немає. Один із депутатів каже, що зараз обговорюють ставку податку на прибуток у 25%, проти 36% – у першому читанні законопроєкту, і діятиме вона постійно, а не два роки, як планували раніше.
Плюси і мінуси додаткового оподаткування банків
Запровадження додаткового оподаткування виправдане, бо з фінансами Україні зараз дуже важко, вважає старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай.
Подібні податки на надприбутки (windfall tax) поширені у світі, це не ноу-хау для України, зазначає Гайдай. І йдеться не лише про банківський сектор, а часто й про сировинні галузі, додає він.
Українська влада обрала банківський сектор, бо саме він отримував надприбутки в умовах воєнного стану – це побічний ефект нинішнього монетарного дизайну, вказує Гайдай. Зокрема, йдеться про прибутки банків від високих ставок за депозитними сертифікатами та ОВДП. У результаті за девʼять місяців цього року банки отримали 110 млрд грн прибутку.
Чи є інші джерела? У частині оподаткування бізнесу уряд вже «дійшов до межі», заявив напередодні ухвалення бюджету міністр фінансів Сергій Марченко.
Та чи дасть оподаткування банків великий ефект? Тут є сумніви, каже фінансова аналітикиня Наталя Задерей.
По-перше, більшість прибутку сконцентрована у державних банках, пояснює Задерей. Так, за вісім місяців пʼять держбанків отримали 63% від загального обсягу прибутку – 59,8 млрд грн з 95,1 млрд. І з цих прибутків держбанки сплачують дивіденди, тобто вони заплатять більше коштів як податки, але менше – як дивіденди.
По-друге, після зниження облікової ставки Нацбанком зменшаться процентні доходи банків, каже Задерей. Це основна складова їхнього прибутку. За вісім місяців 2023-го чистий процентний дохід усіх банків становив 129,3 млрд грн, свідчить статистика НБУ.
По-третє, через невизначеність в економіці банки ще будуть доформовувати резерви під кредитні ризики, що також знижуватиме їхні прибутки, додає вона.
Які ризики є для ринку? Збільшувати податки заднім числом – небезпечна ідея, бо це – зайве підтвердження ризиковості регуляторного середовища, вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. І це в країні, яка гостро потребуватиме інвестицій після війни, додає він.
Підвищення ставки заднім числом буде негативним сигналом для інвесторів, погоджується Задерей.
Постійне підвищення ставки тільки для банків є дискримінаційним, тож Демків прогнозує, що гравці ринку можуть звернутися до Конституційного Суду. «І можуть початися розмови про оподаткування інших галузей, де спостерігалися вищі прибутки, зокрема агросектора», – додав він.
Також довгострокове підвищене оподаткування може призвести до перекладання навантаження на клієнтів через зростання комісій, додає Гайдай з ЦЕС.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
