У 2013 році в Україні було близько 100 малих виноробів. За 10 років їх кількість впала у чотири рази — до 26. /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Виробникам крафтового алкоголю України суттєво спростили умови роботи. Голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха пояснює, як це працюватиме

4 хв читання

У 2013 році в Україні було близько 100 малих виноробів. За 10 років їх кількість впала у чотири рази — до 26. Фото Getty Images

Верховна Рада легалізувала дистилят і спростила умови роботи для малих виноробів. Який потенціал у світового крафтового ринку алкоголю та чому Україні економічно вигідно розвивати в себе цю сферу, розповідає голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха та її член Ігор Марчук

Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!

Глобальний ринок крафтової продукції перевалив за $700 млрд. За своїм розміром він уже переважає більшість галузей металургії, а у найближчі роки зможе змагатися з провідними енергоресурсами. Попри те, що крафт – про мале виробництво, ця ніша може стати вагомою частиною експорту України, не менш важливою, ніж сталь чи зерно. Зокрема – крафтовий ринок виноробів і пивоварів.

Подолати проблеми з регуляторкою

Українська регуляторна система крафтового ринку алкоголю завжди мала певні особливості, відмінні від решти країн, як от уніфікація правил. Іншими словами, для маленької сімейної броварні та великого заводу, який випускає сотні тисяч пляшок пива на рік, – аналогічні правила ведення бізнесу. 

Така ситуація типова для кожної сфери. Якщо великі виробники часто скаржаться на недосконалість законодавства, то годі казати про малі підприємства, які подекуди не мають ні фінансового, ні юридичного ресурсу, щоб відповідати всім вимогам закону. 

Тому у більшості випадків крафтовий ринок України лишався мізерним, адже часто дорожчі технології виробництва поєднувалися з зависокими бар’єрами входу, встановленими державою. 

Ситуація почала змінюватися за рік до повномасштабного вторгнення. Тоді у Верховній Раді були зареєстровані «Перші крафтові закони» №5118 та №5119, які мали спростити умови роботи для малих виробників пива. 

За цей час закони для пивоварів пройшли друге читання. Рада схвалила легалізацію дистиляту (законопроєкт №5762 від 14 липня 2021 року), а на днях спростила умови ведення господарської діяльності для малих виноробів (законопроєкт №9030 від 17 лютого 2023 року). Ініціатива допомогти одним малим виробникам переросла у повноцінну кампанію, яку ми називаємо «Крафтовий порядок денний». Це може допомогти зробити бренд «made in Ukraine» популярним не тільки вдома, а й у світі. 

Виноробний крафтовий потенціал 

Дуже часто термін «крафт» асоціюється з чимось дуже-дуже малим, ледь помітним, навіть нішевим, що не можна отримати у великих кількостях чи помітити неозброєним оком. Але вже не перший рік полиці супермаркетів, колись окуповані імпортним вином чи пивом, розбавляють невеликі вітчизняні крафтовики. 

У 2013-му в Україні було близько 100 малих виноробів. За 10 років їх кількість впала у чотири рази – до 26. Водночас розмір виноградників в Україні цього року впав до 26 000 га. В Євросоюзі ж вино вирощується на 3,2 млн га. У 2020 році в ЄС налічувалося 2,2 млн виноградників для виробництва вина, переважна більшість з яких були дуже малими – 83,3 % за розміром менш як 1 га. 

За оцінками BRDO в Україні на 2021-й було 200+ крафтових пивоварень, які виробляли приблизно 3% від усіх обсягів пива, коли, у США це 12%. У Франції – 2500 крафтових пивоварень, у Британії – 1810, Німеччині – 1512. Навіть Польща обігнала нас майже вдвічі.  

Причина – різниця у підходах. У випадку з пивом граничний обсяг виробництва за найдешевшою ліцензією в Україні подекуди у 66 разів менший, ніж в європейських країнах. Аналогічну ситуацію можна знайти у більшості сфер, не пов’язаних із алкоголем. 

Тут мова про змагання. Бо той самий ринок крафтового вина у світі у 2019 році становив $35,39 млрд і, за прогнозами, досягне $48,77 млрд до кінця 2027-го. Розмір ринку крафтового пива у 2021 році оцінювався у $93,69 млрд й має тенденцію зрости до $243,15 млрд до 2030-го. 

Тому експортний потенціал України набагато нижчий, ніж навіть у європейських сусідів, а поява українських брендів на полицях – явище «всупереч», а не «завдяки» державі. 

Тривалий час усі малі підприємства, що виробляють крафтову продукцію, вимушені існувати в умовах постійного нерозуміння державного регулятора, який замість прогресивної системи оподаткування чи ліцензування, замість спрощених процедур чи суто ліберальних підходів розглядав збереження теперішньої системи як необхідну умову роботи ринку. 

Зсуви за останні два роки можна назвати тектонічними. Законопроєктом для виноробів №9030 від 17 лютого 2023 року передбачено:

  • замість тривалого та бюрократизованого ліцензування – заявковий принцип. Для роботи потрібна лише заява та квитанція про сплату річної ліцензії;
  • спрощується звітність – тільки раз на рік, а не щомісяця;
  • виробникам надається право виготовляти вино не лише з власної сировини, а й закуповувати сировину для виробництва. 

Стосовно останнього пункту, тут особливо виграє національний виробник, бо сировина має закуповуватися саме в нього. 

Логіка всієї цієї кампанії очевидна: не варто застосовувати універсальні правила до всіх, як для малих, так і для великих. Але є ще кілька залізних аргументів на користь крафтових виробників, які важко перебити:

  • Це ласий шматок економіки. 

Сьогодні світовий ринок крафтової продукції оцінюється в $704 млрд. Це майже на 100 млн більше, ніж ринок вугілля, або ж в понад чотири рази більше ринку алюмінію. За п’ять років обсяги продажу крафтової продукції зростуть удвічі. І це та індустрія, де ми можемо і навіть мусимо конкурувати.

Виводячи якесь виробництво з тіні та розвиваючи інше, ми претендуємо на частину ринку. В Україні це те, що може замінити імпорт. За кордоном – експансія нашого експорту.

  • Це модно. Локальні традиції та культура нерідко стають візитівкою регіону, приваблюючи туристів. 

У нас немає іншого виходу, ніж підтримувати крафтових виробників. І цей тренд на підтримку українського, підтримку чудового, яскравого та якісного має набирати все нових темпів. І ми не збираємося обмежувати себе однією-двома сферами.  

Закликаємо всіх крафтових виробників звертатися до нас із пропозиціями, а наша «крафтова коаліція» зробить усе можливе, щоб покласти це на папір та ухвалити в залі засідань. Це наша гарантія того, що українське отримає світове визнання, гідне нашої спадщини.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
В новому журналі Forbes Ukraine: список NEXT 250 перспективних компаній малого та середнього бізнесу

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні