Сергій Наумов /Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Категорія
Гроші
Дата

Рекордний рік для держбанку. Як Ощадбанк маневрує між бажаннями бути бізнесом та підтримувати державу під час війни. Інтерв'ю СЕО Сергія Наумова

10 хв читання

Сергій Наумов Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов, 54, про результати банку під час війни, додаткове оподаткування, кейси великих клієнтів від Wog до Guliver, перспективи приватизації та суди з Росією.

За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.

Як і для усього банківського сектору, 2023 рік для державного Ощадбанку, ймовірно, стане одним із найбільш прибуткових в історії, очікує CEO фінустанови Сергій Наумов. За цим показником «Ощад», який за три квартали заробив понад 14 млрд грн, поступається лише іншому державному монстру – ПриватБанку.

Чи можна цей рік назвати однозначно успішним? Не зовсім. Війна призупинила спроби «Ощаду» трансформуватися з соіцально- та державоорієнтованого банку в більш ринкову установу, сфокусовану на комерційних успіхах. Досі на держкомпанії припадає третина корпоративного кредитного портфелю установи, 41% його активів – це державні цінні папери, розповідає Наумов.

Топменеджер Ощадбанку вважає це нормальним, як для воєнного часу. Втім, банк не відмовляється від довоєнних завдань. Ключове – підготуватись до продажу в приватні руки. «Думаю, після закінчення війни на підготовку до приватизації нам буде потрібно десь чотири роки», – каже Наумов.

В якій точці Ощадбанк перебуває зараз, на чому він заробляє, як збирається судитися з Росією та що його топменеджмент думає про рівень технологічності банку?

Інтервʼю скорочено та відредаговано для зрозумілості.

Зміст

  1. Чи відстав «Ощад» технологічно та скільки він заробляє
  2. Бізнес банку: «5-7-9», ринкове кредитування, кейси Novus, Eldorado та Gulliver
  3. Фінансування держбанками держави та перспективи приватизації «Ощаду»
  4. Ситуація із судами проти РФ

Технології та гроші: де зараз Ощадбанк

У травні Forbes публікував матеріал з оцінкою мобільних додатків банків. Ощадбанк був серед аутсайдерів. Погоджуєтесь із такою оцінкою? 

Зовсім не погоджуюсь. З того переліченого, чого, мабуть, немає у нас, – це такі собі додаткові «бантики». Додаток має працювати стабільно й покривати 80–90% потреб клієнтів. Як клієнт Ощадбанку, я задоволений додатком – він комфортний і зрозумілий. Я можу розраховуватись дистанційно, робити платежі, шаблони, можу обмінювати валюту онлайн.

І він працює стабільно, що також важливо. Ми вже провели 114 млн операцій за рік на 263 млрд грн. Клієнти голосують за нього «гривнею». Але не викликає сумнівів, що додаток потребує подальшого розвитку.

Рейтинг мобільних додатків банків EMA та Forbes

Тобто ви задоволені технологічним рівнем Ощадбанку?

Не задоволений. Від початку повномасштабної війни ми провели більше 20 великих оновлень додатку. Було впроваджено понад 70 нових функцій, сервісів та покращень. Вони стосуються нових продуктів, кращої комунікації з представниками банку, автоматичного зарахування переказів на картку, доступу клієнтів із тимчасово окупованих територій до своїх грошей тощо. Я хочу піднімати цей рівень далі. І я не згоден, що ми аутсайдери.

Які конкретні речі хочете впровадити?  

Онбординг – щоб ви дистанційно могли стати нашим клієнтом. Думаю, до кінця року в нас уже буде ця опція. Це тільки один із прикладів.

За девʼять місяців цього року «Ощад» отримав понад 14 млрд грн. Скільки очікуєте за підсумками року?

Так, ми маємо 14,2 млрд грн чистого прибутку. Проте треба врахувати збільшений розмір податку на прибуток, який становитиме 50%. Ще в нашому PNL є переоцінка цінних паперів. Це деривативи, вартість яких прив’язана насамперед до курсу гривні. Вона суттєво впливає на результат. Вплив переоцінки цінних паперів – приблизно 4,7 млрд грн. Ми не знаємо, яка буде переоцінка в останньому кварталі, це складно передбачити.

Більшу частину чистого прибутку – близько 9 млрд грн – ми отримали завдяки операційній діяльності. Порівняно з аналогічним періодом минулого року чистий процентний дохід збільшився на 33%, до 13,8 млрд грн, чистий непроцентний дохід – на 10%, до 5,5 млрд грн.

Плануємо, що з урахуванням усього цього ми заробимо близько 6-7 млрд грн.

Законопроєкт про збільшення ставки оподаткування прибутку банків до 50% за 2023 рік ухвалено. Як ви до цього ставитесь?

Ми обговорювали ідею додаткового оподаткування в Незалежній асоціації українських банків і дійшли висновку, що цього в нинішніх умовах не уникнути. Але ми хочемо, щоб це було більш-менш цивілізовано, а не так, як пропонувалося спочатку (депутати пропонували оподаткування процентних доходів. – Forbes).

Я не маю нічого проти нинішньої редакції законопроєкту. Мій акціонер – держава, тому так чи інакше прибуток належить саме їй. Вважаю, що в умовах війни отримувати надприбутки в будь-якій сфері бізнесу – це розкіш. 

Чому ПриватБанк сплачує державі 80% дивідендів з прибутку, тоді як «Ощад» 30%?

В умовах випуску наших єврооблігацій є обмеження щодо максимального відсотка дивідендів, що сплачуються. Якщо ми сплачуватимемо державі більше, це може бути подією дефолту.  

У прибутках банків значну роль цьогоріч відіграє держава. Скільки прибутку вам принесли депозитні сертифікати та ОВДП?  

У 2023-му на наших інвестиціях в ОВДП ми заробили 8,8 млрд грн, на депозитних сертифікатах – 4 млрд грн. 

Але велика частка – це й кредитування корпоративного бізнесу, ММСБ, роздрібних клієнтів. У нашій управлінській звітності ці три бізнес-лінії за девʼять місяців заробили на кредитах понад 10,3 млрд грн процентних доходів.

Якщо ми не можемо зараз усю свою ліквідність вкладати в кредитування, адже немає такого попиту, а уряд потребує фінансування дефіциту бюджету, то, звісно, інвестуватимемо в державні цінні папери.  

Сергій Наумов /Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Сергій Наумов Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Яку частку в активах Ощадбанку становлять державні цінні папери? До війни було 42%. 

40,9%. Йдеться про ОВДП, ще є деривативи в капіталі, про які я згадував раніше.

Яким був пік кредитів приватним компаніям у загальному кредитному портфелі «Ощаду»? 

У 2020–2021 роках частка державних компаній у чистому кредитному портфелі була менш ніж 30%. На 1 січня 2021-го було 26,1%. На початку 2023-го було 36,1%. Зараз – 35,7%. Я вважаю, що в умовах війни це нормальна пропорція.

Наскільки зараз банк далекий від заявленої вами мети скоротити рівень NPL до 10%? 

Зараз у нас 38% NPL після трьох кварталів 2023-го. За час війни показник збільшився на понад 21 відсотковий пункт.

Але кредитний портфель, який ми зробили за останні два роки, демонструє гарний результат: NPL не перевищує 4%. А в загальному портфелі це взагалі 1,6%. 

«5-7-9», ринкове кредитування, кейси Novus, Eldorado та Gulliver

Ощадбанк – великий гравець у програмі «5-7-9». Але чи є ви поза програмою? Наприклад, я – бізнесмен і хочу залучити кредит на ринкових умовах. Чому я маю обрати «Ощад», а не інші банки? 

У нас є різні програми для МСБ: наші власні, державні, регіональні, партнерські та міжнародні. Приклад міжнародної програми – кредитні гарантії від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Завдяки цим гарантіям при кредитуванні в «Ощаді» бізнес має надавати застави не на 100% розміру кредиту, а лише на 30%. За цією програмою ми видали 1,1 млрд грн для 138 позичальників.

Загальний портфель МСБ зараз – 21 млрд грн. Він збільшився минулого року на 90%. Цогоріч ми вже видали близько 3300 кредитів – на 9,3 млрд грн.

Загалом у нас більше ніж 300 партнерів. Завдяки їм ми фінансуємо на пільгових умовах купівлю обладнання для аграріїв, транспорт, засоби для захисту рослин тощо. Заставою є те, що купують клієнти.  

Частка «5-7-9%» у портфелі ММСБ у нас велика – 89%. Коли я прийшов на посаду, портфель становив 6 млрд грн, зараз – 21 млрд грн. Це наш стратегічний напрямок, його відокремили від іншого бізнесу, щоб надати особливий пріоритет.

А от по корпоративному бізнесу – лише 2,8%. Там портфель близько 50 млрд грн і здебільшого ринкові умови кредитування. Наша перевага полягає в тому, що ми можемо забезпечувати більші обсяги фінансування. У багатьох банків є обмеження, а ми – великий банк, у нас достатньо капіталу та ліквідності. Та й ставки в нас все ж таки нижчі за ринкові.

Сергій Наумов /Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Сергій Наумов Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

В Ощадбанку багато ліквідності завдяки соціальним та військовим виплатам. Для ринку зараз надлишкова ліквідність – це головний біль. Як ви це сприймаєте? Коли війна завершиться, «Ощад», ймовірно, не отримуватиме подібного потоку ліквідності?

Звісно, це не проблема, ми хочемо мати клієнтів. Нас обирають, зокрема, через велику мережу відділень і те, що ми першими приходимо на деокуповані території. Ще в нас є низка привабливих продуктів спеціально для військових та членів їхніх сімей. Станом на кінець вересня клієнти довірили нам за однією з таких програм 13,5 млрд грн.

Велика ліквідність – це добре, але постає питання: куди її вкладати? Наша стратегічна мета – максимально спрямовувати ліквідність у кредитування. Після війни, я думаю, великого питання, куди її направляти, не буде, оскільки Україна буде відновлюватись, а компанії нарощуватимуть інвестиції.

У межах програми «5-7-9» ви, зокрема, кредитуєте ритейлера Novus. Але програма, за якою держава компенсує частину відсотків, розрахована на малий і середній бізнес. Чому ви погодили ці кредити, якщо загалом ритейл зараз не виглядає сферою, яка сильно страждає?

На початку війни уряд вніс зміни до «5-7-9», адже допомога ритейлу була на часі. Багато хто не мав обігових коштів, щоб за їхньою допомогою наповнити полиці товарами. Також це стратегічний напрям роботи «Ощаду» під час воєнного стану. 

У Novus минулого року була кредитна лінія на 500 млн грн на 12 місяців. У вересні позичальник вирішив зменшити її розмір до 400 млн грн на новий термін.

Вважаємо ці угоди дуже корисними для економіки. Це не тільки фінансування ритейлу, а й допомога українським товаровиробникам потрапити до споживачів через одну з найбільших мереж супермаркетів.

Чи можете назвати пʼять найбільших позичальників Ощадбанку? 

Ми не можемо надати назви компаній, адже це потребуватиме погодження з кожною з них – відповідно до умов договорів, що передбачають банківську таємницю. Загальна кількість позичальників у сегменті корпоративного бізнесу становить понад 60 компаній. 

Портфель укладених кредитних договорів 10 найбільших позичальників – понад 60% від загального обсягу у сегменті корпоративного бізнесу. Це підприємства енергетичного, нафтогазового, інфраструктурного секторів, харчової промисловості, ритейлу, ринку нерухомості (бізнес- та житлової).

Ми працюємо над тим, щоб зменшити рівень концентрації. Проте під час повномасштабної війни більш важливим є те, щоб наші кредити допомагали покращувати стабільну роботу критичної інфраструктури.

Віктор Поліщук – один із ваших проблемних позичальників. Його компанія Eldorado близька до банкрутства. Чи ведете ви з ними переговори про реструктуризацію? 

Це наш давній проблемний кредит, зараз ми намагаємося знайти найкраще рішення для банку. Банкрутство деяких компанії групи нас наразі не влаштовує. Ми намагаємось реструктуризувати кредити так, щоб нічого не втратити. Кредити мають обслуговуватись і погашатися. Перемовини є, хоч і важкі.

Якщо домовитись не вийде, скільки ви втратите? 

Зараз ці кредити вже не можуть негативно вплинути на капіталізацію банку, як це могло бути в минулі роки під час першої реструктуризації. Це дає нам можливість спокійно обирати найкращий сценарій. Є два: ліквідаційний і реструктуризація.

Інший кейс, дотичний до Поліщука, – компанія-оператор БЦ Gulliver. Яка там ситуація?  

Ми ці компанії не розділяємо. Я говорив це загалом про всю бізнес-групу.

МФЦ «Гулівер» /Getty Images

МФЦ «Гулівер» Фото Getty Images

Яка ймовірність того, що ви стягуватимете Gulliver як заставу? 

Поки що не можу сказати, що вона низька або висока. Подивимось. 

Тут є ще один кредитор – Укрексімбанк. Чи відрізняється їхня позиція від вашої?

Мені поки що нічого не відомо про розходження наших позицій. Але тут ми основний банк, який домовляється за цим кредитом.

Фінансування держави та перспективи приватизації «Ощаду»

До війни у вашій стратегії було записано зменшення обсягів ОВДП у портфелі. Зараз ви це переглянули? 

Звісно. Як можна зменшувати портфель ОВДП під час війни, коли держава має такий дефіцит бюджету? Але якщо ми матимемо стратегію на приватизацію після війни, то структура активів має змінитись. Ми маємо бути більше орієнтованими на кредитування реального сектору, а не мати 50% активів в ОВДП. 

Як сильно обсяг ОВДП у Ощадбанку збільшився за час війни? 

В абсолютних цифрах він становить близько 129 млрд грн. Цього року ми придбали ОВДП на 47,4 млрд грн, з них цінні папери на 2,6 млрд грн – для наших клієнтів.

Чи готовий Ощадбанк наступного року ще збільшити вкладення в ОВДП, якщо Мінфіну треба буде більше позичати на внутрішньому ринку через затримки з міжнародною допомогою? 

Якщо це буде також привабливим для банків (адже ми не можемо бути збитковими), то чому б ні. Вкладатимемось, якщо буде вільна ліквідність. Ми намагаємось утримувати баланс між фінансуванням економіки і фінансуванням бюджету.  

Були чутки про можливість об’єднання Ощадбанку з нещодавно націоналізованим Sense Bank

Немає сенсу це робити ані з «Ощадом», ані з іншим дежрбанком. Sense Bank – нормальний банк, капіталізований, прибутковий, із великою клієнтською базою. Це готовий кейс для продажу, він конкурентоспроможний, технологічний, його продати навіть зараз куди більше шансів, ніж будь-який інший державний банк.  

Це моя особиста думка, але навіщо його об’єднувати з Ощадбанком, втрачати роки, ресурси і робити ще більший банк? А потім не знати, як його приватизувати?

Чи є зараз сенс запитувати у вас про перспективи приватизації Ощадбанку?

Ми добре просувались у перемовинах з ЄБРР, але через війну поставили їх на паузу. Йшлося про субординований борг, який, можливо, конвертуватиметься в капітал. І це буде початком приватизації, бо коли ви маєте в капіталі таку поважну інституцію, як ЄБРР, набагато легше продати велику частку банку стратегічному інвестору. 

Коли закінчиться війна, чи є якийсь горизонт, упродовж якого треба приватизувати «Ощад»? 

В останній довоєнній стратегії на підготовку приватизації нам відводили чотири роки. Думаю, після закінчення війни буде потрібно десь стільки ж.

Сергій Наумов /Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Сергій Наумов Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Суди проти РФ

Чи є шанси щось стягнути з Росії за збитки, понесені банком? 

А чому ні? Ми виграли всі інстанції в арбітражному суді, і тепер справа за виконанням. Ми хочемо легалізувати ці рішення в деяких юрисдикціях, є напрацювання. Ми знаємо, де шанси будуть великі, шукаємо активи. Але поки не можу назвати, про що конкретно йдеться.  

На яку суму ви розраховуєте? 

За рішенням суду це $1,5 млрд. З кожним днем сума збільшується, бо вони не виконують свої зобовʼязання.  

Чи є плани знову звертатись до міжнародних судів? 

Ми вже звернулись до Європейського суду з прав людини через втрачені активи під час повномасштабного вторгнення. Позов подали 8 грудня 2022-го.  

На яку суму? 

Загальна практика під час звернення до ЄСПЛ полягає в поданні заяви по суті порушеного права, а вимога щодо справедливої компенсації подається ближче до винесення рішення або навіть окремо, якщо збитки складно підрахувати.

Важливо було швидко подати позов, оскільки там є строк лише чотири місяці з дати злочину. Крім того, Європейська конвенція з прав людини закінчувала свою дію щодо РФ (росіяни вийшли з неї). Підрахунок збитків ще продовжується, адже війна триває. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні