Верховна Рада 21 жовтня розгляне законопроєкт №14025, який пропонує оподатковувати доходи, отримані через цифрові платформи. Чи стане це ключем до легалізації мільйонів українських інтернет-підприємців та які кроки необхідно доробити, щоб ринок працював на економіку та малий бізнес? Розповідає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
21 жовтня Верховна Рада розгляне законопроєкт №14025 про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Документ, через непорозуміння, отримав у народі назву «законопроєкт про податок на OLX». Хоча на «дошки оголошень», такі як OLX, Aviso, RIA та інші, він не поширюється, окрім випадків, коли оплата здійснюється через платформу, як у випадку з OLX-доставкою.
Однак це не єдине непорозуміння, пов’язане з цим законопроєктом.
Саму ідею пільгового оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи – за здачу в оренду нерухомості та транспортних засобів, надання послуг і продаж товарів – критикують як з правого («ще один податок, дайте людям спокійно заробляти на життя»), так і з лівого («ще одна пільга, всі повинні платити однаково»).
На сьогодні ці доходи є частиною тіньової економіки, що, з одного боку, порушує податкову справедливість та чесну конкуренцію, а з іншого – поширює в суспільстві неправову культуру. Але, згідно з чинним законодавством, фізичні особи повинні платити ПДФО та військовий збір з «чистого доходу» (разом – 23%), обчислення яких вимагає певних знань і навичок у бухгалтерії. Їх мають далеко не всі, а перевірки несуть величезний елемент дискреції, що може призвести до корупційних ризиків. Природно, цього всіляко уникають.
Компромісом стала спрощена система оподаткування, на якій працюють близько півтора мільйона ФОПів. Але навіть вона виявилася недостатньо привабливою для ще майже мільйона людей, які на 2021 рік працювали неофіційно через цифрові платформи.
Спочатку Мінфін бачив собі імплементацію DAC7 як обкладання всіх таких постачальників на загальних умовах. На щастя, вдалося переконати уряд та депутатів, що це тупиковий шлях, і досягти компромісної концепції, на якій базується законопроєкт №14025. 5% податку з надходжень (плюс, на жаль, ще 5% військового збору – до завершення воєнного стану). Це трохи гірше, ніж умови 3 групи єдиного податку, але в межах «десятини». І, головне, без жодних складнощів, реєстрацій, обліку, а відповідно без дискреційних перевірок фізичних осіб.
Це досягається внаслідок того, що платформи погодилися взяти на себе роль податкових агентів, а також, ймовірно, частину податку – тобто таксисти, курʼєри, репетитори не будуть самі реєструватися як ФОП (і не будуть нести відповідальність за своє майно), а також не повинні подавати звітність. Однак їхні доходи стануть легальними, що дозволить отримати доступ до кредитів під звичайні відсотки, віз і взагалі дозволить почуватися повноправними громадянами. Держава планує отримати від них 14 млрд грн у 2026 році, і ця сума вже закладена в бюджет.
«Спляча» норма
Найбільше суперечок виникло щодо «продажу товарів». Чинне законодавство неправомірно вважає «доходом» надходження від реалізації будь-якого майна – формально, з продажу вживаного дитячого візочка потрібно платити 18% ПДФО. На щастя, ця норма була «сплячою» через її очевидну абсурдність.
Але з іншого боку, неофіційні торговці займають значну частку ринку, масово продають контрабандні та підроблені товари, складаючи нечесну конкуренцію легальній торгівлі, зокрема чесним ФОП. Коли податкова спробувала боротися з ними, «листи щастя» почали приходити, в тому числі законослухняним громадянам, які нещодавно продали кілька особистих речей.
По-хорошому, потрібно було б вивчити це питання і раз і назавжди визначити чіткі критерії для відокремлення підприємницької діяльності від продажу особистого майна. Але поки депутати обмежилися порогом у €2000 на рік при продажу через платформу, без обмеження кількості транзакцій. Це є достатньо розумним тимчасовим рішенням.
Однак на майбутнє варто було б урегулювати це питання раз і назавжди. Тим більше, що особисте майно часто продають на «барахолках» через форуми або той самий OLX, але без доставлення. І поки діє нинішня норма, це все формально незаконно.
Також необхідно амністувати минулі доходи тих, хто після прийняття закону вийде з тіні.
В цілому, є надія, що якщо всі плановані Комітетом правки перед першим читанням будуть внесені в законопроєкт, і не додадуть «шкідливих» нових правок, – він може частково повторити успіх «спрощенки», яка колись вивела з тіні мільйони мікропідприємців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
