Український бізнес адаптувався до воєнних реалій, а зростання економіки України за січень–листопад 2023 року оцінюється на рівні 5,5% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Як банківський сектор може допомогти підприємцям та економіці України? Голова Національного банку Андрій Пишний виокремив п’ять можливих точок зростання, керуючись звітом НБУ про фінансову стабільність.
Фінансова система – це дзеркало економіки. В цьому дзеркалі ми побачили чіткі ознаки того, що український бізнес адаптувався до складних умов повномасштабної війни. Грудневий звіт Національного банку про фінансову стабільність свідчить, що прибутковість реального сектору співмірна із середнім «доковідним» рівнем, а доходи більшості галузей економіки досягли довоєнного рівня. Обсяги виробництва в більшості галузей все ще суттєво нижчі за довоєнні значення, але зростають.
Є п’ять точок зростання, де завдяки синергії бізнесу та банків можливі проривні результати.
Ринок нерухомості та іпотека
Попит на житло зростає (середня кількість договорів, укладених у II-III кварталі 2023 року, майже на 50% вища, ніж середні показники другого півріччя 2022 року), хоч поки що концентрується на вторинному ринку. Співвідношення ціни купівлі та вартості оренди житла на вторинному ринку наблизилося до довгострокового середнього, що свідчить про початок балансування цього сегменту ринку.
Обсяг пільгового іпотечного кредитування за програмою «єОселя» у листопаді поточного року майже вдвічі перевищив середньомісячний обсяг іпотек у 2021 році. Майже всі кредити надаються банками на купівлю готового житла: дві третини – житло на вторинному ринку, третина – на готове житло, придбане у забудовника. Загалом портфель за програмою сягнув понад половину чистого гривневого іпотечного портфеля банків.
Закон 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», що вступив у дію у 2022 році, має підвищити привабливість первинного ринку. Разом із виконанням вимог Меморандуму з Міжнародним валютним фондом про імплементацію європейських стандартів оцінки майна запровадження бази угод з нерухомістю, індексів цін на житлову та комерційну нерухомість.
Ритейл та споживче кредитування
Завдяки адаптації бізнесу до воєнних умов, пожвавленню економічної активності та ринку праці реальні зарплати на підприємствах та доходи підприємців останніми місяцями вищі, ніж кризові показники рік тому. Приріст номінальних доходів населення протягом року компенсував негативні ефекти інфляції, яка водночас суттєво сповільнилася наприкінці року і складає 5,1% у листопаді.
Поліпшені настрої населення підживлюють споживання, яке наразі є основним рушієм економічного зростання. Індекс споживчих настроїв перебуває на історично високому рівні. Це сприяє попиту на короткострокові незабезпечені кредити – за останнє півріччя цей портфель зріс на 21%, що перевищує темпи 2021 року.
Чистий гривневий кредитний портфель домогосподарств у листопаді зріс дев’ятий місяць поспіль. Основа портфеля – незабезпечені споживчі кредити (83%). Темпи їх зростання — майже на 3% щомісяця, і це вище показників 2021 року. Банки готові задовольняти попит, що посилюється. За даними опитування НБУ про умови кредитування, в останні два квартали кредитні стандарти суттєво послаблено.
Внутрішній виробник
З початку 2023 року бізнес нарощує доходи. Прогнози щодо подальшого економічного розвитку оптимістичні: з весни індекс ділових очікувань перевищує нейтральний рівень у 100%. Найліпше почуваються галузі, орієнтовані на внутрішній ринок, – гуртова та роздрібна торгівля, легка та харчова промисловість.
Тривале пожвавлення економічної активності підживлює попит бізнесу на кредити. З червня до листопада чисті гривневі корпоративні кредити зросли на 6,2%, передусім за рахунок підприємств торгівлі та сільського господарства. З початку повномасштабного вторгнення майже всі нові кредити надавалися за підтримки державної програми «5-7-9», але останніми місяцями окремі банки наростили портфелі поза їх межами.
Відновлення економіки, поліпшення фінансових показників бізнесу та обмеженість бюджетних ресурсів підштовхують до звуження фокуса програми «5-7-9». Найближчим часом із периметра дії програми має бути виключено великі підприємства. Великий бізнес з огляду на зниження ставок може знайти ресурси поза межами програми, маючи за плечима непоганий кредитний досвід та історію. І банки мають до цього готуватися.
Малий та середній бізнес
Фокус державної програми «5-7-9» на малому та середньому бізнесі сприяв зростанню ролі цього сегмента. Його поточна частка складає понад 56% чистого гривневого портфеля кредитів бізнесу, чверть якого не належить до бізнес-груп. Цей фокус буде посилено. Як я вже зазначив, програму буде трансформовано.
Програма «5-7-9» відіграла ключову роль для кредитування бізнесу в найскладніший період повномасштабного вторгнення (позики за програмою становлять близько 40% чистого корпоративного портфеля у гривні), і в цей період максимально широкий доступ до неї, в тому числі для великих підприємств, був виправданим.
Наразі, відповідно до Меморандуму із МВФ, програму буде сфокусовано виключно на підтримці малим та середнім підприємствам. Бізнесам, яким складно залучати кредити через безпекові ризики. Операційний дизайн програми також буде скориговано, щоб вона ефективно обслуговувала МСБ, які стикаються з суттєвими барʼєрами у фінансуванні.
Банки до зміщення фокуса цілком готові, набувши непоганий досвід роботи з МСБ з часів запуску програми «5-7-9» у 2020 році. Тому доступ цього сегменту до банківських кредитів і надалі розширюватиметься.
Ставка на якість
Після кризи 2014–2016 років Національний банк суттєво посилив вимоги до оцінки банками кредитних ризиків. Це сприяло переорієнтації банків на фінансово стійкіших клієнтів. Згідно з даними дослідження НБУ, прибуткові компанії після 2017 року у середньому мають на 7,3% більше шансів отримати кредити порівняно з докризовим періодом. Натомість позичальники, які мали дефолтні кредити в минулому, отримують нові кредити на 55% рідше, ніж ті, що справно обслуговували борги.
Посилені кредитні стандарти довели свою ефективність під час повномасштабної війни. Кредитні втрати великі, але не такі катастрофічні, як під час минулої кризи. Наприклад, за 10 місяців 2023 року дефолту зазнало лише близько 5% боржників, що співмірно з періодами макроекономічної стабільності. Ключова причина цих дефолтів – прямі воєнні втрати через бойові дії або окупацію територій.
Вартість кредитів стає доступнішою. У відповідь на поступове зниження облікової ставки середньозважені ставки за гривневими кредитами корпораціям з початку року знизилися на 1,3 в. п., до 18,9% річних. Зміна ставок – один із ключових факторів для подальшого пожвавлення попиту на кредити, свідчать дані опитування банків про умови кредитування.
Отже, відновлення повноцінного ринкового кредитування бізнесу в Україні можливе навіть в умовах війни. Я в цьому впевнений.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
