2 червня на Apple TV+ вийшла фінальна серія серіалу «Божі краплі» (Drops of God). У центрі сюжету – вино, а точніше неймовірно різноманітний світ вин, на тлі якого розгортається боротьба за спадщину відомого винного енолога Олександра Лежера між його донькою та учнем. Обоє – неймовірно талановиті енологи. Серіал подобається глядачам – рейтинг IMDb 8,1 з 10. Forbes Ukraine попросив співзасновника Good Wine Дмитра Кримського подивитися «Божі краплі» та написати рецензію, а головне, відповісти на питання, яке хвилювало редакцію: чи дійсно суперсомельє можуть визначати рідкісні вина за запахом.
У середині травня друзі запитали, чи дивлюсь я серіал «Божі краплі», і якщо ні, щоб негайно починав.
Перша серія мене не надихнула продовжувати дивитися серіал. Але наступного дня мені зателефонувала редакторка з Forbes та запропонувала написати рецензію на нього.
Коли подивився кілька серій, увійшов у кураж, вирішив написати.
«Божі краплі» розповідає історію всесвітньо відомого винного експерта Олександра Лежера – творця знаменитого винного путівника Леже та символічної фігури в енології. Після смерті він залишає спадщину у вигляді видатної винної колекції з 87 000 пляшок вартістю $150 млн.
За заповітом, за неї повинні боротися донька Лежера – Каміль та учень – молодий енолог Іссе.
«Божі краплі» – гарна мелодрама з елементами «Санта-Барбари» навколо винної теми. У жодному разі не претендую на роль кінокритика, тому подальша розмова піде тільки про винну складову серіалу.
Редакторка Forbes запитала мене, чи дійсно сомельє можуть так дегустувати вино, щоб на нюх та смак вгадувати його сорт, виноробню, рік виробництва, як це демонструють герої серіалу. Тож вона вже стала переживати за свій нюх.
Я відповів, що ні: збрехав, аби підтримати її моральний дух. Але давайте про все докладніше.
Треба розрізняти дві речі: вміння людини розпізнавати й ідентифікувати запахи й смаки та вміння визначати вино.
У першій серії показують, як Лежер вчить маленьку Каміль із зав’язаними очима розпізнавати запахи моху, папороті, сіна. Такі навички можна тренувати, якщо мати гарну памʼять, і Каміль у цьому стала профі.
Але вона ніколи в житті не вживала вино, тож у мене виникло питання: як вона могла вгадувати сорти винограду, регіони, виробників та назви вин.
Відповідь – ніяк.
У цьому плані серіал із жанру мелодрами перейшов у жанр фантастики. Неможливо впізнати Cheval Blanc 2000 року чи будь-яке інше вино, ніколи їх не скуштувавши.
І тут ми переходимо до іншого – вміння визначати вино.
Те, що гарно виходило в Іссе.
Щоб визначати вина, їх треба скуштувати. І багато куштувати! Так ви запам’ятовуєте та систематизуєте свій досвід.
Тут дуже допоможе вміння знаходити запахи та смаки у вині. Тоді ви розумієте, чим Cabernet відрізняться від Merlot чи Nebbiolo від Pinot Noir. Чим відрізняються Pinot Noir з Бургундії та Нової Зеландії. Чому спекотний 2003 рік зовсім не схожий на прохолодний 2004-й. І як Barolo, зроблене представником традиційної школи у великих бочках, відрізняється від Barolo модерністів у французьких барріках (дубових бочках для визрівання вина).
Якщо у вас є талант, через 10 років та 10 000 випитих пляшок, ви зможете щось вгадати.
Кадри з серіалу Drops of God Фото Apple TV
Кадри з серіалу Drops of God Фото Apple TV
Кадри з серіалу Drops of God Фото Apple TV
Кадри з серіалу Drops of God Фото Apple TV
Кадри з серіалу Drops of God Фото Apple TV
Шукайте свій шлях
Винний гід, як і все в житті, має позитивну та негативну сторону. Він допомагає не дуже обізнаним споживачам обирати вино, спрощуючи їм у цьому сенсі життя.
Натомість ви не шукаєте власний шлях у світі вина, а рухаєтесь вже прокладеною кимось стежиною.
Якщо дуже в це заглибитися, з часом замість вина ви почнете куштувати етикетки.
Моя порада – шукайте свій шлях.
Вино – неймовірно цікава та складна річ. Уподобання та смаки у кожного свої, тому й шлях буде різний.
Якщо сомельє розповідає вам про нотки лічі у вині, а ви ніколи цей фрукт не куштували, як це вам допоможе?
Сомельє полюбляють використовувати невідомі для звичайних людей слова: це ніби придає їм більшої вагомості. На мою думку, гірші лише менеджери з корпоративного бізнесу з їхніми buzzwords.
Якщо уважно дивитися «Божі краплі», в кінці під час підбору вин до їжі в кадрі з’являється два вина відомого французького виробника з Рони. А в останньому випробуванні головним героям треба було відтворити Chateaneuf du Pape 1990 року, використовуючи 13 сортів винограду.
Зазвичай виробники використовують менше половини з цих дозволенних 13 сортів, й тільки один використовує всі. Він – той самий виробник, якого я згадав вище. Збіг? Не думаю. Хоча, хто я такий, щоб вчити когось маркетингу. Тим паче коли до справи долучається Бред Пітт. (Від редакції: До чого тут голлівудська кінозірка? Це загадка, яку автор рецензії загадує читачам).
Якщо вино вам не байдуже, раджу подивитись цей серіал.
Отримаєте натхнення й продовжите шукати свій шлях у безкрайому світі цього напою.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
