Україна 33 роки намагається реформувати судову систему. Чинний і ще один крок у цьому напрямі – Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на п’ять років. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра розповідає, які наразі є виклики впровадження змін і яку систему правосуддя ми можемо мати у фіналі
Україна намагається реформувати систему правосуддя з моменту набуття незалежності. Багато політиків побудували на цьому свій політичний капітал, а саме реформування пройшло через кілька етапів, під час яких змінювалися і завдання, і бачення, і структура системи судів.
Реформувати судову систему – складний виклик. Це не просто написати, затвердити і побігти виконувати. Це складний соціальний процес, який вимагає залучення усіх: усіх гілок влади, громадськості, лідерів думок, експертів. А коли це все помножене на довготривалу війну та вже майже три роки – повномасштабну, завдання виглядає непосильним.
Водночас реформа системи правосуддя є ключовим елементом на шляху України до членства в Євросоюзі. Швидкість інтеграції, якої так прагне суспільство, залежить від здатності трансформувати цю систему.
Ми вже на пів кроку в цьому напрямі. Вже є напрацьована Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на п’ять років. Її пропозиції сформовані на аналізі чинної ситуації в судовій системі. Нам потрібна була дорожня карта, де покроково описано наш шлях судової реформи.
Поточний стан справ у судовій системі. Головні виклики
Вплив війни: знищено або пошкоджено приміщення судів (втрачено значну частину матеріально-технічної бази). Втрата і знищення проваджень, зміна територіальної підсудності судових справ низки судів. Збільшення кількості справ, зокрема воєнні злочини, захист прав ветеранів війни, постраждалих внаслідок збройної агресії, внутрішньо переміщених осіб.
Загальні проблеми: надмірне навантаження на суди, порушення строків судового розгляду, належного рівня диджиталізації.
Незавершеність системи правосуддя у публічно-правових спорах і системі вищих спеціалізованих судів, недостатня функціональна ефективність органів суддівського врядування. Кадрові питання, а також забезпечення доброчесності суддів. Під питанням й ефективність виконання судових рішень.
Прокуратура/адвокатська діяльність: непрозорість процедур доступу до адвокатської діяльності та дисциплінарних процедур, недостатня ефективність адвокатського самоврядування, зокрема у виконанні вимог закону щодо регулярного переобрання керівного складу адвокатського самоврядування. Незабезпечення реалізації повноважень щодо призначення членів Вищої ради правосуддя від адвокатури, недостатнє забезпечення гарантій здійснення та захисту професійних прав адвокатів.
Не завершено модернізацію діяльності прокуратури, а це впливає на ефективність виконання прокуратурою конституційних функцій, на прозорість системи відбору прокурорів, ефективність роботи органів прокурорського самоврядування та здійснення дисциплінарного провадження.
Стратегічні кроки
Стратегія має два блоки: розвиток системи правосуддя та розвиток конституційного судочинства.
Розвиток системи правосуддя
Одна з головних проблем системи правосуддя – кадрове питання. Стратегією пропонується оновити мережі місцевих судів. Для цього планується пілотний проєкт у Закарпатській області з подальшим масштабуванням на всю країну.
Нове, бо цим раніше ніхто не займався, адже це наслідки війни: розробка та впровадження заходів з відновлення системи правосуддя на деокупованих територіях, організація роботи перехідного правосуддя. Так, у нас поки немає досвіду, але є алгоритми, кадровий резерв і матеріально-технічне забезпечення.
Щодо незалежності судової влади та підзвітності суспільству, то має бути прозора система визначення розміру суддівської винагороди, оплати праці працівників апаратів судів та установ системи правосуддя.
Для комунікації із суспільством – єдина, зрозуміла людям комунікаційна стратегія органів судової влади.
Має працювати, а не бути на папері, прогресивне, сучасне, альтернативне врегулювання спорів (позасудового та досудового). Йдеться про медіацію, міжнародний арбітраж. Але треба допрацювати законодавство у цій сфері.
Реформувати адвокатуру – тут має бути єдиний іспит як допуск до професії (цифровий). Потрібно переглянути й правила адвокатської етики. Мають проводитися незалежні аудити річних фінансових звітів, прозорі та ефективні дисциплінарні процедури.
Вся система судочинства потребує цифровізації, це вже не обговорюється, а має бути.
До першого блоку, окрім реформи судової системи, судочинства, адвокатури, додано реформування юридичної освіти. Якісна освіта – фундамент перетворень усієї системи.
Потрібно реформувати й Школу суддів, робити акценти на вивченні права ЄС, впроваджувати адміністративні нововведення.
Розвиток конституційного судочинства
Автоматизація системи розподілу справ, затвердження кодексу суддівської етики суддів Конституційного суду, визначення підстав дисциплінарної відповідальності судді КСУ, удосконалення підстав і порядку відкриття провадження – основні, ще не детальні напрями розвитку конституційного судочинства.
Всі стратегічні напрацювання я описую узагальнено, адже їх обговорення триває, створюються майданчики для побудови діалогу між суспільством, представниками державної влади, недержавними організаціями, провідними стейкхолдерами.
Активно допомагають фахівці з Асоціації правників України, Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, ZMINA, Центру прав людини, ГО «Адвокат майбутнього». Я бачу в усіх бажання співпрацювати, слухати критику, приймати зауваження, вносити і реалізовувати зміни.
Концепт стратегії в нас є, є документ, з яким можна і потрібно працювати, є консолідація, а не «я туди – ти сюди», спільна праця, й це дуже надихає. Адже все це не лише про кроки на шляху до повноправного членства України в ЄС, а вкрай необхідна основа для українців, наших власних зобов’язань перед українцями щодо справедливості.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
