Вимоги нового закону можуть збільшити вартість послуг на улюблених сервісах українців та збільшать адміністративне навантаження на міжнародні компанії. Вони повинні будуть реєструватися платниками ПДВ на території України, подавати декларації та, ймовірно, сплачувати штрафи
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Понад 29 млн українців станом на січень 2021 року користуються інтернетом. Велика частина цих користувачів регулярно отримує і оплачує рахунки за користування послугами Apple, Netflix, Apple Music. Наприклад, щомісяця оплачуються такі електронні послуги:
- $2.99 – Apple за збільшення розміру сховища для файлів;
- €7.99 Netflix – за доступ до фільмів;
- $4.99 – за музику на Apple Music.
Аналогічно Facebook та Instagram отримують від українців оплату за просування рекламних постів на цих платформах.
1 липня 2021 року було опубліковано закон про оподаткування електронних послуг, які українцям надають нерезиденти, такі як Apple, Netflix, Youtube. Що змінить закон для українських користувачів електронних послуг, а також для компаній-нерезидентів, які надають такі послуги? Чи подорожчають послуги в Україні?
Що регулює новий закон
Закон запроваджує ПДВ у розмірі 20% для операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам.
Закон визначає, що є такою електронною послугою:
- постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів (підписка на електронні журнали, газети, книги, завантаження фото, відео). Наприклад, підписка на журнал The Economist;
- надання доступу до баз даних – юристи у своїй роботі часто використовують базу LexisNexis, де можна знайти матеріали на правову тему;
- постачання електронних примірників або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів, ігор (Netflix, Apple TV, YouTube, Apple Music тощо);
- надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів (Bloomberg, Wargaming);
- постачання послуг з дистанційного навчання в інтернеті (надання доступу до віртуальних класів, таких освітніх ресурсів як Coursera);
- надання хмарної послуги (Apple iCloud, Google Drive тощо);
- постачання програмного забезпечення та оновлень до нього (Adobe тощо);
- надання рекламних послуг в інтернеті (Facebook, Instagram тощо).
Відповідно до Закону такі послуги будуть оподатковуватися ПДВ, якщо одночасно виконуються такі умови:
- їх надає нерезидент, який не має постійного представництва в Україні (цей нерезидент повинен зареєструватися платником ПДВ, про це далі);
- послуги надаються фізичним особам, включно з ФОП, не зареєстрованим платниками ПДВ;
- такі послуги постачаються на митній території України.
Для ФОП – це місце його реєстрації. Для фізичної особи все складніше. Місцезнаходження може визначається за допомогою інтернет-провайдера, мобільного оператора, пристрою, через який відбувся доступ.
Хто буде платити ПДВ з електронних послуг
Якщо всі вищезазначені умови виконуються, електронна послуга оподатковується 20% ПДВ.
Тобто, якщо раніше користувачу приходив щомісячний інвойс від Netflix на суму €7.99, то за умови дії Закону такий користувач отримає інвойс, де ця сума буде або збільшена на 20% ПДВ, або для користувача залишиться без змін, проте включатиме 20% ПДВ. Чи подорожчає сервіс внаслідок нового регулювання, можна зрозуміти, побачивши інвойси.
За задумкою авторів Закону, користувачі оплачують електронну послугу компанії-нерезиденту відповідно до виставленого інвойсу, а ця компанія зобов’язана перераховувати 20% від отриманого до українського бюджету.
Встановлення для іноземних компаній обов’язку сплати ПДВ на території тієї країни, в якій вони надають електронні послуги, – це світова практика. Зокрема, оподаткування електронних послуг передбачене в країнах ЄС, Японії, Білорусі, Росії тощо. У Росії такий закон був прийнятий у 2016 році, а в 2017 році платниками ПДВ зареєструвалося 13 компаній-нерезидентів, які надають електронні послуги.
Таким чином, платити ПДВ у складі вартості послуг буде фізична особа або ФОП, а от перераховувати його до бюджету – нерезидент, який надає електронні послуги та зареєстрований на території України платником ПДВ.
Коли і як нерезиденти повинні реєструватися платниками ПДВ
Компанії-нерезиденти, що надають електронні послуги та не мають постійного представництва в Україні, повинні зареєструватися платниками ПДВ в Україні. Проте це стосується лише тих компаній, які за результатами попереднього календарного року здійснили операцій з постачання електронних послуг на суму, яка перевищує 1 млн грн.
В іншому випадку реєстрація не є обов’язковою та може здійснюватися компанією добровільно.
Закон передбачає, що першим роком, за яким оцінюються обсяги наданих нерезидентом електронних послуг на митній території України, є 2021 рік. Тому окремі нерезиденти будуть зобов’язані зареєструватися платником ПДВ вже до 31 березня 2022 року.
Загалом автори Закону намагалися розробити зручний механізм оподаткування для компаній-нерезидентів. Наприклад, передбачається спрощена реєстрація платником ПДВ в електронній формі за допомогою спеціального електронного сервісу. Усі документи, включно з деклараціями, компанія зможе подавати англійською. Проте поки що влада не розробила підзаконний акт, який би регулював порядок реєстрації платником ПДВ, подання декларацій тощо.
Окрім цього, компанії-нерезиденти, які зареєстровані платниками ПДВ, звільняються від обов’язку складати податкові накладні на операції з постачання електронних послуг. На відміну від резидентів іноземні компанії подаватимуть спрощену податкову декларацію та матимуть можливість сплачувати ПДВ в іноземній валюті, а не в гривні. Ставка податку становитиме 20% від вартості електронних послуг, які постачаються в України.
Санкції для нерезидентів
Якщо компанія-нерезидент у встановлений термін не подасть спрощену податкову декларацію або не сплатить грошове зобов’язання, податкова направляє їй податкове повідомлення. Водночас компанії-нерезиденти так само, як і українські компанії, матимуть право подавати скарги на податкові повідомлення, проте виключно за допомогою електронного сервісу.
Також автори Закону передбачили можливість притягнення компаній-нерезидентів до фінансової відповідальності. На компанію-нерезидента, яка постачає електронні послуги без реєстрації платником ПДВ (якщо вона є обов’язковою), накладається штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат. Станом на сьогодні це 180 000 грн.
Скасований податок на рекламу
Наразі Податковий кодекс містить норму (пункт 141.4.6), відповідно до якої українські замовники реклами, які сплачують іноземним компаніям за рекламні послуги, мають обов’язок сплатити в Україні податок на прибуток – 20% від тієї суми, яку вони витратили на оплату послуг (так званий «податок на рекламу»). Водночас платник не утримує 20% від суми, виплаченої нерезиденту, а додатково за власний рахунок сплачує суму, яка становить 20% від коштів, витрачених на оплату рекламних послуг.
Натомість Закон виключає з Податкового кодексу згаданий вище пункт 141.4.6 з 1 січня 2022 року.
Як Закон вплине на ринок
Скасування чинного «податку на рекламу» зменшить податкове навантаження з податку на прибуток для українських компаній, які замовляють рекламні послуги в нерезидентів.
Запровадження ПДВ для іноземних компаній, які надають електронні послуги, можливо, і не вплине на фінансові показники в Україні, якщо вони відповідно збільшать вартість послуг. Проте вимоги Закону збільшать адміністративне навантаження: компанії повинні будуть реєструватися платниками ПДВ на території України, подавати декларації і, ймовірно, сплачувати штрафи.
Що ж до кінцевих споживачів, наразі складно передбачити, чи вплине нововведення на вартість електронних послуг, – це буде залежати від політики компанії-нерезидента на українському ринку. Ризик подорожчання послуг існує, і вже можна задуматися над оформленням річних підписок на улюблені ресурси за старою ціною.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
