Категорія
Гроші
Дата

Різниця у мільярди євро. Чому розрив у статистиці експорту й імпорту товарів не дорівнює розміру контрабанди та шахрайських схем? Розповідає ексголова митниці Максим Нефьодов

Макс Нефьодов. /оброблено та доповнено за допомогою ШІ (штучного інтелекту) Photoshop Beta

Макс Нефьодов. Фото оброблено та доповнено за допомогою ШІ (штучного інтелекту) Photoshop Beta

Нещодавно суспільство та експертне середовище жваво обговорювали різницю у €5,3 млрд у торговельній статистиці між експортом товарів з Польщі й імпортом польських товарів в Україну. Хтось одразу знайшов тут зраду. Інші ж намагалися знайти ґрунтовне пояснення такій розбіжності. Forbes Ukraine попросив Максима Нефьодова, співзасновника ГО «Технології Прогресу» та ексголову Держмитслужби, внести ясність у цьому питанні. 

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

«Боротьба з контрабандою» або ж ухиленням від сплати імпортних податків як один зі способів наповнення бюджету періодично стає темою обговорення в суспільстві та експертних колах. При цьому, часто тезис про величезні обсяги недоборів податків на митниці ілюструється зіставленням статистики торгівлі товарами між Україною та іноземними державами. 

Наприклад, нещодавно жваве обговорення виникло навколо різниці у €5,3 млрд у торговельній статистиці між експортом товарів з Польщі та імпортом польських товарів в Україну. Чи говорять такі відмінності у даних про наявність митного шахрайства? 

На практиці не все так просто 

Дуже спокусливо було б зробити висновок, що якщо країна Х задекларувала експорт в Україну товарів на $2 млрд, а в Україні з цієї країни зафіксували імпорт на $1 млрд – це значить, що різницю в мільярд доларів було не заявлено нашій митниці. Отже, не сплачено мінімум $200 млн імпортного ПДВ в український бюджет. 

Однак не все так просто на практиці. Дійсно, «дзеркальний» аналіз даних статистики торгівлі України з іноземними країнами може стати одним з ефективних механізмів виявлення сфер торгівлі, де ризики порушень є вищими. Але для цього «середня температура по лікарні» не підходить. 

Щоб виявити митне шахрайство, треба аналізувати обсяги переміщень конкретних видів товарів. Ще краще – дані про конкретну зовнішньоекономічну операцію, заявлені митним органам по обидва боки кордону. 

Українська митна служба намагається налагоджувати обмін інформацією з країнами-сусідками по конкретних торговельних операціях. З країнами ЄС формат даного інформаційного обміну наразі досить обмежений. 

Навіть аналіз відкритих даних може дати певні результати у цьому напрямі. 

Наприклад, проаналізуймо торгівлю антикваріатом, тобто предметами віком понад 100 років (товарна позиція 9706 згідно з УКТЗЕД). 

Українська статистика зафіксувала, що у 2022 році з Німеччини в Україну імпортували такого антикваріату на суму рівно $4000. А Євростат вказує, що цієї продукції у 2022 році з Німеччини було вивезено на приблизно $24 600 (€23 387). Задекларована вага експорту мала – ймовірно мова йде про одне-два постачання. Тобто така істотна відмінність у вартості дуже імовірно свідчить про наявність митного шахрайства. 

Можливо (але не обов’язково), має місце заниження імпортної вартості з українського боку. Але з таким же успіхом це може бути й відмивання коштів в Німеччині через торгівлю предметами антикваріату (кримінальні гроші вливаються в законний обіг шляхом завищення ціни товару, який буцімто експортується в Україну, а може ніколи не перетинати кордон чи навіть не існувати). У будь-якому випадку, такі показники дійсно викликають підозру.

Але намагання перенести висновок щодо невідповідностей в окремих операціях/галузях на глобальні показники торговельної статистики імпорту та експорту може призводити до неправильних висновків. 

Багатомільярдні статистичні розбіжності швидше свідчать про відмінності у статистичній методології чи специфіці торговельних операцій, аніж про розміри контрабанди. 

Дослідження українських експертів демонструють, що статистична розбіжність вартостей сукупного товарообігу для України є від’ємною та зростає від приблизно $4 млрд у 2019 році до понад $7 млрд у 2021-му. Тобто загальна вартість нашого імпорту стабільно перевищує заявлений нашими торговельними партнерами експорт до України.  

Причина в методології обліку

По обидва боки кордону імпорт товарів в Україну та експорт товарів з ЄС обліковуються по-різному. Це одна з основних причин відмінностей у статистичних даних. 

Експорт з ЄС буде обліковуватися по країні призначення, зазначеній у європейській експортній декларації. А імпорт в Україні – по країні походження товару. 

Наприклад, якщо з Китаю до ЄС привезли товари, які пройшли митне оформлення в порту, потім їх перемістили на сортувальний склад у Польщі, з якого партія товарів відправилася в Україну, то в статистичному обліку ЄС її буде відображено як експорт з Польщі. А в Україні – як імпорт з Китаю. 

Незначні розбіжності у вартості товарів можуть пояснюватися включенням транспортних витрат та/або витрат на страхування товарів у вартість при імпорті. 

Також відмінності у курсі валют можуть впливати на різницю у вартості. Наприклад, у 2022 році промислових валкових машин (позиція 8420 згідно з УКТЗЕД) було ввезено в Україну з Німеччини на $830 000. Експорт таких товарів з Німеччини зафіксовано на приблизну суму $651 000 (€618 000). Така різниця цілком може бути пояснена відмінностями у визначенні вартості товару для експорту та імпорту.

Не всі товари, що експортуються з країни – торговельного партнера, буде ввезено в Україну саме як імпорт, що відображається у статистичному обліку. Товар, який в Угорщині був заявлений як експорт в Україну, при ввезенні на територію нашої держави може бути оформлений у режимі тимчасового ввезення або на митний склад. 

У таких випадках товари не оформлюються як імпорт і з них не сплачуються податки, вони або мають бути вивезені через невеликий проміжок часу (у разі тимчасового ввезення – наприклад, так працюють багато виробників автокомпонентів, які завозять шаблони і зразки, що використовуються для виготовлення готової продукції), або зберігаються під митним контролем без випуску у вільний обіг або використання (митний склад – наприклад, європейські газові трейдери зберігають газ в українських сховищах). Такі операції є не тільки законними, але й розповсюдженими та корисними для економіки, що може істотно викривлювати статистику.

Вплив воєнного стану

Якщо спроби міряти рівень «тіні» на митниці за показниками транскордонної статистики до початку повномасштабної війни у 2022 році могли бути певною мірою виправданими, то обсяги викривлень, пов’язаних з режимом «воєнного стану» в Україні, повністю плутають статистику.

Наприклад, зараз у нашій імпортній статистиці не обліковується гуманітарна допомога. З початку повномасштабного вторгнення Росії, процедури декларування гуманітарної допомоги значно спростили. 

З боку країни експорту на таку партію вантажу оформляється митна декларація (яка попадає у їхню статистику). А в Україні на ці товари оформляється декларація гуманітарної допомоги за спрощеною формою (зокрема без заявлення вартості). Тому в нашій статистиці ввезення гуманітарки не буде відображено як імпорт. 

З початку війни 24 лютого 2022 року й до грудня 2023 року в Україну ввезено майже 1,7 млн т гуманітарної допомоги та майже 145 000 транспортних засобів, згідно з даними Держмитслужби. Тобто мова йде про десятки мільярдів гривень.

Імпорт товарів воєнного призначення під час війни з очевидних причин також не відображений у вітчизняній статистиці імпорту. Водночас наші торговельні партнери продовжують зазначати їх як експорт. Наприклад, за даними Євростату, у 2022 році ЄС експортував в Україну зброї на €1,2 млрд, що не відображено в статистиці імпорту в Україну. 

Отже, розрив у статистиці експорту та імпорту країн – торговельних партнерів України зовсім не дорівнює розміру контрабанди та шахрайських схем (хоча і включає її). 

Питання не тільки України

Розбіжності у статистичних даних притаманні не лише українській торговельній статистиці, а й статистиці більшості країн світу. Це пояснюється різними методологіями та різним рівнем «акуратності» у застосуванні цих методологій. 

Разом з цим наукові дослідження «дзеркального» аналізу торговельної статистики також показали, що величина розриву у торговельній статистиці позитивно корелює з величиною імпортного тарифу та рівнем корумпованості конкретної країни. Тобто чим більш корумпована країна і чим вище у неї мито на імпорт товарів, тим вищий у неї буде розрив у статистиці. 

Однак величина цього розриву не дає нам жодної інформації ані про конкретні правопорушення, ані про розмір тіньових операцій на кордоні. 

Ще більш невдячна справа – намагатися оцінити розмір контрабанди товарів через статистичні порівняння в країні, де йде війна. 

Митне шахрайство може бути різним: шахрайство з класифікацією, з вартістю товару, походженням товару. Але порівняння статистики не дає можливості виокремити конкретне правопорушення. Зіставлення статистики може бути одним з інструментів виявлення ризикових сфер торгівлі, але аж ніяк не заміняти аналітичну роботу митних органів. 

Розбіжності у дзеркальній статистиці не говорять про розміри контрабанди чи тим більше втрат для бюджету – вони лише окреслюють можливі області для подальшого детального аналізу та пошуку звідки взялись ці різниці. Дослідження цих розбіжностей – це не простий розрахунок для калькулятора, а задача для глибокого статистичного аналізу.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора Максима Нефьодова та співавторів Роберта Зелді та Олександри Буланої і не обов’язково відображає позицію Європейського союзу.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні