Українські аграрії отримали до $1 млрд збитків через саботаж зернового коридору Росією /Shutterstock
Категорія
Гроші
Дата

Кожен день простою – $20 000. Українські аграрії отримали до $1 млрд збитків через саботаж зернового коридору Росією. Чи потрібно боротись за його продовження

Українські аграрії отримали до $1 млрд збитків через саботаж зернового коридору Росією Фото Shutterstock

17 липня завершується дія угоди про «зерновий коридор». Ефективно він працював лише три місяці – весь інший час робота була непередбачуваною. Зараз близько 30 суден очікують на дозволи російських інспекторів, а кожен день простою коштує $20 000.

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Зернова ініціатива не працює – аграрії заплатили понад $1 млрд демереджу в очікуванні дозволів від російських інспекторів, заявив під час зустрічі зернового клубу Української зернової асоціації її президент Микола Горбачов. «За нашими розрахунками, українські агроекспортери втратили щонайменше $210 млн демереджу з листопада 2022 року до червня 2023 року», – дає значно скромнішу оцінку СЕО Kernel Євген Осипов.

Фактично зернова ініціатива працювала ефективно перші три місяці. З серпня по жовтень 2022 року нею скористалось 421 судно. Вони вивезли 9,7 млн т пшениці, кукурудзи, соняшнику і олії. Інспекційні команди, в які входили представники України, ООН, Туреччини та Росії, пропускали в середньому 5–6 суден на день. 

За три місяці найбільше зерновим коридором експортувала Kernel Андрія Веревського – 813 500 т, згідно даних брокерської компанії Maxigrain. До першої пʼятірки увійшли: UkrLandFarming Олега Бахматюка (296 800 т), американська ADM (292 700 т), українська Agroprosperis, яка належить американському New Century Holdings (251 000 т) і «Нібулон» Андрія Вадатурського (210 200 т).

Перші спроби саботажу «зернового коридору» Росією почались вже восени 2022, приблизно за три місяці після початку роботи зернової ініціативи, згадує Осипов. 

У жовтні коридором скористалися 176 суден, у листопаді – 85, у червні 2023 – 37. «Якщо у березні морськими шляхами Україна експортувала 4 млн т продукції, то у травні лише 1,3 млн т – менше третини від можливих обсягів», – каже Осипов.

З 1 травня 2023 року російські інспектори реєстрували в середньому два судна за три доби, каже заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков. Через навмисне затягування інспекцій у Босфорі утворювалися черги зі більше ніж 100 суден на вхід і вихід. «Зараз близько 30 суден чекають на вхід до портів, – додає він. – Деякі з них чекають понад 3,5 місяці». 

Судно із 64 000 т зерна на борту засновника агрокомпанії «Прометей» Рафаеля Горояна стоїть у протоці Босфор вже понад 120 днів. За кожен день простою власник сплачує $20 000. «Те, що ми заробили на зерновому коридорі ми втратили за місяць», – каже Гороян. Наразі судновласники у вартість перевезення закладають $15 за тонну на простій у Босфорі.

Російські інспектори свавільно поводять себе в рамках зернового коридору. Комісія приїжджала ближче до обіду на судно і не встигала зробити інспекцію через короткий робочий день, який завершувався об 15:30, розповідає Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulker. Могли ганяти капітана судна за нетиповими документами, що займало ще одну-дві доби, або просто не зʼявлялись на інспекцію. Можуть обирати із черги судно, яке щойно прибуло, і ігнорувати судно, яке стоїть в черзі місяці, і багато іншого, додає він. «Через саботування «зернової ініціативи» світ недоотримав близько 20 млн т продовольства, – впевнений Осипов. – Це про інтереси не лише українського бізнесу, а й всього світу».

СЕО Kernel Євген Осипов /Viacheslav Muzyka

СЕО Kernel Євген Осипов Фото Viacheslav Muzyka

Хоч і «коридор» виглядає занадто дорогим у користуванні, торік він забезпечив ⅔ приросту золотовалютних резервів та зберіг бажання аграріїв сіятися, каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. «Ймовірно, без перспектив функціонування зернового коридору посівні площі цього року були б нижчими на 25–30%», – додає він. 

17 липня зернова угода завершується. Чи продовжать її? «Це єдине питання, на яке я не готовий зараз відповісти, – казав на зустрічі зернового клубу УЗА Васьков. – В мене немає впевненості, що він має шанси». Васьков запевняє, що союзники – ООН та Туреччина – роблять все можливе аби угода була продовжена. 

Опитані Forbes аграрії різняться у думках щодо доцільності «коридору». «Так, як він (коридор. – Forbes) працює зараз, краще нехай взагалі не працює», – категорично каже Гороян з «Прометею». Якщо «зернова угода» працюватиме ефективно впродовж наступного року, а торішній рівень цін буде збережено, то орієнтовна валютний виторг від експорту може скласти $13 млрд, підраховує Осипов з Kernel. 

Що потрібно, аби коридор працював ефективно? Варто забезпечити мінімальні гарантії темпів поставок, а для цього збільшити кількість інспекцій на добу до 12–15, вважає Осипов. «Найголовніше – робота «зернового коридору» має стати прозорою», – додає він. На сайті ООН має публікуватися статистика проходу суден, а також інформація про планування інспекцій. Тоді світ на власні очі побачить, що коли українська сторона подає на інспекцію 12–50 суден, до розгляду потрапляють лише одне чи два, каже Осипов.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні