Голова НБУ Андрій Пишний став гостем чергового випуску Business Breakfast від Forbes Ukraine. Що буде відбуватися в економіці в найближчі квартали? Які настрої має бізнес? Як Україна готується до можливого зниження міжнародної допомоги? Та де брати сотні мільярдів для наповнення держбюджету? Головне з великого інтерв'ю
Форум «Енергія бізнесу» у Києві вже 9 жовтня
Бізнес будує нову енергореальність, забезпечуючи незалежність в умовах блекаутів. 9 жовтня на форумі «Енергія бізнесу» обговоримо технології та інвестиції, що змінюють правила гри на енергоринку. Дізнайтеся, як адаптувати бізнес до майбутніх енергетичних викликів, за посиланням.
Голова НБУ Андрій Пишний, 49, зберігає оптимізм, навіть говорячи про ситуацію в енергетиці. «Пристосуватись до складних умов змогли навіть металурги», – каже він. Раніше очільник Нацбанку виношував ідею враховувати «стійкість українців» при оцінці макроекономічних параметрів.
Те ж стосується і облікової ставки, де НБУ зупинив цикл зниження через прискорення інфляції та амбіційного плану наповнення бюджету цього року за рахунок ОВДП. Голова Нацбанку не відкидає позитивних сценаріїв. «НБУ працює з тим, що повинно відбутися завтра», – констатує він.
Яким це «завтра» бачить сам Пишний?
Пряму мову Андрія Пишного скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Про зростання ВВП, дефіцит електроенергії та очікування НБУ на IV квартал
Станом на вересень Україна знаходиться в базовому сценарії оновленого в липні макропрогнозу НБУ. Наступне оновлення буде 31 жовтня. Зараз економічне зростання дещо прискорилось. Плануємо збільшити ВВП цьогоріч до рівня 3,7%.
Дефіцит електроенергії буде приблизно 7%. Ризик можливих поновлень російських атак існує, але поки що Україна залишається в базовому сценарії, і оцінка дефіциту, не виключаю, може бути поліпшеною.
Український уряд, бізнес, навіть металурги змогли адаптуватися: собівартість електроенергії суттєво знизилась, обсяги виробництва відновились через імпорт електроенергії, створення автономних систем енергопостачання, почалася відбудова зруйнованих потужностей.
У червні банки, на які припадає 87% активів системи, підписали меморандум, який сформував ринковий патерн пільгового кредитування для відновлення енергетики. Він стосується малих та великих потужностей (від €500 000 до €25 млн). Кілька тисяч заявок. Загальна сума погоджених кредитів становить 7,2 млрд грн (із них профінансовано близько 1,5 млрд грн, – Forbes). Ставка кредитування становить не більше 13,5%.
Вже профінансовано 100 МВт потенційної потужності, може бути профінансовано ще більше, тому що система почала набирати обертів.
Ця зима не буде простою, і наслідки дефіциту будуть відчуватися. Кожен із нас якоюсь мірою повинен стати енергетиком. Громадяни, які потребують забезпечити помешкання автономними джерелами енергоживлення і енергозабезпечення, можуть скористатися державною програмою кредитування під ставку 0%. Для бізнесу банки пропонують комерційне кредитування.
НБУ почав будувати систему Power Banking у жовтні 2022 року. За цією програмою сьогодні 2440 відділень можуть функціонувати в умовах повного блекауту.
Настрої бізнесу погіршились: яка тенденція
З весни НБУ почав фіксувати спад настроїв ділової активності, який влітку знову почав поступово знижуватися. Показники за серпень, навпаки, почали покращуватися. Це свідчить, що бізнес психологічно адаптовується.
НБУ працює з тим, що повинно відбутися завтра. Саме від інфляційних та курсових очікувань залежить, чи будете ви вкладатися в модернізацію, чи думаєте про розвиток свого бізнесу, експортну експансію.
Майже на кожній нараді чи зустрічі я чую слово «невизначеність». Я його ненавиджу. Ми оголосили їй війну. Макрофінансова стабільність – це наша мета і мандат як Національного банку, але це водночас і ресурс. І, напевно, один із найбільш потужних. Він дозволяє бізнесу побачити перспективу, а державі – побудувати стосунки з міжнародними партнерами і забезпечити їхню підтримку.
Андрій Пишний, голова Національного банку України Фото Артем Галкін для Forbes Ukraine
Що робитиме НБУ, якщо міжнародна підтримка послабиться
Перша складова цього питання – чи мають міжнародні партнери зобовʼязання з підтримки України? Так, мають. Щоб вони були активовані, потрібно реалізовувати план структурних реформ. Звичайно, партнери знаходяться в своїх політичних циклах, що створює додатковий тиск для України, як ми побачили цьогоріч, коли пів року чекали відновлення допомоги США. Але це нормально, бо це демократичний процес.
Нам важливо отримувати достатній і ритмічний обсяг фінансової допомоги, тому що війну на паузу поставити неможливо. Якщо утворюється розрив, нам потрібно покривати його за рахунок власних обмежених ресурсів, прискорюючи видатки або секвеструючи їх.
Для того щоб політична воля була на нашу користь, Україна повинна мати голос. Цей голос зʼявляється тоді, коли ми виконуємо свою частину зобовʼязань.
Україна отримала в 2024-му $24,6 млрд, з яких $13 млрд дав ЄС, $3,9 млрд – США, $3,1 млрд – МВФ. Цього року очікується отримання всієї заявленої суми у $38 млрд.
Ще одне фундаментальне зрушення – поява механізму ERA, що дозволить Україні до кінця року отримати €50 млрд. Це рішення потребує складних політичних домовленостей та юридичного оформлення і має внутрішню опозицію (Угорщину).
НБУ сприймає ці можливі надходження як позитивний ризик. Тобто якщо кошти надійдуть, ми зможемо зробити більше і швидше багато корисного для української стійкості, але якщо цього не станеться, ми залишимося в базовому сценарії. Але МВФ під час перемовин протягом пʼятого перегляду програми врахував ці доходи як стійке джерело в 2025 році.
Чи буде Нацбанк підвищувати облікову ставку
Ми прогнозували прискорення інфляції. Баланс ризиків зміщений у бік подальшого прискорення, саме тому НБУ зупинив цикл зниження облікової ставки (19 вересня Нацбанк вдруге поспіль залишив облікову ставку на рівні 13%, – Forbes). Також дали так званий двосторонній forward guidance, зазначивши, що будемо діяти в залежності від ситуації.
Інфляційна динаміка знаходиться в межах нашого прогнозу, через це доцільності робити більш жорсткою монетарну політику немає. Якщо реалізуються позитивні ризики, зокрема надходження коштів від заморожених російських активів, це, можливо, дозволить нам відновити цикл помʼякшення політики.
Чи дійсно МВФ наполягав на послабленні гривні для підтримки бюджету
Мандат національного банку – це цінова стабільність, фінансова стабільність, підтримка політики уряду. Саме в такому порядку. Курс гривні визначає не МВФ чи уряд (напередодні перемовин на початку вересня агентство Bloomberg повідомило, що МВФ планує спонукати НБУ швидше девальвувати гривню та пом’якшити монетарну політику, оскільки це могло би збільшити надходження до бюджету в нацвалюті та здешевити запозичення, – Forbes). Це наша відповідальність у повній мірі.
Нацбанк майже рік тому ухвалив рішення про відмову від фіксованого курсу і перехід до керованої гнучкості. Ми це робили з повним розумінням того, що курс повинен виконати функцію поглинача шоків, які формуються внаслідок внутрішніх та зовнішніх факторів.
Але якщо він із поглинача шоків перетворюється на їх генератора, це може нівелювати усі наші досягнення за ці два роки. Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні поступово повертатися всім економічним агентам: і бізнесу, і уряду, і населення.
Девальвація робить суттєвий внесок в процеси, повʼязані з інфляційною динамікою. Двознача інфляція суттєво впливає на привабливість гривневих активів. Це один із наших стратегічних пріоритетів. Це важливо для функціонування ринку внутрішнього боргу, який, зокрема, цього року має відіграти вирішальну роль у покритті бюджетного дефіциту. Привабливість гривневих активів повинна також стимулювати українське населення тримати свої заощадження в гривні, і вони мають бути захищеними від інфляції.
З моменту запровадження керованої гнучкості обсяг операцій без участі НБУ зріс втричі, а в деякі місяці – в чотири рази. НБУ прибрав явище множинності курсів. Зараз спред між офіційним та роздрібним курсами складає 0,3%. Минулоріч було 10–12%, у 2022-му було навіть 20–25%. Це, знову ж, про скорочення зони невизначеності.
Андрій Пишний, голова Національного банку України Фото Артем Галкін для Forbes Ukraine
Про співпрацю МВФ і Росії
Анонсована місія МВФ до Росії стала неприємною несподіванкою для нас, навіть провокацією з боку РФ, яка вийшла з цим повідомленням саме в день початку роботи місії фонду в Україні.
НБУ висловив чітку позицію щодо неприпустимості відновлення взаємодії МВФ як стратегічної глобальної міжнародної організації з РФ. Росія не заслуговує нічого, крім поглибленої ізоляції і санкцій.
Ця проблема сформувала певне емоційне тло для перемовин. Ми були дуже категоричні. Були певні дії на дипломатичному рівні. Як результат – МВФ призупинив організацію місії на невизначений термін.
Про фінансування потреб бюджету та привабливість ОВДП
Нам вдалося відновити функціональність ринку внутрішнього боргу. В минулому році це дозволило провести 100% роловер (погашення облігацій старих випусків та залучення аналогічної суми коштів у нові випуски, – Forbes) і забезпечити 80 млрд грн нового фінансування для потреб уряду.
2024-й демонструє, що облігації внутрішнього державного боргу залишаються привабливим гривневим інструментом для юридичних осіб і для населення.
Рівень роловеру складає 154%, більш ніж 260 млрд грн уже залучено урядом на ринку внутрішнього боргу з початку 2024-го. Інвестиції українців в ОВДП зросли з 30 млрд грн на січень 2023-го до 69 млрд грн станом на вересень.
Цикл помʼякшення монетарної політики, який НБУ розпочав в першому півріччі минулого року, дозволив уряду знизити вартість запозичень приблизно на 10 відсоткових пунктів.
Монетизація бюджетного дефіциту є небажаною. Це найбільш небезпечне джерело покриття бюджетної потреби.
Чи вважає НБУ, що попиту на ОВДП до кінця року вистачить, щоб покрити потреби бюджету без монетизації Нацбанком? Так, ми вважаємо, що наші нещодавні стимулючі заходи, а також збереження привабливості гривневих активів стимулюватимуть цей попит.
19 вересня Нацбанк оголосив про зміну параметрів дизайну монетарної політики. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами знижується на 0,5 в.п., до 15,5%, натомість регулятор підвищив для банків нормативи обов’язкового резервування на 5 в.п. та збільшив до 60% частку резервів, яку банки можуть покривати за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Також у меморандумі з МВФ зазначається, що на базі Ради фінстабільності буде створена підгрупа, яка розглядатиме додаткові джерела бюджетних надходжень, зокрема шляхом розробки індивідуальних стратегій для банків по інвестуванню в ОВДП.
Про підвищення податку на прибуток банків
Запровадження додаткового оподаткування банків може вплинути на виконання планів із залучення коштів до бюджету через ОВДП. НБУ та Мінфін учергове підтвердили свою позицію про небажаність і ризиковість підвищення податку на прибуток банків саме зараз.
Я сподіваюсь, що до другого читання цього закону в нас відбудеться не емоційна та популістична, а технократична дискусія з оцінкою ефективності цього рішення.
В минулому році Нацбанк підтримав ретроспективне оподаткування банківської системи за підвищеною ставкою в розмірі 50%. І також підтримав рішення, повʼязане із застосуванням 25% ставки оподаткування прибутків для банків.
Протягом цього року природа прибутку змінилась: обсяг прибутку, який генерують депозитні сертифікати в структурі доходів банків, знизився з 25% до 16%.
За нашими підрахунками, фіскальний ефект від цього рішення не перевищуватиме 19 млрд грн – 9 млрд грн цього року та 10 млрд грн наступного. І здебільшого за рахунок приватних банків.
У перемовинах із МВФ ми також зійшлися на тому, що шукатимемо системні рішення в сенсі підвищення податків і будемо уникати надзвичайних ходів.
Ми не адвокатуємо банківський сектор. Ми адвокатуємо прогнозованість та ефективність. І вказуємо, що ризики чи навіть шкода від такого рішення можуть перевищувати тимчасові бенефіти.
Про ефект від збільшення податків
Очікуємо комплексного ефекту. Найбільший вплив звісно мало би підвищення ПДВ, але його наразі немає. Решта ефектів доволі помірні з точки зору економічної активності. Через фіскальне помʼякшення всі ці додаткові вилучення через податки потім повертатимуться в українську економіку за рахунок фінансування урядових потреб. І це навіть певною мірою стимулюватиме економічні процеси.
Проінфляційний вплив ми вже врахували і думаємо, що це не матиме якогось додаткового негативного ефекту.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
