Категорія
Свій бізнес
Дата

Судова реформа нарешті зсунулася з мертвої точки. Як вона може вирішити проблеми бізнесу

Getty Images

Getty Images

Нова модель судової реформи має вирішити дві основні проблеми бізнесу: корупцію у судах та затягування справ через їхню завантаженість

Після п’яти років нескінченної боротьби за справедливі суди нарешті з’явився справжній шанс на здійснення судової реформи. В останній тиждень перед канікулами народні депутати ухвалили законопроєкти №3711-д про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (hr-відділу судової системи) та №5068 – про очищення Вищої ради правосуддя (правління судової системи, що мають право карати суддів-порушників та звільняти їх). Обидва документи вже підписав президент.

Ці законопроєкти мають вдихнути життя у органи суддівського врядування, від яких залежить, хто перебуватиме на суддівських посадах, а кому доведеться назавжди зняти мантію. 

Старт роботи нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) можна очікувати через рік. Тоді ВККС розпочне переатестацію близько 2000 суддів, які не пройшли її за попередньої каденції органу, та оголосить конкурс на понад 2000 вакансій у судах. 

Нова генерація суддів обійме свої посади не раніше, ніж за кілька років. Така новина може розчарувати прихильників змін тут і зараз. Враховуючи, що спроби реформувати судову систему і постійний саботаж змін тривали всі 30 років незалежності України, нинішній рух реформи можна вважати стрімким. Особливо через те, що проголосовані у Верховній Раді закони – справді революційні. Проте питання, як і завжди, в імплементації. 

Зважаючи, наскільки сильним буде опір старих суддівських еліт, які не захочуть втрачати посади, пояснювати походження статків та відповідати за винесені рішення, у судовій реформі доведеться боротися за кожен міліметр. 

Надійним союзником у боротьбі може стати український бізнес. Генеруючи значну частку ВВП держави, намагаючись захистити свої права від зарегульованості, рейдерства, вирішити спори між собою, бізнес мав би прагнути справедливості у судах, але поки що залишається в позиції спостерігача.

Квітневе дослідження EBA, у якому взяли участь близько 100 топменеджерів, свідчить, що рівень довіри бізнесу до судової системи опустився з позначки 1,98 у попередньому періоді до 1,82 за 2020 рік. Загальний індекс довіри до судів, що склав 2,5 балів з 5, не змінювався усі пʼять років дослідження асоціації. 

Це свідчить про недовіру судовій системі, серед основних чинників якої – завантаженість справами, довгий їх розгляд і підготовка рішень, а також корупція. Це підтверджує інше дослідження асоціації у партнерстві з ЦЕС та Dragon Capital: у 2020 році недовіра до судової системи очолила рейтинг перешкод для іноземних інвестицій.

Нова модель судової реформи має вирішити названі бізнесом проблеми. Розглянемо кожну з них.

Проблема №1 – корупція в судах

Корупція будь-якої системи, особливо ієрархічної, починається згори. Як за корумпованого топменеджменту не може існувати прозорого, підзвітного бізнесу, так за корумпованого суддівського топменеджменту – Вищої ради правосуддя (ВРП) – не може функціонувати чесна суддівська вертикаль. 

Чинна ВРП славиться цілою низкою ганебних практик – від покривання голови ОАСК Павла Вовка, підозрюваного НАБУ в захопленні державної влади, причетності до незаконних призначень суддів на посади, відправки суддів-порушників у почесну відставку зі збереженнями величезних виплат із бюджету замість звільнення, тиску на незалежних суддів Вищого антикорупційного суду, а також повного саботажу попередніх спроб реформувати суди. 

Саме тому завданням №1 у нової судової реформи стане повне очищення ВРП від недоброчесних членів. Для цього у законопроєкті №5068 передбачили створення Етичної ради – органу, половину якого сформують із суддів чи колишніх суддів, а іншу половину – з міжнародних експертів. Завданням Етичної ради стане перевірка усіх членів ВРП на відповідність чітким критеріям доброчесності упродовж пів року. Після перевірки Етична рада рекомендуватиме звільнити недоброчесних очільників судової влади. 

Для того щоб очищення справді відбулося, в законопроєкті передбачено низку «запобіжників». 

По-перше, вирішальний голос у Етичній раді матимуть саме міжнародні експерти, тому українські судді фізично не зможуть зберегти на посаді у ВРП свого кума чи товариша. 

По-друге, хоч звільнити члена ВРП може лише той орган, який його призначив – зʼїзд суддів, прокурорів, адвокатів чи науковців, законопроєкт передбачив своєрідний цугцванг. Щоби залишити на посаді члена ВРП, визнаного недоброчесним, перелічені з’їзди мають підтвердити це більшістю голосів (яку дуже нелегко зібрати, ну, і голосувати «за» недоброчесного – ще той удар по репутації). Якщо ж ці з’їзди не зможуть винести рішення щодо певного члена ВРП протягом трьох місяців з моменту вердикту щодо нього Етичної ради, він вважатиметься звільненим автоматично. 

Недоброчесні члени ВРП шукатимуть будь-якої можливості уповільнити чи саботувати роботу Етичної ради – вносити подання про неконституційність законопроєктів №3711 та №5068 через «дружніх» народних депутатів, оскаржувати рішення Етичної ради у Верховному Суді, намагатися домовитися зі з’їздами. Тому основне завдання тих, хто вболіває за судову реформу, – стежити за процесом і сигналізувати суспільству про ризики, що супроводжуватимуть витрушування з ВРП корумпованих «адвокатів» Павла Вовка та інших порушників.  

Проблема №2 – завантаженість судів і тривала тяганина

Однією з причин затягування розгляду справ є надмірне навантаження на суддів. ВККС – hr-відділ судової системи – не працює з листопада 2019 року. Потрапити на суддівську посаду можна лише після кваліфікаційного оцінювання, яке може проводити лише ВККС. Тому у судовій системі утворилась дірка з майже 2000 вакансій у різних судах. Крім того, нова ВККС має закінчити кваліфікаційну перевірку ще близько 2000 суддів, оскільки процес було заморожено ще кілька років тому. 

Після формування нового складу ВККС суди мають поповнитися новими кадрами. Наскільки якісними вони будуть, залежить, звісно, саме від ВККС. А тому в законопроєкті №3711-д було передбачено створення Конкурсної комісії за зразком Етичної ради: одна половина складатиметься з суддів, інша половина – з міжнародних експертів, у останніх переважаючий голос. Конкурсна комісія відбере з-поміж усіх кандидатів до ВККС 32 найбільш гідні кандидати і передасть їх ВРП, яка призначить до ВККС половину – 16 членів. 

Для того щоб до ВККС потрапили найсильніші, до неї мають податись гідні кандидати, а ВРП має бути очищена до моменту закінчення конкурсу до ВККС Конкурсною комісією. Інакше матимемо такі ризики: Конкурсна комісія не зможе відібрати 32 найбільш компетентних і доброчесних кандидата, бо не буде з кого, ВРП із 32 відбере 16 найбільш лояльних чи слабких кандидатів або ж взагалі заблокує конкурс юридичними процедурами. Тому потрібно прицільно спостерігати за відбором до ВККС та заохочувати гідних правників брати участь у конкурсі. 

Якщо судова реформа буде успішною, проблеми в судах, із якими стикається український бізнес, стане можливо вирішити. Але для цього потрібна чітка позиція і підтримка від самого бізнесу. Зрештою, в Англії, яка є еталоном якості судочинства, свого часу саме представники тогочасної бізнес-спільноти стояли в основі боротьби за справедливі суди.

Попереду без перебільшення вирішальна для судової реформи осінь, де боротьба йтиме на смерть – або судової мафії, або надій на справедливі суди. Наступного шансу доведеться чекати дуже довго.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків